За що боролись: як Верховна Рада посилить контрабанду

Бізнес бачить нове поле для корупції у нових змінах

За різними оцінками, бюджет України щорічно втрачає від контрабанди від 40 до 100 млрд грн.

Тож не дивно, що саме боротьба з нею стала топ-темою для голови податкового комітету Данила Гетманцева, який гучно заявляв, що санкційні списки "контрабандистів" від РНБО — це відлік нової епохи.

Однак з того часу суттєво нічого не змінилось. І ось, здавалось би, черговий день Х в боротьбі з контрабандою — 9 грудня Верховна Рада прийняла в цілому Закон про внесення змін до Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу щодо криміналізації контрабанди.

Мета, як завжди, шляхетна — наповнити бюджет та боротись з порушниками.

Спойлер: ухвалений закон не просто не допоможе досягти жодної з цих цілей, а й збільшить контрабанду та корупцію на митниці.

"Не голосував. Закон — лайно"

Голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев, який є головним ідеологом економічних реформ в українському парламенті, не раз наражався на критику за свої податкові ініціативи.

Однак лобіювання ним законопроєкту про про криміналізацію контрабанди №5420, остаточно розізлило бізнес. Напередодні голосування за законопроєкт в другому читанні найбільші бізнес-асоціації виступили за його суттєве доопрацювання.

Член ради асоціації платників податків України Дмитро Олексієнко звернув увагу, що в законопроєкті перед голосуванням були досить сумнівні правки, які могли створити додатковий тиск на законослухняних підприємців.

"Наприклад, межа кримінальної відповідальності за статтею 201-3 законопроекту — необґрунтовано низька. Зокрема, пропонувалось притягнення до кримінальної відповідальності у разі незаконного переміщення через митний кордон товарів на суму, що перевищує 1,342 млн грн. Для порівняння, відповідальність за ухилення від сплати податків (якими і є митні платежі) становить 4,026 млн грн", — говорить Олексієнко.

Ще одна норма, якою не задоволені — надто широкі розбіжності у мірі покарання: від 17 000 грн штрафу до позбавлення волі на 11 років.

"Окремо слід звернути увагу на те, що не було конкретизовано суб’єкт кримінальної відповідальності за незаконне переміщення товарів. Тобто не зрозуміло, хто повинен був бути обвинуваченим у вчинені злочину – керівник підприємства, декларант, митний брокер, перевізник тощо", — каже Олексієнко.

Спірний пункт — законопроєкт має чітко виокремити єдиний правоохоронний орган, який контролюватиме питання контрабанди.

"За період своєї роботи БЕБ працює неефективно і потребує повного перезавантаження. Тож на цей час, до "перезавантаження" БЕБ – є недоцільним надавати БЕБ повноваження з досудового розслідування нової категорії злочинів. Досудовим розслідуванням мають займатися митні органи у статусі органу досудового слідства", — зазначає експерт.

Деякі зміни, на яких наполягав бізнес, були враховані у фінальній версії. Про це повідомив перший заступник голови податкового комітету Ради Ярослав Железняк.

За словами нардепа, у прийнятому законопроєкті були враховані правки від профільного комітету на яких наполягав бізнес. Відповідно, пороги для товарної контрабанди підняли в 5 разів, а пороги для підакцизних підняли удвічі.

"Набуття чинності криміналізації товарної контрабанди відтерміновують до середини 2024 року. Як я і говорив, це дедлайн за (меморандумом з) МВФ щодо перезавантаження БЕБ", – зазначив Железняк.

Крім того, було враховано побажання бізнесу, що кваліфікація дій як злочину може відбуватися лише за наявності умислу. Також суттєво обмежено можливі випадки притягнення до відповідальності за "контрабандними" статтями за подання документів із неправдивими відомостями.

"У зміненій редакції вони мають бути підставою для переміщення товарів, мають підлягати обов'язковому декларуванню відповідно до митного законодавства, а також мати вплив на визначення розміру митних платежів або дотримання заходів нетарифного регулювання", — підкреслив Железняк.

Незважаючи на певні зміни, сам Железняк у своєму Telegram-каналі в коментарях під постом про ухвалений законопроєкт відверто заявив, що не голосував за нього.

"Не голосував. Закон (лайно - УНІАН)", — написав нардеп.

"Чергова "схема" Гетманцева"

Представники бізнесу також досить скептично налаштовані з приводу ухваленого законопроєкту та відверто критикують Гетманцева.

Лідер руху "SaveФОП" Сергій Доротич назвав Гетманцева — диверсантом, який дестабілізує економічну ситуацію в країні.

"Ми всі памʼятаємо типу боротьбу Гетманцева з гральним бізнесом. Де мільярдні інвестиції? Нічого немає. Боровся зі спрощеною системою. Які наслідки для бюджету? Ніяких додаткових надходжень нема. Навпаки, маємо зменшення робочих місць. А тепер ще й типу боротьба з контрабандою", — обурюється Доротич.

Сергій Доротич також вважає, що дана ініціатива — черговий спосіб закрутити гайки легальному бізнесу.

"Розповім власну історію. Раніше я був легальним імпортером, звісно, був неконкурентним з тими, хто перевозив контрабанду. Тому що легально розмитнити — заплатити 10% мита, 20% ПДВ. Я починаю продавати, а моя собівартість дорожча, ніж те, що всі вже продають з прибутком. Згодом мені було вигідніше купувати у "фірми-прокладки" той товар, який я сам купував в Туреччині. Вони не платили в тому розмірі мито та ПДВ", — каже Сергій Доротич.

За його словами, державний бюджет буде отримувати менше коштів, а контрабанди стане більше.

"Зараз багато хто з цим зіштовхнеться. Скажуть: "Нащо мені ця відповідальність, ще затягають за якусь кому. Є Петя, Вася, Коля, яких кришують — вони працюють. Буду ним користуватися". І все, державний бюджет буде отримувати менше, а контрабандні схеми будуть отримувати тільки більше", — заявив Доротич.

За його словами, щоб побороти контрабанду треба звільнити Гетманцева.

"Це просто чергові корупційні потоки, схеми. Все життя Гетманцева просякнуто корупційними схемами. А коли схемщик, який сам говорить, що для кого тільки не малював офшорні схеми, прийшов до влади і бореться з контрабандою — це викликає сміх. Нічого гарного з цього законопроєкту не буде", — говорить Доротич.

"Збільшення корупції на митниці"

За словами власника логістичних компаній Дениса Долінського, криміналізація контрабанди призведе до збільшення хабарів на митниці.

"Умовно, один і той же товар має декілька кодів або підкодів. І митник на свій розсуд може зменшити вам базу оподаткування, або збільшити. Наприклад, ви везете якийсь товар і вам треба домовитись з митником, щоб змінили кваліфікацію товару, аби зменшити платежі до бюджету — ви даєте йому умовно 10-20% від вартості вантажу і він вам зменшує вартість.

А зараз після прийняття законопроєкту митник може сказати: "Слухай, ти мені платиш 30%, я тебе перекваліфіковую, а якщо не хочеш — ставлю інший код і ти можеш сісти". Тобто ризик збільшується, і вартість контрабанди збільшується, її не буде менше, її буде більше. Всі просто будуть відкупатись і платити", — говорить Долінський.

Він зазначив, що законопроєкт може стати інструментом розправи над конкурентами.

"У нас і так багато бізнесменів різного роду сидять у вʼязниці по різним справам: і по надуманим, і ні. Взагалі державі — це не дуже вигідно, бо держава мала би забезпечити штрафи. Умовно, якщо ти порушиш економічний закон — маєш сплатити удвічі дорожче, а криміналізація призведе до того, що, допустимо, якщо хтось когось "замовив" — компанію можуть повністю закрити, а директора посадити у вʼязницю", — говорить він.

Також експерти відзначають значну прогалину законопроєкту в питанні притягнення до відповідальності.

"Якщо ми розглядаємо порушення митних правил у розрізі зовнішньо-економічної діяльності підприємства, то з точки зору підходів митниці, винна особа в скоєні правопорушення, як правило, є особа що зазначена в митній декларації, як відповідальна за відомості внесені в таку митну декларацію.

Але така особа лише виконує свої посадові обов'язки відповідно займаної посади та займає в ієрархії підприємства досі не високе місце", — говорить адвокат, керуючий партнер Адвокатського об'єднання "ДЕЛЬТА ІНТЕРНЕШНЛ ЛО" Герман Тасліцький.

Тобто хтось в компанії проводить перемови щодо купівлі товару, узгоджує певні умови такого придбання, хтось заключає і супроводжує виконання контракту, а хтось відповідає за документи на товар або доставлення товару — а всі відомості в митну декларацію вносить взагалі інша людина.

"В разі, якщо митниця виявить якісь невідповідності між заявленим митниці і фактичними даними про товар, що може спричинити встановлення факту недоплати податків, саме ця особа, яка складає митну декларацію, несподівано для себе стає особою, яка притягується до кримінальної відповідальності за контрабанду", — розповідає Тасліцький.

Тетяна Стежар 

УНІАН в Google News