Проект бюджету на наступний рік є обережно оптимістичним / ua.depositphotos.com

Більше соціалки, менше боргів: чого чекати від проекту бюджету-2022

14:21, 30.09.2021
11 хв.

Депутати прийняли до розгляду розроблений урядом проект державного бюджету на 2022 рік. В умовах пандемії чиновники пропонують збільшити видатки на медицину та інші соціальні напрямки і потурбувалися про обмеження боргового тягаря. УНІАН розбирався, чим відрізняється розроблений урядом проект держбюджету від цьогорічного та які закладаються ризики.

Парламент прийняв до розгляду підготовлений урядом проект державного бюджету України на 2022 рік, названий чиновниками "бюджетом інвестицій в людей", який передбачає зниження боргового тягаря країни та збільшення видатків по соціальним напрямкам.

Прем’єр-міністр та міністр фінансів традиційно назвали проект державного бюджету "збалансованим та реалістичним".

Головною особливістю є те, що проект держбюджету-2022 вперше в історії країни базується на трирічній бюджетній декларації. Вона визначає основні бюджетні показники та цілі державної політики з показниками їх досягнення на середньострокову перспективу.

Відео дня

"Бюджет на 2022 рік не тільки збалансований та реалістичний, це – бюджет модернізації країни, відновлення економіки та інвестицій в людей, в їхнє здоров’я, освіту, в розвиток. Ключові пріоритети залишились незмінними. Це – медицина, освіта, армія, інфраструктура, соціальні програми, діджиталізація, підтримка підприємців та економіки", - заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Проект бюджету на наступний рік є обережно оптимістичним: у ньому закладено зростання ВВП на 3,8 відсотка (на рівні прогнозу на 2021 рік), інфляція - 6,2 відсотка (проти нинішніх 10,2 відсотка), збільшення середньомісячної зарплати та скорочення безробіття.

Також передбачене зростання доходів держбюджету на 14 відсотків – до 1,278 трлн гривень та видатків на 7 відсотків - до 1,466 трлн гривень. Дефіцит бюджету уряд пропонує скоротити з 5,5 до 3,5 відсотків від ВВП, що у абсолютних цифрах складатиме 188 млрд гривень.

Крім того, в наступному році планується зменшити обсяг запозичень на 60 млрд грн для фінансування держбюджету, а витрати за державним боргом скоротяться на 48 млрд гривень і передбачені в сумі 574 млрд грн.

Як зазначив міністр фінансів Сергій Марченко, політика уряду надалі буде направлена на зниження державного боргу, аби не покладати борговий тягар на майбутні покоління.

Та при цьому урядовці передбачили хитрий хід, щоб просунути прийняття скандального податкового законопроекту №5600, - прив’язали до нього фінансування деяких видатків на очікувані 30 млрд гривень.

До першого читання, а потім і до другого, депутати мають можливість надати свої зауваження та пропозиції, тому до остаточного варіанту головного фінансового документу країни ще далеко. Остаточне голосування може відбутися в кінці листопада чи на початку грудня.

Соціальне спрямування

Основними пріоритетами державного бюджету на наступний рік зазначено охорону здоров’я, освіту, інфраструктуру, цифровізацію та безпеку і оборону.

Пріоритет нового бюджету, за словами Марченка, – підтримка медиків, які перебувають на передовій боротьби з коронавірусом / Фото: REUTERS

За словами голови Мінфіну Марченка, цей бюджет – "джерело інвестицій у людину, країну та майбутнє, а його пріоритети – підтримка медиків, які перебувають на передовій боротьби з коронавірусом, а також військових та ветеранів".

Соціальна спрямованість проекту бюджету підтверджується запланованими показниками. В умовах пандемії коронавірусу, з якою українці, як і весь світ, співіснують вже другий рік, і яка восени знову набирає обертів, надважливим є достатнє фінансування медицини.

Урядовці перебачили зростання витрат на сектор охорони здоров’я до 197 млрд гривень, що майже на 36 млрд гривень перевищує плановий показник 2021 року.

"У 2022 році безпрецедентно зростає обсяг коштів за програмою медичних гарантій – на 34 млрд гривень, до 158 млрд гривень. На боротьбу з COVID-19 планується спрямувати орієнтовний ресурс у 22 млрд гривень, що на 5 млрд гривень більше, ніж цього року. Крім того, на систему громадського здоров’я та закупівлю вакцин для населення від COVID-19 передбачено 6 млрд гривень", - сказав очільник Мінфіну.

Держбюджет передбачає також підвищення зарплат медикам – так, мінімальна зарплата лікаря передбачена у розмірі 20 тисяч гривень, медперсоналу – 13,5 тисяч гривень.

Як розповіла в інтерв’ю УНІАН заступниця голови парламентського Комітету з питань бюджету, голова підкомітету з питань видатків держбюджету Леся Забуранна, сукупно на чотири основні сфери - медицину, оборону, соціальну політику та освіту - планується скерувати понад 50 відсотків видатків державного бюджету.

Зокрема, видатки на медицину планується збільшити на 25,4 мільярди гривень, на оборону – на 13,3 мільярди гривень, на соціальні статті - на 7,4 мільярди гривень, і на освіту – на 7,2 мільярди гривень.

"На мою думку, частка витрат на медицину має складати не менш, ніж 5 відсотків від ВВП. На жаль, у пропонованому проекті бюджету вона до цього показника не дотягує. Тим не менш, тішить той факт, що витрати на охорону здоров’я суттєво зростатимуть", - зазначила Забуранна.

Бюджет і пенсії

Не забули урядовці і про пенсіонерів та інші вразливі категорії населення. Видатки на соціальне забезпечення у 2022 році мають скласти 320 млрд гривень, що на 7,3 млрд більше, ніж цього року. Зокрема фінансування Пенсійного фонду державою передбачене в розмірі 200,6 млрд гривень.

З 1 березня буде проведено індексацію пенсій, на що у бюджеті закладено більш, ніж 28 мільярдів гривень / фото ua.depositphotos.com

За словами депутатки Забуранної, загальний бюджет Пенсійного фону складе 531 млрд гривень, і власні доходи Фонду зростуть на 2,6 млрд – до 330,6 млрд гривень. Це відбуватиметься за рахунок зростання середньої заробітної плати.

"Відповідно до проекту держбюджету на 2022 рік, уряд визначив пріоритетним підвищення пенсійних виплат особам старшого віку, окремо визначивши осіб віком від 70 до 75 років. З жовтня 2022 року для 1 мільйона 720 тисяч осіб буде щомісячна доплата у розмірі до 300 гривень, а для осіб, старших за 70 років, і за наявності тривалого трудового стажу, мінімальна пенсія складатиме 3000 гривень", - розповіла Забуранна.

Вона додала, що з 1 березня буде проведено індексацію пенсій, на що у бюджеті закладено більш, ніж 28 мільярдів гривень, а також 10,6 мільярдів закладено на збільшення пенсій військовослужбовцям та півтора мільярди – на надбавки людям, які старші 70-ти років.

Залежність від податкового законопроекту

При цьому проект держбюджету-2022 містить неоднозначні норми, які критикує бізнес та багато експертів. Це, зокрема, прив’язка деяких видатків бюджету до прийняття змін до Податкового кодексу – законопроекту №5600, який був ухвалений у першому читанні.

За словами міністра фінансів, прийняття закону дозволить додатково акумулювати близько 30 млрд гривень, які можна буде включити до проекту державного бюджету на 2022 рік при підготовці до другого читання.

Леся Забуранна розповіла, що кошти, які планується отримати завдяки цьому законопроекту в основному будуть спрямовані на будівництво закладів охорони здоров’я (майже 4 млрд гривень) та авіабудівництво – 2 млрд гривень.

Частину коштів планується витратити на розвиток транспортної інфраструктури, стратегічну промисловість (7,5 млрд гривень), культуру і мистецтво (2,3 млрд гривень), а також розвиток фізичної культури (4 млрд гривень). За її словами, якщо надходження від зборів завдяки цьому законопроекту будуть на рівні запланованих, то навіть українське кіно зможе отримати додатково більше 1 млрд гривень.

До прийняття законопроекту також прив’язане і фінансування підготовки до Всеукраїнського перепису населення, який має відбутися у 2023 році. Так, у разі прийняття змін до Податкового кодексу, на це буде виділено 1,7 млрд гривень у 2022 році, а в разі його відхилення – лише 400 млн гривень.

Експерти Центру економічної стратегії (ЦЕС) називають контроверсійним рішення Мінфіну прив’язати фінансування низки важливих напрямків до прийняття "ресурсного" законопроекту із розрахунку, що депутати забажають збільшити видатки між першим та другим читанням.

На думку експертів, такі методи просування законопроектів мають залишатися у минулому, а видатки, зокрема на перепис населення, мають бути закладені в нормальному режимі.

В цілому експерти стримано оцінюють запропонований урядом проект державного бюджету / Фото УНІАН

Заступниця директора ЦЕС Марія Репко вважає цю урядову ініціативу шантажем чутливими питаннями.

"Наприклад, перепис населення чи реставрація культурних об’єктів буде під загрозою без прийнятого закону. Використання бюджетного процесу для лобіювання податкових змін – не найкраща практика державного управління", - зазначила Репко.

Обережні оцінки експертів

В цілому експерти стримано оцінюють запропонований урядом проект державного бюджету ще й тому, що документ ще зазнає значних змін.

За словами Марії Репко, якщо бюджет буде прийнятий в такому вигляді, держава стане менше "жити у борг".

"Про це говорить закладений дефіцит 3,5 відсотка ВВП замість минулорічних 5,6 відсотка ВВП. "Широкі" публічні видатки до ВВП, включаючи соцфонди, хочуть знизити з 46 відсотків у 2020 році до 42 відсотків у 2022 році. Це позитивно, і означає менший перерозподіл коштів економіки через державу. Але це не означає, що депутати не намагатимуться роздути видатки для субвенцій на свої округи між першим та другим читаннями", - зауважила експертка.

Репко додала, що, згідно з проектом бюджету, ВВП зросте за рік на 3,8 відсотка, а споживчі ціни збільшаться на 6,2 відсотка. Але цей прогноз розроблявся ще в травні, а на світовому ринку зараз часи волатильності: злітають вгору ціни на газ, падають ціни на руду, країни знервовано чекають нових локдаунів.

Ситуація може змінитися блискавично, і макропрогнозу не завадило би трошки гнучкості, зокрема уточнення між першим та другим читаннями проекту держбюджету, як це відбувається, наприклад, у Німеччині.

"Говорити остаточно про якість бюджету можливо буде лише після другого читання. Ця версія бюджету може змінитися до невпізнаваності до кінця осені", - вважає вона.

Аналітики Центру економічної стратегії зауважують, що основна проблемна частина проекту бюджету наступного року полягатиме не у великих погашеннях зовнішнього боргу, що є традиційною "лякалкою" для України, а в надвисокому навантаженні на бюджет платежів із його обслуговування.

Держава розраховує, що доведеться віддати приблизно 14 відсотків доходів державного бюджету у вигляді процентних платежів. Щоб знизити цю суму, Україні потрібне швидке зростання економіки та покращення кредитного рейтингу від міжнародних рейтингових агенцій.

"Держбюджет-2022 із стриманим дефіцитом та доходами, порахованими на помірних макропоказниках, має задовольнити МВФ та відкрити шлях до поновлення повноцінної співпраці із Фондом під час роботи місії у вересні-жовтні. Але більшість структурних маяків за програмою Фонду стосується правовладдя, тому невизначеність все одно залишається високою", - зазначили у ЦЕС.

Проект державного бюджету України на 2022 рік має виражену соціальну спрямованість, що є важливим у мовах пандемії і кризи. Але лишаються питання до сумнівної прив’язки деяких витрат до прийняття податкових змін. У будь-якому разі ця версія бюджету не є остаточною, і реальна картина вималюється під час першого і другого читання, коли депутати почнуть змагатися за свої "хотєлки".

Катерина Жирій

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся