Керч: на відновлення моря піде від двох до шести років

У неділю в результаті шторму в акваторії Чорного і Азовського морів відбулася катастрофа, рівної якій тут ніколи не було. 9 суден, завантажених сіркою, мазутом, нафтою, зазнали аварії. Експертні оцінки

У неділю в результаті шторму в акваторії Чорного і Азовського морів відбулася катастрофа, рівної якій тут ніколи не було. Дев`ять судів, завантажених сіркою, мазутом, нафтою, зазнали аварії, чотири судна затонули, п`ять сіли на мілину.

Офіційних даних, які б підсумовували екологічні втрати цієї катастрофи, поки немає ні на російських ні на українських сайтах. За даними Всеросійського центру медичних катастроф, які вдалося одержати УНІАН, у води акваторій потрапило 1300 тонн мазуту і 6800 тонн технічної сірки.

Як відбуваються рятувальні і очисні роботи в регіоні? Якими можуть бути екологічні наслідки цієї катастрофи? Про це УНІАН опитав експертів.

Белобров Євген Петрович, доктор медичних наук, керівник Центру гігієни і токсикології небезпечних вантажів і ліквідації аварійних ситуацій на транспорті при Українському НДІ медицини транспорту, командир групи екстреного медико-санітарного реагування з порятунку людей при аваріях з небезпечними вантажами на суднах і в портах, академік Міжнародної академії наук екології і безпеки життєдіяльності:

Причина аварій - крайня безтолковість, неграмотність і непрофесіоналізм командування затонулих суден. Адже місце, де відбулася трагедія - особливе. Його ще називають точкою 456, де відстоюються судна в очікуванні каравану на Маріуполь, Бердянськ, Тимрюк та інші порти Азовського моря. Тут відвантажують різні вантажі: нафта, хімічні наливні вантажі, сірка, руда, нафтопродукти - мазут, дизельне паливо, з маленьких суден, типу річка-море, на великотоннажні океанського плавання. В основному з Росії. Це місце - завжди жваве, менше 30 судів разом там не буває.

Керченська протока має свої особливості - мілководдя і відкритість з усіх боків. Воно дуже зручне для якірних стоянок, але при штормах - дуже небезпечне, відкрите для всіх вітрів. Перед ураганом, що насувався, оголосили штормове попередження - для людей на березі і, звичайно ж, для морських суден, щоб вони сховалися. Як показали наслідки трагедії, саме затонулі судна не відреагували на попередження, вони залишилися на своєму місці в порту, а служба морського нагляду не проконтролювала. Сховатися для морського судна при наростанні загрози шторму, вийти в море (як кажуть моряки, щоб не знати горя) - це головний морський закон. Спрадавна це було відомо. Всі судна отримали це попередження. Але знехтували ним. У цьому - страшний непрофесіоналізм і безвідповідальність.

Раптово налетів вітер - 38 метрів на секунду - це могутній ураганний вітер для цього місця, жене дуже високі хвилі, небезпечні для суден, які стояли в затоці. А мілководдя сприяло розкручуванню.

Судноводії наразили на небезпеку і людей, і вантажі.

Потонули суди з сіркою, мазутом і ще багатьма речовинами, якими саме - невідомо. Це становить величезну небезпеку для всього регіону. У Азовсько-Чорноморському басейні найбагатші рибні місця - це оселедець, хамса. Саме восени риби там дуже багато. І вона відчула усі наслідки.

Щодо нафти, то вона перетвориться в конгломерати, тому її зручно збирати з поверхні моря, але шторм на морі поки не дозволяє цього робити. Якщо її не зберуть, вона осяде на дно - там і залишиться.

Але найголовніше зараз - інтенсивно шукати моряків. Але, на жаль, МНС в нашій країні не може це робити продуктивно. Неспроможність МНС в тому, що у них немає необхідного - ні літаків, ні вертольотів, ні непотоплюваних катерів. Я вже не кажу про літаки для загальної розвідки. Це не сприяє вдалому вирішенню проблеми.

Мені сумно зізнаватися, що нашу групу екстреного медико-санітарного реагування з порятунку людей при аваріях з небезпечними вантажами на судах і в портах не запрошують для допомоги в подоланні цієї катастрофи. Адже у нас все є - і досвід, і прекрасні фахівці, все необхідне устаткування.

Коли щось подібне відбулося декілька років тому в Ялті, наші фахівці за 1,5 години зробили те, що еменесники не могли зробити за півтора дні. Адже вони не можуть визначити, що знаходилося в цих судах, а це можуть бути небезпечні речовини. Все це можуть визначити наші фахівці. Але скільки вже днів минуло - а до нас по допомогу ніхто не звернувся.

Андрій Сердюк, директор Інституту гігієни і медичної екології:

Наша біда, що ми не маємо всіх даних про події, спираємося, як завжди, на те, що дадуть російські колеги. Російські власті діють більш оперативно. Росія має службу таких катастроф, що працює в усіх точках країни.

Головна біда - людські жертви. Перш ніж оцінювати екологічні втрати, потрібно сказати про людські життя. Судна можуть тонути, але люди повинні залишатися в живих.

Розлилася нафта, є спеціальні кораблі, нафтозбиральні пристрої. Зараз шторм все ускладнює, але якщо нафту не витягнути, тоді вона перетворюється на твердий мазут, випадає на дно, забруднює планктон і донні відкладення. Морські тварини і водоплавні птахи, якщо їм не допомогти очиститися, просто загинуть. Так, буде забруднення акваторії і берегів.

Ця катастрофа не стосується питної води, оскільки в цьому регіоні немає жодної великої опріснювальної станції, яка б з морської води робила питну. Тобто небезпеки водоспоживання для тих, хто бере воду зі свердловин, колодязів або централізованого водопостачання, я не бачу. Хоча шторм гуляє, і невідомо в який бік ще понесе ці забруднення. Повідомлень із цього приводу поки немає.

Щодо забруднення грунтів. Забруднені будуть тільки прибережні грунти. Але поки ми не знаємо, в якому напрямі пішла сірка. Для грунту це буде небезпечно, якщо сірка опиниться біля берега. Це матиме згубний вплив на пляжі, зони рекреації, на людей, що проживають в прибережній зоні, на острів Тузла, адже там є поселенці, і військові. А ловити її в штормовому морі - це все одно, що виловлювати цукор, перемішаний в стакані гарячого чаю.

Володимир Колмаков, Директор Центру екологічних технологій:

В Україні є всі засоби для ліквідації подібних аварій. Якщо вчасно поставлять бони, то постраждають тільки риба і донні відкладення. Бони - це поплавці, якими захищають місце розливу, потім засипають реагентами, що зв`язують нафту. Нафта у такому разі осідає на дно, або її разом з водою засмоктують на судно в спеціальні ємності. Якщо це зробити вчасно, то нафту зберуть (кажу про нафту, тому що не вважаю сірку дуже небезпечною речовиною).

Тепер все залежить від людей, які там працюють, хоча в умовах шторму це зробити набагато складніше. Якщо не зроблять, то пропадуть пляжі. Швидше за все, загине риба, донні відкладення, весь планктон. Не буде планктону - не буде водоростей, не буде водоростей - не буде риби. Вважаю, піде мінімум два роки на відновлення підводного світу. А в песимістичному сценарії - від шести до семи років.

Сергій Гончаров, директор Всеросійського центру медичних катастроф:

Аварії в ту ніч, йшли одна за одною. Але командам перших п`яти суден вдалося врятуватися. Ми зібрали оперативний штаб. Залучили бригади швидкої допомоги з Анапи, Слов`янського району. Були організовані місця для потерпілих в Таманській дільничній лікарні. Людей доставляли в лікарню і лікували в основному від переохолодження. А ось команду сухогруза «Начіхевані» - трьох врятувала прикордонна служба України. Шукали ще вісім членів екіпажа, вранці знайшли трьох загиблих. Невідома доля п`ятьох російських моряків, і ще п`ятнадцяти - з судна «Хаджі Ізмаїл».

Зараз в акваторії працює близько двохсот чоловік МНС Росії, проводяться очисні роботи. До аварійних робіт залучено 163 людини, 20 одиниць техніки, 9 плавзасобів. У готовності знаходяться ще 157 чоловік, 26 одиниць техніки, 4 плавзасоби, 4 повітряних судна.

Так, сірка іноді потрапляє, і нафта розливається. Але в Росії є багато розробок, що стосуються нафтозбірних процедур, я сподіваюся, що до завтрашнього дня проблему наполовину буде вирішено.

Наталія Максименко, Маша Міщенко

УНІАН в Google News