Танці з дірками

Танці з дірками

"...спершу ще раз огляньмося на це дійство. Ось ведучі – Горбунов-Тарапунька та Кароль-Штепсель двома мовами (даби й козє било понятно) переконують нас врочистими голосочками, що це – танці з зірками..."

Убив і я, грішний, заледве не весь суботній вечір, спостерігаючи на “плюсах” за “Танцями з зірками – 2”. Ну, не тому, що так уже шизію від аматорських викрутасів на паркеті, а через те, що запримітив у цьому шоу свій особливий сюжет. А кожен сюжет має свою розв’язку, яку, звісно ж , кортить розгадати наперед. Наразі мені потрібно було вгадати, хто ж із восьми пар танцюристів пролетить, як фанера над Парижем, вибувши з цього химерного змагання. І ще задовго до оголошення результатів я сказав собі: Сашка Пономарьова вони викотять звідси, як бджоли муху з вулика. Чому?

Але спершу ще раз огляньмося на це дійство. Ось ведучі – Горбунов-Тарапунька та Кароль-Штепсель двома мовами (даби й козє било понятно) переконують нас врочистими голосочками, що це – танці з зірками, бо в нас із вами, твердолобих, трохи інші уявлення про зірок, особливо тих, чиї імена ми почули вперше. Ось – високоповажне журі, “котороє всьо понімаєт, но только сказать нє можєт, а єслі і можєт, то нє хочєт портіть прекрасний украінскій язик”. А ось і самі “зірки”! Волнуются, небораки, це для них ніяке не розважальне шоу, а празднік со слєзамі на глазах. Від такого хвилювання навіть ті, коториє всьо понімают і дажє могут сказать по-украінскі, принципово не хочуть цього робити. Навіщо? Зараз головне для них – танці, а мова танцю зрозуміла для всіх часів і народів.

А от і не всім! Бо коли танцівник Булгаков ніс над собою випростану Сніжану Єгорову, то Горбунову-Тарапуньці довелося пояснювати нам, тупоголовим, що це Майстер несе Маргариту. Адже якесь мурло неосвічене могло подумати, що то Лєнін пре колоду на суботнику. Я вже не кажу про “зірку”, яка застрягла між ногами партнера, як порося між штахетами, і він, бідолаха, насилу її звідти вилузав. Тут би Василя Вірастюка на допомогу...

А Скрипка, Скрипка, панове! Ні, Олег-Чеґевара таки був в ударі, бо коли “в клюбі танці”, рівних йому немає. А як вийшов він на кін із рушницею, то навіть майнула скажена думка, що зараз усіх перестріляє нафіґ. Залишить тільки себе, Сашка Пономарьова, Сергія Костецького (партнер Лілі Підкопаєвої, танцівник-профі, котрий усе розуміє і може сказати, але йому не дають) і ще, може, Олег зглянеться над тим-таки Горбуновим-Тарапунькою, якщо той відпроситься. Пам’ятаєте у Стефаника? Гриць Летючий утопив свою дівчинку, а старшенька Гандзуня відпросилася. Словом, ви зрозуміли цю розстрільну логіку і за яким критерієм тут дарується життя. Втім, усупереч жанру, який вимагає, що коли на сцені є рушниця, то вона неодмінно повинна вистрілити, цього, як у поганенькій п’єсі, не сталося.

Тому найбільшим революціонером, безумовно, виявився Пономарьов! Ви тільки уявіть собі, що дозволив собі цей монстр! Він вирішив свою милу партнерку, одеситку Поліну Комісову... українізувати. Мовляв, поки ти, Полю, мене навчатимеш оцієї довбаної румби-юмби, я тебе навчу розмовляти українською. Поля, дурна, не спитавши мами, погодилася, ніби й не знала крилатого вислову, що лучше бить сто раз ізнасілованой, чєм одін раз украінізірованой. Погодилася і... далі ви знаєте. Їй разом із Сашком помахали ручкою. Нєчаво здєсь хуторянство і шароварщіну разводіть! Така от чорна діра утворилася в цих танцях, які наступної суботи продовжаться уже без Сашка і Поліни.

А хто там наступний на виліт? Та звісно ж: або Скрипка, або Підкопаєва, яка, теж не спитавши у мами, зв’язалася з Костецьким. Хіба що цього разу на сцені знов з’явиться рушниця, і все відбудеться згідно з законами жанру. Без крові, звичайно.

Василь Шкляр

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter