Історик Сергійчук: П’яний Петро I бив Мазепу по щоках, як безчесну блудницю

Історик Сергійчук: П’яний Петро I бив Мазепу по щоках, як безчесну блудницю

Мазепа – національний герой. Ця людина, за визнанням навіть Меншикова – лютого ворога Мазепи, здійснила крок в ім’я України... Інтерв`ю з професором

Мазепа – національний герой. Ця людина, за визнанням навіть Меншикова – лютого ворога Мазепи, здійснила крок в ім’я України... Інтерв`ю з професором

Іван Мазепа…Часом задаю собі запитання, чи зробив би наш славний гетьман те, що зробив, пішовши на союз зі шведами, якби знав, чим закінчиться Полтавська битва, і як відзначатимуть її річницю його нащадки? І відповідаю: звичайно, зробив. Бо врешті-решт, його мрія збулася. І Україна стала самостійною. І він показав, що заради великої мети Україна може дозволити собі будь-які союзи, що міждержавна дружба, якою б міцною вона не була, стоїть нижче за національну ідею, та права нації мати свою державу.

Незабаром у Полтаві відбудуться урочистості до 300-річчя  Полтавської битви. Президент пропонує розглядати цю дату в контексті укладання україно-швецького союзу, місцева влада Полтави намагається заробити на туристах гроші, історики намагаються допитатися, наскільки чисельними була кількість прибічників гетьмана. Ми ж, просто хочемо вшанувати гетьмана Мазепу, не у виконання указу Президента, а тому, що нам цікаво, який він був... Меценат, дипломат, воїн, здатний закохувати в себе жінок, молодших за нього на сорок років…

Яким він був, наш гетьман? Про це ми запитали Володимира Сергійчука, професора, доктора історичних наук, директора Центру українознавства Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, академіка Академії наук Вищої школи України, автора численних творів про УПА, ОУН, а також українського гетьмана Івана Мазепу.

То ж кого зрадив Мазепа?

Він зрадив російського царя, але зробив це в ім’я українського народу, в ім’я України.

А на яких умовах приєднався Іван Мазепа до швецького короля Карла ХІІ?

На тих умовах, що Карл ХІІ буде протектором України, тобто, що він візьме Україну під свою опіку. На той час для України це було досить вигідно, оскільки Швеція не лежить, так би мовити, по сусідству з кордонами України. Вона ніколи не мала ніяких територіальних претензій до України і це давало гарантію того, що Україна зможе розвиватися та утверджуватися як держава в своїх етнічних межах.

Пишуть, що коли Петро Перший довідався про вчинок Івана Мазепи, то ніяк не міг повірити, що той таке міг вчинити. Напевне тому, що Мазепа приймав численні подарунки від Петра. Чи варто було Мазепі приймати дари від царя?

Очевидно, Іван Мазепа до певного часу сподівався, що такою дуже покірною своєю службою перед російським царем, зможе добитися прав для України. А коли переконався, що московський цар Петро Перший хоче ліквідувати українську державність у формі Гетьманщини, то він вчинив так, як вчинив.

Зрештою, його п’яний Петро бив по щоках, як безчесну блудницю, тільки тому, що гетьман відмовлявся перетворити українські полки в драгунські. Петро Перший постійно використовував українську збройну силу для розширення територій Російської імперії, завойовуючи чужі народи. Під час будівництва Петербурга щороку Україна втрачала величезну кількість своїх синів.

Мазепа тоді починав протестувати. Ці протести закінчувалися тим, що цар все більше і більше намагався урізувати права України.

Тому за таких обставин Мазепа не побачив іншого виходу, як знайти іншого союзника, ніж того, якого знайшов собі Богдан Хмельницький у 1654 році. Відтак Мазепа повернувся до ідеї Богдана Хмельницького, яка так і не була втілена в життя, – до союзу зі Швецією.

Адже Богдан Хмельницький першим мав переговори з шведською королевою Христиною. Потім його наступник Іван Виговський 1657 року уклав договір зі шведським королем Карлом Х. Тому цілком логічним є те, що Іван Мазепа пішов шляхом свого великого попередника Богдана Хмельницького, і уклав угоду зі шведським королем Карлом ХІІ, онуком Карла Х.

Що потрібно зробити для того, аби в Україні знали Мазепу як

державника?

Потрібно просто цікавитися історією.

А тим людям забитим, які не хочуть цікавитися власною історією, уже нічого не допоможе.

Публікації останніх років дають повне право сказати, що Мазепа – це справді національний герой. Ця людина, за визнанням навіть Меншикова – лютого ворога Мазепи, здійснила цей крок в ім’я України, заради України. Так і написав Меншиков Петру Першому.

Не тільки історики мають достукуватися до свідомості кожного, але й самі люди, які себе відчувають громадянами цієї держави. Якщо вони хочуть бачити себе, своїх дітей та онуків у її майбутньому, то вони повинні цікавитися власною історією.

Якою Мазепа був людиною? Бо з того, що я про нього читала, мені здалося, що він був таким трохи авантюристом, він надзвичайно легко входив у довіру…

Насамперед, Мазепа – це освічена людина. Він знав етикет європейського придворного життя. Мазепа тривалий час був при дворі польського короля Казимира. Він вчився у європейських університетах, знав кілька європейських мов. Тому він міг себе завжди гідно представити, він умів переконувати. А також міг впливати, він справді мав якийсь потужний вплив на свого співбесідника. Мазепа вільно міг переходити з однієї теми на іншу.

Це, до речі, відзначають й іноземці… Французький посол Жан Балюз, який зустрічався з Мазепою в Батурині, наголошував на тому, що бачив у Мазепи літературу та газети французькою, німецькою та італійською мовами. А розмовляв Мазепа з французьким послом латиною.

До речі, будувати церкви Мазепа запрошував майстрів з Італії, з якими спілкувався їхньою рідною мовою.

Мазепа був людиною, яка могла предстати перед гостями з Європи справжнім батьком української нації. Тому він мав схвальну оцінку, як з боку козацької старшини, так і з боку іноземців.

Скільки Мазепа побудував церков?

Дуже багато. Ці церкви не тільки в Києві, а й в Чернігові, Батурині, Полоцьку, Варшаві.

А взагалі Мазепа працював для України. Це виражалося в тому, що намагався захищати інтереси України, українських виробників, українського селянства. Я вже не кажу про купців, яким він створював усі умови, аби вони могли безпосередньо торгувати з Європою.

Який найвдаліший художній твір про Івана Мазепу, на Вашу думку?

Трилогія Богдана Лепкого: «Мазепа», «Батурин», «Мотря». Що стосується творів наукового характеру…

Очевидно, першим таким правдивим твором потрібно назвати роботу про Мазепу Пилипа Уманця ще наприкінці ХІХ століття. Твір Миколи Костомарова про Мазепу я можу віднести до суб’єктивних, тому що там дуже багато улесливих кивань у сторону царського уряду.

У принципі, для справжньої об’єктивності потрібно ще написати наукову біографію Мазепи. Вона ще на написана.

Ви не збираєтеся написати?

Я 1988 року, тоді це було вперше в Україні, на сторінках газети «Культура і життя» написав статтю «З тавром зрадника». Це була перша публікація, як коментар до поеми Володимира Сосюри «Мазепа».

У 1991 році я написав, правда вона вийшла аж через рік, брошуру «Кого зрадив гетьман Мазепа». Ця брошура минулого року перекладена на російську мову.

Я планую підготувати наукову біографію про Івана Мазепу як українського державника.

Чому ще й досі церква Московського патріархату не зняла з Мазепи анафему?

Московська церква кинула на нього анафему, правда, руками наших українців. У Глухові на Мазепу кидали анафему єпископи і митрополит Київський.

А в Москві в Успенському соборі Кремля не хто інший здійснив акт анафеми на Мазепу, як Стефан Яворський, видатний український богослов. До речі, перший президент Святійшого синоду, який замінив патріарха російської церкви.

Але за великим рахунком значення для імені Мазепи відкликання анафеми немає, бо не українська церква її кидала.

І від цього не змінюється наша оцінка гетьмана Мазепи, тому що він проявив себе як патріот України, як український державник, як людина, яка просто думала про Україну. І для нас це важливо, а не те, на якій підставі московська церква відлучила його від себе.

Я знаю одне, що Мазепа – великий син України. Це велика постать не тільки в історії України, а й у світовій історії.

Мазепу в Європі, крім того, що він великий український державник, знають також, як великого любителя жінок…

Так-так, це відомо. У зарубіжних творах він стоїть поряд з Дон Жуаном, Фаустом… Європа знала його через такі любовні колізії. Але ми, насамперед, маємо його оцінити як видатного українського державника.

Для України Мазепа значимий не в його любовних походеньках, а значимість Мазепи – у його державницькому чинові.

Що було б, якби Україна зі шведами виграли війну з Росією?

Тоді б не ми йшли до Європи, а Європа йшла до нас.

Розмовляла Оксана Климончук

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter