Поганий жарт: чого очікувати від головування Росії в Раді безпеки ООН

З 1 квітня Росія головує в Раді безпеки ООН. УНІАН розпитав дипломатів, чи може це якось нашкодити Україні, чи будуть члени Радбезу бойкотувати засідання організації та наскільки можливим є виключення Росії з ООН назавжди.

Після нападу на Україну 24 лютого 2022 року світові лідери не спромоглись виключити Росію з таких глобальних міжнародних організацій, як ООН. За рік — почали "битися головою об стіну". Адже попри ведення повномасштабної війни у центрі Європи, Росія впродовж квітня головуватиме в Раді безпеки ООН, відповідальній за… підтримку міжнародного миру. На заклик українських дипломатів не призначати РФ головуючою в Радбезі, в ООН лише розводять руками. Мовляв, немає юридичного механізму.

Міжнародники пояснюють, що не відбулось нічого нового. Посаду очільника Ради Безпеки ООН щомісячно, за алфавітним порядком, займає одна з 15-ти країн-членів. Тому, наприклад, у березні головував Мозамбік, а у травні цю функцію перебирає Швеція. Росія ж останнього разу головувала в Радбезі у лютому минулого року, коли здійснила широкомасштабне військове вторгнення в Україну. 

"Як би неприємно було бачити головування Росії, насправді це здебільшого церемоніальна посада, яка передається іншим членам за принципом ротації", — зазначила речниця Білого дому Карін Жан-П’єр.

Голова МЗС України Дмитро Кулеба напередодні 1 квітня назвав таку ситуацію "поганим жартом". А постпред України в ООН Сергій Кислиця "абсурдом нового рівня". 

"Чи можете ви уявити Адольфа Гітлера, Саддама Хусейна чи Пол Пота головуючими у Раді безпеки ООН, яка відповідає за збереження глобального миру? Це не першоквітнева витівка", - написав Кислиця у Twitter.

З ним погоджується верховний представник ЄС з зовнішніх справ та політики безпеки Жозеф Борель, за словами якого, Росія постійно порушує суть правової системи ООН: "Перехід головування в Раді Безпеки до Росії пасує для першоквітневого Дня дурнів. Але ЄС протистоятиме будь-яким зловживанням РФ під час її головування". 

Незначуща пропаганда

Головною загрозою для України під час цього місяця може бути спроба Росії використати привілеї головування в Радбезі для звинувачень у чомусь України та скликання засідань з метою пропаганди, припускає колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.

"Росіяни і раніше це активно робили, а зараз отримали можливості зловживати цим правом. На мою думку, юридично завадити цьому неможливо, проте члени Радбезу можуть висловлювати позиції. Якщо РФ витратить весь цей місяць на пропагандистські засідання, реакція членів Радбезу буде відповідною", — зазначає він.

Своєю чергою, міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау вважає, що ризиком в роботі Ради безпеки ООН стане марно витрачений на російські забаганки час та відсутність конструктивної роботи впродовж наступного місяця: "Не чекаємо нічого конструктивного від цього головування. Наскільки мені відомо, однією з тем, запропонованих до розгляду, буде щось типове для російської дезінформації".

Варто нагадати, що головуюча країна в Радбезі ООН, згідно зі Статутом організації, має можливість скликання двох-трьох засідань за її ініціативою. Станом на сьогодні в порядку денному Ради безпеки ООН є кілька питань, які Росія має намір запропонувати до обговорення в квітні. Мова про ситуацію на Близькому сході, роль ООН, а також вплив на війну в Україні від постачання зброї.

Цікаво, що відкриття першого засідання має відбутись за участі голови МЗС РФ Сергія Лаврова. Крім того, він має намір очолити відкриті дебати високого рівня на тему "Ефективна багатосторонність через обстоювання принципів Статуту ООН". І, на думку колишнього постпреда України в ООН Володимира Єльченка, під час цієї "дискусії" члени Радбезу зможуть хіба що посміятись з Росії. Адже головуючим в органі, відповідальним за боротьбу з агресію, буде країна-агресор. 

"Щодо теми про постачання зброї Заходом, вона вже виносилась Росією на обговорення. Нічого нового ми не почуємо. Тому не думаю, що головування РФ в Радбезі несе небезпеку для України. А Небензя (постпред РФ в ООН) нехай собі говорить про "бойових комарів" та "біологічну зброю" — нічого, окрім сміху, це вже не викликає", - зазначив Єльченко.

Екс-голова МЗС України Павло Клімкін також впевнений, що Радбез ООН давно припинив бути ефективним майданчиком для просування наративів РФ. Дипломат нагадує, що за нещодавню резолюцію РФ щодо розслідування атак на "Північний потік-2" проголосували лише три країни з Ради безпеки. Решта дванадцять - утримались.  

Зважаючи на це, додаткові пропозиції головуючого до порядку денного нічого не варті без погодження інших членів Радбезу. 

"Звісно, у головуючого є можливості пропонувати, але хто буде погоджуватись на пропозиції Росії? І які консультації зараз зможе проводити Росія? Ця функція хіба що надає право координувати, але, звичайно, Росії зараз ніхто не дозволить нічого координувати", — вважає  Клімкін.

Чи можливий тотальний бойкот

Втім, це не означає, що Україні не варто нічого робити з цим питанням. Тож в Офісі президента України закликають країни-члени Радбезу бойкотувати головування РФ протягом усього квітня. 

Голова МЗС України Дмитро Кулеба вважає, що РФ варто "загнати у кут настільки, наскільки це можливо, аби не дозволити їй порушувати правила Радбезу ООН". 

"Звичайно, я б хотів, щоб усі члени вийшли та дозволили РФ головувати в пустій кімнаті, але сумніваюся, що так станеться. Очікую від нинішніх членів РБ ООН поширення правди про цю війну і дії Росії", — наголосив міністр. 

Посол Володимир Єльченко також пригадує, що масові бойкоти вже мали місце в Раді безпеки ООН у 2016-му, коли посли низки країн виходили під час виступів постпреда Сирії. 

"Такі дії вже відбувались відносно Росії у Женеві, коли постпреди вийшли під час виступу Лаврова. Якщо наша делегація вправно попрацює, можна організувати такий бойкот і цього разу. Це можуть бути як демонстративні виходи з засідань, так і, наприклад, свист", —  вважає Єльченко. 

Міжнародники наголошують, що до бойкоту, наприклад, може долучитися трійка постійних членів Ради безпеки: США, Велика Британія та Франції. 

"Є в складі Радбезу ще низка країн, які нас підтримують серед непостійних членів. Це і західноєвропейські країни, і деякі країни латинської Америки. Тобто ми можемо абсолютно впевнено розраховувати на підтримку переважної більшості країн, які є членами Ради безпеки, на нашу користь", — запевнив Єльченко.

Втім і без бойкоту члени Ради безпеки можуть впродовж місяця висловлювати банальну незгоду з усіма пропозиціями, які виносить головуючий. Крім того, члени Радбезу ООН можуть ухвалювати рішення стосовно рівня своєї присутності на засіданнях.

"Тобто порожніх місць постійних членів не буде, але на засідання може прийти не посол, а, наприклад, аташе або третій секретар. Це також є дипломатичним сигналом", - зазначає політичний координатор постійного представництва України при ООН Сергій Дворник.

За його словами, українська делегація у квітні відступить від звичайної практики участі в засіданнях: "У квітні  делегація України дійсно не має наміру брати участь у засіданнях Ради безпеки, зважаючи на те, що в кріслі головування буде сидіти Росія — країна, яку ГА визнала державою-агресором. Також ми не будемо брати участі у російських шоу під виглядом заходів Радбезу за формулою Арріа (неформальні зустрічі, - УНІАН). Втім, ми будемо приймати рішення стосовно своєї участі, керуючись нашими прагматичними інтересами".

Стратегія тролінгу

Наразі проти головування Росії в Раді безпеки з офіційною заявою виступили Литва, Латвія та Естонія.

"Країна, яка веде війну проти сусіда, загрожує світові ядерною зброєю, чий лідер є воєнним злочинцем з ордером на арешт від МКС, не повинна  головувати в органі, чия мета — збереження миру та безпеки", — йдеться в спільній заяві країн Балтії. 

Постпред Естонії при ООН Рейн Таммасаар нагадав, що РФ очолює орган саме у річницю кривавих злочинів росіян у Бучі та підкреслив, що членам Радбезу "слід протидіяти спробам РФ трансформувати місце міжнародної дипломатії в насмішку та платформу з дезінформації".

Один з варіантів протидії пропонує Павло Клімкін. На його думку, варто зробити смішною на увесь світ саму Росію: "Слід розробити разом з нашими друзями в ООН стратегію тролінгу Росії, аби вона була смішною для світу, а представник РФ щодня не мав змоги дати цьому раду. Це - ідеальна стратегія викриття негідності й нікчемності країни".

За словами дипломата, наприклад, можна спитати в очільника МЗС РФ Сергія Лаврова про подробиці нападу України на Росію, про що він нещодавно розповідав в Індії.

"Росіяни від цього дратуються, розуміючи, що світ з них сміється", — наголосив Клімкін.

Таку стратегію, здається, вже готові підтримувати країни Балтії. Наприклад, міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс вже "привітав" головування Росії в Радбезі ООН жартом: "З нетерпінням чекаємо енергійних дискусій про пропозиції України щодо визначення напрямку ваших військових кораблів!". Очевидно, мається на увазі маршрут, вдало прокладений торік флагманом Чорноморського флоту РФ, ракетним крейсером "Москва".

Росії не місце в ООН

Варто зазначити, що головування Росії в Радбезі ООН вчергове привертає уваги до нелегітимного перебування РФ в Організації об’єднаних націй. Так, голова МЗС Чехії Ян Липовський цілком серйозно закликав реформувати Радбез ООН. 

"Останнім доказом необхідності цього є той факт, що інститут, який має забезпечувати мир, перейшов під контроль держави, яка порушує Статут ООН і загрожує безпеці світу", — наголосив він.

Варто нагадати, що в грудні 2022 року Україна ініціювала процес, спрямований на виключення РФ як з Ради безпеки ООН, так і з організації загалом. Адже Росія незаконно зайняла місце колишнього СРСР, оминувши передбачені Статутом ООН процедури вступу в організацію, нагадує надзвичайний і повноважний посол України в Боснії, Хорватії та Герцеговині Олександр Левченко.

"Відповідно до Статті 4 Статуту ООН, потрібно отримати рекомендацію від Радбезу, а потім пройти процедуру на Генасамблеї. Росія її не проходила, посилаючись на лист Єльцина до Генсека ООН. Але Статут вище листа президента РФ. Голосування ж тоді не було і рекомендації Ради безпеки теж. На цій процедурі треба наполягати, адже всі інші країни її проходили. Будь ласка, подавайте заявку на вступ, але тоді у Москви будуть величезні проблеми. Тому що в ООН приймають тільки миролюбні країни, а РФ зараз здійснює одну з найбільших агресій після Другої світової війни", - розповів він.

Своєю чергою, колишній постпред України в ООН Володимир Єльченко переконаний, що виключення Росії з Радбезу може стати реальністю вже до кінця 2023 року. Дипломат наголошує, що в історії вже були такі прецеденти. Мова, зокрема, про припинення повноваження Угорської делегації в ООН у 1956-му році, а також покарання режиму апартеїду в Південно-Африканській республіці. 

"Щось таке може до кінця року трапитись і з делегацією РФ. Навіть якщо Росія залишиться членом ООН де-юре, її можуть позбавити права голосу, можливості виступати, або вносити якісь пропозиції. Тобто членство Росії в ООН може бути якимось чином "підвішене" чи "заморожене". Це вже буде величезним досягненням. А, враховуючи розвиток подій з розміщенням ядерної зброї в Білорусі та ордером МКС, ймовірно, в найближчі тижні побачимо ще не одну таку подію, яка прискорить процес. До кінця цього року якийсь розвиток має бути", — вважає Єльченко.

Врешті, увесь світ уважно слідкує за тим, як Збройні сили України готують та проведуть контрнаступ. І, схоже, в ООН терези чимдужче схилятимуться на бік України в залежності від того, чим успішнішим він буде.

Анастасія Світлевська 

УНІАН в Google News