Хто персонально наблизить Україну до Російського митного світу

Вперше за кілька місяців наші чиновники дозволили собі публічно сперечатися з російською владою... Янукович створив комісію з поглиблення роботи з МС. Хто є хто в цій групі...

Вперше за кілька місяців наші чиновники дозволили собі публічно сперечатися з російською владою... Янукович створив комісію з поглиблення роботи з МС. Хто є хто в цій групі...

УКРАЇНСЬКІ ЧИНОВНИКИ ДОЗВОЛИЛИ СОБІ ПУБЛІЧНО СПЕРЕЧАТИСЯ З РОСІЙСЬКОЮ ВЛАДОЮ

Учора в Москві відбулося засідання восьмої міждержавної комісії Україна - Росія, де два прем`єри обговорили ціну газу. Результат засідання комісії був прогнозований, про нього пізніше, але неймовірно цікаво було спостерігати за створенням інформаційного фону, на якому мала проходити зустріч двох прем`єрів. Якщо Україна напередодні візиту до України Путіна демонстративно заводила газову справу на Тимошенко, даючи зрозуміти, як нас не влаштовує ціна на газ, то російські лідери, прагнучи одержати Україну в Митний союз, підготовку до візиту починають з російських прогнозних газових частушок на тему, скільки коштуватиме газ для України в наступному кварталі.

500 доларами лякав нас голова Газпрому Олексій Міллер. Пізніше поміркували, «спустили» ціну до 390-420 доларів за тисячу кубів.

Плюс російські медіа, з посиланням на джерела, напередодні візиту сказали, що росіяни як і раніше ціляться на створення СП Нафтогазу й Газпрому і дуже наполегливо кличуть Україну приєднатися до Митного союзу. За п`ять днів до візиту росіяни написали список антидемпінгових заходів, три з яких були присвячені Україні. До цього, випадково чи не випадково, росіяни додали інспекцію членами Митного союзу українських м`ясних і молочних виробництв. І дали зрозуміти, що готові практично потроїти процентні ставки для добудови атомних блоків на Хмельницькій атомній станції. Це, скажімо так, Україна дає заробити не тільки російським атомникам, прив`язуючи себе до російських атомних реакторів, а й при цьому дуже міцно може дати заробити російським банкам, які вкатають такий відсоток на будівництво реакторів, що віддавати їх доведеться чи не стільки, скільки працюватиме станція.

Цікаво, що спочатку головний план візиту взагалі не оголошувався. У ЗМІ з`явилася інформація, що Янукович доручив Азарову обговорити посилення товарообігу між нашими країнами. Але коли росіяни, хай і манівцями, дали зрозуміти, що головна тема - газ, і таким ж манівцями викотили перелічені вимоги, то Партія регіонів теж оголосила: Азаров їде обговорювати «питання життя і смерті», ціну російського газу.

Експерти не мали великих очікувань від цього візиту. Помітила, що всі коментарі аналітиків (після зазвичай безрезультатних зустрічей газових міністрів чи прем`єрів України і Росії) зводяться до наступної тези: все окей, якщо вони ні про що не домовилися, значить Україна нічого не здала. Усі поради, які давали незалежні спостерігачі й неурядові експерти після двосторонніх газових зустрічей (і квітневого візиту Путіна, коли він скасував прес-конференцію, і після травневого візиту до нашої столиці Міллера) зводилися до твердження: газ дорогий, українська сторона має аргументи для зміни формули і без того, щоб робити чергову поступку.

Як і передбачалося, цей візит до Москви не приніс результатів. Створення спільної «газової комісії» здається чимось дуже умовним, а обіцянка росіян «продовжити переговори» дуже загальною. Але вперше за кілька місяців наші чиновники дозволили собі публічно сперечатися з російськими партнерами. І називати речі своїми іменами. «Контракт не ідеальний», «європейські держави отримують газ дешевше, ніж ми», «ціна на газ зростає, а ціна на транзит заморожена» - вислови дипломатичні. Але діловий і сухий тон, в якому Азаров перераховував Путину аргументи, категорично відрізнявся від того тону м`якого нарікання, в якому нинішній прем`єр відгукувався своєму російському колезі про контракти ще рік тому. Я б сказала так, якщо раніше він закликав Путіна разом мочити Тимошенко, то тепер він давав зрозуміти, що добре знає ціну і самому Путіну. Більше того, він дозволив собі підтримати нашого колегу, журналіста УНІАН. На запитання УНІАН Путіну, чому ціна на газ для України вища, ніж для країн Європи, а транзит здійснюється за ставками, які нижчі, ніж в європейських країнах, Путін заявив: «У вас перекручена інформація». На що Азаров дозволив собі виправити Путіна, мовляв, журналіст таки має рацію. Учора зустріч закінчилася ритуальним створенням робочої групи з газового питання. Азаров цього ж дня полетів до Відня.

А вранці наступного дня як післямову до московського візиту сказав: «Ми робимо дуже серйозні зусилля для постачань нам енергоносіїв з інших країн». І додав, що диверсифікацією постачань енергоносіїв Україна займається, зокрема, тому, що ціни, які виставляє Росія за енергоносії Україні, є «неоптимальними» для України. Добре висловлюються останнім часом.

ХТО Є ХТО В УКРАЇНСЬКІЙ ГРУПІ ЩОДО МИТНОГО СОЮЗУ

Але, розуміючи, що газові переговори залишаються справою непрозорою, а діалог залишається відкритим, ми, вивчаючи останні рішення президента, все-таки не знімаємо питання, наскільки Україна готова поступитися своїм суверенітетом заради зменшення ціни на газ. Путін, нагадаємо, продовжує запрошувати нас до Митного союзу. Напередодні візиту до Росії Президент Віктор Янукович створив робочу групу з розвитку взаємодії України з Митним союзом в рамках Єдиного економічного простору (Росія, Білорусь, Казахстан). Відповідне розпорядження від 6 червня є на офіційному сайті голови держави. Ми вирішили поглянути на поіменний склад групи, щоб зрозуміти, люди з якими принципами і поглядами створюватимуть формат з дивною формулою «3+1». Президент доручив групі підготувати і внести в двомісячний термін (до 6 серпня) пропозиції щодо стратегії розвитку взаємодії України з Митним союзом ЄЕП у форматі «3+1».

Соратник Бойка

Керівником робочої групи призначений міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. Костянтин Грищенко - соратник по Республіканській партії глави Мінпалива Юрія Бойка. Досвідчений дипломат, чиї адаптаційні до будь-якої влади здібності безмежні. Важко сказати, до чиїх побажань адаптуватиметься міністр у питанні формування формату «3+1»: до побажань президента чи до побажань соратника по партії Бойка (думаємо, що не завжди лінія міністра Бойка і лінія президента - це одне й те саме).

Очі й вуха Януковича

Олександр Аніщенко, міністр охорони здоров`я. Колишній педіатр і начальник медичного управління Донецької облдержадміністрації. ЗМІ довго дивувалися, як вийшло, що педіатр став міністром. Але, швидше за все, в робочій групі лікар Аніщенко буде очима і вухами для президента.

Ще один про-Бойко

Заступника голови МЗС Віктора Майка газети колись назвали членом групи Юрія Бойка. Не знаємо, наскільки це правда, але факт, що він п`ять років, з 2005 року, керував українською дипмісією в Туркменистані. І саме під час його роботи в Ашхабаті, з 1 січня 2006 року, туркмени припинили продавати газ Нафтогазу напряму, постачання туркменського газу перейшли під контроль компанії «РосУкрЕнерго».

З цим усе зрозуміло

Валерія Мунтіяна, уповноваженого Кабінету міністрів щодо співпраці з РФ, країнами СНД і Євразійського економічного співтовариства називають головним лобістом Митного союзу в Україні. Пан Мунтіян на своій посаді уповноваженого зробив практично неможливе. Він типу підрахував і озвучив вигоди України від Митного союзу. За відсутності будь-яких професійних і наукових підрахунків, оприлюдненні методики цих підрахунків пан Мунтіян оголосив, що в грошовому виразі Митний союз принесе нам близько 10 додаткових мільярдів доларів. І залишив у найглибшому здивуванні керівників економічних програм більшості аналітичних центрів.

Пан Мунтіян не бачить проблем у перегляді договорів з усіма країнами СОТ і щосили пропагує багатовекторність. А ще пашіє оптимізмом, мовляв, тільки-но Україна вступить у це регіональне об`єднання, то настане перегляд формули ціни на газ і всіляке двостороннє благоденство.

Не знаю, на кого розраховані статті уповноваженого щодо Митного союзу, але він пише, що і Азаров, і Клюєв хочуть в Митний союз.

Думаю, що Мунтіян у цій групі працює бальзамом для росіян. Він озвучуватиме їх сподівання і служитиме їм утіхою у разі нашого невступу до МС.

Прихильник Європи

Антиподом Мунтіяна в цій групі є заступник міністра економіки Валерій П`ятницький. Валерій П`ятницький - голова української делегації на переговорах із створення зони вільної торгівлі з ЄС. Він довго і копітко працює над входженням України до ЗВТ, зробив цей процес публічним для преси, детально інформує журналістів про успіхи в просуванні, фактично дає інтерв`ю про кожний з раундів переговорів, розповідаючи про кожну товарну позицію. Якщо ви наберете в інтернеті його ім`я, то вийде близько сотні тисяч посилань, інтерв`ю П`ятницького за два роки про переговори щодо створення зони вільної торгівлі.

Людина Азарова

Ще одного члена групи, заступника міністра енергетики і вугільної промисловості Володимира Макуху називають людиною Азарова. Він сам казав, що працював з Азаровим разом з 2004 року. До призначення в Мінпаливо в 2006-2007 рр. Макуха очолював Міністерство економіки. У публічних інтерв`ю пан Макуха ніколи не давав оцінок настільки різких, що дало б підстави віднести його до русофілів чи західників. Швидше за все, його вибір і експертний висновок щодо Митного союзу диктуватиметься ситуацією.

Та інші офіційні особи...

Чи будуть ще два дипломати групи - радник президента Андрій Гончарук і заступник міністра закордонних справ Павло Клімкін - декларувати свою самостійну позицію в питаннях Митного союзу, сказати важко. Але Павло Клімкін багато разів уже за нової влади декларував відданість України курсові на створення ЗВТ. Гончарук, втім, теж.

Чим займатиметься в групі заступник міністра інфраструктури Володимир Корнієнко, сказати важко. Майже нічого не відомо про його зовнішньополітичні й зовнішньоекономічні симпатії.

Тут навіть є аналітик

Фігура Андрія Єрмолаєва, директора Національного інституту стратегічних досліджень, в цій групі покликана показати, що в ній є також аналітики.

Думаю, найбільше натхнення експерта припало на той період, коли його працедавець Віктор Янукович був в опозиції. Після того, як Янукович став владою, а Єрмолаєв очолив владну аналітичну структуру - Інститут національних стратегій, - його критика авторитаризму (яку він озвучував в період Тимошенко), точні образи і системний аналіз поступилися місцем системному обгрунтуванню правоти кроків президента.

Цікаво, чи збереже Єрмолаєв професійну чесність при виборі Україною зовнішнього курсу, або говоритиме про важливість і необхідність Митного союзу для України?

***

Таким чином, підсумовуючи склад групи, можна сказати, що велика частина її членів - це люди, які, хто «серцем», хто за місцем роботи, працюють на європейську інтеграцію, одним з етапів якої є ЗВТ, а ніякий не Митний союз. Ще одна частина - ті, хто озвучить рішення президента. Можна припустити, що сам президент (наслідуючи Кучму) зможе використовувати групу, як аргумент у переговорах з Росією. Пам`ятаєте, як робив Леонід Данилович, іноді прагнучи відмовитися від якоїсь ініціативи, нав`язаної Росією? Він міг сказати: я б залюбки, але тут ось робоча група (або, наприклад, парламент) категорично не хочуть цього прийняти. Я б радий, але не можу. Добре уявляю, як нинішній президент, посміхаючись своєму візаві з РФ у телекамери говорить: «Ви вже пробачте, але робоча група по Митному союзу засідала по 24 години на добу. Згоди по більшості позицій досягти не вдалося».

Утім, зворотну реакцію і озвучення протилежного месиджа з вуст президента теж добре представляю. Така ось українська політика.

Маша Міщенко

УНІАН в Google News