Понад три тисячі важкохворих пацієнтів в Україні щороку вмирають через відсутність трансплантації

Смертоносна афера. Як чиновники в білих халатах й аферисти-айтішники вкрали 26 мільйонів на створенні реєстру трансплантації

Попри страхи зараження коронавірусом, не варто забувати, що понад три тисячі важкохворих пацієнтів в Україні щороку косить… відсутність трансплантації. І причина такої захмарно високої смертності не в нестачі досвідчених лікарів та навіть не в недолугості законодавчої бази. Всьому виною одна звичайнісінька флеш-карта з електронними базами донорів-реципієнтів.

Понад три тисячі важкохворих пацієнтів в Україні щороку вмирають через відсутність трансплантації

В очікуванні трансплантації органів понад три тисячі українців вмирають щороку. За словами кардіохірурга Бориса Тодурова, це більше ніж на дорогах чи через бойові дії.

«Функціонування трансплантології має забезпечувати Єдина інформаційна система (ЄДІСТ). Там дев’ять реєстрів», - розповідає засновник ГО «Національний рух за трансплантацію» Юрій Андреєв.

Ця система мала відкрити можливість трансплантації органів від трупного донора та дати бодай мізерний шанс на життя тисячам українців. За словами екс-міністра охорони здоров’я України Уляни Супрун, мати список реципієнтів – найважливіше: «Тоді вже можна піти в реєстр і знайти ту людину, на яку ця нирка чи цей інший орган може бути переданий».

Систему планували ввести в експлуатацію ще на початку 2019-го, але вона не запрацювала й досі. Парламентарі навіть були вимушені перенести запуск ЄДІСТУ аж на 1 січня 2021 року. В перекладі на людську мову - чекати доведеться ще три тисячі життів.

Шанс повноцінно жити невтомно чекає сім’я Дмитра Хоми. Він – заслужений артист України, співак, соліст академічного ансамблю пісні й танцю Держприкордонслужби. Його дружина Ольга Кашул – музичний керівник у дитячому садочку.

«Все починалося у 2007 році. Були симптоми… Ми зверталися в лікарню, виписували якісь ліки, лікувалися. Не було ускладнень», - розповідає Дмитро.

Перші симптоми нічим не відрізнялися від звичайної застуди. Тому аж до 2016 року ніхто й гадки не мав, що в дружини Дмитра Хоми Ольги – невиліковна, страшна та безжальна кістозна гіпоплазія легень.

«На перших стадіях Олі було важко підійматися кудись вгору, особливо на третій поверх. Коли воно почало прогресувати, їй стало важко підійматися навіть на один поверх. Цього літа, в серпні, їй стало дуже важко. Вона стала задихатися, ідучи вже по рівній місцевості. Кілька метрів проходить і їй важко дихати», - продовжує розповідати чоловік.  

Зараз, Ольга прикута до кисневого концентратора, який фактично дихає за неї. Якщо кисню недостатньо – синіють кінцівки, губи… На жаль, в нашій країні такий діагноз – смертельний вирок. Причин для такого песимізму кілька.

По-перше, вартість підтримуючих медикаментів та вкрай необхідного дихального апарату – космічні. Й звісно, що ці витрати держава не покриває! «Про це навіть не йдеться… Лікар сказав, що такі ліки вам тут безкоштовно не дадуть», - розповідає подружжя.

Друга й найсерйозніша перепона на шляху до одужання – неможливість зробити пересадку легень в Україні.

Як результат, кожен хворий, який бажає виграти в життєво важливій державній лотереї, вимушено пірнає в бюрократичне море, збираючи десятки різних надважливих папірців, щоб, зрештою, отримати мізерний шанс потрапити в програму лікування за кордоном.

«Стільки документації… Навіть більше того, що написано на сайті МОЗ. Там немає всієї тієї документації, яку потрібно зібрати, щоб стати в чергу від МОЗ для лікування за кордоном. Потім міністерство обіцяє, що воно якусь частину, можливо, компенсує», - говорить Дмитро Хома.

Аби було легше зрозуміти, наскільки відсутність трансплантації серйозна проблема, уявіть, що в нашій державі не вміють лікувати грип і, замість розвитку власної медицини, відправляють кожного п’ятнадцятого або двадцятого пацієнта за кордон, де йому може нададуть, а може й не нададуть необхідну медичну допомогу. Назріває питання, чи не забагато карколомних «може» в державних механізмах, від яких напряму залежать людські життя?

«Гроші» спробували розібратися, звідки ці вбивчі «може» беруться.

17 грудня 2018 року. В кріслі очільниці Міністерства охорони здоров’я – Уляна Супрун. На її тендітних плечах не лише чиновницька робота, а й зобов’язання голови тендерного комітету. МОЗ виходить на торги. Лот - послуги з розробки єдиної державної інформаційної системи трансплантації

За якихось 11 днів, очолюваний Супрун комітет оголошує переможця – ТОВ «Грін лайт корпоративні рішення». Максимально дозволений законом строк виконання умов договору – 3 місяці. Такі стислі терміни обумовлені тим, що в день підписання договору, 28 грудня, компанія отримала від держави повну передплату - 26 мільйонів 226 тисяч гривень.

Звідки ж такий захмарний рівень довіри з боку тендерного комітету, очолюваного особисто пані міністеркою?

«Хотів би охарактеризувати цей тендер, як «грудневі жнива». Залишалися гроші, які треба було пустити на щось. І на щось було підготовлено оцей тендер», - розповідає експерт у сфері публічних закупівель Дмитро Остапчук.

Слід також зауважити, що полюбляє «грін-лайтівців» не лише МОЗ. За останні два роки цим київським бізнесменам на державних тендерах просто нечувано щастить. Так, за період з 2018 по 2020 роки вони встигли виграти понад 140 мільйонів гривень.

В цьому не було б нічого дивного, якби не кілька небезпечних «але».

Згідно з даними відкритих реєстрів, компанія-айтішний мільйонер ТОВ «Грін лайт корпоративні рішення» прописалася в Києві на бульварі Лесі Українки, 26. Однак агенти «Грошей» такої фірми за адресою не знаходять.

Відсутність компанії за місцем реєстрації – не порушення закону. Але привід замислитись.

Ще одна столична адреса – Печерський Узвіз, 3 – до початку розслідування «Грошей» була вказана на сайті компанії як контактна. За цією адресою – будівля Центрального правління товариства сліпих. Темними, понищеними коридорами, навпомацки знаходимо офіс 808. Невже ми нарешті зможемо особисто познайомитись із щасливчиком-мільйонером?

Однак і тут розчарування. За цією адресою з літа розташована зовсім інша компанія.

Тобто півроку тому обраний МОЗ «програміст» кудись переїхав, але зазначити, куди саме – забув. Тож, ми вирішили зателефонувати: «Добрий день, ми  були за адресою, яка у вас вказана на сайті, там вас немає. Ми були у вас за адресою реєстрації, там про вас також ніхто ніколи не чув…» – «Ну, ми винаймали офіс під цей проект» - «А де ви зараз знаходитесь?» - «Колишня Щорса, Коновальця, 32 б».

Що ж це за проект такий, під який здоровань ринку комп'ютерних технологій знімав малесеньку кімнатку в будівлі товариства сліпих? Запитаємо у них особисто. Коновальця, 32 б - останній прихисток поціновувачів бюджетних грошей. З першого погляду зрозуміти, що тут розташовується  поважна айті компанія неможливо. Адже за адресою розташована звичайна багатоповерхівка.

«Гроші» зустрічаються з правою рукою директора ТОВ «Грін-лайт корпоративні рішення», технічним директором Ігорем Жиляковим. На наше питання, чи на місці директор компанії, пан Жиляков відповідає, що ні, і погрожує викликати поліцію в разі, якщо ми спробуємо зайти у приміщення… Надзвичайно теплий прийом з боку державних улюбленців, відповідальних за відстрочення запуску трансплантації в Україні… Та це тільки початок. Далі – більше.

«Ви нам повинні дати питання», - говорить «Грошам» пан Жиляков.

«Ми вам нічого не винні. Це ви повинні відзвітувати про державні гроші. Ваша компанія отримала 26 мільйонів…» - «Питання не до мене» - «Ви технічний директор?» - «Так, технічний директор» - «Чим ви тут займаєтеся?» - «Займаюсь розробкою» - «Що ви розробляли? ЄДІСТ розробляли?» - «Що?» - «Єдину державну інформаційну систему трансплантації. Ви розробляли?» – «Розробляли».

Перша змістовна відповідь. Запам’ятаємо її - пан технічний директор, він же розробник, він же права рука керівника компанії, твердить - брав безпосередню участь в розробці розшукуваного нами реєстру, але, чомусь, не одразу зрозумів, про що йде мова.

За його словами, як тільки компанія уклала договір, тоді й почалася розробка реєстру.

«А коли це було?», - питаємо.

«Це було в кінці року», - відповідає.

«Якого року?», - напосідаємо.

«2019, ой, 2020, ой, 2018-го», - плутається він.

Здається, пан директор знову щось забув, щось вигадав і в фіналі - остаточно заплутався.

«Наприкінці 2018 року, 28 грудня, ваша компанія уклала договір на створення ЄДІСТ. Була передплата від МОЗу на 26 мільйонів гривень. Згідно з законом, якщо компанія отримує передплату, у неї є три місяці на виконання умов договору. Ви виконали умови?», - питаємо знову.

«Послухайте, у вас є можливість зустрітися з директором, передзвоніть йому», - відповідає технічний директор і виштовхує агента «Грошей» за двері.

Ігор Анатолійович, схоже, має рацію, настав час телефонувати його патрону -  Віталію Музиці. Директор ТОВ «Грін лайт корпоративні рішення» Віталій Музика з медичною тематикою не просто на «ти» - він справжній профі. Виявляється, до того, як стати у керма айті компанії, що виграла медичний тендер, пан директор з 2011 до 2017 року очолював підприємство «Нове життя». Ця компанія, за задумом уряду Януковича, мала реформувати швидку допомогу. На це у 2012-2013 роках навіть було витрачено 86 мільйонів гривень…

Та, на жаль, від особистої зустрічі Віталій Музика відмовився. А телефоном так і не зумів відповісти, яким чином 19,5 млн гривень з 26 млн, отриманих від МОЗ на розробку ЄДІСТ, опинилися в компанії «ВС технолоджі», забажав побачити питання в письмовому запиті й просто кинув слухавку.

Таку ж «відповідь» ми отримали й від мажоритарного акціонера ТОВ «Грін лайт корпоративні рішення» Вадима Красовського.

Тендерний експерт із п’ятнадцятирічним досвідом у сфері аналізу державних закупівель Дмитро Остапчук переконує, що така поведінка керівництва ТОВ «Грін лайт корпоративні рішення» не повинна дивувати. Він припускає, що справжня мета компанії не заробити гроші та виконати умови тендеру, а прикрити в ризикованій закупівлі іншого гравця ринку, попутно загрузивши в портфелі солідну частину державних коштів. 

«26 мільйонів прийшло 28 грудня і 19,4 мільйона було транзитом відправлено на ТОВ «ВС Технолоджі», яке й мало фактично виконати ці роботи. Залишок коштів, які не були перераховані далі транзитом, через ФОПів та через зарплатню виводилися з казначейських рахунків», - розповідає він.

Загалом, згідно з виписками з казначейських рахунків, на ТОВ «ВС Технолоджі», впродовж року, «грінлайтівці» перевели понад 55 мільйонів державних коштів.

До речі, ТОВ «ВС Технолоджі», про яке згадав пан Остапчук, згідно з інформацією з судового реєстру, вже фігурувало в кримінальних провадженнях як один із можливих учасників розкрадання державних коштів.

Здається, така ж доля чекає й на «Грін лайт корпоративні рішення».

По-перше, ось відповідь на наш запит від заступника міністра охорони здоров’я Дмитра Коваля.

Виявляється, всупереч вимогам закону та договору між міністерством і компанією-підрядником, грін-лайтівці не повідомили про те, що 19 із 26 мільйонів переведуть третій стороні.

По-друге, жодного обґрунтування захмарної вартості в один мільйон доларів в Міністерстві немає. Для нового керівництва МОЗу, як і для експертної спільноти, такий цінник – загадка.

«Давайте візьмемо Молдову – там цей реєстр обійшовся всього лише в 50 тисяч євро», - говорить засновник ГО «Національний рух за трансплантацію» Юрій Андреєв.

По-третє, те, що було передано МОЗ під виглядом Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, не вміє головного - підбирати пару донор-реципієнт, повідомив заступник міністра Коваль. Тож чиновники вимушено відклали запуск трансплантації, а програмне забезпечення направили на доопрацювання.

У зв’язку з виявленими корупційними ризиками, керівництво МОЗ вже звернулося до СБУ і Нацполіції.

11.10.2019 року керівництво МОЗ подало заяву до Слідчого Управління Головного управління Національної поліції в місті Києві про те, що група невстановлених осіб, як вбачається, перевищувала службові обов’язки, займаючись привласненням, розтратою та заволодінням майна Міністерства охорони здоров’я України. Слідчим управління наразі проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні з ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Це, звісно, надзвичайно позитивно характеризує нове керівництво міністерства, але наскільки важливо, хто саме та скільки саме вкрав, коли мова насправді йде не про гроші, а про безцінний час і про людські життя? 

Мільйон доларів – ніщо, в порівнянні з найдорожчим, що є у важкохворих людей – часом. Саме його, схоже, екс-чиновники міністерства білих халатів та безпринципні бізнесмени поцупили в кожного українця, якому необхідна трансплантація.

Дмитро Хома з дружиною Ольгою Кашул сподіваються, що вилікуватись Ользі допоможуть небайдужі люди і диво. Їхній син попросив для мами здоров’я навіть у Святого Миколая.

Нещодавно вони повернулися з Тель-Авіву. Результати аналізів приголомшили –українські лікарі помилилися з діагнозом та прописали медикаменти, які не сприяли одужанню, а навпаки, з кожним днем від нього віддаляли. Однак висновки ізраїльських спеціалістів невтішні – якщо їхня, кардинально інакша схема лікування не дасть жодного результату, трансплантувати доведеться не лише легені, а й серце. Вартість такої операції, для сім’ї співака – непідйомна. Весь комплекс послуг може обійтись їм майже в мільйон доларів.

Реквізити для допомоги родині:

5363 5420 1087 4478 Хома Дмитро Миколайович

4731 2191 0973 3836 Хома Дмитро Миколайович

5168 7573 8186 5221 Кашул Ольга Іванівна

Для переказів через «MoneyGram», «Ria», «WesternUnion» - KHOMADMYTRO

Олександр Соколов, Тетяна Стежар

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter