У пошуках інвестицій Україна ризикує втратити контроль над АЕС
У пошуках інвестицій Україна ризикує втратити контроль над АЕС

У пошуках інвестицій Україна ризикує втратити контроль над АЕС

15:56, 22 березня 2012
12 хв. 10

Чи стане корпоратизація "Енергоатома" першим кроком до його приватизації? Прозора приватизація неможлива без лібералізації українського енергоринку. В іншому випадку все закінчиться поглинанням української компанії «Росатомом»...

Корпоратизація НАЕК «Енергоатом», про яку так довго говорили стане реальністю вже до кінця поточного року. Принаймні саме це випливає з законопроекту про корпоратизацію "Енергоатома" та "Укренерго", внесеного на розгляд Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України. Незважаючи на те, що концепція корпоратизації «Енергоатома», запропонована Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, передбачає збереження за державою 100% контролю над цією компанією, з'явилося безліч коментарів, загальна суть яких зводиться до того, що за корпоратизацією «Енергоатом» чекає приватизація. Однак, найбільший в Україні виробник електроенергії, будучи безумовно цікавим активом, одночасно є і вкрай проблемним з точки зору отримання прибутку приватним інвестором...

Ще одна НАК нам не завадить?

Президент Янукович доручив Кабміну до кінця березня надати на розгляд парламенту законопроект про корпоратизацію НАЕК "Енергоатом". Нагадаємо, що в Україні сьогодні функціонують 4 АЕС: Запорізька, Південно-Українська, Рівненська та Хмельницька, оператором цих станцій і є Національна атомна енергогенеруюча компанія (НАЕК) "Енергоатом". На чотирьох українських АЕС працюють 15 енергоблоків з відповідною кількістю реакторів, які виробляють близько 50% всієї електроенергії в країні (на піках споживання навіть більше). Таким чином, НАЕК «Енергоатом» без перебільшення є основою української енергетики і скільки б противники «мирного атома» його не критикували, він для нашої країни є і залишатиметься найважливішим джерелом електроенергії.

І цей актив пропонують корпоратизувати, при цьому основною метою корпоратизації називають підвищення інцестпривабливості «Енергоатома». В принципі, корпоратизація державної енергетичної компанії не виглядає для України якимось нововведенням, той же «Нафтогаз України» є Національною акціонерною компанією. Такий статус дійсно дозволяє «Нафтогазу» залучати інвестиції за допомогою розміщення єврооблігацій. Хоча власники цінних паперів «Нафтогазу» і мають можливість опосередковано впливати на ситуацію в компанії (наприклад, вони теоретично могли б заблокувати реструктуризацію НАКу, пред'явивши вимогу про дострокове погашення боргів), але контроль над НАКом повністю перебуває в руках українського уряду. В результаті, можна говорити про те, що корпоратизація «Енергоатома» просто призведе до появи на енергетичному ринку України ще однієї НАК. І в НАКовому стані «Енергоатом», швидше за все, проіснує ще не один рік.

Які умови доведеться виконати гіпотетичному покупцеві «Енергоатома»?

Але все ж спробуємо собі уявити, що українська влада не зупиниться на півдорозі і виведе акції «Енергоатома» на відкриті торги. Припустимо також, що потенційним інвесторам запропонують пакет у 49% акцій «Енергоатома». Нагадаємо, що відносно дешева «атомна» електроенергія дозволяє утримувати ціну 1 кіловат на прийнятному для українського споживача рівні, одночасно підвищуючи закупівельні ціни на електроенергію, що виробляється теплоелектростанціями. Наприклад, з 1 березня поточного року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), підвищила роздрібні тарифи на електроенергію для промислових споживачів у середньому на 4% - до 72 коп. для споживачів першого класу. У той самий час НКРЕ знизила з 1 березня тариф на відпуск електроенергії для "Енергоатома" на 6,8%, до 21 коп. за кВт/год. Порівняйте зі середньозваженою відпускною ціною для теплоелектростанцій, яка в першій декаді березня становила 54 копійки за 1 кіловат, і ви зрозумієте, що передавши «Енергоатом» в приватні руки, держава позбудеться найпотужнішого цінового компенсатора на ринку електроенергії. Адже зрозуміло, що приватний інвестор не піде в «Енергоатом» до тих пір, поки закупівля електроенергії з українських АЕС не буде здійснюватися за ринковою ціною. Одночасно з відкриттям для атомників вільного ринку закінчиться «лафа» для українських теплоенергетиків та вугледобувних компаній, які сьогодні фактично паразитують на тілі «Енергоатома». Якщо ж уряд планує зберігати контроль над ціноутворенням на вітчизняному енергоринку, то хто ж із приватників тоді ризикне інвестувати в «Енергоатом».

Але інвестиції «Енергоатому» все ж необхідні і чим швидше вони з'являться, тим краще для всіх нас. До 2020 року тільки два українські енергоблоки не будуть вимагати продовження терміну експлуатації. Не важко здогадатися, що мова йде про ще не добудовані реактори Хмельницької АЕС. А значить питання інвестицій у безпеку постане ще гостріше, ніж зараз, адже механічним продовженням терміну експлуатації її точно не підвищити. Крім техногенних ризиків, існує у АЕС і два, так би мовити, неминущі мінуси: перший - це проблема складування відпрацьованого ядерного палива, а другий - виведення з експлуатації реакторів, які відпрацювали свій ресурс.

Як неодноразово заявляли в "Енергоатомі", компанія протягом багатьох років регулярно перераховувала гроші в Фонд виведення блоків атомних електростанцій з експлуатації. Гроші йшли безпосередньо до Держбюджету, оскільки фактично Фонду виведення АЕС з експлуатації не існує, немає спецрахунку. І на сьогоднішній день Фонд виведення з експлуатації, як і раніше, порожній. Але не можуть же наші реактори працювати вічно, а значить в переліку інвестзобов'язань для покупця «Енергоатома» обов'язково буде пункт про наповнення згаданого Фонду з нуля.

Всі перераховані вище умови роблять потенційного покупця «Енергоатома» воістину фантастичною структурою. З одного боку вона повинна володіти гігантськими фінансовими ресурсами, а з іншого - мати величезний вплив на український уряд, якому доведеться приймати вкрай непопулярні рішення про підвищення цін на електроенергію в Україні. Хто ж підходить на роль такого інвестора?

Інтересанти уявні та справжні

Ось тут ми нарешті і підійшли впритул до питання про те, хто зацікавлений в «Енергоатомі», незважаючи на всі його проблеми. Враховуючи, що останнім часом у нас спостерігається тенденція (треба визнати цілком обґрунтована) чи не у всіх розпорядженнях і законодавчих актах, які виходять від партії влади, вбачати інтереси провладних ФПГ, то з них і почнемо.

Мова звичайно ж піде про компанію ДТЕК, яка, за оцінками деяких експертів, вже взяла під контроль чи не 30% вітчизняного енергоринку. Однак, на думку незалежного експерта з енергетичних питань Олександра Нарбута, тут можна говорити про явне перебільшення ресурсів ДТЕКу. «Активи в сфері енергетики, придбані цією компанією останнім часом, ставлять на порядок денний проблему вишукування коштів для інвестицій, маючи на увазі зобов'язання, які ДТЕК узяв на себе з модернізації цих активів і дотримання екологічних норм. Все це вимагає багатомільярдних доларових інвестицій. У цьому зв'язку, я утримався б від оцінок ступеня зацікавленості ДТЕКу в придбанні пакета акцій «Енергоатома», - зазначив О.Нарбут.

Крім того, на думку експерта, для ДТЕКу було б навіть вигідніше якби «Енергоатом» перебував у державному управлінні. О.Нарбут вважає, що таким чином ДТЕК міг би й надалі розраховувати на використання дешевої електроенергії українських АЕС в якості компенсатора для зростання цін на електроенергію, вироблену теплоелектростанціями. Останні, як відомо, є основними споживачами вугілля, що поставляється вугледобувними підприємствами, які входять до складу ДТЕК.

Отже, якщо ДТЕК не зацікавлений у приватизації «Енергоатома», а іншим приватним українським компаніям, які працюють на ринку електроенергетики, це завдання тим більше не по плечу, то пошуки потенційного інвестора ведуть нас за межі країни. Але як уже було сказано вище, європейські інвестори відпадають, значить потрібно дивитися в бік нашого північного сусіда - Росії.

За словами того ж Олександра Нарбута, на можливу приватизацію «Енергоатома» не можна дивитися тільки з точки зору інтересів приватних компаній. «Величезний інтерес до «Енергоатома» спостерігається з боку державної російський корпорації «Росатом». Із корпоратизованим «Енергоатомом» набагато легше створювати різні СП, а в подальшому «Росатом» може спробувати поглинути «Енергоатом», - припустив експерт.

«РосУкрАтом»

«Росатом» традиційно є основним зарубіжним партнером українських атомників. Росіяни поставляють на українські АЕС паливо, добудова Хмельницької АЕС здійснюватиметься за російським проектом, при цьому фінансування робіт, швидше за все, буде здійснюватися за рахунок кредиту Сбербанку Росії. За участю російського ТВЕЛу в Україні планують будівництво заводу з виробництва ядерного палива. Все це говорить про те, що інтерес «Росатома» до України є, і в майбутньому він буде тільки зростати.

Експерт з енергетичних питань Богдан Соколовський переконаний, що починаючи корпоратизацію «Енергоатома», Україна повинна пам'ятати про неприпустимість переходу контролю над цим активом в руки однієї зарубіжної компанії. «Усі 15, що працюють на українських АЕС енергоблоків (12 енергоблоків типу ВВР-1000 і 3 блоки ВВР-440) розроблені в Росії. При цьому жодна країна, що має більше 6 реакторів, не дозволяє собі працювати тільки з одним розробником і постачальником палива. Усі намагаються розкласти яйця по різних кошиках, особливо в такій сфері, як ядерна енергетика», - сказав експерт.

Справедливості заради нагадаємо, що на Південно-Українській АЕС разом із російським паливом використовують паливні касети американської фірми Westinghouse. Але це поки єдина в Україні станція з американським паливом, використання якого здійснюється в експериментальному режимі.

Водночас, Б.Соколовський переконаний, що в найближчому майбутньому Україна приречена на збільшення частки ядерної енергетики в загальному балансі електроенергії, виробленої в країні.

І це зрозуміло, оскільки альтернативи дешевій атомній електроенергії у нас просто немає. Всі розмови про нарощування видобутку власного газу або повний перехід теплоелектростанцій на пиловугільне паливо якщо й дадуть відчутний ефект, то дуже нескоро. Тим часом ціна на вуглеводні може різко підскочити вже в 4-му кварталі цього року. При цьому позиція Москви щодо ціни газу залишається непохитною - знижка тільки в обмін на створення СП «Газпрому» і «Нафтогазу» з управління українською ГТС.

Не виключено, що щось подібне росіяни хочуть провернути і щодо «Енергоатома», створивши якесь міждержавне об'єднання в атомній енергетиці. Якщо їм це вдасться, самостійний український енергоринок, перестане існувати. Тут можна також нагадати, що перший маркетинговий офіс глобальної мережі держкорпорації "Росатом" буде відкрито в Києві. Цей офіс вже зареєстрований в Україні у вигляді представництва ЗАТ "Русатом Оверсіз" (компанія держкорпорації "Росатом", що відповідає за просування російських атомних технологій на глобальному ринку). Застовпили, так би мовити, територію.

Так що, розмови про те, що за корпоратизацією "Енергоатома" обов'язково буде його "груба і зрима" приватизація, залишаються в площині умоглядних припущень.

Але навіть якщо Україна і не піде на приватизацію «Енергоатома», інвестиції в атомну енергетику потрібні як повітря. Єдиний реальний варіант для їх отримання - це підвищення закупівельних цін на електроенергію, що виробляється українськими АЕС. За нинішньої практики ціноутворення на енергоринку таке підвищення призведе до зростання цін на електроенергію для кінцевого споживача. Але якщо на ринку електроенергії нарешті буде дозволена реальна конкуренція, атомники не тільки зможуть заробляти на власну безпеку, але й відрегулюють ціну кіловата до ринкової, а не спущеної «зверху» на догоду інтересам тієї чи іншої ФПГ.

Петро Черних (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies