Частина НПЗ в Україні простоює / фото УНІАН

Українське паливо без російської складової. Чи зробить Кабмін важливий крок до енергонезалежності

23:46, 22.06.2020
6 хв.

Росія роками свідомо душила українську нафтопереробну промисловість, і зараз саме час дати їй відсіч в цій економічній війні – ввести додаткові податки на російську нафту. Однак український Уряд чомусь зволікає.

Лисичанський нафтопереробний завод колись був лідером по виробництву вітчизняного палива. Та ще до війни його викупила російська державна Роснєфть і… зупинила. Є ще одеський нафтопереробний, який теж належав російському «Лукойлу» і… теж простоює. Така ж доля спіткала і херсонський завод… Випадковість, чи система?

Експерти запевняють: Росія роками свідомо душила українську нафтопереробну промисловість. Не тільки викупом та зупинкою, а й хитрим оподаткуванням.

«План щодо залежності України від своїх енергоносіїв у Росії був давно. Уряд РФ зробив програму, яка стимулює виробництво нафтопродуктів. Україна, на жаль, не зробила для цього нічого», - розповідає «Грошам» аналітик консалтингової компанії Upeco Олександр Сіренко.

Відео дня

Навіть задовго до війни нібито «братська» Росія ввела експортні мита на сиру нафту. А от виробництво готового палива, навпаки, дотувала. У результаті українським заводам виробляти власне паливо стало просто невигідно! Адже завезти готове російське паливо – дешевше.

«Звичайно, Росії краще продавати готовий продукт з націнкою. Вони стимулювали свої заводи продавати нам нафтопродукти, на які ми «підсіли». І частка російських нафтопродуктів зросла разів у 10», - розповідає Сіренко.

Українське паливо виробляють аж два заводи на всю Україну / фото УНІАН

Тож українське паливо виробляють аж два заводи на всю Україну. А частка імпорту по дизелю – 80 відсотків. Залежні ми і від імпорту газу для автомобілів. У результаті, втрачаємо 5 мільярдів доларів на рік! А це приблизно третина усього оборонного бюджету.

Б'є російський імпорт не лише по кишені, а й по національній безпеці! Адже на дизелі працює і військова техніка, і залізниця, і аграрії, і промисловість. Це - «Ахіллесова п’ята» України, в яку РФ вже неодноразово била.

Рік тому Росія вже погрожувала повністю перекрити поставки. Тоді ринок перелякався не на жарт. У результаті – ціни зросли. Росіяни й не приховують: паливний ринок для них – це як ще одна лінія фронту. І у цій «економічній війні» ворогу треба завдати удару у відповідь.

Читайте такожЯк Україні послабити російський паливний зашморг

Тож українські нафтовики запропонували Кабміну ввести додаткові податки. Все для того, аби стимулювати вітчизняного виробника.

«Ми маємо скористатися нагодою та підтримати їх, щоби вони відновили свою частку на ринку і ми не були залежні», - переконаний Олександр Сіренко.

Завдяки цьому ввозити готове паливо буде вже не так вигідно. Зате вигідніше – виробляти його в Україні. Кременчуцький та Шебелинський заводи створять більше робочих місць та заплатять більше податків. Та найголовніше – зменшать енергозалежність України. Тим паче, для держави це подвійний дохід: не лише від акцизів, адже запрацюють не лише українські заводи, а й трубопроводи.

Порт «Южний» під Одесою. Величезні танкери привозять сюди нафту з усього світу для українських виробників. Тут її закачують в державні трубопроводи «Укртранснафти» та женуть на підприємства. І від імпорту готового російського палива тут теж тільки втрати.

«У нас є великий резерв потужності. Наша система не завантажена навіть на половину. Ми можемо збільшити транспортування у декілька разів», - переконують в «Укртранснафті».

Нафтотермінал у порту Південний / фото УНІАН

А якщо зменшать імпорт російського палива – більше вироблятимуть свого. Із нафти, що перекачується державними нафтопроводами. «Якщо введення імпортних мит призведе до збільшення виробництва на вітчизняних заводах, це вплине і на нашу діяльність. Адже ми від цього тільки збільшимо обсяг транспортування нафти. І будемо більше платити податків… Ввезення неготової продукції, транспортування сировини, переробка сировини - це ж додаткові робочі ресурси. Як транспортувальників, так і ресурси нафтопереробного заводу», - кажуть в держкомпанії.

Читайте такожЧи готова українська влада захистити внутрішній ринок палива?

Аналогічно мита стимулюватимуть власний видобуток чорного золота. Тобто виграють одразу три стратегічні галузі - видобування, транспортування та переробка нафти.  Здавалося б, суцільні плюси. Утім, Кабінет міністрів «чомусь» не поспішає вибивати «нафтовий козир» із рук росіян. Хоча і фактично визнав, що «північний сусід» нечесно субсидує своїх виробників.

Взагалі, дивно, що український кабінет міністрів не хоче підтримати українського ж виробника. Експерти пояснюють: імпортери російського палива банально лобіюють власні інтереси. Перш за все – мережа АЗС Глуско, яка пов’язана із кумом Путіна Віктором Медведчуком, купує дизель в Росії, та ще й переганяє власним трубопроводом. Відтак, нові мита уріжуть їхні прибутки. Тож лобісти лякають підвищенням цін. Утім – не все так погано.

«Один із виробників заявив, що він готовий укласти контакти із великими мережами за поточними цінами. Це - крок назустріч нашим мережам. Вони декларують, що збережуть поточні ціни», - каже Олександр Сіренко.

Вітчизняні виробники готові «заморозити» нинішні низькі ціни на паливо / Фото УНІАН

Тобто вітчизняні виробники готові «заморозити» нинішні низькі ціни на паливо. Крім того, мита стосуються виключно російського палива. Поставки від партнерів із Білорусі, Литви, Польщі – залишаться без змін.

Тож «чия сорочка ближче до тіла» нашому Кабміну – українська чи російська? І чи розуміють урядовці, що без підтримки наші нафтовики можуть остаточно програти економічну війну північному сусіду і тоді Україна остаточно залишиться без власного палива?

Андрій Засаднюк

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся