Як вітчизняний транспорт допоміг вижити українській економіці та її громадянам під час війни

Транспортний комплекс України евакуював мільйони громадян та підтримує вітчизняну економіку під час повномасштабної війни. УНІАН спробував проаналізувати, як російська агресія змінила цю ключову для країни галузь та що варто очікувати від 2023 року.

Повномасштабна війна Росії проти України підкреслила надзвичайну важливість транспортного комплексу для нашої економіки та суспільства. З початком вторгнення загарбників на українську землю повністю припинилось повітряне сполучення зі світом, а також були заблоковані морські порти. Тому вся важка робота лягла на плечі залізничників та автомобілістів, які з перших днів війни допомогли мільйонам українців виїхати до сусідніх країн чи у більш безпечні регіони Вітчизни, врятувавши тим самим багатьом з них життя.

Залізниця та автомобільний транспорт, часто під обстрілами, розгорнули поставки зброї та усього необхідного Збройним силам України, що допомогло вистояти у найбільш складні періоди війни. Транспорт продовжив доставляти продукти харчування, гуманітарну допомогу, будівельні матеріали для відбудови зруйнованого варварами та багато чого іншого і, тим самим, дав необхідний кровообіг національній економіці.

Україна змогла зберегти свій зв’язок зі світом. Як повідомили в прес-службі Міністерства інфраструктури, загалом, за минулий рік  в Україну було доставлено понад 30 млн тонн імпортних товарів, з них майже 11 млн тонн – вантажівками. На другому місці за обсягом завезеного імпорту посідає залізниця, яка доставила до країни майже 10 млн тонн вантажів.     

Попри злочинне блокування українських портів російськими піратами, лідером в експорті товарів став морський транспорт, який вивіз біля 54 млн тонн вантажів. Тут ключовим фактором стала "зернова угода", яка з серпня 2022 року розблокувала частину наших портів для поставок українського збіжжя на світові ринки.

Друге місце посіла залізниця, яка експортувала більше 33 млн тонн вантажів. На третьому – автомобільний транспорт з цифрою в 12 млн тонн. Α загалом у минулому році Україна експортувала майже 100 млн тонн товарів. Якщо б транспортники не змогли, незважаючи на всі складності, вивезти все це закордон, падіння гривні і всієї економіки у минулому році було б значно глибшим.

Варто також зазначити, що за підсумками 2022 року вартість українського експорту склала майже $44,2 млрд доларів а імпорту – більш як $54,5 млрд. Непогані результати для країни у стані війни.

Масштаби руйнувань

Російські загарбники знали про критичну важливість для України транспортних артерій та одразу ж підло почали здійснювати масовані ракетні та бомбові удари по логістичним центрам, аеродромам військового та цивільного призначення, залізничним коліям, вокзалам, дорогам та мостам.

За оцінками експертів Київської школи економіки, загальний обсяг втрат об’єктів інфраструктури в Україні складає понад $35 млрд. З них $26,6 млрд  — внаслідок прямого руйнування доріг, ще $4,4 млрд — збитки "Укрзалізниці" від війни. А є ще зруйновані аеропорти та пошкоджені, або окуповані рашистами морські порти.

За словами голови правління АТ "Укрзалізниця" Олександра Камишіна, наразі пошкоджено 12 тис. залізничних об’єктів, з них відновлено близько п’яти тисяч.

За даними "Укравтодору", внаслідок бойових дій, росіяни зруйнували та пошкодили 25 тис. км доріг та 315 мостів. Найбільших втрат зазнали території, які ще нещодавно були або знаходяться у тимчасовій окупації, а також Київщина, Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Одещина та Запорізька область.

Зрозуміло, що наразі, коли продовжуються важкі бої на сході, відбуваються постійні ракетні та дронові удари по наших містах та селах та продовжується окупація частини територій, точно підрахувати матеріальну шкоду від російської агресії неможливо. Суму збитків можна буде встановити лише після звільнення всіх регіонів, і Україна зробить усе можливе, щоб кривавий ворог заплатив за заподіяне нашій землі зло.      

Якщо дороги, мости, колії ми зможемо відновити після Перемоги, то втрати людей є найбільш болісним наслідком війни. Так, тільки героїчних залізничників було поранено 630 осіб, а загинуло, на жаль, 303 людини.

"Масштаби руйнувань транспортної інфраструктури вимагають нових підходів до відбудови. Прозорі та ефективні правила, максимальна цифровізація процесів посилять довіру громадськості та міжнародних партнерів до України, а також сприятимуть зростанню інвестицій та донорських внесків на відбудову", - заявив віце-прем’єр-міністр з питань відновлення України - міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

Тренди автомобільного сектору

Довгоочікуваним кроком на шляху інтеграції української економіки у європейську стало введення "транспортного безвізу", за яким скасовується необхідність отримання вітчизняними автомобільними перевізниками дефіцитних дозволів для здійснення двосторонніх та транзитних перевезень з державами Євросоюзу.

Нові правила почали діяти після підписання угоди у французькому місті Ліон у червні 2022 року. Угода не є безстроковою, а має обмеження дії у рік. Але попри тимчасовий статус, Україна сподівається на її продовження в цьому році.

"Головне питання, яке стояло перед Міністерством інфраструктури України, – це спрощення видачі ліцензій та дозволів на перевезення, як вантажних, так і пасажирських. В цьому питанні вдалось досягти успіху, завдяки тому, що ми підписали угоду з ЄС. І якщо раніше видача ліцензій займала кілька місяців, то зараз ми можемо це робити за кілька годин, при потребі. Сподіваюся, що 2023 рік ми зустрінемо зовсім без дозволів з країнами ЄС", - зазначив заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм.  

За його словами, спрощення умов роботи для українських перевізників з Євросоюзом дозволило збільшити на чверть обсяг експорту та імпорту вантажівками. Після підписання угоди з України доставлялося в країни Європи додатково приблизно по 200 тис. тонн товарів щомісяця. 

Війна також вплинула на ситуацію з купівлею українцями автотранспорту для власного користування. Як повідомила прес-служба "Укравтопрому", впродовж минулого року українці купили 37,9 тис. нових легкових автомобілів. У порівнянні з 2021 роком ринок впав на 63 відсотки, досягнувши найнижчого рівня з початку цього століття.

Менш радикальна, але схожа тенденція спостерігається на ринку вживаних автомобілів. За весь минулий рік український автопарк поповнили 388,5 тис. вживаних легкових машин, ввезених з-за кордону, що майже на чверть менше, ніж роком раніше.

Важлива роль залізниці

Українська залізниця до війни ще не стикалася з завданням по такому масштабному перевезенню людей. Раніше громадяни традиційно критикували "Укрзалізницю" за слабкий сервіс і інколи віддавали перевагу іншим варіантам для подорожей. Проте, під час війни компанія взяла на себе роль найбезпечнішого виду транспорту, який безкоштовно евакуював громадян подалі від бойових дій.

"Укрзалізниця" допомогла перевезти понад чотири мільйони осіб, з яких понад мільйон дітей, та більше сотні тисяч домашніх тварин. Наразі ситуація з евакуацією стабілізувалася, і потяги попри ракетні обстріли намагаються ходити за графіком.   

Але евакуація населення це не єдиний тягар, який був покладений на плечі вітчизняних залізничників. Через блокування Російською Федерацією українських морських портів, залізничні а також автомобільні перевезення на західних кордонах стали єдиною можливістю для вітчизняних експортерів виконувати контракти та отримувати необхідну валюту для української економіки. Тому перед залізницею постало важливе завдання – врятувати зібраний врожай зерна і вивезти його за кордон.

За даними "Укрзалізниці", місячний обсяг експорту зернових вантажів через західні залізничні переходи збільшився з 416 тис. тонн у березні до 940 тис. тонн у липні.  

Проте, попри збільшення кількості нових залізничних переходів та розширення можливостей вже існуючих прикордонних переходів залізниця поки не може підмінити роботу морських портів.

"Автотранспорт та залізниця не можуть компенсувати роботу портів. До війни приблизно 30-40% українського імпорту та експорту припадали на морські перевезення. Це колосальний об’єм. Для порівняння: один потяг може доправити умовно 40 контейнерів, а корабель-контейнеровоз – чотири тисячі", - сказав агенції УНІАН керівник відділу міжнародних перевезень групи компаній Zammler Олександр Кирилюк.

Всі ми сподіваємося, що героїчна боротьба наших захисників у 2023 році дозволить звільнити всі українські землі від рашистських окупантів, що, серед іншого, дасть можливість розблокувати роботу портів. І це вплине на роботу усіх інших секторів економіки.

Для більшості українців важливим питанням залишається, чи будуть збільшуватись в цьому році тарифи на пасажирські перевезення. Як заявили в керівництві перевізника, "Укрзалізниця" не планує підвищувати тарифи на пасажирські перевезення поки діє воєнний стан. Але останнє слово залишається за Кабінетом Міністрів. 

"Ми з початку повномасштабної війни ніяких підвищень на пасажирське сполучення не впроваджували, і в цілому ми як компанія готові до виконання такого соціального завдання. Але у нас є акціонер. Зокрема, уряд повинен підтвердити цю позицію", – заявив керівник пасажирського напрямку Олександр Перцовський.

Крім того, голова правління компанії Олександр Камишін повідомив, що УЗ вдруге в своїй історії своєчасно затвердила фінансовий план на рік. За його словами, в документ на цей рік "закладено доволі значний збиток, щоб не піднімати тарифи на вантажні перевезення та ціни на квитки для пасажирів".

Часткове поновлення роботи портів

Враховуючи неможливість повністю замінити роботу морських портів залізничними та автомобільними перевезеннями, однією з найбільш знакових подій минулого року стала Стамбульська "зернова угода". Вона створила гуманітарний коридор для безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, що значно допомогло не тільки нашій економіці.

До війни Україна годувала близько 400 млн людей по всьому світу. А експорт морськими шляхами для нашої країни був основним каналом постачання вантажів та аграрної продукції. Якщо до початку вторгнення рашистів на нашу землю Україна експортувала кожного місяця через морські порти близько п’яти мільйонів тонн збіжжя, то у березні ця цифра впала в 25 разів – до 200 тис. тонн.

Україна та держава терорист Росія за посередництва Туреччини у липні підписали окремі угоди з ООН про відновлення експорту української аграрної продукції Чорним морем через порти "Чорноморськ", "Одеса" та "Південний". Перше судно з вітчизняним зерном вийшло з Одеси 1 серпня, і за цей час наша країна продала на ринки Європи, Азії та Африки 17 млн тонн продуктів харчування.  

Одним із викликів для України в цьому році стане продовження дії цієї угоди та включення до неї портів Миколаєва.

"Для того, щоб надалі покращити логістику, ми працюємо зараз над тим, щоб покращити роботу зернового коридору, збільшивши кількість інспекцій до 25 на добу, а також додати порти Миколаївського регіону і подовжити терміни ініціативи більше, ніж на 120 днів, мінімум на рік. Ми передали ці побажання до Туреччини та ООН", - зазначив заступник міністра інфраструктури України Юрій Васьков.

Але будь-які угоди не заважають росіянам обстрілювати як всю Україну, так і порти зокрема. Загальні прямі збитки портової інфраструктури та дотичних до неї підприємств оцінюються у $500 млн. До цієї оцінки входить як пошкоджена інфраструктура морських портів, так і об’єкти внутрішньо-водного транспорту, які зазнали руйнувань внаслідок війни.

Можливості відновлення авіасполучення в цьому році

З початком наступу збройних формувань РФ на нашу землю 24 лютого авіаційний простір над Україною був миттєво закритий.  Крім того, російські війська почали обстріли наших аеродромів, намагаючись знищити нашу військову авіацію та позбавити можливості забезпечувати протиповітряну оборону країни. За цей час російські варвари змогли пошкодити літні смуги, аеровокзали та іншу інфраструктуру багатьох аеропортів.

Частина літаків наших авіакомпаній ще перед війною була виведена до інших країн. Нажаль, серед них не було найпотужнішого літака у світі "Мрія", який був створений Київським КБ імені Антонова. Наша крилата гордість була знищена російськими варварами на летовищі Гостомель.

Як результат, Україна сьогодні віднесена до групи найвищого ризику з точки зору безпеки польотів. Яким же чином можна відновити роботу цивільної авіації країни?

"Цивільні літаки є відносно легкою та дуже вразливою ціллю через їхні розміри та передбачувані траєкторії польоту. Тому відкриття пасажирських аеропортів прямо залежить від можливості гарантування необхідного рівня безпеки польотів, що може бути досягнуто через міжнародні домовленості щодо створення безпечних повітряних коридорів та зон, як це було реалізовано із зерновими коридорами з портів", - вважає транспортний експерт Георгій Зубко.

За його словами, другим кроком може бути визначення переліку відносно безпечних аеропортів та спеціальних захищених повітряних трас, що дозволить в найкоротші терміни у разі необхідності перебазувати літаки.

"Ми маємо зрозуміти, що ризики для польотів нікуди не зникнуть ще тривалий час. Нам необхідно буде виробляти стратегії роботи аеропортів в теперішніх умовах, як це зробили в аеропортах Ізраїлю або Іраку. Україна є дуже великою за географічними мірками європейською країною, тому зонування регіональної структури повітряного простору для такої великої країни є важливим кроком на цьому шляху", - додав Зубко.

Скоріш за все, відкриття аеропортів та українського неба залежатиме від перебігу подій на фронті, збільшення можливостей протиповітряної та протиракетної оборони і загального безпекового рівня. Логічно припустити, що першими відновлять роботу аеропорти в Києві та на заході України. Α вже після стабілізації всіх умов та відновлення інфраструктури до них доєднаються й інші.

Минулий рік став найважчим випробуванням для українців за всю історію незалежності нашої держави. Ця кривава та руйнівна війна багато чого змінила в нашому житті і роботі національної економіки та бізнесу і багато чого ще змінить.

2023 рік буде не менш складним за попередній, адже окрім омріяної великої Перемоги нам потрібно буде відновлювати зруйновані російськими загарбниками життя, економіку та бізнес. Розбудова транспортної  інфраструктури стане одним з ключових завдань на цьому шляху. Розширення логістичних можливостей допоможе Україні стати повноправною частиною Європейського Союзу. А інтеграція в ЄС відкриє нові можливості для збільшення інвестування в той же транспортний сектор та покращить умови перевезень і разом з цим - рівень нашого життя.

У середньостроковій перспективі уряд має збільшити кількість пунктів пропуску на західних кордонах України, а в короткостроковій – зменшити бюрократичні процедури, побороти корупцію та автоматизувати процеси для їх перетину.

Транспортний сектор - залізничники, водії, дорожники, портовики - витримали випробування війною, як і продовжують триматися та боротися наші героїчні Збройні сили, весь наш непереможний народ. Будемо сподіватися, що цього року Україна зможе відсвяткувати свою перемогу над ворогом, і ми розпочнемо свій розвиток в новій та кращій європейській Україні.  

Дмитро Петровський

УНІАН в Google News