Продаж обленерго: прокурорська приватизація в дії

Горе тій державі, приватизаційну політику якої визначають правоохоронні органи. Який іноземний інвестор захоче прийняти в ній участь, якщо в будь-який момент тверда прокурорська рука може схопити його за комір і викинути з конкурсу геть?..

Здається вислів “яка влада, така й приватизація” загрожує перетворитись на аксіому. І дійсно, перебування тих чи інших персонажів при владі лишало свій неповторний вплив на приватизаційні процеси, що проходили в країні. Так, залишилась у пам”яті знаменита копійчана ручка кучмівського голови Фонду державного майна Михайла Чечетова, якою він, за його словами, підписував всі скандальні накази щодо приватизації тих чи інших об’єктів, і через яку в 2005 році змушений був давати досить неоднозначні свідчення в міліції. Незабутні й телевізійні приватизаційні шоу, в першу чергу, з продажу «Криворіжсталі», за часів прем”єрства Юлії Тимошенко. І ось, на кінець, ми стали свідками формування ще одного неповторного приватизаційного стилю.

Можна вже цілком впевнено говорити, що нинішня приватизаційна епоха увійде в історію справжніми ноу-хау, до яких не додумався ніхто з попередників, - введенням в приватизаційні процеси, крім давно апробованих методів, наприклад, кваліфікаційних умов, новаторських ідей.

Однією з таких є зрив конкурсів через відсутність кворуму у конкурсних комісіях. Ну і справді, хто ж винуватий у тому, що в міністерствах скрізь сидять недбайливі чиновники, які не можуть, за версією керівництва Фонду, вчасно приїхати на засідання конкурсної комісії? Причому, за деякими свідченнями, вони таки приїжджають, але в самий цікавий момент залишають свої місця. Дивина та й годі. Як казав персонаж радянського мультика  Віні Пух - «если есть, то его сразу нет». Тільки місце солодкого меду, який мав на увазі мультиплікаційний ведмедик, зайняли поважні українські чиновники, через “поведінку” яких було зірвано два конкурси - з продажу держпакетів акцій "Закарпаття-" та "Вінницяобленерго". До речі, якогось офіційного пояснення, крім напівжартівливих слів з цього приводу голови ФДМУ, від інших представників владної вертикалі так і не надійшло.

Проте нинішнім «ляльководам» приватизаційного процесу в Україні цього виявилось замало, вони вирішили ще чимось забавити публіку. І “закрутили” щось таке, чого, здається, не було не те що в українській, а й у світовій історії приватизації. Вони фактично вирішили зробити головним державним органом, відповідальним за проходження приватизації в країні, Генеральну прокуратуру! Принаймні такий висновок можна зробити  через проведення конкурсу з продажу «Вінницяобленерго». Майже напередодні перенесеного на 13 лютого конкурсу з продажу 50% "Закарпаттяобленерго" - в п`ятницю, 10 лютого, з`являється інформація про те, що Фонд держмайна переглянув своє попереднє рішення і відмовився допустити до участі у приватизаційному конкурсі з продажу 50% акцій ПАТ «Вінницяобленерго» одного з учасників – ПАТ «Львівобленерго». Але саме цікаве полягало у тому, що дане рішення прийнято Фондом на підставі протесту Генеральної прокуратури(!), що зупинив раніше прийняті ФДМУ рішення про допуск на конкурс з продажу «Вінницяобленерго» трьох учасників, одним з яких і було «Львівобленерго». У протесті Генпрокуратури зазначається, що «положенням про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств орган приватизації має право витребувати від потенційного покупця інші документи і відомості, потрібні для з`ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану». Про які саме документи йде мова, як і про те, на підставі чого прокуратура звернулася з подібним протестом, ні в ГПУ, ні у ФДМУ не уточнюють.

Представники компанії не виключають можливість звернення до суду з вимогою визнати результати конкурсу з продажу "Вінницяобленерго" недійсними. На їх думку, дії конкурсної комісії є неправомірними, оскільки конкурс не є новим, його перенесено з 3 лютого, до участі в ньому компанію було допущено без якихось зауважень. Крім того, представники «Львівобленерго» вважають порушенням і той факт, що про рішення щодо допуску до участі у торгах їх було офіційно повідомлено лише за 15 хвилин до початку конкурсу, коли їм на руки під підпис було видано відповідний документ. Це, на їх думку, значно звузило можливості компанії щодо захисту своїх інтересів згідно з чинним законодавством.

Проте не слід забувати, що при подібних приватизаційних “операціях”, коли тими чи іншими діями зменшується кількість учасників конкурсів, наноситься непоправна шкода інтересам держави, оскільки всім зрозуміла проста істина - чим більше учасників, тим вище ціна держпакету. У даному випадку реалізаційна вартість 50% "Вінницяобленерго" виросла аж на 8 млн. 550 тис. грн., або на 5% у порівняні з початковою ціною. Якою була б реалізаційна ціна у разі, якби в конкурсі дозволили прийняти участь третьому учаснику, залишається лише здогадуватись. Варто зазначити, що на сьогодні досить складно встановити реальну ринкову вартість "Вінницяобленерго", оскільки його акції є неліквідними, тому судити щодо об`єктивності реалізаційної ціни держпакетів цих компаній, виходячи з їх ринкових котирувань, є некоректним. Саме приватизаційні торги з максимальною кількістю учасників мали скласти справедливу ціну. Проте, сталося не так, як гадалося...

І ще одне. Горе тій державі, приватизаційну політику якої визначають правоохоронні органи. Який іноземний інвестор захоче прийняти участь в українській приватизації, якщо в любий момент тверда прокурорська рука може схопити його за воріт і без всяких там пояснень викинути з конкурсу геть? Про яку інвестиційну привабливість може йти мова? Хоча, зрештою, кому вона потрібна, якщо існує прекрасна можливість отак, по дешевці, прикупити державне майно.

Максим Хорунжий (УНІАН)

УНІАН в Google News