ЄС як безпековий союз: стара ідея, час якої настав

Продовження російської агресії в Україні та турбулентність в США, пов’язана з гарячими президентськими перегонами, змушують ЄС згадати про можливу мілітаризацію Європи не лише в межах НАТО, а й поза Альянсом.

Переобрана на другий термін президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про намір розбудувати Європейський оборонний союз та створити посаду комісара з питань оборони.

"Наша робота у найближчі п'ять років буде зосереджена на побудові справжнього оборонного союзу", - йдеться у її програмі, презентованій напередодні переобрання.

При цьому, хоча серед планів є побудова загальноєвропейського повітряного щита та реалізації проєктів, спрямованих на посилення кібербезпеки, новий оборонний союз аж ніяк не означає відмову від безпекової парасольки НАТО.

"НАТО залишається головною опорою нашої колективної оборони", - підкреслює президентка Єврокомісії, наполягаючи на збільшенні військових видатків.

Не перша спроба

Це вже не перша спроба безпекових трансформацій у Євросоюзі. Ще у 2018 році президент Франції Емануель Макрон просував ідею створення такої собі європейської армії, незалежної від США.

"Ми не захистимо європейців, якщо не вирішимо створити справжню європейську армію. Перед обличчям Росії, яка межує з нами і показала, що вона може бути загрозою, ми повинні мати Європу, здатну захищати себе самостійно, не покладаючись лише на США", - переконував тоді Макрон.

Втім, на той момент ця ідея так і не набула практичних обрисів. При цьому, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг в одному з інтерв’ю заявив, що створення нових збройних сил розділить Європу та союзників по НАТО (як відомо, переважна більшість членів ЄС є одночасно і членами НАТО).

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну ідея європейської армії знову ожила. Міністр закордонних справ Італії Антонію Таяні зауважив, що за нинішніх геополітичних умов блоку потрібна єдина армія.  Проте жодних рішень в цьому напрямку так і не було ухвалено.

Політолог Володимир Воля пояснює реінкарнацію ідеї про посилення оборонної складової ЄС невизначеністю в США через внутрішньополітичні процеси. Він вважає, що дискусія про перетворення політичного та економічного союзу в Європі ще й на військовий починає набувати чіткіших обрисів.

"Думаю, зараз стартує практичний етап додавання до митного та економічного, валютного союзу оборонної компоненти. Щонайменше у найближчий рік ми побачимо дискусії стосовно того, яким повинен бути цей оборонний союз, які країни та яку участь в ньому братимуть, які зобов’язання матимуть ці держави", - зазначив він у розмові з УНІАН.

За його словами, після американських президентських виборів дискусії стосовно ролі США у світі навряд завершаться: "А якщо Трамп стане президентом, то на ЄС чекають випробування в безпекових питаннях (Дональд Трамп погрожував виходом США з НАТО, проте зауважив, що Вашингтон готовий і надалі захищати членів блоку, які витрачатимуть на оборону щонайменше 2% ВВП. Його радники натякали, що ЄС має більше розраховувати на власні сили). Європі починає набридати ця тривала невизначеність".

Станом на зараз більшість політичних еліт ЄС підтримують мілітаризацію, адже мають здорове розуміння, "що Європа має взяти відповідальність за свою долю й майбутнє ЄС".

Однак, на його думку, подальша мілітаризація може викликати протести у деяких країнах-членах союзу. Головним чином, через незадоволення зміною пріоритетів на користь ВПК. Не виключено, що такі настрої в Європі будуть підігріватися Росією.

Ідея, час якої настав?

Керівник Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик погоджується, що ЄС повернувся до ідеї посилення безпекової компоненти та власної мілітаризації через невизначеність в американській політиці і додає, що для створення оборонного союзу в Європі зараз дійсно є політична воля.

"Як кажуть, це ідея, час якої настав. Подібні ідеї час від часу виникають у європейських політиків, однак до цього моменту не було або ресурсів, або політичної волі. Зараз є і перше, і друге. І, за великим рахунком, все йде до того, аби реалізувати (в тій чи іншій варіації) принаймні сухопутну коаліцію, або елементи військової організації Європейського союзу", - зазначив експерт.

За його словами, річ у тім, що Сполучені Штати роками безумовно гарантували  безпекову парасольку над ЄС, це сприяло тому, що у євроблоці роками була мода на демілітаризацію, а мілітаристські ідеї були не надто популярними серед виборців. Також це впливало на скорочення оборонних видатків, яке теж тривало доволі довго. Тепер же, розглядаючи сценарій ймовірної перемоги на президентських виборах в США Дональда Трампа, відомого погрозами вивести Штати з НАТО, у ЄС немає 100% впевненості у збережені американського захисту.

"Вони не впевнені, що в потрібний момент, коли Європа зіштовхнеться зі збройною агресією РФ безпосередньо, США виступлять й оперативно нададуть допомогу, або принаймні заявлять про готовність протидіяти агресії.  Трамп неодноразово зазначав, що він не бачить сенсу в НАТО, говорив про те, що Європа не платить за власну безпеку. Навіть якщо він фізично не виведе США з Альянсу, виникають аргументовані побоювання, що він не буде поспішати реагувати на виклики, з якими ЄС може зіштовхнутися. Це може стати катастрофою для ЄС. Урсула фон дер Ляєн цілком закономірно говорить про необхідність якимось чином доробити ноги ідеї про безпекову компоненту ЄС, бо до цього це були лише розмови", - зазначає Віталій Кулик.

У будь-якому разі, за його словами, президентка Єврокомісії буде підштовхувати ЄС до перегляду безпекової стратегії і, можливо, до повернення ідеї формування європейської армії, що передбачає збільшення видатків на оборону з огляду на ризики російської агресії.

"Коли США говорять, що вони не хочуть більше займатися цим для Європи, то спочатку це викликає шок, а потім - необхідність переглянути свою власну безпекову стратегію. Урсула фон дер Ляєн буде це підштовхувати. Чи буде це реалізовано? У мене є сумніви. Однак певні елементи вони можуть зробити: та сама сухопутна коаліція, створення сил швидкого реагування, узгодження мобілізаційних планів, питання першого удару - що робити до отримання допомоги від союзників тощо. Тут європейці будуть намагатися якимось чином автономно будувати власну політику безпеки та сподіватися на власні сили, принаймні на першому етапі", - зазначив експерт.

А потім розрахунок, певно, на те, що США згадають, що вони з Європою – союзники.

Україні - вигідно

За словами Кулика, гіпотетичний варіант реалізації цієї ідеї - об’єднання потужностей європейських країн та, наприклад, Великобританії. Ба більше, новий союз, в разі створення, зможе співіснувати з НАТО і може бути цікавим для України з точки зору тимчасової альтернативи щодо членства в Альянсі. Адже, на відміну від ідеї членства України в НАТО, політичного вето на шляху до ЄС з боку головних економік Європи немає.

"Україна може стати східним форпостом Заходу для того, щоб можна було і себе захистити, і захистити інші країни-члени. Тим паче, що після активних бойових дій Україна отримає неоціненний досвід боротьби з РФ – ядерною державою. І, зміксувавши західні інновації з бойовим досвідом, ми можемо стати дуже вагомою складовою такого потенційного оборонного союзу", - констатує кандидат політичних наук, член-кореспондент Української академії геополітики та геостратегії Станіслав Желіховський.

І хоча наразі створення такого оборонного союзу в Європі – лише на рівні дискусій, 27 червня Україна та ЄС зафіксували спільні безпекові зобов’язання. Можливо, це й стане відправною точкою для втілення цієї ідеї.

Ярослав Конощук

УНІАН в Google News