Боязке відновлення економіки: чи заживемо краще у 2024-му

Українська економіка на другому році повномасштабної війни здивувала експертів кращим, ніж очікувалося, зростанням. УНІАН підбив макроекономічні підсумки 2023 року та зібрав прогнози на рік прийдешній.

У лютому 2022 року українці не могли собі і уявити, що жорстока війна Росії проти нашої держави – найбільша з часів Другої світової – буде продовжуватися не рік і не два. Але, на жаль, ми зустрічаємо вже другий Новий рік в стані, коли кінця війни на горизонті не видно, і вже ніхто не прогнозує її блискавичного завершення за "два-три тижні".

Проте, попри важкі часи, економіка України вистояла і навіть показала непогані результати. Серед основних факторів успіху – допомога міжнародних партнерів, стійкість та винахідливість українського бізнесу, гарний врожай і, звісно, міць наших Збройних Сил.

Наприкінці минулого року росіяни влаштували підлий ракетний терор, який мав на меті занурити Україну у холод і темряву – багатогодинні відключення електрики, що тривали кілька місяців, завдали серйозного удару економіці, паралізувавши роботу багатьох підприємств.

Цієї осені українці напружено чекали початку нової хвилі енергетичного терору, а експерти лякали, що ця зима виявиться ще складнішою за попередню через значні пошкодження енергосистеми. Проте, на щастя, завдяки посиленню протиповітряної оборони до Нового року ми наближаємося зі світлом і теплом. Це також, у свою чергу, дозволяє національній економіці продовжувати стабільно працювати.

В цілому протягом року прогнози щодо зростання української економіки неодноразово змінювалися в кращу сторону. Свої очікування поліпшували як українські відомства і експерти, так і міжнародні організації. Наприклад, Національний банк покращив прогноз зростання валового внутрішнього продукту у 2023 році з 0,3% у січневому прогнозі до 4,9% - у жовтневому. А Міжнародний валютний фонд з обережних 1-3 відсотків поліпшив прогноз на цей рік до 4,5%.

Зростання економіки

Остаточних даних щодо головних макроекономічних показників за результатами 2023 року ще немає, але вже очевидно, що українська економіка в умовах другого року війни почувала себе краще, ніж очікувалося. Зростання ВВП цього року, за різними прогнозами, очікується не менше, ніж на 4 відсотки. Звісно, через минулорічне падіння економіки майже на третину, ми не можемо говорити про відновлення до довоєнного рівня, проте в нинішніх умовах це вже позитивний результат.

"Незважаючи на втрату 29,6% ВВП минулого року нам вдалося зберегти макрофінансову стабільність, яку забезпечили підтримка наших партнерів і політичні рішення, прийняті українським урядом… Всі інституції переглядають прогнози росту ВВП в бік збільшення. Ми, Мінекономіки, очікуємо, що зростання в 2023 році буде ближче до 4%", - зазначала у вересні перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.

Слід зазначити, що зростання за результатами року могло бути ще вищим – у жовтні ВВП зріс на 10,5% у річному вимірі. Проте українська економіка зазнала удар, звідки ніхто не чекав: у листопаді польські перевізники та фермери заблокували найбільші пункти пропуску на кордоні з Польщею, вимагаючи скасування дозвільної системи перевезень для України – так званого "транспортного безвізу".

В умовах війни та паралізованих морських шляхів експорту української продукції це стало ножем у спину українському бізнесу. Підприємці зазнали шалених збитків – одна компанія, в середньому, втрачала мільйон гривень за лише один день простою!

"У листопаді 2023 року майже місячне блокування польськими автоперевізниками польсько-українського кордону було основним негативним фактором для виробників-експортерів та виробників, залежних від імпортної сировини при доставці продукції автомобільним транспортом. Водночас, робота українського морського коридору дозволила частково компенсувати втрати в економіці внаслідок блокади польсько-українського кордону. В першу чергу, цим скористались виробники аграрної і металургійної продукції, підприємства з видобування металевих руд та залізничні перевізники", - прокоментувала міністр Свириденко.

Та в цілому, українська економіка стійко витримала усі виклики та проблеми. Як зазначали у Національному банку, економічне відновлення стало спричинене низкою чинників. Серед них – вища адаптивність бізнесу та населення до воєнних умов, ліпші, ніж припускалося, врожаї, розширення альтернативних шляхів експортних постачань.

"У 2023 році економіка України демонструє стійкість та розвиток. Зростання ВВП прогнозується на рівні до 5 відсотків, інфляція знизилась із 26,6% минулого року до 5,1% у листопаді цього року. За 11 місяців надходження до державного бюджету від митниці та податкової збільшено на 4,4 млрд доларів порівняно з аналогічним періодом 2022 року", — сказав міністр фінансів України Сергій Марченко.

Інфляція і курс випереджали очікування

Зростання цін у 2023 році також неочікувано порадувало уповільненням темпів. За підсумками минулого року інфляція в Україні склала карколомні 26,6%, тобто ціни на продукти та послуги стрибнули вгору на понад чверть. Тоді ж прогнози на цей рік були невтішними: урядовці, аналітики та міжнародні організації очікували, що темпи зростання цін за результатами 2023-го будуть не набагато меншими. Як видно з минулорічного матеріалу УНІАН, найоптимістичнішим прогнозним показником інфляції було 18 відсотків, а в Мінекономіки прогнозували всі 28%.

Проте у листопаді інфляція уповільнилася до 5,1%, що відповідає цілі НБУ у довоєнний період. Сам Нацбанк поліпшив прогноз інфляції на кінець 2023 року з 10,6% до 5,8%. Основний чинник цього перегляду – вплив високих врожаїв на динаміку продовольчих цін, а також стійка ситуація на валютному ринку, що стримувала подорожчання товарів, які мають значну імпортну складову.

Що стосується курсу гривні, то він також перевершив очікування. Рік тому прогнозні значення курсу коливалися від 40 до 45 гривень за долар на кінець 2023 року. Проте готівковий курс за рік зміцнився з майже 41 грн/дол. на початку року до близько 38 грн/дол. станом на зараз.

При цьому на початку жовтня Нацбанк скасував фіксований курс, впровадивши натомість режим керованої гнучкості валютного курсу. За нового режиму курс визначається валютними операціями на міжбанківському валютному ринку, як в часи плаваючого курсоутворення, проте при цьому курсові коливання пильнує Нацбанк, не дозволяючи гривні занадто різко девальвувати чи зміцнюватися.

Фактор міжнародної допомоги

Говорячи про стійкість української економіки, не можна забувати, що одним з головних чинників, що дозволили нам триматися на плаву, є міжнародна фінансова допомога. Наші іноземні партнери взяли на себе фінансування дефіциту бюджету, а саме - невоєнних бюджетних видатків. Тобто за рахунок фінансової підтримки країн-союзників держава могла цілий рік платити зарплати, пенсії та всі види соціальної допомоги, фінансувати медицину та освіту, а також розвиток українського бізнесу.

Як зазначив економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай, 40% економічного успіху України у 2023 році – це міжнародна фінансова допомога. За його словами, 37 млрд доларів, які  зайшли в нашу економіку – безпрецедентне фіскальне стимулювання.

"Зараз у нас оборот роздрібних продажів - 92% від довоєнного рівня, з урахуванням інфляції. З огляду на те, скільки людей виїхало з України та інші економічні втрати, – це вражає. Держава заливає в економіку значно більше, ніж вона вилучає з економіки", - сказав Гайдай.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, за 2023 рік Міністерству фінансів вдалося залучити вже понад 39 млрд доларів зовнішнього фінансування. Майже половину від загального обсягу зовнішнього фінансування бюджету склала макрофінансова допомога від Євросоюзу, останній транш якої надійшов до державного бюджету в грудні.

"До кінця поточного року допомога донорів сягне близько 42,3 млрд доларів", - зазначив очільник Мінфіну.

Завдяки стабільним надходженням коштів від партнерів золотовалютні резерви України цьогоріч безпрецедентно зросли: в липні вони сягнули історичного максимуму у майже 39 мільярдів доларів, а вже у серпні побили цей рекорд, сягнувши 41,7 млрд доларів. Станом на 1 грудня вони дещо зменшилися – до 38,8 млрд доларів, через валютні інтервенції НБУ з метою підтримки курсу гривні та боргові виплати країни, проте все одно цей показник залишається на високому рівні.

Важливість міжнародної фінансової підтримки важко переоцінити. Разом з тим, на відміну від кінця минулого року, коли партнери запевняли нас у цілорічній підтримці і було розуміння, що кошти надходитимуть у визначеному обсязі, ситуація на 2024 рік виглядає загрозливою.

Міністр Марченко зауважив, що для збереження економічного відновлення України та фінансової стійкості перед викликами повномасштабної війни вчасне надходження необхідної допомоги від міжнародних партнерів є життєво важливим. Потреба у зовнішньому фінансуванні у 2024 році сягає 37,3 млрд доларів.

"Потребу у зовнішньому фінансуванні на 2024 рік вдалося зменшити з 41 млрд доларів завдяки заходам із максимізації доходів держбюджету, активізації внутрішнього ринку запозичень та інших заходів. Також було скорочено всі капітальні видатки держбюджету. У 2024 році ключовими задачами є військова кампанія та соціальна підтримка. І якщо оборона і безпека фінансується виключно за рахунок внутрішніх доходів бюджету, то для забезпечення потреб соціальної сфери ми розраховуємо на допомогу міжнародних партнерів", — зазначив він.   

Ризики недоотримання коштів

Але річ у тім, що зараз немає стовідсоткової впевненості, що Україна отримуватиме фінансову допомогу від партнерів регулярно, ритмічно і у запланованих обсягах. Макрофінансова допомога від ЄС вичерпалася, а нову програму допомоги у 50 мільярдів доларів на наступні 4 роки не змогли затвердити через вето Угорщини.

При цьому в Міністерстві закордонних справ України впевнені, що у січні Європейському Союзу вдасться "дотиснути" Угорщину. Президент Європейської Ради Шарль Мішель також стверджує, що Україна буде забезпечена фінансуванням попри угорське вето.

Але поки рішення немає, Україні треба шукати шляхи самозабезпечення вже у найближчі місяці.

"Ризики у нас є у січні-лютому. Тому що, на жаль, у січні-лютому поки що прийнятих рішень недостатньо, щоб ми самостійно могли впоратися. Тому в нас наразі працює механізм "плану Б"", - наголосив міністр.

За його словами, цей план уряд вже має, як і досить непоганий досвід проходження складних періодів.

"Ми довели це, і в нас зараз якраз виникла ситуація, коли ми дійсно, не чекаючи прийняття всіх рішень нашими партнерами, вже почали відпрацьовувати "план Б"... У нашому розумінні – це запровадження додаткового податку на банківську систему, це часткове перенаправлення доходів місцевих бюджетів в центральний бюджет, це спрямування інших непріоритетних видатків на сектор безпеки і оборони. Це саме той "план Б" – я лише частину назвав – який ми вже реалізовували в цьому році", - сказав Марченко.

Прогнози на майбутнє

Тож, що чекає на українську економіку наступного року? УНІАН зібрав основні макроекономічні очікування міжнародних організацій, української влади та вітчизняних аналітиків.

У Міністерстві економіки вважають, що 2024 рік стане етапом закріплення економічного відновлення, яке вже почалося у поточному році після значного падіння у 2022 році.

Основними рушіями відновлення протягом прогнозного періоду урядовці називають безпековий фактор та незворотний напрям щодо вступу до ЄС, що супроводжуватиметься, зокрема, зростанням інвестиційної активності через нагальну потребу країни у відновленні втрат виробничих потужностей і інфраструктури. Підтримуватимуться ці процеси продовженням ефективної співпраці із міжнародними партнерами.

У відомстві прогнозують наступного року зростання ВВП на 4,6%, пришвидшення інфляції до 9,7% та закладають у державний бюджет курс гривні до долара на рівні 42,1 грн/дол. на кінець 2024-го.

В Національному банку вважають, що у 2024 році економіка зросте на 3,6%, попри збереження високих безпекових ризиків. Економічному зростанню сприятимуть подальша розбудова альтернативних шляхів експорту та імпорту і збереження м’якої фіскальної політики, що підтримуватиме споживчий попит. Натомість усе ще ускладнена логістика та обмежені війною інвестиції гальмуватимуть економіку.

Міжнародний валютний фонд цьогоріч переглядав свої прогнози щодо України в бік покращення. Там зазначили, що стійкість економіки призвела до кращих показників зростання, тривалого стрімкого зниження інфляції та стабільності валютного ринку. При цьому залишаються значні ризики, пов’язані із надзвичайно високою невизначеністю, спричиненою війною, потенційними помилками в політиці та затримками або дефіцитом зовнішнього фінансування.

У Світовому банку серед чинників, які сприятимуть зростанню ВВП до кінця 2024 року, назвали більш стабільне електропостачання, збільшення державних витрат, велику зовнішню допомогу, вищий, ніж очікувалося раніше, врожай, а також підвищення споживчої та ділової впевненості. Водночас у банку наголосили, що економічні умови в Україні залишаються у вкрай важкому стані. Серед негативних чинників зазначаються ескалація ризиків безпеки, додаткова шкода інфраструктурі та обмеження пропускної спроможності маршрутів транспортування зерна на міжнародні ринки.

Ризики і можливості

В інвестгрупі ICU очікують, що у 2024 році з’явиться ряд нових викликів, і чи не найбільший із яких – це ризики, пов’язані з обсягами та стійкістю зовнішньої фінансової підтримки України.

"Станом на зараз ризики суттєвого скорочення фінансової допомоги невисокі, і ми очікуємо, що Україна отримає принаймні $28-30 млрд. Це ті обсяги підтримки, які необхідні для збалансування зовнішніх рахунків до кінця 2024 року. Це означає, що НБУ й надалі матиме змогу повністю контролювати валютний ринок та навіть зможе зробити суттєві кроки у напрямку валютної лібералізації", - зазначив голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

За його словами, наразі склалися всі необхідні передумови для помірної та керованої девальвації гривні, і, за прогнозами ICU, курс наприкінці 2024 року складе близько 41 грн/$. Економічне зростання України й надалі триватиме, якщо не з’являться нові безпекові ризики, проте воно дещо уповільниться порівняно з поточним роком. Інфляція залишатиметься меншою за 7% принаймні до літа, а потім дещо прискориться, вважає Ваврищук.

В інвестиційній компанії Dragon Capital прогнозують зростання ВВП у 2024 році на 4%. Одним із ключових драйверів зростання, на думку аналітиків, стане часткове відновлення експорту через морські порти та, відповідно, збільшення виробництва у пов’язаних секторах (видобування руди, металургія, вантажні перевезення). Також економіку підтримає розвиток внутрішньої оборонної промисловості.

При цьому аналітики зазначають, що зовнішнє фінансування залишається критично важливим для економіки України. Через різке зростання витрат на оборону і безпеку доходів бюджетів всіх рівнів вистачає на фінансування лише 60% витрат, а дефіцит бюджету перевищує $40 млрд в рік, потребуючи порівняних обсягів зовнішньої підтримки.

"Якщо надходження зовнішнього фінансування будуть суттєво меншими за потреби, українській владі доведеться вдатись до контрпродуктивних та ризикованих заходів економічної політики, включаючи монетизацію бюджетного дефіциту або збільшення податкового навантаження. Нацбанк, ймовірно, реагуватиме на зниження зовнішньої допомоги девальвацією гривні та підвищенням ключової ставки", - йдеться у прогнозі компанії.

Зважаючи на всі ризики, аналітики очікують, що міжнародні партнери схвалять нові пакети економічної підтримки України і забезпечать близько 40 млрд доларів прямого бюджетного фінансування у 2024 році, хоча не виключена затримка з виділенням коштів на початку наступного року.

Згідно наведених прогнозів, наступного року економічна ситуація буде подібною до цьогорічної – на нас чекає незначне зростання валового внутрішнього продукту та дещо прискорена інфляція. І якщо страхи щодо ненадходження міжнародної фінансової допомоги не справдяться, можна сподіватися на те, що наступний рік ми пройдемо не гірше за 2023-й.

А, зважаючи на те, що, ймовірніше за все, війна триватиме весь наступний рік, головним завданням українців залишається сумлінна праця для відновлення і розвитку економіки (адже лише власними силами ми фінансуємо нашу оборону) та непохитна підтримка наших Збройних Сил.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News