Україна втрачає власну свинину. Чи завалить прилавки імпортне м’ясо

Українське свинарство переживає важкі часи. Нові норми ЄС, блекаути та обвал закупівельних цін можуть стати непереборними випробуваннями для галузі. Що це означає для споживачів, і чи залишиться на прилавках улюблене м’ясо українців, - розбирався УНІАН.

Минулий рік для галузі свинарства в Україні був неоднозначним. Спочатку ціна на свинину від фермерів зростала, що, з одного боку, означало для них більші прибутки, проте при цьому невпинно дорожчала і собівартість виробництва м’яса. Наприкінці ж року виробники отримали болючий удар. Ціни на живця свиней забійної породи просіли до рівня травня 2024 року – проте за ці півтора року супутні витрати суттєво зросли.

Більше того, з 2026 року в Україні почали впроваджуватися європейські вимоги до благополуччя сільськогосподарських тварин, що змусило фермерів додатково інвестувати у виробництво і дещо переглянути свої бізнес-моделі. Сюди ж додалися і наслідки ударів російських окупантів по енергетичній інфраструктурі, що вимагає окремих витрат на забезпечення власної генерації.

Тож українське свинарство опинилося якщо не на межі виживання, то буквально за крок від цього.

Яким був 2025 рік для українських свинарів

Більша частина 2025 року була досить сприятливою для галузі, каже УНІАН керівниця аналітичного відділу асоціації "Свинарі України" Олександра Бондарська. Обсяги виробництва свинини в Україні знизилися, через що зросли ціни на продукцію і рентабельність підприємств.

"Упродовж перших трьох кварталів закупівельні ціни на свиней забійних кондицій демонстрували позитивну динаміку, адже обсяги внутрішньої пропозиції були слабшими, ніж минулого року. Так, менше виробництво свинини, на 15-16% за попередніми оцінками, сприяло підвищенню середньорічних цін на живця з 59,4 до 85,5 гривень за кілограм з урахуванням ПДВ", – повідомляє Бондарська.

Водночас, паралельно з цінами на свинину зростала і собівартість виробництва. У першій половині року здебільшого дорожчали кормові сільгоспкультури та білкові інгредієнти, якими готують тварин. У другій – подорожчали вітамінні домішки і кормові добавки, й інфляція торкнулася усіх статей витрат підприємств, констатує Бондарська.

"На тлі кадрового голоду зросли витрати на оплату праці, а частіші стабілізаційні та екстрені відключення електроенергії помітно підвищили витрати на енергоресурси", – зазначає фахівчиня.

Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максим Гопка погоджується, що прибутковість свинарства в Україні суттєво знизилася порівняно з попередніми роками, і багато хто з підприємців змушений йти з галузі.

"Рік пройшов в умовах зростання собівартості виробництва через здорожчання кормів та енергетичну кризу. На ринок одночасно тиснули епізоотична ситуація з АЧС (поширення африканської чуми свиней, – УНІАН) і зниження закупівельних цін на живець у пікові періоди. Зараз вирощування свиней залишається окупним переважно для високоефективних господарств, здатних контролювати витрати в умовах подорожчання ресурсів", – коментує УНІАН Гопка.

Додаткових витрат з боку виробників в минулому році потребувало посилення заходів біобезпеки, а також приведення виробництв у відповідність до європейських вимог щодо благополуччя тварин, які стали обов’язковими для операторів з початку цього року.

"При цьому у четвертому кварталі спостерігалося просідання цін, які в кінці року відкотилися до стартової позначки 2025-го – 70,3 гривень за кілограм", – зауважує Бондарська.

Тож у кінці року значна частина господарств опинилася на межі окупності, а деякі – і поза нею.

Чи витіснить імпортна свинина українську

Тривожною для галузі є тенденція до скорочення експорту з одночасним злетом імпорту. Так, Україна експортувала в 2025 році лише 2 457 тонн свинини порівняно з 3 081 тонн у 2024-му. Ще рік тому Україна більше продавала за кордон, ніж імпортувала (2,3 тис. тонн).

Однак минулого року ситуація радикально змінилася.

"Експортна динаміка була нерівномірною: основний обсяг вивезеної продукції припав на період із січня по квітень, коли показники перевищували рівень 2024 року. Однак, починаючи з червня і до кінця року, експорт суттєво просів, внаслідок чого загальний річний обсяг знизився на 20% порівняно з попереднім роком", – каже УНІАН Гопка.

Водночас імпорт свинини в Україні у 2025 році підскочив у 13,4 раза – до 30,8 тисяч тонн. Більше половини закордонної свинини, яку споживали українці, була датського походження (57,5%), далі йшли польська (18,6%) та нідерландська (8,3%). Проте Бондарська заспокоює, що європейська свинина не замінить вітчизняну – принаймні, поки що, до вступу в ЄС, оскільки на ринку діють обмежувальні квоти.

"Рівень зацікавленості м’ясопереробників у імпортній м’ясній сировині безпосередньо залежить від співвідношення внутрішніх та європейських котирувань (цін, – УНІАН). Тож імпорт стає актуальними для м’ясопереробників, коли це економічно виправдано: наприклад, якщо вони можуть завезти окремі м’ясні частини за ціною, що нижча, ніж на внутрішньому ринку, а різниця відчутна настільки, що це нівелює очікування, логістичні та валютні ризики", – каже УНІАН аналітикиня АСУ.

Наразі ціни в ЄС падають, а торговельні стосунки з його ключовим ринком – Китаєм – залишаються обтяженими ввізними митами, хоча і нижчими за попередні очікування. Тому європейці залишатимуться зацікавленими у збільшенні поставок в Україну. Тим паче, що у 2026 році для європейських експортерів діє збільшена квота на експорт свинини до нашої країни (45 тисяч тонн на рік замість 20 тисяч, як було до того).

"Актуальність їхніх пропозицій для української м’ясопереробки залежатиме від того, чи дозволять вони оптимізувати витрати на сировину. Разом із тим, з початку року активність зовнішніх поставок свинини залишається досить помірною – на рівні минулого березня-квітня", – зазначає фахівчиня.

Загалом попит на свинину в Україні залишається стабільним, хоча наразі спостерігається сезонне зниження активності споживачів після свят. Тому Гопка впевнений, що найближчим часом європейський імпорт свинини має пригальмувати.

"Пропозиція на внутрішньому ринку висока за рахунок масової заготівлі та забою тварин, що змінило структуру ринку: обсяги внутрішнього забою зросли, тоді як імпортна активність ситуативно знизилася. Це дає м'ясопереробникам можливість тимчасово задовольняти потреби переважно вітчизняною сировиною", – каже аналітик УКАБ.

Проте, за результатами січня 2026 року імпорт свинини в Україну все ще лишався вкрай високим – 3,4 тисячі тонн, що у 10,5 раза більше, ніж за аналогічний місяць 2025-го. Заплатили ж ці закупівлі ми 7,5 мільйона доларів – зростання у 12,3 раза.

Африканська чума свиней в Україні

Постійним викликом для галузі залишається африканська чума свиней, спалахи якої періодично фіксують у країні. Хвороба спричиняє високу смертність серед тварин, при цьому вакцин чи ліків проти неї немає. Тож у разі контакту з переносником вірусу знищувати доводиться все поголів’я. Для людини АЧС не становить загрози.

Вірус вразив Іспанію, найбільшого виробника свинини в ЄС, у листопаді. Проте в Україні станом на сьогодні ситуація є контрольованою.

"На щастя, не можна сказати, що спалах АЧС в Іспанії мав вплив на внутрішню епізоотичну ситуацію в Україні. Водночас, можемо констатувати, що торік кількість зафіксованих випадків АЧС була меншою, ніж у 2024-му – 52 випадки проти 85 відповідно. Крім цього, понад 65% із випадків минулого року виявили у дикій фауні, а не серед свійських тварин", – заспокоює Бондарська.

З іншого боку, на тлі обмеження чи припинення поставок свинини з Піренеїв, українські свинарі не відкрили для себе нових можливостей для експорту. Це пояснюється і тим, що Україна все ще має АЧС-позитивний статус після попередніх спалахів.

"Наразі перемовини щодо відкриття нових ринків для української продукції свинарства ведуться з низкою перспективних ринків. Це Філіппіни, Південна Корея, Малайзія, Сінгапур, Вʼєтнам, Гонконг, ЄС, Індія. А експортери тим часом здійснюють "торгівельну розвідку" поставками до низки інших – наприклад, Бахрейну, Ліберії, Гвінеї, Камбоджі – спрямовуючи туди невеликі партії продукції", – розповідає Бондарська.

Як свинарі виживають під час блекаутів

На сьогодні головний виклик для ледь не кожного бізнесу в Україні – це російські обстріли, що залишають без світла і споживачів, і виробників. Свинки та їхні господарі також страждають.

Тривалі відключення змушують виробників забезпечувати свої енергетичні потреби за рахунок власної генерації, що помітно підвищує витрати на енергоресурси та собівартість виробництва в цілому.

"Енергетична криза має критичний вплив на економіку виробництва: використання дизель-генераторів підвищує вартість електроенергії втричі, що автоматично збільшує собівартість м'ясної продукції. Перебої з електропостачанням порушують роботу систем вентиляції та клімат-контролю, через що тварини гірше набирають вагу, а витрати кормів на одиницю приросту зростають", – перелічує наслідки Гопка.

Хоча бізнес за попередні роки здебільшого підготувався до подібних викликів, подбавши про свою енергетичну безпеку, блекаути подекуди відчутно впливають на активність роботи боєнь та м’ясокомбінатів, пояснює Бондарська.

Зменшується і продажі свинини у магазинах, адже брак світла корегує і харчові звички українців.

"Споживачі купують більше продуктів з тривалішими термінами зберігання, або такі, що не потребують тривалого приготування. Зменшують кількість продукції, яку купують. В свою чергу, роздріб схильний переглядати обсяги замовлень, щоб убезпечитися від залишків", – каже аналітикиня АСУ.

Що чекає на галузь у 2026 році

Російська навала, відключення електроенергії та пов’язані проблеми поступово позбавили українських свинарів одного з найважливіших для підприємців критеріїв – прогнозованості.

До прикладу, на початку осені фермери очікували, що ціни на свинину мають дещо просісти, аби потім святково злетіти перед Різдвом та Новим роком. Так, ціни дійсно просіли – і лишилися на тому ж рівні. Що порадувало українських споживачів, більшість з яких і без того вимушені економити кожну копійку, але стало ударом для виробників.

"Рівень цін в кінці грудня – на початку січня для багатьох операторів українського ринку свинини став несподіванкою, адже для виробників це вихід за межі окупності, а для переробників – сигнал про посилену ринкову конкуренцію за споживача, що ускладнює планування продажів та не сприяє їх відновленню", – підтверджує Бондарська.

Тож в новий 2026 рік свинарі увійшли без необхідного грошового "жирку", яким мали б обрости за передсвятковий час у кінці листопада-грудні.

"Період після новорічних свят і до кінця лютого здебільшого досить складний для виробників свинини, адже зазвичай спостерігається спад торговельної активності. Проте минулий рік продемонстрував, що сезонні чинники не завжди є вирішальними", – нагадує фахівчиня АСУ.

За прогнозами Гопки з УКАБ, вартість свинини від виробника має найближчим часом стабілізуватися та почати зростати ближче до весни.

"У короткостроковій перспективі очікується стабілізація цін на живець на рівні 61-62 гривень за кілограм з можливим коливаннями протягом наступних тижнів. У довгостроковій перспективі прогнозується тенденція до росту вартості живця, драйверами якої стануть покращення ситуації в енергосистемі та сезонне потепління", – каже нам Гопка.

Тобто поки що ціни на свинину від фермерів будуть зберігатися на поточному рівні, що є невтішним прогнозом для галузі. При цьому тут варто зробити невеличку ремарку – низька вартість живця не дорівнює автоматично низькій ціні вирізки на прилавку.

"Представники м’ясопереробки зазначають, що із зменшенням пропозиції та поверненням операторів до штатної роботи, цінова ситуація має стабілізуватися", – дає помірно-оптимістичний прогноз Бондарська.

Ціни на свинину у магазинах: статистика та прогнози

На початку 2025 року вартість кілограму свинини на полицях супермаркетів складала в середньому 266 гривень за кілограм. Проте з середини квітня по середину травня свинячий ошийок подорожчав на 20% – до 330 грн/кг. Зростання цін було зокрема пов’язане з річним скороченням поголів’я свиней на 10%.

Високі ціни на свинину трималися в Україні протягом всього літа. На початку осені свинячий ошийок на Столичному ринку в Києві, до прикладу, коштував 370 грн/кг. Водночас в маркетах той же ошийок без кістки можна було знайти за 350 грн/кг.

При цьому ціни на свинину потроху стали спадати вже в серпні, більш помітно – в наступні місяці. З початку 2026 року ошийок на Столичному ринку подешевшав до 330 грн/кг – на такій позначці ціни тримаються і у лютому.

"Ціни на свинину залишалися стабільними у першій половині року з незначним зростанням влітку, але вже восени стабілізувалися до рівня першого півріччя і залишалися без удорожчання до кінця року", – коментує цінові зміні за минулий рік пресслужба "Еко-маркет" у відповідь на запит УНІАН.

В той же час в складних умовах лютої холоднечі та постійних ворожих обстрілів, які супроводжуються відключеннями світла, попит українців на свинину точно не зростає.

"У порівнянні з січнем минулого року споживання залишається стабільним. Як і раніше, важливими для покупця є акційні пропозиції. Але в умовах нестабільної подачі електроенергії покупці не ризикують купляти більше товарів, що потребують зберігання при низькотемпературному режимі", – кажуть нам в торговельній мережі.

Щодо того, якими будуть ціни на свинину найближчим часом – експерти казати не беруться, з урахуванням того, що галузь втратила прогнозованість. Наразі передумов до подорожчання м'яса немає, принаймні у лютому. Що приємно для споживачів (хотілося б дешевше, звісно), але погано для виробників.

Свинина традиційно має здорожчати ближче до Великодня та травневих свят, але за ці два-три місяці може багато чого змінитися. Також нагадаємо, що вона нібито мала зрости у ціні і до Різдва.

"За умови відсутності суттєвих змін ціни палива, курсу валют та інших факторів, що впливають на ціноутворення – ціна не повинна суттєво змінитись", – припускають ритейлери.

В цілому, галузь свинарства в Україні опинилася у складній ситуації. Ринок перестав бути прогнозованим, що практично унеможливлює планування. Падіння цін на м’ясо від виробників під час блекаутів змушує їх втрачати кошти, що у перспективі призведе до закриття ряду господарств. Водночас, якби ціни на продукцію у магазинах зростали пропорційно з витратами фермерів, багато споживачів були б змушені ще більше скорочувати споживання, переходячи на більш дешеву курятину. Поки що ж передумов для такого зростання цін немає.

Андрій Каут

УНІАН в Google News