Об'єднатись проти війни: чи вдасться G20 засудити війну РФ в Україні

Війна в Україні об’єктивно стала центральною темою саміту "Великої двадцятки". У перший же день, замість економічних питань, світові лідери обговорили масштабний ракетний обстріл, вчинений Росією проти України. А другий день саміту проходить під знаком питання, чи всі учасники G20 підпишуть фінальну декларацію з засудженням РФ.

Ще у понеділок, 14 листопада, було очевидно, що геополітичні питання на саміті "Великої двадцятки" домінуватимуть над економічними. І хоча останні були серед пріоритетних, фактично всі питання на G20 розглядались в контексті впливу на світові ринки російської агресії. 

Мова про необхідність покласти край війні в Україні, розв’язаній РФ, йшла навіть у вступному слові головуючого в G20 президента Індонезії Джоко Відодо. А одне з перших засідань, присвячене обговоренню ситуації  на продовольчих ринках, торкнулось теми "зернової угоди".

Пізніше голова МЗС країни Ретно Марсуді зазначила, що війну в Україні обговорювали майже на всіх двосторонніх зустрічах лідерів "Двадцятки". 

Фіаско Росії

Екс-міністр закордонних справ України Павло Клімкін зазначає, що напередодні проведення саміту "Великої двадцятки" у порядку денному не було "сильних формулювань" проти агресії РФ. Причина у тому, що порядок денний мав погоджуватись також з РФ, як з формальним учасником саміту.

Проте вже на початку саміту було зрозумілим, що світова спільнота зовсім не налаштована "закривати очі" на агресію РФ проти України, а також ручкатись з представниками російської делегації. У перший день саміту учасники навіть відмовились від спільного фото, а в інформації про учасників на офіційному сайті G20 про прибуття Лаврова на Балі згадали в останньому рядку. 

"Це ж світові лідери. Вони не користуються порядком денним, який підготували бюрократи. Наприклад, серед пріоритетних тем був заявлений зелений перехід - до відновлюваних джерел енергії, але все на G20 розглядалось прямо та в контексті того, як російська війна вплинула на світові ринки", - розповів Клімкін УНІАН.

За його словами, фіаско РФ на саміті почалось, коли Путін відмовився приїхати, а потім ще й нібито не знайшов часу виступити онлайн.

"Це відверте дипломатичне та міжнародне хамство з боку Путіна. Саме так це сприймають президенти країн", — вважає Клімкін.

Тож, не дивно, що на саміті міністр закордонних справ РФ знаходився у повній ізоляції. Він мав змогу провести лише дві зустрічі з головою МЗС Китаю та Генсеком ООН. А після спроби завести розмову про "неонацистів в Україні", претензії до Росії йому висловили в обличчя.

"Перед очільником МЗС РФ, який сидів за столом, наголосили на незаконності й варварському характері російської війни та спустошливому впливі, який вона справляє на світ", — заявив прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак. 

Як пізніше зазначила голова  МЗС Німеччини Анналєна Бербок, російська делегація на саміті виявилась не готовою до діалогу: "Представник МЗС РФ провів значну частину перемовин не в залі, а за її межами. Це підкреслює неготовність вести діалог. Голова МЗС РФ був відсутнім в тому числі під час обговорення питання продовольчої кризи".

Ще одне приниження чекало на Лаврова під час фото з представницею МЗС Індонезії, коли в залі хтось прокричав: "Коли ви закінчите війну?". Тож Лавров втік з саміту ще до його завершення. 

Засудження більшістю 

Директор з досліджень Європейської експертної асоціації Марія Авдєєва вважає, що саме відмова світових лідерів розмовляти з Путіним, наміри засудити російську агресію, а також відмова Києва "грати за правилами Кремля" вплинули на те, що в день саміту Росія здійснила масований ракетний обстріл України. 

"Це демонстрація зверхності Путіна. Він посилає сигнал, що йому не важливо, що про Росію думає "Велика двадцятка". Мовляв, росіяни можуть робити, що захочуть, попри все. РФ намагається грати на негативній повістці, тому здійснила цю атаку безпосередньо в день саміту. До речі, те, що під час G20 Росія вдасться до масштабного обстрілу, було очікувано", — розповіла вона.

Втім, з фінальним комюніке не все просто. Традиційно його узгоджують таким чином, щоб документ підписали всі лідери G20. Проте зараз, коли мова може йти про засудження одного з учасників, ситуація ускладнюється. За інформацією AFP, США наполягали на такому проекті фінального документа, який би жорстко засуджував дії Росії, однак більшість учасників саміту схилялись до таких м'яких формулювань як "негативний вплив війни в Україні на стабільність у світі". 

Директор міжнародного фонду "Відродження" Олександр Сушко впевнений, що одноголосного засудження дій Росії на саміті G20 не варто очікувати, зокрема через позицію Китаю. 

"Китай виступає проти засудження. Існували думки, що може бути ухвалено документ без підтримки Китаю та Росії, тобто умовна "резолюція вісімнадцяти". Але чи це входить в плани організаторів? Індонезія хотіла б, щоб підписались всі", — говорить Сушко.

Експерти зазначають, що на саміті G20 китайський лідер говорив з президентами США та Франції  про необхідність переговорів з Росією, а також уникав прямого засудження дій РФ. До того ж президент Китаю виступив проти виключення Росії з G20 та за "гідну роль РФ в "Двадцятці"".  

"Китай завжди допомагає РФ на дипломатичному фронті. Проте, якщо ми говоримо про саміт G20 та заяви Сі Цзіньпіня, головне тут те, що вони разом на перемовинах з Байденом виступили проти використання ядерної зброї", — вважає політолог Максим Ялі. 

Директор київського офісу аналітичного центру Globsek Юлія Осмоловська наголошує, що засудження агресії Росії більшістю світових лідерів вже є вагомим  результатом для України. 

"На момент того, як ми аналізували позиції різних країн в рамках "Великої двадцятки" традиційно було 10 країн, які стоять на боці України. Зараз ми вже говоримо про більшість", — додала аналітик.

Про що домовились

Експерти розповідають, що в основу фінальної декларації планується винести вираз прем'єр-міністра Індії Наренди Моді, озвучений ним під час двосторонньої зустрічі з Путіним в Самарканді: "Сьогодні — не час для війни".

"Це буде лейтмотивом якраз в тій частині комюніке, яка була присвячена блоку про російське вторгнення в Україну та глобальним політичним питанням. Таким чином, використовуються слова лідера країни, яка донедавна займала більш нейтральну позицію щодо засудження дій РФ. Тобто, взявши за основу цей вираз, західна спільнота намагається розв’язати питання поділу країн на табори, які по-різному оцінюють агресію РФ проти України", — пояснює Осмоловська. 

За словами Голови Європейської ради Шарля Мішеля, текст декларації узгодили більшість держав: "Мусимо використати зустріч G20, щоб переконати лідерів "Двадцятки" чинити більший тиск на Росію. Принцип поваги до суверенітету, закріплений статутом ООН, є основоположним,  як і заборона силою змінювати кордони", — заявив він.

Росія, скоріше за все, документ не підпише. Проте, на думку політолога-міжнародника Максима Ялі, не можна виключати, що до фінального комюніке внесуть "російську поправку": що не всі країни "групи двадцяти" погоджуються зі спільною позицією.

"Були випадки, коли і Дональд Трамп не підписував комюніке на G20. Це нормальна практика. Але, скоріше, буде компромісний варіант документа з російською поправкою. Тобто комюніке буде прийнято, але з застереженням, що РФ його не підтримує", — вважає експерт.

У будь-якому разі, фінал саміту G20 стане для України важливим кроком для формування кола не західних країн, які починають голосніше критикувати Росію. І хоча говорити про появу незахідної антипутінської коаліції ще зарано, саміт G20 має стати індикатором того, чи світ став на шлях  сприйняття Росії агресором. Тобто тим, чим вона є насправді. 

Анастасія Світлевська

УНІАН в Google News