Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський / фото Центру економічної стратегії

Економіст Гліб Вишлінський: ВВП цього року впаде на третину, а реальні доходи українців – десь на чверть

17:14, 28.05.2022
11 хв. Інтерв'ю

Вітчизняна економіка після трьох місяців війни поступово відновлюється, більшість українців навряд чи опиниться за межею бідності, а державі доведеться у найближчі місяці скасовувати податкові пільги. Про все це в інтерв’ю УНІАН розповів виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Війна триває вже три місяці. Як ви сьогодні оцінюєте стан вітчизняної економіки? Чи є якісь постійні тренди?

Економіка стабілізувалася на меншому рівні з невеликим зростанням порівняно до квітня – підприємства на більш безпечних територіях поступово відновлюють роботу, відбудовуючи виробничі та логістичні ланцюжки, триває повернення працівників до областей Півночі та Центру.

Сьогодні деякі експерти кажуть, що вітчизняна економіка цього року впаде як мінімум на третину. Центр економічної стратегії прогнозує, що буде з вітчизняним валовим внутрішнім продуктом за підсумками року?

Відео дня

Я погоджуюся з прогнозом щодо падіння на третину. Хоча слід розуміти, що зараз Держстат не збирає звичайну звітність від підприємств, і може так статися, що і офіційної цифри по 2022 року не буде.

Цього тижня Рада Європейського союзу на рік зняла тарифні обмеження для українського експорту. Також прогнозується, що у червні Україна може отримати статус кандидата на членство в ЄС. Це якось позитивно відобразиться на стані справ в економіці?

Так, зняття обмежень сприятиме експорту до ЄС тих товарів, де вони гальмували експорт, і де в нас є фізична можливість їх експортувати. У міру налагодження наземної логістики Україна дедалі більше отримуватиме надходжень від такого експорту. Надання статусу кандидата матиме важливий позитивний вплив на економіку в більш тривалій перспективі. Включення України до спільного ринку ЄС стимулюватиме включення українських підприємств до європейських ланцюжків створення доданої вартості як постачальників, а після війни зростання інвестицій з ЄС в українські підприємства.

Одним із наслідків війни стало зростання безробіття в державі. Чи є у вас якісь цифри стосовно того, скільки українців залишилося без роботи і наскільки впали доходи громадян?

На сьогодні єдиним джерелом даних про безробіття є опитування громадян. Останні опубліковані дані – за квітень. За цими даними безробіття зросло з 9 відсотків у лютому до 27 відсотків у березні і трохи зменшилося до 26 відсотків у квітні. Тільки 34 відсотки українців, що працювали станом на початок війни, отримували заробітну плату за квітень в повному обсязі.

Загалом по року я б очікував меншого скорочення реальних доходів громадян, ніж падіння економіки, десь до 25 відсотків. Зокрема, пенсії було осучаснено на 14 відсотків у березні, з урахуванням інфляції їхнє реальне скорочення буде лише на 5-10 відсотків.

На сьогодні єдиним джерелом даних про безробіття є опитування громадян / фото ua.depositphotos.com

Організація об’єднаних націй прогнозувала, що 90 відсотків українців можуть опинитися за межею бідності, якщо війна затягнеться. Наскільки цей прогноз виглядає реальним?

Не знаю, як ООН в цьому випадку визначає межу бідності. Для Світового банку, інституції системи ООН, це менше двох доларів США на день. Якщо брати цю цифру, то 90 відсотків – нереальний показник. Водночас варто розуміти, що війна має вкрай нерівномірний вплив на рівень добробуту різних сегментів громадян. В когось доходи навіть зросли, наприклад, мобілізованих, яким роботодавці далі платять зарплати, також вони отримають грошове забезпечення і доплати. В когось суттєвого падіння не відбулося, як у пенсіонерів та ІТ-фахівців на відносно мирних територіях. А хтось опинився в надзвичайно складній ситуації, наприклад, внутрішньо переміщені особи, які втратили одночасно і житло, і рухоме майно, і робочі місця.

Чи можна очікувати, що найближчим часом ситуація на ринку праці та з доходами українців почне покращуватися? Чи може держава якимось чином допомогти в цьому?

Якщо ми не спостерігатимемо суттєвого погіршення на фронті – загрози окупації нових економічно значущих територій, то ситуація потрохи покращуватиметься. Держава може допомагати у відновлені роботи бізнесу на деокупованих територіях через надання гарантій та кредитів з субсидованою процентною ставкою для відбудови зруйнованих потужностей. Також важливою є робота уряду в налагодженні експортної та імпортної логістики через західний кордон, а також інформаційна робота, наприклад, аналіз можливостей на ринку праці, зокрема попиту на окремі спеціальності чи в окремих регіонах.

Чи має держава запускати додаткові програми підтримки для українців? Які це можуть бути програми?

Це мають бути вузькі цільові програми соціальної підтримки для внутрішньо переміщених осіб. Потрібно спрямовувати обмежені бюджетні кошти на допомогу тим, хто постраждав найбільше.

Варто також згадати, що мільйони наших громадян залишили країну через війну. Чи є перспектива їхнього повернення в найближчому майбутньому? Чи бачите ви, що держава якось опрацьовує це питання, і що ви рекомендуєте робити?

Відсоток тих, хто не повернеться, буде залежати насамперед від неекономічних чинників – тривалості та формату бойових дій в Україні (це насамперед важливо для родин з дітьми), а також від політик країн-реципієнтів, зацікавленості інтегрувати українців в місцевий ринок праці і залишити їх назавжди. Україна може вплинути насамперед через якнайшвидше залучення зовнішнього фінансування для швидкого відновлення деокупованих територій, щоб там з'явилися робочі місця, житло та соціальна інфраструктура для тих, хто готовий повертатися.

Відсоток тих, хто не повернеться до України, залежатиме від неекономічних чинників / фото УНІАН, Янош Немеш

В Україні ціни на продукти харчування продовжують зростати. Які фактори найбільше впливають на це, та який ваш прогноз щодо споживчої інфляції до кінця цього року?

Найбільший вплив на ціни зараз має зростання вартості логістики, зокрема, ціни та доступності палива. Водночас, неможливість експорту зернових через порти стримує ціни на продовольство в Україні. Загалом за рік ціни зростуть на 20-24 відсотки. Це зараз небагато для країни в стані війни, зважаючи, що, наприклад, в Естонії інфляція в річному вимірі сягнула 19 відсотків.

Стосовно зростання цін на паливо. Чи робить ЦЕС прогноз того, що буде з вартістю дизпалива та бензинів? Як це вплине на зростання цін, у тому числі, на продукти харчування?

Пальне буде залишатися дорогим і через зростання цін на нафту, і через обмеження імпорту для України. Це буде сприяти зростанню споживчих цін і стримувати економічне відновлення в Україні.

Що сьогодні відбувається з курсом валют? Які фактори впливають на це і чого можна очікувати українцям до кінця року?

Якщо Україна буде отримувати щонайменше 3 млрд доларів офіційного зовнішнього фінансування дефіциту бюджету на місяць, цього буде достатньо для підтримки Національним банком фіксованого курсу гривні. На мою думку, якщо ця передумова буде виконана, а НБУ не буде бачити зростання торгового дефіциту (для цього також потрібно повернути оподаткування імпорту податком на додану вартість), то варто зберігати поточну політику, бо все одно Нацбанк матиме ключовий вплив на ринок через визначення оптимального масштабу інтервенцій.

У вас є прогноз стосовно того, як буде змінюватися курс гривні по року?

Ні, ми такий прогноз не робили.

Нацбанк матиме ключовий вплив на валютний ринок / фото УНІАН

Як Центр економічної стратегії оцінює ситуацію із державним бюджетом? Чи можна спрогнозувати, що в подальшому буде з соціальними виплатами?

Бюджетний дефіцит збільшився в квітні до 3,1 млрд доларів, а доходи з регулярних джерел були мізерними. У квітні країна змогла покрити податковими, митними та іншими регулярними надходженнями лише близько 32 відсотки видатків загального фонду або 54 млрд гривень. Ще 13 відсотків було покрито за рахунок грантів, а решта 54 відсотки – за рахунок запозичень. Бюджетна система виглядає більш крихкою, ніж фінансова чи економіка загалом. Схоже, що іноземна фінансова допомога протягом найближчих місяців стане рятувальним колом для держави.

Наш базовий прогноз виходить з того, що соціальні виплати будуть виконуватися вчасно, але індексуватися поки не будуть.

Представники влади все частіше починають говорити, що потрібно скасовувати певні податкові пільги та навіть підвищувати податки. Наскільки це доцільно робити сьогодні і до чого це може призвести? Чи покращить це стан державних фінансів?

Так, ми вважаємо, що потрібно скасувати 2%-ий єдиний податок і повернутися до довоєнної системи податку на додану вартість включно з оподаткування ПДВ всього імпорту. Це збільшить бюджетні надходження, сприятиме зменшенню торговельного дефіциту і, найважливіше, відновить конкурентноздатність продукції внутрішнього виробництва, яка конкурує з імпортом.

Разом з тим уряд пропонує запровадити мораторій на тарифи на газ та опалення. Держава, взагалі, сьогодні це може собі дозволити? Наскільки цей варіант є реалістичним на тлі того, що світові ціни на газ не думають знижуватися? Яким вам бачиться наступний опалювальний сезон?

Мені видається неправильним утримання неринкових тарифів – це призводить до нераціонального використання енергоресурсів, реальної можливості перебоїв з постачанням, нестійкості державних фінансів. Водночас, зважаючи на різке зменшення споживання газу промисловістю більша частка газу, потрібного Україні, зокрема, для домогосподарств та опалення, буде внутрішнього видобутку. Його ціна буде поки що встановлюватися політично.

Вишлінський: Мені видається неправильним утримання неринкових тарифів / фото УНІАН, Володимир Гонтар

Україна отримує великий обсяг фінансової допомоги з країн Заходу. Як ви вважаєте, наскільки довго ми можемо розраховувати на ці вливання? Чи будуть іноземці вкладати у відновлення України, як вони зараз це декларують?

Так, але навряд чи фінансування буде гарантовано кожного місяця покривати всі приблизно 4 млрд доларів щомісячного дефіциту бюджету, які є зараз. Тривалість такого фінансування буде визначатися політично нашими партнерами. Так, у відновлення будуть вкладати, але, знов-таки, це не буде трильйон, ближче до 100-200 млрд доларів. Водночас, вкрай важливим є надання першої частини цього фінансування вже зараз для відбудови деокупованих територій.

Наостанок. Чи можете ви дати поради українцям, що робити в нинішніх умовах, щоб зменшити негативні наслідки війни для себе та своїх сімей?

Якщо є оплачувана як до війни робота, то триматися за неї. Якщо ні, то шукати можливість працювати в іншому регіоні чи населеному пункті, або за іншим затребуваним фахом, не чекаючи, що ситуація "розрулиться" сама собою.

Дмитро Шварц

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся