”Мільйонер з трущоб” здивував, розчарував і породив філософське запитання – за що?

”Мільйонер з трущоб” здивував, розчарував і породив філософське запитання – за що?

Бойл – той, кому пощастило саме так, як не пощастило Рурку... На тему «мільйонера» можна промовляти жарт: «Ця дівчина супер! А що вона красива? – Та не дуже, але вважається, що так!»...

Давно поговорюють про те, що золоті статуетки на ім’я «Оскар», які роздають за океаном, потрапляють у не ті руки. Західні ЗМІ пишуть: Оскар уже давно не той, фільми не ті, та і взагалі щось з Голівудом не так: ідей яскравих мало, самі штампи та комікси.

з азіатського кіно вже рімейки почали робити, може, так і до нас дійдуть. «Тіні забутих предків» перезнімуть з Джоні Депом. Та поки що це навіть не мрії, а сни. Адже з нашим кіно та ідеями – усе набагато складніше. Церемонія вручення золотих статуеток зневолювала себе нагородами останніх років, а її рейтинги невпинно падають. І вже не так багато людей її дивляться і заздрять славі, того хто стоїть на сцені й промовляє слізний «спіч».

Самі американські критики також давно пописують про те, що дуже багато чого стало заангажованим і є головна проблема – останніми роками в Оскарі немає щільної якісної конкуренції фільмів.

Пам’ятаю, у прекрасні дев’яності, маю на увазі, прекрасні – з точки зору американського кіно. Саме тоді з’явилося багато фільмів, які очолюють рейтинг глядачів на imdb.com , та культових ідейних картин, які перевернули уяву глядача і привнесли нові тенденції у кіно. Тоді й конкуренція була висока, та й фільми, не зважаючи на свою американізованість, викликали в мене, як людини з радянським минулим, співчуття, емоції, переживання, паралельні роздуми. Перемагали тоді фільми, які гриміли в свідомості. Навіть, якщо це були й блокбастери, але вони були зі змістом, і кіно хотілося передивлятися по кілька разів. О то були часи, Оскар дивилися всі! І до речі, він потрапляв до українського телеефіру. Не те що зараз…

Та повертаємося все ж до головної оскарівської події – абсурду цього року – переможця у 8 номінаціях, фільму Дені Бойла «Мільйонер з трущоб».

Як на мене, безпідставне возведення у шедеври простенького «аля індійського фільму» про хлопчину, який випадково розбагатів на телешоу «Стати мільйонером». Мене цікавить просте, навіть не кінокритичне, а запитання простого глядача – за що? Ну за що 8 Оскарів? І перемога в головних номінаціях? Можливо, і подивитися в інший бік не було куди і порівняти. Адже «Бенджамін Батон» зі млявою грою Бреда Піта та нечіткою оповіддю, але цікавої історії, також на кращий фільм року не тягне. Інші картини-номінанти ще не вийшли в український прокат. А будувати свою точку зору на піратських копіях також не хочеться. Та чомусь уже третій рік не щастить британському режисеру Стефену Далдрі, який, до речі, перший встановив своєрідний кінорекорд. Його перші три фільми номінувалися на Оскар, як кращий фільм року. Та чомусь його вже котрий рік прокатують. На цей раз з фільмом «Читець». Тому маємо, що маємо – «Мільйонер з трущоб» вже увійшов у історію кращих.

Глобально фільм Бойла – не є поганий. Він якісний і меседж – позитивний, але таких фільмів ми вже бачили 50, і цей мене відверто не здивував, не продемонструвавши нічого шедеврального, щоб дати йому золоту статуетку з чоловічим ім’ям. Бойл мав дуже просту історію, та не зміг у неї вдихнути ту кількість енергії або таланту, щоб вона стала визначним кіно-твором. Але ж у кіно вже давно відомо, що найпростішу історію можна зняти яскраво та геніально як, наприклад, це зробили брати Коени минулого року у фільмі «Старим тут не місце».

Дені Бойл, який прозвучав ще з фільму «На голці», залишається вірним своєму почерку. Рекламний щільний монтаж, усе стильно, багато незрозумілої і не завжди актуальної танцювальної музики. Історія дуже проста: хлопець виграє великі гроші в програмі «Стати мільйонером», але враховуючи що це відбувається в Індії – його спочатку покатують, поб’ють, погрожуватимуть убити, а потім віддадуть гроші. Так, історія проста, але вона вже тягне на драму, над якою можна працювати і, прибравши всі можливі штампи сучасного кіно, зняти це по-новому. Але чомусь Бойл дуже щільно зосереджується на самій грі хлопця у студії. І головна емоційна напруга виникає під час перегляду цих сцен. Але вибачте, хто не дивився цю гру? Коли ще 5 років тому вона була майже культовою, а сьогодні вже встигла стати бридкою. Наприклад, саму гру можна було показати по-новому, хоча б операторську, знайшовши нові ракурси й деталі.

Та проблема знову ж таки не в тому, що гра стає головнішою за героя, а в тому, що присутні примітивні штампи – є хороші, які хороші, і погані, які погані. Коли, наприклад, головний герой приходить до своєї дівчини, яку довго шукав, а вона вже живе з якимось бандитом у законі й каже коханому: «Нічого змінити не можна, йди звідси, залиш мене!..» Тоді в мене взагалі виникло враження, що я дивлюся добру суміш мексиканського та аргентинського серіалу. А виходить що ні! Це кіно краще за всі, а ще й зняте стильним британським режисером. Щось тут не збігається…

Бойлу не вдалося розкрити характери та образи… Хто цей брат, який постійно рятує героя, а потім так епатажно помирає у ванні з доларами? Хто ця дівчина яку так палко полюбив герой? Він просто показав життя в Індії та зробив нарізку з гри «Стати мільйонером». Так, йому вдалося яскраво вилити на екран усю колоритність індійського життя. Видно, що саме цьому режисер приділив багато уваги під час зйомок. І в перші 15 хвилин це захоплює. Та коли починається історія, він не може нам нічого запропонувати, окрім стильного монтажу і диско музики. Сумно...

Пам’ятаю, в одному інтерв’ю Бойл вихвалявся, що його фільм, який вийшов раніше – Sunshine (в українському прокаті «Пекло») – кращий у цьому жанрі і постійно його порівнював з «Зоряними війнами» Лукаса. Тоді в мене ще закралася думка, який режисер буде себе порівнювати і так вихвалятися, якщо він дійсно знає про свої переваги. Мені здається, що тоді й зараз Бойл розумів, що він не дотягує до масштабу культових режисерів і це підсвідомо виходило з його інтерв’ю. Це було якось невпевнено… Адже все одно все оцінять глядачі.

Він той, кому пощастило саме так, як, наприклад, не пощастило Мікі Рурку того ж дня. Оскар сьогодні вже велика заангажована лотерея – і це не викликає сумніву. Тому на тему «мільйонера» можна промовляти актуальний жарт: «Ця дівчина супер!– А що вона красива? – Та не дуже, але вважається, що так!».

З заявленим бюджетом 15 мільйонів – картина вже заробила 277 мільйонів доларів. До речі, в Америці Бойл геніальний режисер. Адже там геній той, чиї фільми заробляють гроші, а ще добре, коли вони ще мало коштували.

Артем Боровскі

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter