Український Patriot: пафосно, складно, але можливо

Нещодавно мас-медіа облетіла сенсаційна новина: Україна зможе не лише отримати нові системи Patriot, а й виготовляти їх! Однак, наскільки реалістичні ці заяви, та чи дійсно локалізація виробництва можлива в Україні вже зараз, - розбирався УНІАН.

Зенітний ракетний комплекс MIM-104 Patriot зарекомендував себе як сучасна, надійна та високоефективна зброя. Постачання Києву додаткових систем цього типу може докорінно змінити ситуацію у повітрі. До того ж, нещодавно з’явилася інформація про те, що Україна зможе виготовляти їх самостійно!

"Дійсно, це завдання перед нами стоїть. Під час двох візитів президента Зеленського до США минулого року – у вересні і в грудні – ми найбільше обговорювали питання їхнього (систем Patriot) спільного виробництва", – заявила в своєму інтерв'ю посол України в США Оксана Маркарова.

Як повідомлялось, українські та американські підприємці провели щонайменше кілька засідань, на яких обговорювали це питання.

"Тож ми активно працюємо над цим. Без того, щоб ми самі виробляли, як мінімум, значну частину складових, а як максимум – завершений продукт, не обійтися. Бо ми ж розуміємо, що навіть після нашої перемоги Росія нікуди не подінеться", – додала посол.

Але які особливості має Patriot, та наскільки реалістичні перспективи виготовлення таких складних та високотехнологічних систем українськими виробництвами? УНІАН поспілкувався з експертами, аби знайти відповіді на ці питання.

ЗРК Patriot: чому його так бояться росіяни

Взагалі-то Patriot не є новим: його створили ще у 1969 році, а експлуатувати почали у 1981-му. Однак, як це часто буває з американськими розробками, ЗРК випередив свій час, а з урахуванням його постійної модернізації, він і зараз входить до складу найбільш високоефективних зенітних систем у світі.

У 2001 році було прийнято на озброєння модернізований ЗРК Patriot PAC-3: саме такі системи, якщо вірити бюлетеню The Military Balance, передали Україні.

У залежності від типу ракет Patriot може знищувати повітряні цілі на дальності до 160 км. Для порівняння, далекобійний ЗРК SAMP/T, який також отримала Україна, може вражати цілі на відстані до 120 км. А у добре відомого IRIS-T SLM цей показник складає лише 40 км.

Однак більш важливою є не "суха" дальність дії, а практична ефективність. Повідомлялось, що імовірність безперешкодного ураження літака однією ракетою за допомогою комплексу Patriot PAC-3 оцінюють у 0,8-0,9, а тактичної ракети – у 0,6-0,8.

Один з найбільш успішних епізодів застосування ЗРК Patriot, ймовірно, стався 13 травня минулого року, коли за один день було знищено одразу чотири російські літальні апарати: один фронтовий бомбардувальник Су-34, один винищувач Су-35С та два вертольоти Мі-8.

Ще раніше, 4 травня 2023 року, за допомогою Patriot Україна вперше знищила російську аеробалістичну ракету Х-47М2 "Кинжал", яку самі росіяни називають "гіперзвуковою". І хоча це визначення не відповідає дійсності, така ціль все одно є вкрай складною для ППО.

Однак Patriot не "ідеальний": є у нього і мінуси. Мова, в першу чергу, про ціну. Батарея Patriot коштує мільярд доларів, а одна ракета для неї обходиться у приблизно $4 мільйони.

Для прикладу, БПЛА Shahed 136 оцінюють у діапазоні від 20 до 50 тисяч євро за одиницю. Таким чином, використовувати Patriot має сенс проти найбільш небезпечних цілей, таких як крилаті ракети або літаки Су-34, які є носіями керованих бомб з УМПК (універсальним модулем планування та корекції). А от полювання на "шахедів" - задача для простіших та дешевших систем.

Опора на власні сили: можливості виробництва ЗРК

Та навіть попри велику ціну, реальної альтернативи ЗРК Patriot для України немає. Окрім гарних характеристик ЗРК, цьому є й інші пояснення. Головне з них полягає в тому, що таких систем у світі досить багато: тільки одна американська армія отримала більш ніж 1000 пускових установок Patriot (станом на 2023-й в експлуатації знаходилося 480 ПУ). Окрім цього, сотні установок американці поставили союзникам.

Втім, ані американці, ані інші країни не поспішають їх передавати Україні. У відкритих джерелах говориться, що станом на 2024 рік Україна отримала лише 12 пускових установок M902 ЗРК Patriot. Цього абсолютно недостатньо: ймовірно, саме через це власне виробництво розглядають як один з виходів з ситуації.

Але що з цього приводу говорять експерти? На їхню думку, виробництво в Україні – не виключене, але участь українських інженерів у цьому процесі не зробить ці системи "українськими".

"Стосовно виробництва – немає нічого неможливого. Але якщо серйозно, то у разі можливості – це буде підприємство безпосередньо американського виробника, або спільне. Ступінь локалізації буде мінімальний і на початках це виключно збирання", – розповіли УНІАН аналітики профільного порталу "Мілітарний".

З цими висновками, в цілому, погоджується заступник генерального директора компанії із виробництва засобів радіоелектронної боротьби, авіаційний експерт Анатолій Храпчинський.

"В Україні є велика кількість інституцій, які раніше робили як радіолокаційні системи, так і ракети з самонаведенням. Тому, якщо ми кажемо про потенційні спроможності України виробляти ЗРК Patriot, то вони є, однак для цього треба отримати певний набір документацій і розгорнути промислові потужності. Спочатку це може бути великовузлове складання, або ремонт систем, які зазнали пошкоджень. В подальшому можливості щодо виробництва можуть розширитись", – розповідає він УНІАН.

Вочевидь, поки що казати про реальне виробництво в Україні зарано. Спочатку треба посилити протиповітряну оборону, адже без цього виробничі потужності першими виявляться під ударом російських ракет. Можливо, частково це питання вирішать винищувачі F-16, перші з яких повинні з'явитись в українському небі вже у найближчі місяці.

Також, щоб зрозуміти проблеми локалізації виробництва, варто нагадати, що собою являє сам комплекс. Справа в тому, що до MIM-104 Patriot входить багато складових. Окрім власне пускових установок, він також має пункт управління, багатофункціональну радіолокаційну станцію, джерела енергопостачання, засоби зв'язку, допоміжне експлуатаційне обладнання та засоби радіотехнічного та тактичного маскування. Також не слід забувати і про самі ракети до "Патріоту".

І якщо виготовляти одну з цих складових (за умов передачі технологій, звісно) Україна, теоретично, в змозі, то всі компоненти комплексу – навряд чи. Тому, навіть у разі виробництва деяких частин Patriot в Україні, залежність від Сполучених Штатів практично не знизиться.

"Кільчень" та "Корал": національна альтернатива

А як щодо можливості створити власний аналог Patriot? Або, скажімо, модернізувати старі системи до нового рівня? Це теж можливо, але поки що також лише у теорії.

"Якщо ми кажемо про виробництво засобів протиповітряної оборони, то слід згадати, що Україна разом із західними партнерами спромоглась модернізувати старі радянські системи, доєднавши до них американські ракети. Ми зараз кажемо про програму FrankenSAM. Всю документацію щодо того, як це робити, Україна вже отримала. Тобто ми модернізуємо вже самостійно", – каже Анатолій Храпчинський.

Щодо нових розробок, то одним з найбільш відомих вітчизняних проектів є ракета "Корал", яка призначена для комплексів ППО середньої дальності. Передбачається, що вона буде мати максимальну дальність стрільби 30 км (тобто не набагато менше, ніж IRIS-T SLM).

Відомо, що розробку ЗРК "Корал" у 2016 почало українське конструкторське бюро "Луч", а публічно макет ракети вперше представили у 2021-му.

"Особливістю "Корала" є те, що у ньому ми використовуємо вже відпрацьовані та вивірені компоненти. Йдеться про двигун, головку самонаведення, управління імпульсними двигунами корекції, інерційну систему, неконтактний радіо- або лазерний детонатор", – повідомляв у 2021-му генеральний директор конструкторського бюро "Луч" Олег Коростельов.

На той момент готовність комплексу оцінювали на рівні 70 відсотків. Окрім того, у 2021-му повідомлялось про розробку КБ "Луч" ракети з дальністю 100 км, а також про розробку КБ "Південне" зенітної ракети "Кільчень" з дальністю до 280 (!) км.

З тих пір, як це часто буває з вітчизняними розробками, про них майже нічого не було чутно. І оскільки мова йшла переважно про проекти, було б наївно в теперішніх умовах розраховувати на їх швидку реалізацію.

Тому повернемось до Patriot, на який Україна може розраховувати вже зараз. Загалом, це найліпший вибір для України у своєму класі: разом з винищувачем F-16 він може переломити негативну для країни ситуацію в небі.

Звісно, було б непогано виготовляти деякі частини американського зенітного комплексу у себе "вдома", однак, незважаючи на оптимістичні офіційні заяви, це питання навряд чи стоїть на порядку денному.

Спочатку необхідно, щоб для цього були створені відповідні умови, котрих наразі немає. Тільки систематичне і комплексне постачання західних зенітних систем, а також ракет до них, зможе убезпечити українське виробництво від атак і створить умови для реального розвитку оборонно-промислового комплексу.

Ілля Ведмеденко

УНІАН в Google News