Річард Морґан цього року відвідав Comic Con Ukraine / фото Gunzilla Games

Письменник Річард Морґан: Другий сезон "Видозміненого вуглецю" не займає в моєму серці того ж місця, що і перший

07:00, 08 вересня 2021
5 хв. 2468

Британський письменник, автор роману "Видозмінений вуглець" і коміксів про Чорну Вдову, в інтерв'ю УНІАН розповів про роботу над шутером Crysis 2, створення гри спільно з українською студією Gunzilla Games, і про те, як ставиться до екранізації своєї книги на Netflix.

Останніми роками в Україні стали з'являтися нові амбітні ігрові студії, які прагнуть до світового успіху. Одна з таких – Gunzilla Games. Компанію заснували українці Влад Корольов та Олександр Цоль. Вона одразу залучила $25 мільйонів інвестицій і позначила свою мету: створювати багатокористувацькі ААА-шутери нового покоління з сильним акцентом на сюжеті. Для цього компанія відкрила три офіси – в Києві, Франкфурті та Лос-Анджелесі, заручилася підтримкою ветеранів галузі і почала співпрацювати з відомими творчими особистостями. У число останніх увійшли режисер Ніл Бломкамп, який прославився фільмом "Район № 9", і автор книги "Видозмінений вуглець", а також графічних романів про Чорну Вдову, Річард Морґан.

У останнього ми запитали, чи є у нього бажання зайнятися ігровою адаптацією власних книг? Наприклад, "Видозмінений вуглець" відмінно підходить для цього. Письменник чесно відповів, що не проти, і йому вже надходили пропозиції. Однак на цей момент прийти до угоди з якимось із партнерів не вдалося. За словами Річарда Морґана, це довгий шлях. Він згадав, як йшли переговори щодо кіноадаптації "Видозміненого вуглецю". Спочатку планувалося зробити її у форматі фільму, але в результаті з'явився серіал.

Річард Морґан / фото Gunzilla Games

В інтерв'ю УНІАН письменник розповів про свою роль в студії Gunzilla Games, досвід роботи в ігровій індустрії і висловив надію, що в майбутньому "Видозмінений вуглець" переросте в повноцінний інтерактивний проект — самостійний або як "відгалуження від телевізійного серіалу Netflix".

Чому ви вирішили приєднатися саме до Gunzilla Games?

Що ж, по суті, я приєднався до студії, тому що генеральний директор Влад Корольов зробив мені пропозицію, від якої я не зміг відмовитися! В основному, коли нас (письменників, сценаристів) запрошують у проект, IP (Інтелектуальна власність, — УНІАН) вже існує, і те, що ти робиш — це щось середнє між модернізацією і перезапуском. Так було з моєю роботою над Crysis 2, над перезапуском шутера Syndicate, і над кількома іншими ігровими проектами, про які я досі не маю права говорити, і навіть роботою над графічними романами про "Чорну Вдову" для Marvel, якщо чесно. Але пропозиція Gunzilla полягала у створенні абсолютно нового IP з нуля. По суті, мені була надана майже повна свобода, практично чистий аркуш. Таке трапляється нечасто, тож — це занадто добре, щоб відмовитися.

Crysis 2 / фото Crytek

У минулому ви працювали сценаристом Crysis 2 та Syndicate. Чим відрізняється попередній досвід роботи від нинішнього в Gunzilla Games?

Я думаю, що кожна студія, це, так би мовити, особливий звір. Індустрія ще не досягла тієї стадії, як, наприклад, голлівудські фільми, які часто виробляються за шаблоном. В ігрових студіях, попри деякі загальні речі, все ж є свій свіжий і індивідуальний набір правил і процедур. І це, звичайно, стосується такого стартапу, як Gunzilla. Тож написання гри для Starbreeze сильно відрізнялося від написання гри для Crytek, а написання гри для Gunzilla відрізняється ще більше. Поки що це в загалом проявляється у величезній творчій свободі.

Що, на вашу думку, найцікавіше в роботі ігрового сценариста?

Для мене це відчуття спільної роботи в тепличному середовищі. Тебе оточує купа шалено талановитих людей, і ви всі заряджаєтеся один від одного. Спостереження за тим, як інші члени команди придумують дійсно класні речі, розігріває вашу творчість до такого ж білого розжарення. Це дуже захоплюючий шлях.

"Видозмінений вуглець" один з ваших найвідоміших творів. Його екранізував Netflix. Чи задоволені ви першим і другим сезонами серіалу?

Я думаю, що перший сезон серіалу – це данина поваги книзі. І я дійсно вважаю, що вона потрапила в потрібні руки. У романі немає майже нічого, що не з'явилося б у серіалі в тій чи іншій формі, а в деяких випадках шоу навіть розвиває речі, які я ледве згадав, і робить з ними фантастичні зміни. Наприклад, поводження з бабусею Ортеги – це відмінний фрагмент і частина дійсно прекрасної роботи. Перш за все, в серіалі чітко простежується загальний тон і основні теми роману. І це дійсно важливо. Я вважаю, що мені дуже пощастило, що у мене є такий подарунок, як перший сезон серіалу.

Юель Кіннаман зіграв головного героя Такеші Ковача в першому сезоні серіалу / скріншот

У другому сезоні, звичайно, все змінилося – невеликі відхилення в сюжеті, що з'явилися в першому сезоні, посилилися, а нова команда сценаристів направила шоу в зовсім інше русло. І хоча мені подобається, що в серіалі так багато відсилань до двох інших книг про Ковача, сам другий сезон не є моїм в будь-якому значимому сенсі. І вже точно ця нова ітерація Ковача – це не та людина, яку я знаю. Вони розвинули персонажа в зовсім іншому напрямку. І загалом це нормально, таке може трапитися з будь-яким серіалом. Але те, куди вони його привели, мені не дуже цікаво, тому другий сезон не займає в моєму серці того ж місця, яке завжди буде займати перший.

Автор: Назар Степорук

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies