Нацбанк вичавить валюту з експортерів

ВР «реанімувала» обов'язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті на користь резидентів. За таких умов експортерами в Україні залишаться тільки ті, кому нікуди піти, а для нових експортоорієнтованих інвесторів і проектів Україна стає менш привабливою.

Верховна Рада наділила Національний банк правом вводити обов'язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті на користь резидентів України. У документі зазначається, що НБУ може застосовувати цю норму протягом 6 місяців. Також регулятор має право тимчасово змінювати строки розрахунків за експортно-імпортними операціями (проект № 11033).

Ці заходи стали наслідком нестабільності на внутрішньому валютному ринку і ризикового стану платіжного балансу України, дефіцит якого, на думку низки експертів, до кінця року може досягти 5 млрд дол. (дефіцит зведеного платіжного балансу України у вересні становив 1,1 млрд доларів у порівнянні з профіцитом 615 млн дол. у серпні).

Крім того, для стримування курсу постійно перебувають «в обігу» золотовалютні резерви регулятора, які до листопада скоротилися майже на 16% (майже на 5 млрд дол.) - до 26,8 млрд дол. (лише за жовтень на 8,4%). Для їх подальшого «схуднення» є й інші передумови. Наприклад, виплати до кінця року за зовнішніми боргами (1,5 млрд у жовтні-листопаді). Уряд неодноразово запевняв, що у нього і НБУ є всі можливості для забезпечення стабільності гривні і цін. Однією такою можливістю і є ухвалений парламентом закон. Та й сенс «посилити контроль» (читати - з кого ще взяти) знайшовся. За інформацією голови Національного банку Сергія Арбузова, за два останні роки обсяги коштів на рахунках українських підприємств-експортерів зросли вдвічі і становлять 10 млрд дол.

Досвід - син помилок важких

Міра влади - не ноу-хау. Вона просто згадала минулі часи свого правління, вірніше методи «стабілізації». Обов'язковий 75-відсотковий продаж валютної виручки експортерів уперше ввели постановою Кабінету міністрів і НБУ 10 вересня 1998 року. Через чотири дні, 14 вересня 1998 року, внесли  зміни до постанови, і норма обов'язкового продажу знизилась до 50%.

У лютому 2003 року, якраз у розпал критики норми, тоді глава НБУ Сергій Тігіпко виступив за її скасування, із застереженням, що цей крок стане реальністю після того, як держава отримає достатню кількість джерел надходжень валюти в Україну. Йшлося про кошти, які нелегально випливали з країни. Тобто, перекриють канали - анулюють норму. Ще однією його пропозицією було поступове зниження обсягу продаваної виручки (у січні 2003 р. девальвація гривні до долара становила 0,01%, до євро - 3,5%, а до рубля - ревальвація 0,11%). Але норму скасували «попередники» 1 квітня 2005 року. І ось, через 7 років, її «реанімовано».

Начальник відділу аналізу фінансових ринків "ІНГ Банк Україна" Олександр Печеріцин зазначає, що «класично введення цієї норми має короткостроковий позитивний ефект, а в середньостроковій і довгостроковій перспективі - він майже нульовий. Експортери не будуть заводити свою виручку, а будуть залишати її в офшорах».

До то  банкір відзначив, що НБУ скористається зазначеним правом у крайньому випадку, а якщо норму введуть, то дія її не буде короткостроковою. Введення або не введення обов'язкового продажу виручки буде залежати від подальшої стратегії. Тобто, чи буде прийнято рішення утримувати гривню на нинішньому рівні, або прерогативою стане продовження співпраці з МВФ, який вимагає запровадження гнучкого валютного курсу.

На думку головного економіста інвестиційної компанії Dragon Capital Олени Білан, НБУ може ввести обов'язковий продаж експортної виручки, як тільки закон про надання регулятору відповідного права набуде чинності.

«Ситуація на валютному ринку залишається напруженою, і НБУ може ввести обов'язковий продаж експортної виручки, як тільки закон набуде чинності. З 1998 р. по 2005 р. в Україні вже діяв обов'язковий продаж валютної виручки, вона застосовувалася до експортерів, які були зобов'язані продавати 50% своєї виручки протягом п'яти днів. На цей рівень можна орієнтуватися як на максимальний ", - сказала Білан.

Вона вважає, що обмеження не вирішить фундаментальних проблем в економіці, але буде сприяти плавнішому притоку іноземної валюти на міжбанківський ринок і допоможе НБУ краще контролювати ситуацію на валютному ринку.

Експерт Комітету з питань банківських та фінансових послуг Американської торговельної палати в Україні Ігор Олехов (Baker & McKenzie) відзначає, що надання права Нацбанку вводити обов'язковий продаж частини або всієї виручки українських експортерів, а також змінювати строки виконання розрахунків за імпортними та експортними товарними контрактами - уже давно очікувані ініціативи регулятора, тепер підтримує Верховна Рада. «Причина ухвалення цього закону очевидна - в умовах значної волатильності ситуації на світових ринках і тиску на курс гривні з боку як зовнішніх (зокрема, суттєві виплати за міжнародними зобов'язаннями суверенними і корпоративними), так і внутрішніх факторів - у НБУ було мало важелів впливу на валютний курс у разі суттєвих його коливань. Тепер же він отримає таку можливість», - зазначив експерт.

Тим часом, як підкреслює Олехов, «попри те, що експортери чекають введення обов'язкового продажу частини валютної виручки у разі загрози значної девальвації гривні, представляється, що Національний банк і Кабінет міністрів, на жаль, не наважилися на запровадження прозорого механізму визначення гнучкого валютного курсу тільки на підставі ринкової ситуації та із застосуванням виключно ринкових (а не адміністративних) важелів. Формування такого ринкового механізму зажадало б внесення кардинальних змін у валютне законодавство, яке зараз фактично засноване на нормативному документі 1993 року! Звідси українські експортери опиняються під ще більшим тиском: з одного боку, може бути введена вимога продати значну частину валюти в умовах девальвації гривні, з іншого - можуть загостритися наявні «вічні» проблеми українського експортера: неповернення ПДВ і адміністративний тиск».

Експерт вважає, що за таких умов експортерами в Україні, ймовірно, зможуть залишитися тільки ті підприємства, які не мають іншого виходу (наприклад, якщо виробнича база розміщена в Україні і її важко перемістити до іншої юрисдикції), а для нових інвесторів і проектів, орієнтованих на експорт, Україна стає менш привабливою і втрачає конкурентні переваги.

Але, попри все, Кабмін і НБУ продовжують шукати нові можливості мінімізації відтоку валюти. Останнім часом регулятор то й робить, що видає постанови, Кабмін схвалює нові закони, Рада їх активно бере. І все заради «ефективної програми розвитку економіки як у довгостроковій, так і у короткостроковій перспективі».

Ось тільки дієвість вжитих заходів викликає сумніви. Уроки минулих років правління влади нічого не навчили. Жорсткість «контролю», фіскального тиску на час не дає позитивного ефекту надовго. Необхідні цивілізовані ринкові заходи впливу. Час цьому вчитися, а не жити спогадами.

Оксана Шкадинська (УНІАН)

УНІАН в Google News