Аварія на ФСК «Море»: хто винен і кому вигідно?

Аварія була записана на камери, але співробітники СБУ примусили стерти записи... Путін доручив контролювати ФСК, але з українського боку ніхто інтегруватися не поспішає...

У п`ятницю, 27 травня на підприємстві Феодосійська суднобудівельна компанія «Море» сталася аварія, яка поставила під загрозу виконання Україною контракту на постачання до Китаю 4 десантних кораблів на повітряній подушці «Зубр». Як повідомив УНІАН співрозмовник, близький до підприємства, кран-балка за допомогою якого пересували корпус першого «Зубра», виготовленого на китайське замовлення, не витримав ваги корабля і впав на нього. В результаті загинули, мінімум двоє людей, зокрема жінка-кранівниця, ще одна людина одержала тяжкі травми.

Аварія на ФСК «Море» може мати справді катастрофічні наслідки для всього військового кораблебудування України, яке і без того в дуже тяжкому стані. Відтак украй важливо з`ясувати, що стало причиною аварії на ФСК «Море» і кому це було вигідно.

Людський чинник чи..?

За даними джерела УНІАН, момент аварії був записаний на камери мобільних телефонів кількома працівниками судноверфі, але співробітники СБУ, прибувши на місце події, примусили їх стерти ці записи. Схоже, не всі виконали розпорядження Служби безпеки, оскільки 29 травня на YouTube з`явився ролик із записом події. Але перегляд ролика не дає можливості розібратися в деталях події, а керівництво ФСК «Море» давати роз`яснення відмовилося, хоча факт аварії не спростувало. В принципі такий підхід керівництва ФСК зрозуміти можна, все-таки підприємство режимне і виконувало замовлення не на баржу, а на високотехнологічний військовий корабель. Але тривала мовчанка на тлі масованого просочування інформації виглядає просто нелогічно.

Інтернет-виданню novoross.info джерело на ФСК «Море» повідомило, що під час переміщення корпусу «Зубра» за допомогою двох кранів-балок, у механізма, що піднімав корму, відмовили гальма. Тому не витримали опори, і кран разом з жінкою-кранівницею впав на корпус корабля.

Станом на неділю 29 травня корабель висів на вцілілій кран-балці. «Крім того, що постраждали люди, з корабля злетіли бронеплити, сталася серйозна деформація корпусу. Більш того, в результаті падіння крана сталася деформація несучих конструкцій цеху. Варто зазначити, що цех унікальний - 52 метри заввишки, другий в Європі заввишки, а в світі - третій. ЧП дуже серйозного масштабу - корабель не можуть зараз спустити вниз, бо немає самогубці, готового сісти в кран і спустити корабель», - розповів співробітник заводу.

Він також повідомив, що керівництво заводу намагається все списати на зношеність заліза конструкції крана. Кожний з кранів, задіяних в переміщенні корпусу «Зубра» підіймає по 50 тонн, корабель важить 95 тонн, за деякими даними помилка була в тому, що крани почали працювати не синхронно.

Тут не можна не пригадати і того, що одна з головних проблем ФСК «Море», як власне і інших кораблебудівних підприємств України - це кадровий голод. За роки простоїв з підприємств звільнилися сотні висококласних фахівців, повернути яких на підприємство, навіть після отримання замовлення, дуже не просто. Що стосується ФСК «Море», то з цього підприємства деякі співробітники йшли працювати на російські кораблебудівні підприємства аналогічного профілю. За даними джерела на підприємстві, загибла кранівниця раніше працювала зварницею і лише недавно перенавчилася на новий фах.

У результаті найбільш явною причиною аварії можна вважати горезвісний людський чинник, який, можливо, був посилений зношеністю устаткування. Зрозуміло, що з цим питанням розбиратиметься міжвідомча комісія, яка, знову таки за даними джерел, вже працює на підприємстві.

Кому вигідно?

Загибель людей - ось головна трагедія, і на цьому тлі міркувати про те, хто міг виявитися у виграші від наслідків аварії на ФСК «Море», м`яко кажучи, недоречно. Але, як кажуть, з пісні слів не викинеш. Контракт на будівництво чотирьох кораблів «Зубр» був підписаний наприкінці 2008 року і набув чинності в травні 2009-го - після підписання міжурядової українсько-китайської угоди про забезпечення виконання цього контракту. Умови угоди передбачають спорудження двох кораблів у Феодосії на заводі “Море” і ще двох у Китаї - з подальшою передачею технічної документації замовникові. Китайський контракт відразу ж почали розглядати крізь призму взаємин з російським ОПК. Річ у тому, що "Зубр" був розроблений Центральним морським конструкторським бюро "Алмаз" (РФ) в 1980-х роках. Дізнавшись про укладення контракту з Китаєм, росіяни заявили про свої авторські права на «Зубр» і відмовилися постачати комплектувальні, які виготовляють тільки російські підприємства.

Роздратування росіян легко зрозуміти, особливо враховуючи, що китайці довго "опрацьовували" українських і російських кораблебудівників паралельно, перш ніж був укладений контракт з Україною. У Росії китайцям висунули жорсткі умови з вимогою спочатку замовити в РФ будівництво серії до 15 кораблів, і тільки потім одержати на руки технічну документацію на них. Ми ж пішли на серйозні поступки і виграли, хоч і одержали купу проблем з виготовленням комплектувальних, які виготовляють для «Зубрів» підприємства РФ, і спірну ситуацію щодо авторських прав. Але на цьому росіяни не заспокоїлися.

4 травня 2010 року на зустрічі з керівником Об`єднаної суднобудівельної корпорації (ОСК) Росії Романом Троценком, прем`єр-міністр РФ Володимир Путін доручив йому взяти під особистий контроль питання включення до складу ОСК миколаївського «Зоря-Машпроекту» і феодосійського заводу «Море».

"У рамках роботи з нашими українськими колегами ми розглядаємо питання про інтеграцію двох великих українських підприємств - "Зоря-Машпроект" (це дуже сильний завод з виробництва суднових турбін, який може виготовляти також газові турбіни) та феодосійського заводу "Море" (великий завод з виробництва суден із легких сплавів, з алюмінію). Обидва - державні підприємства України, вони наразі мають труднощі із завантаженням, і в разі інтеграції їх з ОСК ми могли б вирішити питання", - повідомив Троценко прем`єрові РФ. Путін, у свою чергу, зазначив: "Ми домовлялися з партнерами, що ці питання опрацюють. Візьміть їх під найсерйозніший контроль. Та що під контроль - треба брати пряму участь в опрацьовуванні цих питань з об`єднання підприємств там, де є зацікавленість з обох боків".

Як бачимо через рік, особливої зацікавленості з українського боку не виявилося - ніхто в ОСК інтегруватися не поспішає. Натомість ФСК «Море», а з нею і «Зоря-Машпроект» як постачальник двигунів для «Зубрів» працювали над виконанням китайського контракту. І тут така подія. Немає сумнівів, що в російських ЗМІ почнеться компанія дискредитації ФСК «Море», спрямована на остаточний зрив китайського контракту.

Ось уже справді - не було б щастя, та нещастя допомогло. Але тут можна пригадати і про те, що 29 вересня 2009 р. в автомобільній аварії поблизу Ялти загинув віце-консул посольства Китаю в Україні, який їхав на ФСК «Море». ДТП сталося, коли кортеж китайської делегації зіткнувся з автомобілем ВАЗ, що виїхав на стрічну смугу руху. Також був травмований військовий аташе посольства Китаю. Провину за ДТП спочатку покладали на загиблого водія "жигулів", а потім на водія віце-консулського «мерседеса», потім ця історія тихо зійшла зі сторінок ЗМІ. Але після аварії на ФСК «Море», недобрі підозри так і лізуть у голову.

Падіння крану китайців не злякає

На перший погляд, питання здається вирішеним - після того, що сталося на феодосійському заводі китайці відмовляться від контракту з Україною і повернуться до переговорів з РФ. Але, на думку директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР) Валентина Бадрака, ситуація зовсім не така безнадійна. «Ми маємо справу з нештатною виробничою ситуацією, але, на мій погляд, вона не настільки масштабна, щоб кардинально вплинути на контракт. Я хочу підкреслити, що контракт на постачання «Зубрів» цікавий Китаю, в першу чергу, з погляду отримання технологій їх подальшого будування в Китаї. Ці технології китайська сторона може одержати незалежно від того, впав кран чи ні», - зауважив експерт.

Водночас він переконаний, що з аварії на ФСК «Море» слід винести урок. «В цілому виробнича дисципліна оборонних підприємствах не тільки України, а й всього пострадянського простору, дуже сильно впала. Це відбулося і через плин кваліфікованих кадрів, і через відсутність інвестицій у модернізацію виробничих потужностей підприємств. Немає того рівня контролю за процесами виробництва на підприємствах ВПК, який був у СРСР. Тому і виникають ситуації, коли замовник відмовляється від продукції, посилаючись на її низьку якість. Так було з постачанням української бронетехніки Іраку. Йорданія забракувала українські бронетранспортери, Греція свого часу висловлювала претензії до якості українського «Зубра», побудованого на тому ж ФСК «Море», - нагадав Бадрак. - Але це не тільки українська проблема. Найбільший скандал за останні десятиліття щодо неякісної військової техніки - це відмова Алжиру від великої партії російських винищувачів МіГ-29. Більше 30 машин були забраковані алжирцями з огляду на їх низьку якість».

Підсумовуючи, директор ЦДАКР відзначив, що, аварія на ФСК «Море» може бути одним з результатів суто споживацького ставлення до підприємств ОПК з боку української влади.

Антон Лосєв

УНІАН в Google News