Кешбек на пальне: уряд заллє десятки мільярдів у баки дорогих авто

В Україні стартувала програма кешбеку на пальне, яка обіцяє водіям повернення від 5% до 15% вартості заправки. На тлі дефіциту бюджету та ризиків недоотримання міжнародної допомоги експерти ставлять під сумнів ефективність такої допомоги.

В Україні з 20 березня запрацювала програма кешбеку на пальне, яка передбачає повернення водіям від 5% до 15% від вартості заправки на АЗС. За запевненнями уряду, вона покликана зменшити фінансове навантаження на населення, яке посилюється через різке подорожчання пального, ціни на яке розігнала війна на Близькому Сході.

Це виглядало б як турбота влади про народ, якби не одне "але": Україна п’ятий рік знаходиться у стані повномасштабної війни і увійшла у весну з хронічним дефіцитом бюджету та дедалі більшою невизначеністю щодо зовнішнього фінансування. Ключові джерела підтримки опинилися під питанням: кредит від ЄС на 90 мільярдів євро заблокований через позицію Угорщини, а програма МВФ буксує через небажання депутатів йти на непопулярні кроки з запровадження нових податків, які сама ж влада у дискусіях з кредитором і ініціювала.

У Міжнародному валютному фонді вже відкрито сигналізують про ризики.

"Можу сказати, що я занепокоєна", – заявила представниця фонду Прісцилла Тоффано, коментуючи затримку з ухваленням законів. На цьому тлі експерти і чиновники попереджають, що запас міцності бюджету обмежений: за наявного фінансування коштів може вистачити лише до початку травня.

На цьому тлі рішення уряду запровадити кешбек на пальне виглядає суперечливим: держава фактично бере на себе додаткові витрати. Додамо сюди анонсовані виплати 1500 гривень пенсіонерам – і спустошений бюджет недорахується ще кількох десятків мільярдів гривень.

Деталі нової роздачі коштів

Лише нещодавно, взимку, уряд роздав по тисячі гривень усім українцям, які подали заявки, в рамках програми "Зимова підтримка", і вже зараз атракціон небаченої щедрості продовжується.

Почалося все із заяви президента Володимира Зеленського про дві нові програми підтримки – для пенсіонерів та споживачів пального.

"Міністерство соціальної політики України має підготувати на квітень програму спеціальної доплати для українських пенсіонерів і тих груп нашого суспільства, які отримують соціальну допомогу. Таку доплату отримають щонайменше 13 мільйонів українців, її обсяг становитиме 1500 гривень", - повідомив Зеленський.

Слід зазначити, що в березні відбулася щорічна індексація пенсій, тож цього місяця пенсіонери вже отримали підвищені виплати. І в квітні влада пообіцяла їм новий бонус.

На 1500 гривень можуть розраховувати пенсіонери; люди, які отримують виплати по інвалідності; малозабезпечені сім'ї; внутрішньо переміщені особи, які отримують соціальну допомогу; сім'ї з дітьми та інші отримувачі базової соціальної допомоги.

Крім цього, міністерства економіки та енергетики підготували програму підтримки для людей, які зараз "відчувають особливий тиск" через дестабілізацію паливного ринку внаслідок ситуації навколо Ірану та скорочення постачання нафти на світовий ринок.

"Програма стосуватиметься споживачів дизеля, бензину й автомобільного газу в Україні та працюватиме через систему кешбеку, дозволяючи компенсувати частину витрат на пальне", - сказав Зеленський.

Згодом уряд ухвалив ці програми і презентував деталі.

Як зазначили у Кабміні, за місяць одна людина зможе отримати максимум 1000 гривень кешбеку. Його розмір залежить від типу пального: 15% нараховуватимуть за дизель; 10% – за бензин; 5% – за автогаз. Гроші надходитимуть на картку "Національний кешбек". Програма триватиме до 1 травня.

Реакція світу на паливну кризу

Війна США та Ізраїлю проти Ірану спричинила перебої з енергопостачанням у всьому світі. І уряди багатьох країн вже вживають заходів для її подолання. Однак навіть багатші держави, чия економіка не знекровлена війною, не вдаються до прямої роздачі коштів усім автовласникам.

У Данії громадян закликали скоротити споживання енергії та по можливості відмовлятися від поїздок автомобілем. У Великій Британії автомобільні організації закликали водіїв відмовитися від "несуттєвих поїздок" та змінити стиль водіння, щоб зменшити витрати пального.

В Індії уряд дозволив використовувати більш забруднювальні види палива – вугілля, дрова та керосин – після того, як ресторани попередили про можливе закриття через нестачу газу. А крематорії через дефіцит газу вже переходять із газових установок на електричні печі, щоб уникнути накопичення тіл.

Національна ресторанна асоціація Індії вже порадила своїм 500 000 членам розглянути скорочення робочих годин, припинити пропонувати страви, що потребують тривалого тушкування та смаження у фритюрі, а також використовувати кришки під час приготування їжі для економії енергії.

У Бангладеш влада вже запровадила масштабне нормування газу. Крім цього, уряд закрив усі університети та переніс канікули, а також доручив державним заводам з виробництва добрив призупинити роботу на 15 днів, щоб спрямувати газ на електростанції та уникнути масштабних відключень.

У Пакистані уряд закрив школи до кінця місяця, перевів усі університетські заняття в онлайн-формат і запровадив чотириденний робочий тиждень для більшості урядових установ. Крім того, ціни на бензин підвищили на 20%.

Міністерство промисловості та торгівлі В’єтнаму порадило компаніям ширше застосовувати дистанційну роботу та скорочувати поїздки, щоб знизити попит на пальне. А уряд Філіппін запровадив у деяких державних установах тимчасовий чотириденний робочий тиждень.

У Новій Зеландії ж чиновники обговорювали використання законодавства, прийнятого ще в 1979 році, для врегулювання потенційної кризи. Згідно з цими законами, власники автомобілів повинні будуть призначити один день на тиждень, коли вони не зможуть користуватися своїм транспортним засобом, і їм загрожуватимуть великі штрафи, якщо їх спіймають.

Шрі-Ланка запровадила чотириденний робочий тиждень для всіх державних установ, а також шкіл та університетів, через поглиблення паливної кризи. Також влада припинила всі публічні церемонії та закликала державних службовців працювати з дому, де це можливо, щоб скоротити використання палива.

"І тільки український уряд пішов унікальним шляхом – замість економії запровадив заохочувальний "кешбек" на купівлю пального за рахунок державних коштів", - прокоментував народний депутат Ярослав Железняк.

Продовження популістичних ідей

Нова урядова ініціатива зустріла одностайне несприйняття серед економічних експертів. І якщо одноразову виплату пенсіонерам дехто сприймає позитивно, то щодо кешбеку на пальне фахівці висловлюються однозначно.

Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський заявив, що програма кешбеку на пальне передбачає, що платники податків, включно з найбіднішими, почнуть скидатися на бензин для всіх автомобілістів.

"Уряд буде субсидувати пальне власникам багатолітрових тачок. В мирний час це було б тупо. Зараз під час війни це майже диверсія", - вважає економіст.

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетьман у коментарі УНІАН зазначив, що ця програма лягає в цілу низку популістичних ідей, які були раніше реалізовані – як-то роздача зимової тисячі, "Національний кешбек" тощо.

"Такого популізму за останні роки накопичилася певна кількість і були витрачені десятки мільярдів гривень. Нічого вже дивного немає. Уряд, на жаль, якісь рейтинги хоче собі зберігати, хоча під час війни це абсолютно не доцільно. Тож це черговий популізм, який коштуватиме нам десятки мільярдів гривень", - сказав Гетьман.

Експерт підрахував, що виплати по 1500 гривень для понад 12 мільйонів пенсіонерів обійдуться державі у більше ніж 15 мільярдів гривень, що є серйозною сумою. Щодо кешбеку на пальне, оцінки витрат коливаються від 10 до 20 мільярдів гривень.

"Це серйозні суми, разом понад 30 млрд гривень, які нам були б дуже потрібні на інших напрямках. В першу чергу, на напрямку оборони, посилення військової спроможності – РЕБи, дрони; відшкодування збитків тим, у кого зруйноване майно – бізнесу, громадянам; страхування від воєнних ризиків. Є набагато важливіші напрямки, які реально допоможуть країні та економіці замість бездумної роздачі грошей", - наголосив економіст.

За словами Гетьмана, кошти на цю програму виділять з резервного фонду держбюджету, який використовується для різних випадків рішенням Кабміну. Та, як зазначив експерт, ці кошти мали б спрямовуватися на більш важливі цілі. 

Щодо можливої реакції міжнародних партнерів на чергову роздачу грошей Гетьман зазначає, що МВФ, Світовий банк та ЄС набагато більше турбує те, що Україна не виконує важливі маяки, під які прив’язано близько 30 мільярдів доларів в цьому році.

"Без цих коштів ми ніяк не протягнемо. Я так розумію, що міжнародники дивляться на роздачу грошей крізь пальці, бо це лише один мільярд доларів. В той час як виконання зобов’язань Україною призведе до надання 30 мільярдів доларів. Тому вони набагато більше зосереджені на тому, щоб ми виконали своє "домашнє завдання" - прийняли ті законопроєкти, які зараз блокує український парламент", - сказав економіст.

За його словами, якщо депутати не почнуть голосувати за необхідні законопроєкти, міжнародні партнери просто не будуть виділяти гроші Україні.

"Кошти, які ми збираємо податками, закінчаться наприкінці весни, далі будуть урізатися або затримуватися виплати бюджетникам, ВПО та іншим", - попереджає фахівець.

Непотрібні виплати середньому класу

Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський зазначає, що його дивує "поблажливе ставлення партнерів до всіх цих роздач".

Він визнає, що пенсіонери, внутрішньо переміщені особи та інші вразливі категорії потребують підтримки. Але механізм такої підтримки викликає у нього сумніви.

"Ймовірно, що більша частина цих грошей піде на оплату комуналки, і в такий спосіб уряд підтримує платоспроможність комунального господарства. Але це дуже такий непрямий спосіб, і це виглядає як популізм", - каже Дубровський.

Водночас експерт застерігає, що такий популізм продовжується на тлі підвищення податків для бізнесу і громадян.

"Для більш активних платників податки підвищують – МВФ вимагає підвищувати ПДВ для спрощенців у "драконівський спосіб". І це не стільки податок, скільки витрати на адміністрування. Те саме стосується оподаткування посилок: митниця і податкова ще не готові, а "гайки закручуються". Водночас паралельно відбувається роздача грошей населенню", - зауважив експерт.

Щодо самого кешбеку на пальне, експерт підкреслює дискримінаційний ефект на користь великих АЗС, які "тримають високі ціни і, мабуть, пролобіювали цю ініціативу". Також він звернув увагу, що для найекологічнішого пального автогазу кешбек найменший – втричі менший за найбільш шкідливий дизель.

"Це дискримінація, яку пролобіювали мережі АЗС. Робиться це не для допомоги громадянам. Люди, які активно користуються автомобілями, не настільки бідні, щоб їм треба було допомагати", – зазначає Дубровський.

Економіст Олег Пендзин охарактеризував ініціативу з нарахуванням кешбеку на пальне як є "повний треш", аналогічно до попередньої програми "єПідтримка". При цьому виплату 1500 гривень для пенсіонерів експерт підтримує.

"Допомагати треба малозабезпеченим, тим, хто справді потребує підтримки. Кешбек закладено так: чим більше ти витрачаєш, тим більше отримуєш допомоги. Це система допомоги середньому класу, а в усьому світі середній клас є донором бюджету, а в нас він раптом став реципієнтом державної допомоги", – сказав Пендзин у розмові з УНІАН.

Обидва експерти погоджуються, що реальна користь від кешбеку для тих, хто дійсно потребує підтримки, є мінімальною. Дубровський додає, що кошти було б доцільніше спрямувати на інші цілі.

"Насправді я думаю, що це незграбні кроки, які не варто було б робити, а варто було витратити зайві гроші на забезпечення житлом ВПО, ця програма дуже недофінансована, компенсація за оренду житла. Це найбільша проблема, і через це люди залишають Україну, бо не можуть собі дозволити орендувати житло, а за кордоном їм дають компенсацію", – вважає економіст.

…Фахівці одностайно зазначають, що кошти на кешбек і одноразові виплати для пенсіонерів можна було б ефективніше спрямувати на пріоритетні потреби: посилення обороноздатності, відновлення критичної інфраструктури, підтримку житлом внутрішньо переміщених осіб.

І поки бюджет України стрімко спустошується, а міжнародна допомога блокується через путінського посіпаку Орбана, уряд вперто продовжує роздавати десятки мільярдів гривень "всім підряд", що виглядає відвертим фінансовим ризиком для країни.

УНІАН в Google News