Ураган Іда цього тижня налетів на США / фото REUTERS

Земля ураганів, пожеж і пустель. Що потрібно робити Україні, щоб вижити

19:35, 05 вересня 2021
8 хв. 3293

​​​​​​​Кліматологи оголосили людству про втрату старої планети. Земля стає іншою, і світ почав готуватися до адаптації. А що робить Україна, яка з кожним роком все більше тоне, горить і висихає?

Увесь світ змушений адаптуватись до кліматичних змін, які вже є незворотними. Кожен континент відчуває наслідки цієї "хвороби" по-своєму: тануть льодовики, закипає океан, горять ліси, тонуть міста. ТСН.Тиждень разом з усіма спостерігав, як на поточному тижні на жителів Луїзіани та Міссісіпі з розігрітого до максимуму океану налетів черговий монстр на ім’я Іда. Ураган зі швидкістю формули 1 – 240 кілометрів на годину.

Іда, граючись, виривала дерева з корінням, зривала дахи, валила бетонні стовпи і головне - виливала на землю мегатонни океанської води. Мільйони людей опинилися без світла у зруйнованих будинках. Одне за одним ураган забирав людські життя. І щодня трощив все більше і більше міст. Навіть заглибившись у материк далеко від узбережжя, вітер розганявся до… 120 кілометрів на годину. Але того, що трапиться далі, не чекав ніхто.

Мільйони людей опинилися без світла у зруйнованих будинках / фото REUTERS

Іда породила десятки торнадо. І врешті, подолавши майже 2000 кілометрів, атакувала Нью-Йорк. Цей потоп називають найбільшою катастрофою в історії міста. Як дізнався ТСН.Тиждень, про загрозу знали всі зацікавленні служби, але недооцінили. Вода поглинала Нью-Йорк так стрімко, що люди не встигали вибиратись з потоків і тонули. Хтось – у власній машині. Хтось – у підвалах.

Наразі Іда полишила суходіл Америки, довівши, що всі старі розрахунки можна викинути у смітник. Навіть найрозвиненіші країни планети не готові до того, що їх чекає.

Цей потоп називають найбільшою катастрофою в історії Нью-Йорка / фото REUTERS

Все це – той самий "Червоний код для людства", про який кліматологи з 66 країн світу попередили нас у своєму звіті на початку серпня. В атмосфері зараз витає рекордна кількість газів, які утримують сонячне тепло. Науковці показали кілька сценаріїв майбутнього. А який справдиться - залежить від нас.

Річ у тім, що глобальна температура планети за останні півтора століття зросла на 1,1 градуса. Страшні наслідки ми відчуваємо вже. Але це ще не межа.

"Шанси на порятунок є, якщо ми досягнемо позначки у 1,5-2 градуси до кінця століття. Але біда ось у чому: планета розжарюється швидше, ніж ми думали. І небезпечну позначку у 1,5 градуси ми можемо перетнути вже у найближчі 10 років. Тобто і я, і ви точно станемо свідками "переселення" на іншу планету", - зауважує кореспондентка ТСН.Тижня Наталія Ярмола.

Читайте такожПроблеми зі зміною клімату загрожують центральній Україні

Незворотні зміни - уже доконаний факт. Їх не спинити ні нашим дітям, ні онукам. Можна лиш сповільнити і готуватись до неминучого.

Зі Світланою Краковською – українською кліматологинею, яка стала співавтором вищеназваного звіту, ТСН.Тиждень буквально зазирає у майбутнє. Вона, разом зі світовою групою вчених, створила інтерактивний атлас потепління. Тут видно, що буде з планетою, якщо вона нагріється на 1,5, 2, 3 або 4 градуси. Ба більше, можна роздивитися, як житиме кожна окрема країна.

"Якщо глобальна температура підвищиться на 3 градуси, то на півдні України днів з температурою вище 35 градусів буде 26. За прогнозом", - розповіла Світлана Краковська ТСН.Тижню.

Уявіть собі, місяць нестерпної спеки – під +40, і жодної краплі води. Уявіть, що виросте на випаленій сонцем землі, які вируватимуть пожежі.

"В певних регіонах ймовірно клімат буде схожим на якісь регіони Австралії. Більша ймовірність, що на південному сході у нас буде посушливість. Буде дуже спекотне літо, і практично вже не буде зими. В найближчі десятиліття будемо спостерігати це по всій території. Але це зовсім не означає, що у нас не буде періодів з екстремальними морозами", - розповідає кліматологиня.

Уявіть собі, місяць нестерпної спеки – під +40, і жодної краплі води / фото REUTERS

Екстремальність стане новою реальністю. Якщо дощ, то потоп, якщо сонячно, то до 40 градусів, якщо вітер, то ламає дерева, якщо холод, то так, щоб і градусник замерз.

Лише за останній тиждень Україна опинилася під ударом мільйонів блискавок і тропічних злив, які миттєво затоплювали міста. Зокрема, і Київ. За словами кліматологів, через нагрівання атмосфери волога з морів і річок випаровуватиметься швидше, а циклони ставатимуть раптовішими.

Читайте такожРуйнівні повені можуть почастішати: дослідники змоделювали клімат у Європі

"Їм вистачає енергії перестрибнути субтропіки і досягнути наших широт, а субтропіки стають ще більш посушливими", - каже Світлана Краковська.

Як горять ці посушливі субтропіки, із жахом спостерігав весь світ цього літа. Палало все Середземномор’я - Італія, Албанія, Греція. Найбільш катастрофічна ситуація – у Туреччині. Там вигоріло понад 100 тисяч гектарів лісів і полів.

Турецького сценарію Україна уникла дивом, - каже ТСН.Тижню співробітник Національного Центру управління та випробувань космічних засобів Сергій Сластін, дивлячись на карту пожеж. Тут, у Центрі, космічні розвідники фіксували найменші місця загоряння. І за півгодини про них знали всі – від лісників до керівників ДСНС та навіть глави РНБО.

Турецького сценарію Україна уникла дивом / фото REUTERS

"Ми надаємо адресне оповіщення. Є навіть посилання на гугл-меп - людина може зайти туди і подивитись, куди саме попала ця аномалія, чи це поле, чи це ліс", - розповідає ТСН.Тижню Сергій Сластін.

Цю систему оповіщення змусив запустити пекельний 2020 рік. Коли вигоріли сотні гектарів у радіоактивному Чорнобильському лісі, на Житомирщині, Луганщині та Київщині.

Адаптація - наш єдиний шанс на порятунок, - кажуть кліматологи.

"Так, нам говорять, що це дуже-дуже дорого коштує. Але попереджувальні заходи коштують набагато менше, ніж ліквідація наслідків", - розповідає ТСН.Тижню ректор Одеського державного екологічного університету Сергій Степаненко.

Читайте такожДощ не в радість. Наслідки одеського "цунамі"

В Одесі, наприклад, цього літа за 5 годин вилилась 2-місячна норма опадів. Порахувавши збитки лише від одного такого потопу, місто вигадало "тимчасовий" план порятунку.

"Ми створили карту підтоплень міста і знаємо, що в низовинних частинах підтоплення трапляються частіше. Тож там ми будемо концентрувати більше техніки і рятувальників", - розповів ТСН.Тижню віце-мер Одеси Дмитро Жеман.

Місто збирається закуповувати техніку для очистки зливоскидів та помпи для відкачування води. Особливо в районах, які знаходяться в низовинах. Але і цього буде явно замало.

Такий план повинне мати кожне місто. Не сьогодні, а вчора. Треба перекроювати все. Перебудовувати міста, пересіювати поля, відмовлятися від вугілля, пересаджувати українців з автівок у громадський транспорт. Як це зробити, прямо зараз думають у Міністерстві захисту довкілля. Ми, як і десятки інших країн, повинні виконувати Паризьку кліматичну угоду. Обійдеться нам уся ця трансформація в кругленьку суму. Як 2,5 річних бюджети України.

Кліматичні розмови - це не політична мода / фото REUTERS

"Загальний обсяг фінансування, який ми прорахували в загальновідомій програмі таймс – 102 млрд євро до 2030 року. Це загальний обсяг інвестицій. Це немалі гроші, ми розраховуємо на кредитні кошти, і на інвестиції", - розповів ТСН.Тижню міністр захисту довкілля Роман Абрамовський.

І якщо чиновники у вашому місті думають, що кліматичні розмови - це така політична мода, то утоплені машини їхніх виборців через старі зливні системи, занурені у темряву квартали через досі незахищені енергомережі, смерті від розрахованих на іншу силу вітру бігбордів і дахів, швидко зведуть їх політичні шанси до нуля. Ми "переселяємось" на іншу планету, і всім доведеться акліматизуватися. Тікати нікуди.

Наталія Ярмола, Валентин Шилко, Олег Гаращенко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies