Україна може залишитися без піци, коньяку та йогурта

Україна може залишитися без піци, коньяку та йогурта

У випадку підписання договору про зону вільної торгівлі доведеться змінити близько 2 тисяч назв продуктів. У Європейському Союзі бренди патентують за географічним походженням.

«Мисливські ковбаски», піца, коньяк і давно звичний українському споживачеві йогурт можуть зникнути з полиць магазинів. На їхнє місце претендують підкопчені ковбаски, італійський пиріг, бренді і кисломолочний продукт. І це не жарт. Тотальний ребрендинг може чекати Україну у випадку, якщо вона беззастережно погодиться на вимоги Євросоюзу під час підписання договору про зону вільної торгівлі. Пошуком компромісу в цьому спірному питанні сьогодні займуться чиновники. У Києві пройде тринадцятий саміт Україна-ЄС.

Перелік продуктів, доля яких залежить від двостороннього переговорного процесу чиновників, нараховує близько 2 тисяч найменувань. Це товари, які виготовляють в Україні, але їх назви запатентовані іншими європейськими країнами. «Заборона використання тих або інших назв з боку ЄС — це дуже складне питання», — признається директор департаменту розвитку  аграрного ринку Мінагрополітіки Анатолій РОЗГОН. Чиновник відзначив, що питання використання назв для харчової продукції вирішуватимуть в окремому форматі, щоб не гальмувати загальний переговорний процес.

Проблема географічного ребрендингу виникла в 2005 році, коли в Європейському Союзі стартувала кампанія зі затвердження брендів за географічним походженням. У списку запатентованих географічних продуктів найбільше алкогольних назв. Мінімум 35 європейських міст і провінцій вважають, що виробники з інших країн незаконно використовують їх законні географічні назви: Бордо, Бургун, Шаблі, Шампань, Коньяк, Граппа, Шеррі, Горгонзола, Моцарела, Невшатель, Рокфор та інші. Проте найбільш спірними є Шампань і Коньяк. Європейці вважають, що історично продукти, що походять з певних географічних регіонів, мають особливі якісні риси, які не можуть повторюватися під час виробництва в інших країнах. «Змінити назву «коньяк» на «бренді» — не проблема. Але як називатиметься коньячний спирт після підписання угоди? А у нас зараз на 15-річній витримці знаходиться спирт, за документами він коньячний. Що робити, виливати?» — обурюється директор Союз гуртових виробників алкоголю і тютюну (СОВАТ) Володимир ДЕМЧАК.

Піца тільки для італійців

Багато європейських держав пішли іншим шляхом: патентують продукти поза прив`язкою до географічної назви, а до історичного початку виробництва. Так, поляки добилися права власності на назви «водка», «Мисливські ковбаски», «шинку». Італійці — на «латте», «піцу», «пармезан», «салямі», «спагеті». Сири фета, згідно з патентом, можуть виготовляти тільки в Греції, сири чеддер — у Великобританії, портвейн — в Португалії, йогурт — в Болгарії. Зустрічаються і спірні питання співзвучності української торгової марки з європейським географічним позначенням, як наприклад ТМ «Котнар» і Cotnari. «Заборона використовувати назву «спагеті» — це жарт. Спагеті пов`язані не тільки з Італією, з одним районом або містом. Можна зрозуміти, що є один лише рокфор в світі — у Франції. Але спагеті виготовляє не одна країна в світі!» — говорить співвласник компанії «Чумак» Йохан БОДЕН.

Проте справжній шок чекає українських рестораторів. Наступного року буде розглянуто заяву Італії про отримання ексклюзивного права на використання назви «піца». Запатентований може бути не тільки бренд «піца», але й різні приставки до нього — італійська піца, піца пепероні і ще близько 25 назв, які італійці вважають своїм надбанням.

«Заборонити використання слова «піца» в Україні просто фізично неможливо. Це ж не конкретна географічна назва на території конкретної країни, це назва страви. Вона використовується у всьому світу. За такою логікою, потрібно забороняти використання й інших неукраїнських назв: кафе, ресторан», — пояснює Дмитро ПОГРЕБИЦЬКИЙ, генеральний директор «ФМ-ГРУП» (мережі «Смачна картопля», «Дрова», піцерія «Папа Джон», кав`ярні «Кофетайм», мережа ресторанів «Муракамі», «Варенична»).

Українські виробники стверджують, що якщо продукція виготовляється за тими ж технологіями, яких дотримуються в ЄС, вона не повинна перейменовуватися. «Позиція української сторони полягає в тому, що так звані «географічні назви», які використовуються в Україні, не є товарними знаками. В етимології такі назви називають родовими, вони не можуть бути об`єктами конкретної промислової власності», — стверджує директор з правових питань ЛГЗ «Хортиця» Геннадій ВАСЮКОВ. Ці назви вказують на тип продукту, а не на його походження. Родові назви є загальнолюдським надбанням, вважають у компаніях.

Проте зараз українці, за прикладом ЄС, патентують свої історичні продукти. Згідно з даними Держдепартаменту інтелектуальної власності, в даний час на реєстрації знаходиться близько 20 свідоцтв на право використання українських назв. За словами представника з прав інтелектуальної власності Ярослава ВАЩУКА, до них належать «Вода Миргородська», ряд кримських вин «Мадера Массандра», «Портвейн Кримський».

«Згідно з міжнародними законами, право володіння патентом видається тільки строком на 20 років, і за умови реєстрації абсолютно нової технології виробництва продукту. Але якщо технологія існує вже більше 20 років, то термін дії монополії на патент закінчується», — пояснює Я.ВАЩУК. Цей момент є основним важелем протесту для виробників. Адже загалом підписання угоди про зону вільної торгівлі українські компанії оцінюють позитивно. «Зона вільної торгівлі — це відмінно. Чим більше свободи, тим краще. Чим більша конкуренція, тим краще споживачеві», — говорить Й.БОДЕН. Проте при цьому виробники уточнюють: необхідно ретельніше, ніж при вступі у ВТО, домовитися з єврочиновниками, які географічні назви Україна все-таки зможе використовувати надалі. «Я  думаю, що українським виробникам повинен бути наданий перехідний період. Як мінімум 5 років», — говорить директор компанії «Дружба народів» Олексій ШЕВЧЕНКО.

 За прогнозами дипломатів, угода про асоціацію між Україною і ЄС буде підписана в першій половині 2010 року. Частиною цієї угоди є договір про зону вільної торгівлі.

 В даний час в загальній структурі української торгівлі об`єм імпорту з ЄС складає близько 40%, експорту— 30%; для Євросоюзу торгові відносини з Україною складають лише близько 1% зовнішньоторговельного балансу.

“Діло”

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter