Не-Кобзони в Ялті

Байк-зліт «Мото-Рок-4» зібрав на березі Чорного моря не лише активних членів усіляких мотоциклетних клубів, але й цілі субкультури, які активно формуються на території України...

Традиційний байк-зліт «Мото-Рок-4», що проходив з 13 по 15 липня у Ялті, зібрав на березі Чорного моря не тільки активних членів усіляких мотоциклетних клубів, але й познайомив гостей з музичним співтовариством, до якого входять колективи, які представляють не лише окремі музичні напрямки, але й цілі субкультури, що активно формуються на території України.

Freno de Pedales, зліва-направо: Контрабас- Роман Зєйналов,гітара, вокал - Макс Бутенко (Мойсей Веліколепний), барабаниСергій Бугара

Без сумніву, найяскравішим і найкультовішим учасником музичної частини байк-шоу стала сімферопольська команда Freno de Pedales, що грає психоделічне рокабілі – сайкобілі (англ. psychobilly). Яскравий, драйвовий та водночас мелодійний виступ гурту, що завершував другий день фестивалю, надовго залишиться у пам’яті глядачів.

 

 

Лідер гурту Макс Бутенко (Мойсей Веліколепний) погодився відповісти на декілька запитань

Максе, чи не важко виступати на Україні з англомовними піснями?

Не важко. Ми граємо вже близько десяти років і чудово розуміємо, чого саме публіка жадає від нас на подібних заходах. У більшості випадків сюди приходять для того, щоб доторкнутися до потоків енергії. У всьому світі байк-фести збирають “важкі” гурти саме для того, щоб пульсація, яка виникає під час виступів, змусила повітря рухатися. Ми не “важкий” гурт, який це повітря просто стрясає, - ми, швидше, конструктори, що створюють у ньому, вже пластичному, свою позитивну картинку. Ви бачили, як люди хотіли танцювати та робили це під нашу музику? Вони не могли робити це, слухаючи панк.

У порівнянні з більшістю виконавців Freno de Pedales були дуже мелодійні…

Смішно зізнатися, але саме тому нас сюди й запросили. Організатори, зателефонувавши перед концертом, вразили мене відразу двома заявами: тим, що ми виступаємо як хедлайнери, і тим, що їм, окрім важкого металу, хотілось би почути щось більш мелодійне. Чесно кажучи, я навіть подумав, що насправді вони нас і не чули ніколи, все-таки сайко – не Пол Макартні, ви ж розумієте? Це суміш рокабілі та панку. Принаймні, згідно з енциклопедіями.

А насправді?

Рома і Кріс (WiseGuyz)

Насправді – це потужний заряд позитивної, у нашому випадку, енергії. Намагаючись тлумачити причини її виникнення, можна надумати стільки усього... Які ми самі – таку й музику граємо. Після концерту підходять люди, дякують, - я розумію, що відіграли на славу. І мова, якою виконувалася пісня, зовсім не є перешкодою для того, щоб почуватися пречудово. Можливо, саме відчуття гармонії, що виникає, коли споглядаєш те, що відбувається на сцені та в залі, байкери й визначають терміном “мелодійна музика”. Для себе ми це визначаємо як сайко. До того ж тут, я у Ялті, ми намагалися створити атмосферу, в яку можна зануритися виключно на рокабільному майданчику, влаштувати своєрідний “джем”. Ми приїхали не самі, а разом з харківськими друзями – рокабілі-гуртом WiseGuyz. Такі сумісні виступи, на декілька “однокровних” команд, у нас називаються “симпозіумами”. Це частина музичної культури взагалі, і рокабільної, зокрема. WiseGuyz зараз дуже люблять у Росії, їх частенько туди запрошують. Я вважаю, ми разом змогли створити атмосферу клубу, в який люди приходять не тільки показати себе, як це відбувається на більшості фестів, але й просто відпочити під гарну музику.

І часто відбуваються подібні “джеми”?

Не часто, у кожної команди є власний концертний графік. Тому такі виступи є святом і для нас також – ми зустрічаємося і граємо на одній сцені зі старими друзями. Щоб це періодично все-таки відбувалося, і на такі свята мали можливість попасти наші слухачі, минуло року ми створили сайт, який так і назвали - “Рокабілі симпозіум”. Там можна познайомитися з музикою, яку ми виконуємо, та дізнатися про усі новини “банд”, у тому числі про спільні акції.

І багато людей приходить, щоб послухати хлопців, які нагадують Елвіса?

Достатньо. Ну, не стільки, скільки приходить подивитися на Кобзона, звичайно, - ми все ж представники клубної культури, а не естрада, але поки що майданчики пустими не були.

Катерина Лісова