Україна пережила половину зими без суттєвих аварій у системі теплопостачання / фото УНІАН

На старих тарифах та без обіцяної фінпідтримки: як Україна проходить опалювальний сезон

17:49, 25.01.2023
10 хв. 1302

Попри удари окупантів по енергетичній інфраструктурі, Україна пережила половину зими без суттєвих аварій у системі теплопостачання. Є впевненість у тому, що ця тенденція збережеться до настання весни і в наших оселях буде тепло. Однак, щоб гарантувати сталу роботу галузі владі та бізнесу потрібно вирішити фундаментальні проблеми.

Минулого року представники центральної влади неодноразово заявляли про те, що нинішній опалювальний сезон буде найважчим в новітній історії України. Це й зрозуміло, адже в зиму наша держава входила в умовах повномасштабної війни, яку веде проти нас варварська Росія, та не мала достатньо енергетичних ресурсів на випадок довгих лютих морозів.

Погіршувало ситуацію й те, що окупанти восени почали наносити ракетні та дронові удари по вітчизняній критичній інфраструктурі, в першу чергу, по енергетичним об’єктам, без стабільної роботи яких на українців могли чекати масштабні аварії з повною відсутністю світла, води та тепла.

Однак ми вже перетнули екватор зими без якихось катастрофічних проблем у сфері постачання тепла. Досягти цього вдалося завдяки багатьом чинникам. По-перше, гарно спрацювали наші героїчні захисники, які збивали більшу частину ракет та дронів, які рашисти спрямовували на наші міста та села. По-друге, оперативне надходження більш сучасних західних систем протиповітряної оборони допомогло зміцнити захист критичної інфраструктури. По-третє, цивілізовані країни надали значну кількість обладнання для ремонтних робіт та альтернативні джерела електропостачання у вигляді генераторів. Це дозволило в умовах частих відключень електрики майже не припиняти роботу котельних.

Крім цього, варто надати належне працівникам теплогенеруючих підприємств, які в умовах війни та під ворожими обстрілами забезпечували подачу тепла в домівки українців. Також не останню роль зіграв фактор досить теплої погоди у першій половині зими – завдяки цьому вдалося суттєво зекономити газ у підземних сховищах та вугілля на складах.

Зважаючи на це, прем’єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що в України достатньо запасів енергоресурсів для проходження опалювального сезону в штатному режимі.

"У нас достатньо ресурсів для продовження і завершення опалювального сезону в нормальному режимі. У газосховищах зберігається близько 11 млрд кубів газу (до початку опалювального сезону було близько 15 млрд кубів – УНІАН), а на складах – майже 1,2 млн тонн вугілля", - сказав голова уряду.

Крім того, за його словами, Кабінет міністрів дозволив державній компанії "Нафтогаз України" залучити грант від Європейського банку реконструкції та розвитку на суму майже 189 млн євро, щоб у разі потреби імпортувати додаткові обсяги блакитного палива.

Тобто, станом на другу половину січня наша країна має достатній запас міцності для сталого завершення опалювального сезону. Також добре, що синоптики не прогнозують сильних морозів до кінця зими. І головним викликом залишаються постійні обстріли рашистами національних об’єктів енергетики.

Однак, незважаючи на оптимістичні заяви чиновників, у галузі накопичуються гострі проблеми, які вимагають вирішення та уваги влади. І тоді країна зможе вже не перейматися про наступні зими, а тепловики не будуть знаходитись під постійною загрозою банкрутства та зупинки діяльності.

Держава взяла на себе зобов’язання погасити виробникам тепла різницю в тарифах / фото УНІАН

Невиконана обіцянка держави

Важливою особливістю нинішнього опалювального сезону є те, що в Україні після ухвалення відповідного закону влітку 2022 року ввели мораторій на підвищення тарифів на теплову енергію протягом війни та шести місяців після відміни воєнного стану.

Попередні два сезони влада підписувала з органами місцевого самоврядування меморандуми аналогічного змісту, тому українці вже третю зиму поспіль сплачують за надважливу послугу за цінами, які є суттєво нижчими за ринкові.

В той же час держава взяла на себе зобов’язання погасити виробникам тепла різницю в тарифах – між діючими та економічно обґрунтованими. Так, в державному бюджеті 2022 року на це передбачали виділити 14 млрд гривень, проте станом на сьогодні жодної копійки з цих коштів підприємства теплокомуненерго не отримали.

Як зазначили у міжгалузевій асоціації "Укртеплокомуненерго", це призвело до того, що у другому півріччі минулого та на початку поточного року до підприємств теплопостачання постійно надходять листи-вимоги. Їх надсилає постачальник природного газу "Нафтогаз Трейдинг", який вимагає термінового погашення заборгованості за спожитий природний газ.

Незважаючи на відсутність компенсації з боку держави, ця компанія розпочала стягувати кошти з поточних рахунків постачальників тепла шляхом так званого безспірного списання, яке передбачено трьохсторонніми договорами між банками, підприємствами ТКЕ та постачальником газу.

"Фактично, через відсутність компенсації державою різниці в тарифах, з боку "Нафтогаз Трейдинг" проводиться повне блокування рахунків та роботи теплопостачальних підприємств. Це не дозволяє останнім в повному обсязі забезпечувати технологічний процес – закуповувати електроенергію, вугілля, холодну воду, матеріали тощо", - зазначають у "Укртеплокомуненерго".

Експерт аналітичного центру Асоціації міст України Олег Гарник у коментарі УНІАН також звернув увагу на те, що державний бюджет на поточний рік взагалі не передбачає фінансування погашення різниці в тарифах. Тому можна зробити висновок, що ситуація кардинально не зміниться до кінця нинішньої зими. Це призведе до того, що навесні  заборгованість з різниці в тарифах може збільшитись майже втричі порівняно з тими 14 мільярдами, які держава так і не змогла виплатити тепловикам минулого року.

"За нашими попередніми розрахунками, до закінчення опалювального сезону орієнтовно заборгованість з різниці в тарифах держави перед підприємствами складе 38 млрд гривень. Це ті кошти, які підприємства недоотримали внаслідок того, що держава взяла на себе зобов’язання, але не виконала їх. Це призводить до того, що вся галузь теплопостачання зараз під загрозою зупинки діяльності і банкрутства", - вказує експерт.

Уряд нарешті має вирішити економічну частину проблем галузі / фото t.me/Denys_Smyhal

Нова політика галузі

Зважаючи на велику вірогідність того, що війна з Росією триватиме частину 2023 року, державі потрібно вже зараз зробити висновки і більш відповідальніше підходити до наступного опалювального сезону.

Як вважає експерт Олег Гарник, в першу чергу, для цього необхідно забезпечити стабільну діяльність об’єктів критичної інфраструктури, в тому числі, мереж тепло-, водо- та електропостачання. При цьому потрібно повністю забезпечити ці системи індивідуальними джерелами енергії, щоб за умови продовження агресії та постійних ракетних ударів вони могли забезпечити надання послуг.

Уряд нарешті має вирішити економічну частину проблем галузі, а не скидати це, як це робилося раніше, на місцеві ради, бо ті і так взяли на себе великий фінансовий тягар у вигляді фінансування важливих оборонних завдань.

"Держава повинна визнати за собою відповідальність за те, щоб забезпечити ресурсами (газом та іншими альтернативними джерелами) і відшкодувати збитки, бо підприємства надають послуги за заниженими тарифами, а в органів місцевого врядування цих мільярдів немає", - зазначив він.

За його словами, Україні потрібен дієвий механізм для автоматичної компенсації різниці в тарифах, щоб не виникало ситуацій, коли у постачальників тепла через автоматичне списання боргів немає ресурсів для проведення навіть простих аварійних робіт.

"У нас з року в рік повторюється ситуація, коли підприємства не можуть відновитися, підготуватися до опалювального сезону, не можуть забезпечити гідні умови праці. Таким чином, ми входимо в наступний опалювальний сезон без запчастин, без капітальних ремонтів і без працівників. А потім у вересні починаємо шукати шляхи, як це вирішити", - сказав він.

Керівник підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" Микола Логвінов також вважає, що після закінчення війни державі потрібно провести серйозну реконструкцію всієї системи тепло- та енергопостачання, щоб максимально знизити втрати теплоносіїв та споживання того ж газу. Україна нарешті має відійти від популізму та запровадити ринкові ціни на комунальні послуги з посиленням соціальної допомоги малозабезпеченим громадянам.

"Тариф має стати економічно обґрунтованим. Це навіть не обговорюється, тому що держава має спрямовувати гроші не на проїдання чи марнотратство, а на інфраструктурні проекти. Людей має турбувати не тариф, а платіжка. Якщо ми не закриватимемо очі на проблематику, а вкладатимемо гроші в енергозберігаючі технології, будемо проводити програму енергоефективності, утеплювати будинки та теплотраси, реконструювати котельні, уникати зайвих тепловтрат, тоді це називатиметься економікою", - зазначив він.

Треба діяти

Звісно, у влади зараз на першому місці стоїть оборона від російської навали. Проте урядовці також мають пам’ятати про взяті на себе зобов’язання, а не чекати, що фінансові проблеми теплогенеруючих підприємств вирішуватимуться самі по собі чи за рахунок місцевих бюджетів.

Сьогодні тепло в домівки українців стабільно подається, але за цю послугу збіднілі громадяни України сплачують за застарілими тарифами. Однак, рано чи пізно за це зрозуміле та обгрунтоване під час війни та викликаної нею глибокої економічної кризи рішення все одно комусь доведеться заплатити.

Держава в умовах жорсткого дефіциту фінансів продовжує діяти так само, як в мирний час, перекладаючи вирішення проблеми на місцеві органи влади. Ті, щоб не зривати опалювальний сезон, вимушені направляти частину коштів зі своїх бюджетів на закупівлю обладнання, паливно-мастильних матеріалів та інших ресурсів для теплогенеруючих підприємств. Тим самим зменшуючи обсяги грошей, які могли б направити на вирішення інших проблем своїх громад.

Але вже цього року навіть це джерело може пересохнути через продовження війни та поглиблення економічних негараздів. Тому постає питання: за рахунок чого можна буде готуватися до наступного опалювального сезону навесні та влітку, якщо держава не зверне увагу на цю проблему і не виконає обіцянку щодо фінансової підтримки галузі? І як це вплине на якість послуги, яку отримують українці?

Отже, якщо ми через кілька місяців не хочемо повернення примари "чергового найскладнішого опалювального сезону в історії України", то варто почати вирішувати цю проблему вже зараз. А якщо все робити правильно і своєчасно, тоді буде добрим і результат.

Дмитро Шварц

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся