«Нафтогазу» навряд чи щось перепаде від Тимошенко

Вищий спецсуд відмовився звільнити екс-прем'єра Юлію Тимошенко, таким чином остаточно давши згоду на виконання вироку у "газовій справі". У тому числі й у частині відшкодування завданих державі збитків. Але залишається відкритим питання, як Тимошенко погашатиме півторамільярдний «борг» перед «Нафтогазом»...

Вищий спеціалізований суд у цивільних і кримінальних справах відмовився звільнити екс-прем'єр-міністра Юлію Тимошенко, визнавши попередні рішення – Печерського і Апеляційного судів – у газовій справі законними, а отже, остаточно дав згоду на виконання рішення. При цьому відзначимо, що спецсуд акцентував – до його компетенції не входить перевірка обставин досудового і судового слідства і відповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Тобто рішення були виписані «орфографічно правильно».

Таким чином, Тимошенко, яку в жовтні 2011 року було засуджено до 7 років, продовжить відбувати термін «за перевищення повноважень під час підписання газових контрактів з Росією у 2009 році» у Качанівській колонії в очікуванні наступного суду. Тепер уже у справі Щербаня. Наразі ж вона перебуває на лікуванні в лікарні «Укрзалізниці» у Харкові. Щоправда, захист екс-прем'єра, за словами адвоката Тимошенко, народного депутата Сергія Власенка, має намір на початку вересня передати до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який 28 серпня розпочав розгляд справи Юлії Володимирівни, доповнення до поданої скарги.

ЄСПЛ 28 серпня провів перші публічні слухання у справі "Тимошенко проти України". Далі він працюватиме в закритому режимі. Скільки часу це триватиме – може, декілька місяців, а може, й декілька років, згідно з європейською практикою.

***Ю.Тимошенко звернулася до Європейського суду з прав людини у зв'язку з порушенням, на думку її захисту, статті 3 (нелюдська поведінка), статті 5 (незаконний арешт), статті 18 (політичні мотиви переслідування) і статті 8 (право на приватне життя) Європейської конвенції з прав людини під час судового розгляду в суді першої інстанції так званої газової справи.

Вже є приклад рішення Європи стосовно «ув’язнених владою» – у справі Юрія Луценка, засудженого 27 лютого п.р. до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 3 липня Європейський суд з прав людини визнав порушення і зобов'язав Україну… виплатити йому 15 тисяч євро компенсації. Результат впливу на владу – 17 серпня Луценка було засуджено до 2 років обмеження волі у ще «конкретнішій» справі. Але це до слова.

Що стосується Тимошенко, то головне питання тепер полягає в тому, як вона погашатиме свій «борг» перед «Нафтогазом» (адже якщо відкинути «упередження», що процес має стосунок до політики, то його економічна складова повинна стояти на першому місці). А збиток оцінено в 1,5 млрд грн.

Прокурор Сергій Пересунько пояснив: «Це питання вирішуватиметься після звернення виконавчої служби на судове рішення і залежатиме від фінансових можливостей засудженої. Кожен випадок вирішується окремо державною виконавчою службою».

Як відомо, поки що арешт накладено тільки на нерухомість Тимошенко, а це частина «хрущовки» у Дніпропетровську. Згідно з її останньою декларацією, за 2010 рік екс-прем'єр одержала трохи більше ніж 258 тис. грн зарплати. У відомостях про членів сім'ї лідер партії "Батьківщина" вказала свого чоловіка Олександра Тимошенка, який у 2010 році одержав 988,737 тис. грн доходів від підприємницької і незалежної професійної діяльності. Сама ж Тимошенко «у 2010 році не одержувала доходів у вигляді дивідендів, відсотків і роялті; матеріальної допомоги; доходів від наукової, викладацької, творчої діяльності; доходів від підприємницької і незалежної професійної діяльності, а також доходів від відчуження цінних паперів і корпоративних прав». Також Тимошенко не має зобов'язань фінансового характеру, зокрема за кордоном. Але чоловік екс-прем'єра виплатив за договорами оренди 144 тис. грн і 283,850 тис. грн – на утримання майна!

Що стосується нерухомості, то у 2010 році Юлії Володимирівні належала квартира загальною площею 58 кв. м, а її чоловікові – гараж на 27,2 кв. м, земельна ділянка площею 2,5 га і офісне приміщення на 255,1 кв. м. Причому екс-прем'єр не має транспортних засобів, банківських рахунків і цінних паперів.

Ясна річ, фінансові звіти наших ВІПів ніколи не викликали довіри, але все-таки, як вирішуватимуть питання з відшкодуванням «збитку» при таких мізерних у порівнянні з ним доходах? Справді застосують індивідуальний підхід?

Стягнути не можна списати

Наголошую: за суто юридичною консультацією з питання "як  судові виконавці зможуть на практиці стягнути з фізособи суму завданого нею матеріального збитку, якщо ця сума непомірно велика у порівнянні з її реальними доходами і майном?" ми звернулися до фахівців.

Старший юрист ЮК Jurimex Катерина Муравйова пояснила, що виконання рішень, зокрема прийнятих за результатами розгляду цивільного позову в рамках кримінальної справи, здійснюється в загальному порядку. Умови і порядок виконання рішень судів регулюються зокрема Законом «Про виконавче провадження».

За її словами, статтею 11 документа встановлено, що виконавець не має права переглядати суму до стягнення. Положення закону надають йому лише право звертатися до суду із заявою про встановлення або зміну порядку і способу виконання, про відтермінування і розкладення на частини виконання рішення, визначення черговості стягнення на кошти та інше майно боржника. «У будь-якому разі виконавча служба не наділена правами знижувати з урахуванням фінансових можливостей боржника розмір суми, що стягається у примусовому порядку. Водночас стягувач вирішує, чи пред'являти виконавчий документ у виконавчу службу, і має право вимагати повернення виконавчого документа, відмовитися від примусового стягнення, укласти з боржником мирову угоду за умови її затвердження судом і т.д.», – пояснила К.Муравйова.

Тим часом, як відзначила юрист, фінансове становище (брак заробітку, інших доходів, коштів і майна у достатньому обсязі) може вплинути на виконання рішення. Наприклад, можливе повернення виконавчого документа без виконання, коли вжиті заходи не дали можливості виявити майно, до якого може бути застосоване стягнення, або закінчився термін, передбачений для відповідного виду стягнення, що є підставою для припинення виконавчого провадження.

«Що стосується виконання рішень за цивільними позовами щодо відшкодування збитку в кримінальній справі, то в такому випадку слід також керуватися положеннями кримінально-виконавчого кодексу України, згідно з яким за виконавчими документами у разі стягнення збитку може утримуватися 50% заробітної плати засудженого, – розповіла Муравйова. – Із заробітку відрахування здійснюються зі всієї суми без урахування витрат, пов'язаних з утриманням».

Нагадаємо, що Тимошенко у зв’язку з поставленим медичним діагнозом звільнено від робіт у колонії.

«Отже, заява прокурора про те, що розмір стягнення вирішується виконавчою службою у кожному окремому випадку особливо, не відповідає положенням законодавства. Виконання рішень судів, тобто стягнення за виконавчими документами щодо засудженого до позбавлення волі, ускладнюється тим, що залежить від низки чинників: чи має він майно, кошти на рахунках, працює засуджений чи ні у місці відбування покарання, розмір заробітку і таке інше. Тому, скоріш за все, у даному випадку йдеться про перспективи пред'явлення до виконання індивідуального рішення, враховуючи розмір суми, що стягується, і фінансові можливості особи, яка виступає боржником», – підсумувала юрист.

Адвокат, старший партнер адвокатської компанії "Кравець, Новак і партнери" Ростислав Кравець розповів, що, згідно з Законом «Про виконавче провадження», виконанням рішень судів, за якими сума зобов'язання становить десять і більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті, займається відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції.

«Варто відзначити, що, згідно з законодавством, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії для виконання рішення протягом шести місяців з дня прийняття ухвали про відкриття виконавчого провадження, а для виконання рішення немайнового характеру – у двомісячний термін. Якщо у боржника немає коштів і майна, на яке може бути спрямоване стягнення, а вжиті держвиконавцем заходи із розшуку такого майна виявилися безрезультатними, то виконавець закриває виконавче провадження і повертає виконавчий документ стягувачу», – відзначив юрист.

Таким чином, фінансовий результат «газової» справи буде відомий максимум через півроку.

За словами президента Всеукраїнського адвокатського об'єднання «Альянс» В’ячеслава Гомоная, «якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, то стягнення спрямовується на його частку, яка визначається судом за поданням державного виконавця. Майно боржника оцінюється за ринковими цінами і реалізується на відкритих торгах. Кошти, одержані з торгів, передають стягувачу. Якщо після реалізації всього майна сума заборгованості залишається не погашеною повністю, то держвиконавець може накласти стягнення на заробітну плату, доходи, пенсію, стипендію боржника у процентному співвідношенні. Понад кошти, якими людина офіційно володіє, стягування на виконання рішення суду, здійснюватися не може. Боргової кабали вітчизняне законодавство не передбачає».

Відзначимо ще раз, що юристи коментували ситуацію з «великими» стягненнями загалом, а не щодо конкретно процесу у справі Тимошенко. Але спроби провести якісь аналогії і зробити висновки наштовхують на сумні роздуми. Як мінімум тому, що наразі ми не знаємо, як же діятимуть судові виконавці конкретно у справі ЮВТ.

Але якщо припустити варіант за принципом «кому я винен – усім прощаю», то «газовий процес» з економічного погляду й ламаного гроша не вартий, а з політичного – товста скибка для «сім'ї». У будь-якому разі дивною виглядає ситуація, коли на практиці стягують відносно невеликі збитки при тому, що мільярдні, як з'ясовується, легше... пробачити і забути. Особливо ця суперечність ріже око, коли йдеться про завдання збитку державі або держкомпанії, оскільки в такий момент відразу згадуєш про поняття «платник податків», про непідвищення зарплат бюджетникам, про збитковість держкомпаній, яку намагаються ліквідувати будь-якими методами (вдалими і не дуже), про те, що будь-який пересічний працівник, який щось там трохи наплутав по роботі, буде справно відшкодовувати і виплачувати за вироком суду свої кровні... А тих, хто наплутав у куди більших масштабах, виявляється, чекає приємніша перспектива. Народ, який вже давно збагнув цю "фішку",  відреагував гірким афоризмом: украв 100 гривень – посадять, вкрав мільйон – станеш поважною людиною. І вже напевно не будеш відшкодовувати всілякі мільярди. Чи все-таки будеш?!

Нана Чорна (УНІАН)

УНІАН в Google News