Володимир Шандра: “У сфері цивільного захисту Україна та ЄС можуть бути корисними один одному”

Ми, наприклад, маємо потужний авіаційний загін, до якого входять аварійно-пожежно-рятувальні літаки...  Південь Європи має постійну проблему з лісовими пожежами. Ця тема є дуже болючою для ЄС, і тут ми можемо ефективно надавати допомогу...

25 листопада у Брюсселі відбувся представницький Форум цивільного захисту, який відвідав український міністр з питань надзвичайних ситуацій Володимир Шандра. Одразу по завершенню Форуму, він погодився розповісти УНІАН про нові тенденції двосторонньої співпраці України та ЄС у цій сфері, а також про те, як просуваються роботи з будівництва “Укриття” на Чорнобильській АЕС.

УНІАН: Володимире Миколайовичу, виступаючи на Форумі, ви, зокрема, заявили про готовність українських підрозділів цивільного захисту брати участь у європейських силах цивільного захисту. Чи не могли б Ви більш детально розповісти, про що, власне, йдеться?

В.Ш.: Так, 25 – 26 листопада я брав участь у Форумі цивільного захисту, на який загалом прибули близько 800 делегатів - це керівники міністерств та відомств з питань цивільного захисту та неурядових рятувальних служб, наукових та освітніх організацій Європи, США, Канади. На запрошення Єврокомісії  я  виступав на семінарі  “Запобігання та засоби захисту в надзвичайних ситуаціях: чи можемо ми підготуватися до непередбачуваного?”. Для мене було важливо донести бачення України щодо  розвитку сил цивільного захисту. Європа зацікавлена в координації дій, адже ЄС має досить великий кордон з Україною, тож прагне  більшого порозуміння у співпраці сил цивільного захисту. Окрім того, рік тому була підписана Адміністративна домовленість між МНС та Єврокомісією щодо співпраці у сфері цивільного захисту, перші підсумки реалізації цієї угоди стали другою темою мого виступу на Форумі.

Так от, повертаючись до вашого запитання: ЄС якраз зараз почав обговорювати питання створення сил швидкого реагування саме у сфері цивільного захисту. І я у своєму виступі наголосив, що ми теж можемо ефективно брати участь в таких об’єднаних рятувальних силах. Зрозумійте, якщо військова співпраця досить часто з боку різних політичних сил в Україні викликає неоднозначне ставлення, то співпраця в сфері цивільного захисту не викликає ніяких заперечень. Я вважаю, що це є сфера, в якій ми можемо плідно працювати з ЄС, бути корисними один одному, наближаючись при цьому до стандартів ЄС. Додам ще, що при всій повазі до військових, у нас, в сфері цивільного захисту, все трохи по-іншому: інша техніка, інші навчання, навіть інший менталітет. Військові можуть допомагати при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, але, у будь-якому разі, вони не спеціалізуються на рятувальних роботах. Тому я й підтримую створення таких сил швидкого реагування в Європі, тим більше, що кількість надзвичайних ситуацій, як природного, так і техногенного характеру в останні роки зростає, і ця тенденція притаманна практично всім країнам світу.

УНІАН: Ви згадали про адміністративну домовленість. Які перші результати, і чи взагалі вона стала корисною для нас?

В.Ш.: Результати, безумовно є. І я під час перебування в Брюсселі говорив про це з директором Директорату цивільного захисту та правових відносин Піа Бучела. Ми зазначили, що ті завдання, які були  закладені під час підписання домовленості, фактично виконані. Насамперед. йдеться про цілодобовий обмін інформацією, як з боку ЄС, так і з боку України, про надзвичайні ситуації і, відповідно, обмін консультаціями та методичними рекомендаціями щодо того, як діяти в тій чи іншій ситуації. Наведу лише один свіжий приклад: під час епідемії грипу, коли був досить серйозний резонанс в українському суспільстві, в нашому міністерстві працювала група експертів Єврокомісії, які побували, як в Києві, так і в регіонах, подивилися, як наше міністерство реагувало на ці події. При цьому експерти Єврокомісії відзначили професійність дій співробітників служб цивільного захисту, дали певні рекомендації.

УНІАН: Останнім часом ми багато говоримо про нову угоду про асоціацію між Україною та ЄС, переговори про яку тривають вже два роки і поступово наближаються до завершення. Відповідно, хотілося б поцікавитися, чи обговорюється в цьому документі посилення співпраці у сфері цивільного захисту, і чи бачите ви взагалі можливості для цього?

В.Ш.: Звісно, ми хочемо розвивати наші відносини далі, і це не лише бажання України, але й прагнення європейської сторони. Як ви розумієте, надзвичайні ситуації, як природного, так і техногенного характеру не мають кордонів. І ми будемо співпрацювати, як в рамках Східного партнерства, тут нам, до речі,  ЄС пропонує грати провідну роль, так і на основі двосторонніх відносин. Вже у грудні цього року в Швеції відбудеться великий Форум в рамках Східного партнерства, і там міністерства цивільному захисту працюватимуть на рівні заступників міністрів. Ми плануємо представити свої пропозиції щодо поглиблення співпраці в сфері цивільного захисту. До речі, рік, який пройшов після підписання Адміністративної домовленості, чітко продемонстрував: ми вже напрацювали певний механізм обміну інформацією. Однак він також показав, що ми можемо рухатися далі, оскільки є вже певна довіра. І зараз є не тільки бажання розширювати співпрацю, але й є відповідні можливості для цього. Так, вже кілька разів Україну відвідували експерти ЄС, як у випадку забруднення Керченської протоки, так і під час активної фази епідемії грипу, під час повені у західних областях України, кожного разу вони допомагали у координації роботи. Що може запропонувати Україна? Ми, наприклад, маємо потужний авіаційний загін, до якого входять аварійно-пожежно-рятувальні літаки. Зараз у нас проходять навчання, щоб вони мали право літати за кордоном. На сьогодні є поки дозвіл літати на території СНД. Теоретичний курс навчання вже пройдено, і ми виходимо на практичну частину. ЄС сприймає це дуже добре, бо ж як відомо, Південь Європи має постійну проблему з лісовими пожежами. Ця тема є дуже болючою для ЄС, оскільки ліси горять місяцями, і тут ми можемо ефективно надавати допомогу. Так само, і коли в нас виникатимуть лісові пожежі, чи інші надзвичайні ситуації, ми також могли б розглядати питання, щоб надходила допомога не лише гуманітарна, і не лише у вигляді рекомендацій експертів, але й практична, якщо буде така необхідність.  Хоча, звичайно, дай Боже, щоб її не було.

УНІАН: Чи означає це, що ми фактично можемо приєднатися до механізму реагування на надзвичайні ситуації в ЄС, чи для нас це поки закрита тема, оскільки ми не є членами Євросоюзу?

В.Ш: Якраз зараз в ЄС в цілому обговорюється зміна концепції цивільного захисту, чому, власне і виникла ідея створити сили швидкого реагування, щоб ми спільно могли брати якомога більш активну участь в цих силах. Наші рятувальні служби  готові включатися до цієї роботи, але необхідно ще пройти певні процедури. Можливо, ми вийдемо на підписання ще однієї угоди, яка розширить наші можливості для співпраці. Зараз ми також виступили з пропозицією про приєднання до фінансового інструменту цивільного захисту Євросоюзу. Ця робота лише починається, але якщо раніше ми про це навіть не мріяли, то зараз вже є позитивні відгуки з європейської сторони, і ми можемо обговорювати конкретні механізми втілення цієї співпраці. Крім того, зазначу, що сьогодні Єврокомісією вже виділяються гроші саме на розвиток сил цивільного захисту в Україні.

УНІАН: Як відомо, на Форумі також піднімалося питання реалізації Чорнобильських програм?

В.Ш.: Так, адже Єврокомісія на сьогодні є одним з найбільших донорів, як будівництва об’єкту “Укриття”, так і Рахунку ядерної безпеки. В нас є певні досягнення в цій галузі. На сьогодні ми вже маємо проект, який розробляла американська компанія “Холтек”, і який переданий замовником до Укрдержінвестекспертизи, для того, щоб віддати всім наглядовим органам  на погодження. За попередніми висновками, проект реальний, його можна реалізувати.

УНІАН: І скільки часу може зайняти експертиза? І наскільки Україна готова до подальшого фінансування проекту, бо ж неодноразово піднімалося питання про те, що наявних на сьогодні грошей, не вистачить?

В.Ш.: Ми вже скерували листа за підписом першого віце-прем’єра Олександра Турчинова до Європейського банку реконструкції та розвитку про готовність України консолідовано збільшити свій внесок до фонду “Укриття” у випадку подорожчання проекту, але в рамках тих 6,5%, в яких ми беремо участь в цьому проекті. Що ж стосується вартості... Важко говорити про кошторис, поки не має остаточного  проекту. Коли він буде затверджений, тоді можна буде досить просто прорахувати його кошторис. Що найбільш важливо для української сторони, на моє переконання, так це відповідність проекту критеріям, закладеним у Великому договорі, – радіаційна і ядерна безпека. У нас були дуже запеклі дискусії на тему, чи можна здешевити сам проект, використати дешевші технології, але від цього міг би постраждати рівень забезпечення радіаційної та ядерної безпеки, що вкрай важливо для України. Тому Міністерство не поступилося своїми вимогами, і “Холтек” врахував всі наші позиції. Згідно з графіком, ми очікуємо  до 28 грудня вже отримати проект об’єкту “Укриття”.

УНІАН: Коли ж може розпочатися власне будівництво?

В.Ш.: Підготовчі роботи вже проводяться, ми розуміємо всі складнощі, але є вже низка робіт, які можна планувати і виконувати. Найголовніше для нас, що компанії гарантують терміни, визначені в контрактах, тобто завершення робіт щодо будівництва «Укриття» в 2012 році, а щодо Сховища відпрацьованого Ядерного палива (СВЯП-2) - в 2013р.  Наступний крок: ми маємо остаточно визначити вартість самого проекту. Що ж до наявних коштів, то можу однозначно сказати, що на 2010-2011 роки у нас грошей вистачить, і можна будівництво  «Укриття» розпочинати. В лютому планується розглянути проект на  засідання Ради донорів.

УНІАН: Наскільки взагалі на сьогодні ситуація на самій ЧАЕС перебуває під контролем, адже постійно з’являються певні чутки про погіршення стану саркофагу, про викиди радіації?

В.Ш.: Ситуація на ЧАЕС зараз краща, ніж, скажімо в 2005 році, коли цей об’єкт тільки передали до управління МНС. Ми в 2008 році завершили стабілізацію нестабільних конструкцій, і ці роботи прийняті державною комісією, до якої входять представники і Мінрегіонбуду, і Держатомрегулювання, тобто всіх регулюючих органів. Ця комісія засвідчила, що стабілізація нестабільних конструкцій відбулася мінімум на 15 років, і це є чіткі гарантії безпеки. Тому на сьогодні радіаційна і ядерна безпека відповідає всім нормативам України. І ми постійно її покращуємо, зараз, наприклад, ми забираємо ядерне паливо з реакторних басейнів третього блоку, минулого року забрали відпрацьоване ядерне паливо з реакторів, чим перевели перший, другий і третій реактори в режим зупинки, що є дуже важливими кроками до перетворення ЧАЕС на екологічно безпечний об’єкт. Фахівці розуміють, що йдеться вже про зовсім інший ступінь  його безпеки. Але, безумовно, ЧАЕС, на якій відбулася найбільша техногенна катастрофа у світі,  все одно потребує колосальної уваги і України, і світової спільноти.

Розмовляв Сергій Воропаєв. 

УНІАН в Google News