Податок на імпорт як загроза відновленню українського телекому

Із початком війни українські телеком-оператори продемонстрували надзвичайну ефективність та обіцяють й надалі робити "неможливе", за лічені дні повертаючи зв’язок у кожен звільнений населений пункт. Втім, ініційоване Мінфіном та жваво підтримане Нацбанком введення додаткового 10% податку на імпорт здатне поставити хрест на майбутньому швидкому відновленні мереж.

Вже понад місяць не стихають дискусії на тему поточного та поки що лише анонсованого, але вже такого, що встигло наробити багато галасу, оновлення податкової та митної політики в Україні.

Якщо із початком повномасштабної війни держава проводила політику максимального спрощення усіх митних процедур задля уникнення дефіциту товарів на вітчизняному ринку, то вже влітку – Мінфін наполіг на поверненні ввізних мит і ПДВ на довоєнний рівень, аргументувавши це тим, що варто посилювати конкурентоспроможність українських виробників та сприяти наповненню державної скарбниці.

"Основна причина [повернення оподаткування на довоєнний рівень] – це збільшити надходження до державного бюджету з метою фінансування пріоритетних видатків держбюджету – соціальних та військових виплат. І ми вже бачимо перші результати, оскільки один з головних чинників зростання податкових і митних зборів у липні – це як раз і є повернення ПДВ і ввізного мита, а також більш жорсткий контроль за товарами, які ввозяться на територію України", – сказав міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю УНІАН.

На цьому українські можновладці зупинятися не планують. Окрім повернення довоєнних податкових зборів, Мінфін ініціював запровадження додаткового – так званого податку на імпорт, концепція якого наразі обговорюється в уряді.

"Така ініціатива може не носити назву додаткового митного збору, це може бути окремий військовий збір. Або додатковий збір на валютообмінні операції, на купівлю імпортних товарів. Ще немає остаточної концепції, тому, коли і в якому вигляді буде введено збір – говорити зарано", – зазначав Марченко.

І якщо Нацбанк та ряд народних депутатів одразу ж підтримали анонсоване рішення, стверджуючи, що запровадження нового збору підтримає українських виробників, сприятиме зниженню відпливу валюти з країни, врівноваженню платіжного балансу та скороченню дефіциту бюджету, то частина українського бізнесу, робота якого неможлива без використання імпортованих складових – побачила у ньому реальну загрозу своїй подальшій роботі.

Серед залежних від імпорту та, при цьому, критично важливих для країни галузей – українська сфера телекомунікацій.

Сучасні телеком-реалії

Із початком війни ефективна робота українських телеком-компаній приємно вразила усіх українців, а інженери операторів, які самовіддано лагодили пошкоджені мережі під обстрілами у найнебезпечніших куточках країни – заслужили на звання справжніх героїв. Незважаючи на постійні спроби рашистів позбавити українців зв’язку, на більшості територій він лишався стабільним. А тимчасово окуповані території, на яких ворог по-звірячому нищив телекомунікаційне обладнання, мінуючи та впритул розстрілюючи базові станції – після звільнення поверталися на зв’язок у найшвидші темпи.

"Щойно усі захоплені населені пункти буде звільнено, і ми отримаємо дозвіл від військової адміністрації на проведення відновлювальних робіт, ми зможемо дуже швидко налагодити зв'язок. У Бучі, Бородянці перші базові станції ми піднімали майже одразу після звільнення, у супроводі ЗСУ. Так само відбуватиметься і з усіма іншими містами, які звільнятимуть наші Збройні сили. Ми працюємо так швидко, як можемо, і навіть швидше. ЗСУ звільняє – інше за нами", – зазначав в інтерв’ю УНІАН технічний директор оператора "Київстар" Володимир Лутченко.

Українські мобільні оператори вже відновили понад 98 відсотків довоєнного обсягу покриття у Сумській, Київській та Чернігівській областях та проводять роботи і в інших регіонах, де є доступ до пошкодженої інфраструктури. Загалом, станом на 1 червня зруйнованими в Україні лишалися близько 22 відсотків українських оптичних мереж та майже 11 процентів веж мобільного зв’язку. І це лише попередні дані, оскільки точно оцінити масштаби руйнувань компанії зможуть лише після деокупації та відновлення доступу до усіх українських територій.

Згідно з дослідженням Світового банку, яке Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило наприкінці липня, прямі збитки телеком-компаній внаслідок руйнувань мереж склали близько 0,71 мільярда доларів, а на їхнє відновлення до довоєнного стану потрібні будуть ще щонайменше 1,79 мільярдів доларів інвестицій.

При цьому, майже усе обладнання, необхідне для відбудови телеком-мереж в Україні не виготовляється, а отже в разі запровадження анонсованого податку на імпорт – обійдеться операторам у ще більші суми витрат.

"На сьогодні майже на 100 відсотків імпортованим є телекомунікаційне обладнання, яке використовується для розвитку та відновлення телекомунікаційних мереж. По суті, це товари справжнього критичного імпорту, заміни яким часто немає в Україні – високотехнологічне телекомунікаційне обладнання для побудови мереж стандарту 4G, а в перспективі й 5G виробляється лише кількома компаніями в світі", – повідомляється у листі української асоціації операторів зв’язку "ТЕЛАС" до прем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації.

За орієнтовними підрахунками членів асоціації, введення додаткового імпортного збору означитиме за верхнерівневими оцінками підвищення фінансового навантаження на телекомунікаційну галузь більш ніж на 1 мільярд гривень на рік, що "фактично поставить хрест на будь-якому технологічному розвитку".

Як додають у компанії lifecell, негативні наслідки від введення анонсованого податку одразу ж відчують і абоненти українських операторів.

"Оскільки мільйони українців виїхали за кордон, значно зросли обсяги міжнародних послуг, які замовляють оператори в міжнародних партнерів для того, щоб вони могли залишатися на зв'язку. Додатковий імпортний збір призведе до збільшення вартості цих послуг, а відтак – і вартості роумінгових послуг для абонентів. Тобто, українці, які вимушено перебувають в інших країнах, будуть позбавлені можливості отримувати доступні послуги зв’язку", – повідомляє прес-служба lifecell.

Тож виникає одне логічне запитання – чи варте воно того? Тим більше, що фінансове навантаження на операторів зростає прямо пропорційно до покладених на їхні плечі завдань.

Так, відповідно до "Плану відновлення України", презентованого у Лугано на початку липня, передбачається, що українські телеком-компанії до кінця поточного року відновлять усю пошкоджену інфраструктуру, а також за три найближчі роки - забезпечать доступ до швидкісного інтернету для 95 відсотків населення. Крім того, серед ключових задач: покриття мобільним зв'язком та швидкісним інтернетом залізничних і автомобільних шляхів міжнародного та державного значення, а також забезпечення стабільності та якості надання послуг в умовах непередбачуваної міграції населення у безпечні регіони.

У разі посилення податкового тягаря в умовах економічної турбулентності, в якій вимушено опинилася уся країна, державі варто було б допомагати вітчизняними компаніям, що виконують важливу соціальну функцію, а не, навпаки, заважати їхній роботі, запроваджуючи рішення із вкрай сумнівним економічним ефектом.

Із цією думкою погоджується також профільне Міністерство цифрової трансформації.

"Перше, що роблять загарбники на окупованій території, – знищують мобільні базові станції, перерізають оптичні кабелі, аби позбавити людей зв'язку. Щоб відновити їх, телеком-компанії вже інвестують мільярди гривень у відбудову. Все необхідне обладнання – імпортне, – прокоментував поточну ситуацію директор Департаменту з розвитку мобільного зв'язку Мінцифри Стас Прибитько. – У законопроєкті важливо зробити винятки та звільнити від такого збору критично важливі для життя мільйонів людей галузі. Зокрема, телеком-сферу".

Слово за бізнесом

Варто зазначити, що незважаючи на аргументи, які влада наводить на користь нового збору на імпорт, його запровадження може мати негативний вплив не лише на українську телеком-галузь, але на й усю національну економіку загалом.

На думку об’єднання асоціацій "Українська рада бізнесу", очевидним наслідком може стати поглиблення тінізації економіки, розширення обсягів контрабанди та скорочення cashless-економіки.

"Тіньовий імпорт зможе легко уникнути додаткового збору і стане ще більш конкурентоспроможним у порівнянні з білим імпортом. Наслідком цього стане переміщення кінцевого споживача у сегмент сірої економіки", – зазначають у об'єднанні.

Крім того, економісти попереджають, що необхідність купувати готівкову валюту для контрабанди додатково збільшить тиск на гривню на готівковому валютному ринку.

Іншим негативним наслідком, який відчує на собі кожний пересічний громадянин, може стати зростання інфляції.

"Значна кількість товарів першої необхідності, зокрема ліки, електроніка, пальне тощо – не виробляється в Україні, тож додаткове імпортне мито призведе до подорожчання цих товарів та збільшення показників інфляції в цілому", зазначають експерти "Економічної експертної платформи".

Уникнути наведених негативних наслідків державі допоможе широке обговорення даної ініціативи із залученням провідних експертів, бізнес-асоціацій і міністерств, та всебічний аналіз можливого економічного ефекту від її запровадження. Саме про це владу благають представники українського бізнесу, зокрема – телеком-компаній.

"Бізнес не розуміє параметри, прорахунки ініціативи. Взагалі, з чого може виходити уряд, запроваджуючи відповідне регулювання? Ми розуміємо, що йде війна, країна переживає надскладні часи, але подібні речі навіть у цей час повинні проходити широке публічне обговорення і мати під собою чіткі прорахунки очікуваного ефекту. Те, що ми пропонуємо – це провести дискусію стосовно зазначеної ініціативи, подивитися, з чого складаються основні статті імпорту в країну і звертати, в першу чергу, увагу на ті позиції, яким немає аналогів в Україні. Одна справа, коли ми лишаємо гроші в економіці, стимулюючи купувати українське, а інша справа – коли запроваджуємо збір на те, чому немає альтернативи всередині країни", – зазначив у коментарі УНІАН старший радник з регуляторних питань компанії "Київстар" Артем Фреюк.

У той же час, якщо бізнес та економічні експерти активно діляться думками щодо можливих наслідків від запровадження ініціативи, пробують достукатися до чиновників та закликають їх до діалогу, Мінфін коментує цю тему вкрай рідко та неохоче.

Запити УНІАН щодо того, які концепції можливого збору уряд наразі розглядає та чи планує робити виключення для критично важливих товарів, аналогів яким в Україні не виготовляється, Міністерство фінансів проігнорувало. Втім, варто відмітити, що рішучість міністра Марченко щодо необхідності запровадження такого податку, вочевидь, дещо знизилася, про що можна судити з його останнього інтерв’ю.

"Це дуже непросте рішення, досить контраверсійне. І сказати, що воно на поверхні і готове для імплементації, я не можу. Є модель, яку ми зараз обговорюємо, але поки що я хочу, власне, оцінити ризики, у тому числі для економіки країни. І потім думати, чи варто його запроваджувати взагалі", - казав він журналістам.

Як би там не було, бізнесу залишається сподіватися на те, що чиновники дійсно не поспішатимуть із нововведеннями та будуть готовими почути усі думки, перш ніж запроваджувати сумнівні рішення, ефективність яких не доведена. Адже у намаганнях допомогти українським виробникам та нібито посилити їхню конкурентоспроможність державі слід керуватися простим, але дуже правильним принципом – "не нашкодь".

УНІАН в Google News