
Блокада кордону поляками: шлях від братів до заклятих конкурентів
З 6 листопада польські перевізники заблокували кордон з Україною. В результаті, черги з вантажівок, що утворилися, вже сягають понад 20 кілометрів. Якщо страйк затягнеться, це матиме критичні наслідки для українських перевізників та експортерів.
Кілька місяців тому ряд європейських держав усіляко перешкоджали ввезенню на свою територію агропродукції українського походження. Причина проста: тамтешні фермери не витримали конкуренції із українськими, адже наше якісне та дешеве збіжжя заполонило їхні ринки, витіснивши місцеву продукцію. Найголосніше захищала інтереси своїх аграріїв сусідня Польща – домовитися із "братньою" країною, яка із початком повномасштабного вторгнення прихистила мільйони українців, було найскладніше. Хоча поляки й обіцяли зберегти транзит сільгосптоварів, які слідують з України до третіх країн.
Здавалося, що цей конфлікт було майже вичерпано – аграрні відомства обох держав шукали шляхи вирішення проблеми та майже досягли компромісу. Проте біда прийшла звідки не чекали. Наступними не витримали конкуренції із українцями – польські перевізники, які вирішили влаштувати протест на українсько-польському кордоні. Цим вони фактично перекрили кисень українському експорту, який і так ледь дихає в умовах воєнного часу, коли морські шляхи практично заблоковані.
Нещодавно страйкарі заблокували рух вантажного транспорту у напрямку найбільших пунктів пропуску "Ягодин-Дорогуськ", "Краківець-Корчова" та "Рава-Руська-Хребене". Через що чергам з вантажівок вже немає ні кінця, ні краю. А страйкувати поляки збираються до кінця року...
"Скоріш за все, ситуація буде тільки ускладнюватися. Адже, як зазначали самі польські перевізники, вони планують таку довготривалу акцію. Ми ж, звісно, сподіваємося, що такі дії вони припинять якомога швидше", – говорить речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
Передумови польського страйку
Про те, що польські перевізники планують перекривати для України пункти пропуску на кордоні, заговорили ще наприкінці жовтня. Страйк мав розпочатися 3 листопада, але був перенесений на 6 листопада. І вже в цей день польські перевізники після 13 години перекрили рух на всіх трьох напрямках. Зараз вони пропускають фактично по одній вантажівці на годину.
Справа в тому, що польським перевізникам не сподобалися наслідки лібералізації міжнародних перевезень між Україною та країнами Європейського Союзу. Якщо раніше українські перевізники мали отримувати дозволи на перетин кордону, то із початком повномасштабної війни Єврокомісія для них цю вимогу скасувала – і це значно полегшило вантажні автоперевезення для українських далекобійників та експортерів.
Організатори страйку стверджують, що українські перевізники, перетинаючи кордон із Польщею, завантажувалися та везли продукцію далі в європейські країни, тим самим відбираючи "хліб" у поляків, які раніше були найзатребуванішими в Євросоюзі через порівняно низьку вартість надаваних ними послуг. Тепер же у них з’явились ще дешевші конкуренти. А як ми побачили з ситуації з українським зерном, поляки конкуренції не люблять…
"Відсутність дозволів не дає права українській фірмі на вантажні перевезення по території Польщі і ЄС. Відсутність дозволів передбачає тільки те, що український перевізник приїжджає до Польщі, розвантажується і забирає товар назад до України, але не може здійснювати перевезення по Польщі чи ЄС", – говорить один з організаторів страйку Томаш Борковський.
Тому тамтешні перевізники висунули ряд умов, за яких будуть згодні припинити протест. Зокрема, вони хочуть аби українські далекобійники знову були змушені отримувати дозволи на свою діяльність. Також поляки вимагають посилити для іноземних перевізників правила перевезень.
Крім того, польські далекобійники хочуть, щоб на усіх кордонах у Є-черзі сформувалася окрема черга для авто на європейських номерах і окрема черга для порожніх фур.

Транспортний експерт та колишній заступник голови Мінінфраструктури Віктор Довгань переконаний, що цей протест є шантажем.
"Це прямий шантаж. І на відміну від того, що поляки робили декілька місяців тому по зерну, зараз польські перевізники не мають підтримки уряду", – зазначив він в коментарі УНІАН.
У свою чергу заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук вважає, що таким чином поляки можуть вимагати чергові виплати від Єврокомісії.
"Вибори пройшли, новий уряд не сформувався, тобто чіткої комунікації з урядовцями ще немає. Тобто вони таким чином можуть тиснути, щоб отримати чергові дивіденди у вигляді субвенцій з боку Єврокомісії. Такий варіант теж не варто відкидати", – говорить експерт.
Тим часом, черги на українсько-польському кордоні ростуть – наразі там вже перебуває понад 2,5 тисячі вантажівок. І вже трапився перший трагічний випадок: 54-річний водій з України, очікуючи на перетин кордону, вже помер безпосередньо у своїй фурі на пункті пропуску "Ягодин-Дорогуськ".
"Загалом ця блокада шкодить і Україні, і Польщі. Але ми бачимо, що з 6 числа такі дії польські перевізники продовжують", - зауважує речник Держприкордонслужби України Демченко.
"Логістика повністю зупинилась"
Великого удару польські протести завдають нашим транспортним компаніям, адже довготривалі простої на кордоні влетять їм у копієчку. До того ж, через ці ускладнення будуть зриватись договори про поставки товарів.
Як повідомив керівник відділу міжнародних перевезень ТОВ "Заммлер Україна" Олександр Кирилюк, зараз через фактично заблоковані пункти пропуску проїжджає менше 10 відсотків від усіх заявлених автомобілів.
"Це катастрофічно впливає на обігові кошти. Плюс, клієнтські замовлення, які потрібно везти з Польщі, відкладаються на пізніший термін. Тобто, грубо кажучи, логістика повністю зупинилась. Ті автівки, які прориваються через кордон, не здатні покривати всі супутні витрати інших машин, які стоять в чергах, або просто стоять в Україні і очікують на виїзд", – розповів він УНІАН.
До того ж, як підкреслив експерт, зараз, наприкінці року, в логістиці високий сезон. Тобто зазвичай в цей період спостерігається підвищений попит на перевезення товарів: як на імпорт, так і на експорт. Тому блокування саме в цей час великих польських пунктів пропуску призводить до додаткових втрат.

Тимчасовим вирішенням цього питання, говорить Кирилюк, є скерування автомобілів на пункти пропуску інших держав – Словаччини, Угорщини, Румунії.
"Складнощі тут в тому, що це додаткові кілометри. Маршрут з Польщі в Україну через Словаччину в два рази більший, ніж з напряму з Польщі в Україну. А це оплата доріг, зарплата водія, амортизація машини, потрібно заправлялись в Європі європейським пальним", – зазначає експерт.
Але, за його словами, такий вихід із ситуації є тимчасовим, тому що вантажні пункти пропуску із Угорщиною і Словаччиною, яких по одному, досить малі і вони не витримають навантаження, якщо на них перенаправити значну частину польського трафіку.
"В Словаччині черга вже більше 10 кілометрів. Її ніколи не було на заїзд в Україну", – додає Кирилюк.
Втрати на сотні мільйонів євро
Не менше за перевізників страждатимуть від блокування кордону із Польщею українські експортери. Оскільки вони втрачатимуть ринки збуту і, відповідно, свій дохід.
"Значення автомобільних перевезень зросло. Порти працюють на 30 відсотків від завантаженості, що зовсім не те, що було раніше. Щодо залізниці, то кількість вагонів і пунктів пропуску не збільшилась. І тому втрати для галузей (внаслідок страйку – УНІАН) можуть складати сотні мільйонів євро", – вважає транспортний експерт Віктор Довгань.
Представник логістичної компанії Олександр Кирилюк говорить, що через польські страйки на кордоні під тиском опинились абсолютно всі українські галузі виробництва.
"Один із керівників великої компанії-металовиробника "Інтерпайп" озвучував, що більше тисячі автівок на місяць експортує їхню продукцію з України. Тобто ви розумієте, який це обсяг перевезень", – сказав він.
Як повідомив Кирилюк, серед їхніх замовників є українські виробники склотари, які експортують її на заводи в Європі, і вони також зараз стоять в черзі на виїзд з України.
Внаслідок затримок велика кількість українських експортерів втрачають на світовому ринку конкурентну перевагу, оскільки товари затримуються, і репутація падає, тому що всі розуміють, що з часом ця ситуація може повторитись, або ж не закінчитись до кінця поточного року.

Зокрема, масштабні збитки нестиме український агросектор. Тому що в умовах повномасштабної війни аграрії не можуть відновити повноцінний експорт своєї продукції морським шляхом, яким в мирні часи відвантажувалося понад 90 відсотків товарів. Наземні перевезення, зокрема через Польщу, стали досить ефективною альтернативою морю, хоча й дорожчою.
"Якщо це продовжиться тиждень-два, то якимось чином можна буде потім наздогнати (втрачене – УНІАН). Якщо ж дійсно ця акція буде відбуватись, як вони оголошують, до кінця року, то це завдасть дуже великих збитків товаровиробникам. Якщо це все затягнеться більше місяця, то це буде обраховуватись десятками мільйонів доларів збитків для вітчизняних товаровиробників", – зазначає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Вихід із скрутної ситуації
Очевидно, що питання блокування кордону, зважаючи на усі ризики, потребує швидкого вирішення.
Посол України в Польщі Василь Зварич зауважує, що зараз усі зусилля дипломатів спрямовані на те, щоб досягти з польськими перевізниками певних компромісів. Їм необхідно пояснити, що переважну більшість вимог, які вони висувають, виконати неможливо.
"Дуже добре, що польська влада також це розуміє і намагається також переконати польських страйкарів не блокувати або не обмежувати рух через кордон, бо ситуація і без того складна", – зазначив дипломат.
Транспортний експерт Віктор Довгань наголошує, що в цій ситуації потрібно діяти максимально жорстко, оскільки вирішення цього питання закладає нашу майбутню позицію на європейському ринку.
"Це сигнал для нашої урядової команди, що потрібно відстоювати ті сектори економіки, які є конкурентноздатними. Я не думаю, що варто реагувати на вимоги протестувальників, оскільки вони однозначно суперечать як двостороннім домовленостям з Польщею, так і нашим угодам з Європейським союзом", – говорить він.
Тим часом, вже сьогодні, 13 листопада, має відбутися зустріч представників України та Польщі з питання блокування українсько-польського кордону. Залишається сподіватися, що сторони зможуть дійти порозуміння, аби наслідки від дій польських перевізників не стали критичними.
Тож вкотре стає зрозуміло, що чим ближче ми наближаємося до моменту вступу до Євросоюзу, тим більше палок у колеса ми отримуватимемо від потенційних конкурентів на європейській економічній арені. Польща тому є яскравим прикладом. Тому нам ще доведеться поборотись за місце під сонцем.
Альона Кириченко