Кіпрський офшор працюватиме за "новими" правилами…
Кіпрський офшор працюватиме за "новими" правилами…

Кіпрський офшор працюватиме за "новими" правилами…

17:11, 05 липня 2011
7 хв. 5

Восени Україна і Кіпр зможуть підписати нову угоду про уникнення подвійного оподаткування. Беручи до уваги економічну "взаємовигоду" двох країн, навряд чи варто очікувати від нього кардинально нового за специфіку нинішнього… 

Перший офіційний візит президента Кіпра в Україну дав нагоду сподіватися, що обіцянка влади, дана підприємцям в обмін на «життєдіяльність»  Податкового кодексу - вирішити питання офшору на «Зеленому острові», буде виконано. Хоча, поки що невідомо, яким змістом наповнять новий документ, який має змінити договір між Кіпром та СРСР від 29 жовтня 1982 року. Він з`явиться  вже у вересні-жовтні. Про це заявив Президент України Віктор Янукович на спільній прес-конференції голів двох держав у Києві.

Таким чином, на бізнес очікують зміни у певному фінансовому сенсі, але, напевне, він до них уже чудово підготувався. Історія денонсації «кіпрської угоди» сягає часів прем`єрства Юрія Єханурова, продовжилась вона і за «рульової» Тимошенко. Залишилось дочекатися результатів від Азарова (коли він був біля керма влади або опозиції «непримиримі» сторони виконували майже однакові функції – голосували то за, то проти денонсації). Але сподіватися на круті зміни в «офшорній» епопеї особливо не варто. З кожним роком в  лавах української влади зміцнює свої позиції великий бізнес. І якщо навіть керівництвом країни декларується інше, насправді все має вигляд з точністю до навпаки. Ніхто не буде шкодити своєму годувальнику, як кажуть, не плюй у колодязь…

Чинна сьогодні угода, яка вивільняє від оподаткування будь-які доходи, що перераховуються з одної країни в іншу, за винятком деяких випадків щодо фізических осіб та доходів постійних представництв, - можливість для великого бізнесу практично відкрито виводити за кордон величезні суми коштів та мінімізувати податкові зобов`зання. Причому така схема ідеально працює у нашій країні, і вона стосується не лише Кіпру. В українському списку 37 офшорних зон (окремо хочеться зазначити - Кіпр з переліку викреслено розпорядженням Кабінету Міністрів N 44-р від 1 лютого 2006 року), в усьому світі – близько 50. Причому офшор - міжнародний засіб економічного співтовариства, що є необхідністю для світової торгівлі, зокрема для великих компаній, які мають ділові зв`язки з великою кількістю партнерів у різних країнах, що має на увазі роботу в рамках відміних систем оподаткування. Україна більшу частину товарів продає або купує через офшори, не кажучи вже про інвестиції або кредити. Тому не варто вважати «кіпрський офшор» відвертим злом. У будь-якому разі, якщо Кіпр перестане бути офшором для України, бізнесу доведеться шукати нову «тиху гавань». А це потребує додаткових витрат, а найголовніше - може ускладнити процес зовнішньої торгівлі і суттєво погіршити ситуацію з інвестуванням в країну.

За словами В.Януковича, лише торік в Україну з Республіки Кіпр надійшло понад 11 млрд. доларів інвестицій. Завдяки цьому було створено над 300 підприємств у нашій країні. А Украіна інвестувала понад 6 млрд. доларів в економіку Кіпру, що вполовину менше. Тому договірна база у цій сфері має особливе значення.

Так чи відбудеться підписання нової угоди і який від цього буде ефект?

Марьян Заблоцький, аналітик АТ «Ерсте Банк», пsдкреслює, що сьогодні сугода з Кіпром є унікальною, оскільки дає змогу уникнути будь-якої сплати податку на прибуток кіпрських компаній в Україні. «Такі умови у нас є лише з Монголією. Переважно угода педебачає уплату невеликих податків (5-15%) від прибутку. Якщо в новій угоді обсяг податків для кіпрських компаній в Україні не буде перевищувати показники аналогічних угод з Британією чи США, де прописані невеликі проценти оподаткування, то значних рухів капіталу ми не побачимо, инакше багато компаній шукатимуть нові країни для консолідації своїх активів. Тепер майже усі українські компанії, які присутні на міжнародних біржах, представлені як кіпрські. Тому різка зміна ставок оподаткування може дещо негативно позначитися на ціну українських акцій за рубежем і можливості залучення коштів на зовнішніх ринках».

Як зазначає Світлана Язикова, старший юрист ЮК Jurimex, «на це запитання, мабуть, сьогодні не може дати відповідь навіть сам президент. Підписання документу стоїть на порядку денному не вперше, досить згадати 2007 рік, коли проект відповідної конвенції не тільки було схвалено тодішнім українським Кабміном під керівництвом В.Януковича, а й було прийнято розпорядження про надання повноважень щодо її підписання.

Що ж до правового та економічного ефекту, то слід зазначити дві важливі речі. По-перше, той факт, що ведуться переговори про підписання такої угоди недвозначно свідчить про відсутність політичної волі визнати Кіпр офшорною зоною - занадто велика економічна зацікавленість влади у використанні фінансових, податкових та правових переваг цієї юрисдикції у власних бізнес-інтересах.

Інакше кажучи, є намір не встановлювати обмеження чи додаткові заборони на разміщення бізнес структур на Кіпрі, перетікання туди фінансів та їх повернення в Україну у вигляді анонімних і вже іноземних інвестицій, а впорядкування питання оподаткування доходів, які одержують резиденnи як України, так і Кіпру в рамках обох юрисдикцій».

С.Язикова вважає, що поцінувати ефект від підписання нової актуалізованої угоди можна тільки тоді, коли зрозумілим стане його зміст. «На сьогодні виплати дивидендів, роялті, відсотків, доходу від здійснення міжнародних перевозень та низки інших доходів з території України на користь резидентів Кіпру не підлягає оподаткуванню на території України. Це означає, що такі доходи оподатковуються лише на Кіпрі, де, як відомо, система оподаткування є понад лояльною, а ставки - суттєво нижче. У свою чергу це призводить до податкових надходжень від доходу, одержаного на території України, не в маленький бюджет нашої країни, а в бюджет Кіпру. Що ж до бізнесу, то він саме й зацікавлений у збереженні існуючого підходу, оскільки такі угоди дають змогу істотно економити на податках просто шляхом заснування фырми-"прослойки" на території Кіпру.

Очевидно, що для великого і середнього українського бізнесу важливо зберегти саме цей, вже наявний сьогодні підхід, який дає змогу "переводити" частину реальних доходів на кіпрські структури і оподатковувати їх за пільговими, якщо так можна висловитися, ставками, тоді як для Республіки Кіпр не менш важливо зберегти статус фінансово привабливої юрисдикції (не секрет, що надання фінансових послуг є головним сектором кіпрської економіки). Беручи до уваги таку от економічну "взаємовигоду", навряд чи варто чекати від нової угоди чогось кардинально відмінного по духу і спеціфиці чинного нині», - підкреслє експерт.

Таким чином, в Україні все йде по плану - хотіли «як краще», вийшло - як завжди…

Нана Чорна (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Продовжуючи переглядати www.unian.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності