26 років з дня аварії на ЧАЕС: негативний вплив на здоров’я українців триває

80% лісів українського Полісся зазнали значного забруднення, і сьогодні залишаються небезпечними...

Чорнобильська катастрофа переросла в катастрофу планетарного масштабу і створила на значній території України радіаційну ситуацію, яка і сьогодні продовжує впливати на здоров`я людей і довкілля.
За 26 роки з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, рівні радіоактивного забруднення території України значно зменшились унаслідок природних процесів (фізичного розпаду радіонуклідів) та комплексу контрзаходів щодо зниження доз опромінення і створення безпечних умов проживання населення на радіоактивно забруднених територіях.
Враховуючи, що більш, ніж 80% площі лісів українського Полісся зазнали значного забруднення, вони і сьогодні залишаються критичними ландшафтами з точки зору формування доз внутрішнього опромінення населення, обумовлюючи у деяких районах до 50% дози внутрішнього опромінення.
Враховуючи високий рівень захворюваності серед населення радіоактивно забруднених територій, а також те, що харчовий фактор є домінуючим у забрудненні внутрішнього середовища організму людини, питання оптимізації харчування осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, мають особливу актуальність.
Багаторічні дослідження вчених показують, що такі токсичні елементи, як свинець, ртуть, кадмій та інші важкі метали по ланцюгу «вода — рослина — їжа» надходять в організм людини в збільшених кількостях. Це стосується й атмосферного повітря, і повітря робочої зони. Повсякденне використання автомашин, які забруднюють повітря свинцем, викиди підприємств з виробництва свинцевих і кадмійнікелевих акумуляторів, виробництв, пов’язаних з одержанням чистих металів із природних руд, зокрема ртуті, марганцю, міді, кадмію, викиди металургійних заводів і теплоелектростанцій — все це джерела шкідливих техногенних впливів на людину і середовище її проживання.
Багаторічні спостереження виявили, що екологічна ситуація в у Чорнобильській зоні та суміжних територіях сьогодні різко погіршується через забруднення біосфери техногенними хімічними речовинами. Це у цих регіонах високу захворюваність населення.
Відомі дані Баттелевського інституту про «внесок» окремих шкідливих речовин у забруднення навколишнього середовища. Як уже зазначалося, провідне місце серед них посідають важкі метали.
За даними американських дослідників, міське повітря містить у 20 разів більше свинцю, ніж повітря в сільській місцевості, і в 2000 разів більше, ніж над відкритим морем.
Сьогодні така залежність установлена для таких металів, як залізо, мідь, цинк, хром, марганець, кобальт, молібден, нікель, ванадій, селен, що дістали назву біометалів. Поруч із цими життєво важливими елементами в органах, тканинах і рідинах організму виявляються й інші метали, які, потрапляючи з їжею, повітрям і водою, затримуються в організмі.
Відомо понад 20 ендемічних захворювань, пов’язаних із певними районами, де спостерігається надлишок або нестача.
Сьогодні така залежність установлена для таких металів, як залізо, мідь, цинк, хром, марганець, кобальт, молібден, нікель, ванадій, селен, що дістали назву біометалів. Вони згубно впливають на здоров’ людей. Відомо понад 20 ендемічних захворювань, пов’язаних із певними районами, де спостерігається надлишок або нестача мікроелементів. Населення таких місцевостей разом із їжею, водою і повітрям (пил, газоподібні речовини) вживає надміру (або недостатньо) мікроелементів, що позначається на їхньому вмісті в організмі з відхиленням у той чи інший бік від звичайного середнього рівня, тобто від норми. Населення таких місцевостей разом із їжею, водою і повітрям (пил, газоподібні речовини) вживає надміру (або недостатньо) мікроелементів, що позначається на їхньому вмісті в організмі з відхиленням у той чи інший бік від звичайного середнього рівня, тобто від норми.
Особлива увага медиків націлена на вивчення поширеності та захворюваності на рак щитовидної залози. Аварія на ЧАЕС визнана світовим медичним товариством однією з небезпечних причин його поширення.
За післяаварійний час негативний вплив аварії реалізувався перш за все в значному збільшенні захворюваності на рак щитовидної залози у осіб, які були в дитячому або підлітковому віці на момент аварії (0-18 років). Доказом цього, в першу чергу, є існуюча динаміка захворюваності даною патологією. Протягом 1981-1985 років серед вказано категорії населення України щорічно реєструвалось в середньому 12 випадків цього захворювання (5 серед дітей та 7 серед підлітків). Починаючт з 1990 року, коли вперше було встановлено значне підвищення кількості прооперованих протягом року осіб цієї вікової групи - 62 хворих (41 дитина 21 підліток), число щорічно зареєстрованих випадків раку щитовидної залози у них постійно збільшується і за 2001-2006 роки становило в середньому 412 випадків (311 - у дітей та 101 у підлітків).
За період з 1986 до 2006 року в Україні з приводу раку щитовидної залози прооперовано 4369 осіб, яким на момент аварії було від 0 до 18 років. Із них 3170 були у дитячому віці (0-14 років), та 1199 - в підлітковому (15-18 років).
За науковими прогнозами післядія "чорнобильського" йоду триватиме ще приблизно 10-15 років.
Крім того, основними хворобами, які визнаються пов`язаними з наслідками аварії на ЧАЕС, залишаються онкологічні та цереброваскулярні хвороби, захворювання системи кровообігу та нервової системи, у дітей - онкопатологія та вроджені вади розвитку.

Вплив свинцю на населення України має істотну особливість — у регіонах, які постраждали від чорнобильської катастрофи, він може поєднуватися з підвищеним вмістом радіонуклідів. Звідси небезпека комбінованої дії свинцю, а також деяких інших важких металів і радіонуклідів.
Збільшення захворювань щитоподібної залози, у тому числі й онкологічних, є одним із наслідків аварії на ЧАЕС. Основною причиною виникнення раку щитоподібної залози є йододефіцит різного ступеня тяжкості, характерний для всієї території України.
В умовах йодного дефіциту тканина щитоподібної залози поглинає йод нерівномірно, у результаті чого можуть формуватися ділянки підвищеного накопичення радіоактивного йоду, які в подальшому стають вогнищами пухлинного процесу.
З метою запобігання йододефіцитним захворюванням (ЙДЗ) фахівці рекомендують:
- обов`язкове використання йодованої солі для приготування їжі в дошкільних навчальних закладах та школах;
- популяризація використання йодованої солі серед широких верств населення, особливо дітей до 2-х років;
- популяризація проведення для жінок дітородного віку індивідуальної профілактики лікарськими препаратами йодиду калію у фізіологічних дозах (150-200 мкг/доб);
- підвищення нормативів споживання йодиду калію для вагітних та жінок, що годують грудьми, до 250 мкг/доб (відповідно до сучасних рекомендацій ВООЗ та Міжнародної ради з контролю ЙДЗ);
- контроль рівня тиреоїдних гормонів серед жінок, які планують вагітніти або на ранніх термінах (4-6 тижнів) вагітності.
З метою профілактики, своєчасного виявлення та лікування захворювань щитоподібної залози, у тому числі пухлинних необхідно:
- проводити УЗД щитоподібної залози за місцем проживання або у спеціалізованих ендокринологічних установах один раз на рік;
- у разі виявлення відхилень від норми - дотримуватися консультацій ендокринолога з питань контролю рівня гормонів щитоподібної залози;
- у разі виявлення вузлових утворень - негайно звернутися за допомогою до хірурга-ендокринолога.
У разі виявлення захворювання, рекомендується оперативне лікування в спеціалізованих ендокринологічних закладах з обов`язковим використанням ЕПГД (експрес патогістологічне дослідження).
Якщо навіть показання для оперативного лікування відсутні, хворий підлягає обов`язковому диспансерному нагляду у спеціалізованих ендокринологічних установах.
Профілактика йододефіцитних захворювань, своєчасне виявлення захворювань щитоподібної залози та лікування є запорукою забезпечення здоров`я громадян усіх поколінь
Юлія Мартиненко
 

УНІАН в Google News