"Коли є війна, травми і невчасно надана допомога, немає нічого надзвичайного, що є й газова гангрена", - епідеміологиня Наталія Іванченко-Тімко

Директорка Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Наталія Іванченко-Тімко в інтерв’ю УНІАН розповіла про епідситуацію в країні, чи не пізно вакцинуватись від грипу у грудні, й чи загрожує всім українцям газова гангрена.

Вже кілька тижнів українці, які вирішили зробити щеплення проти грипу перед початком холодів, не можуть знайти вакцин. В аптеках і амбулаторіях зазначають, що восени отримали їх набагато менше, ніж замовляли. І наступна партія буде лише в грудні.

Аби дізнатись, чи не пізно щеплюватись від грипу у розпал зими, які вакцини варто обов’язково зробити військовслужбовцям, чи зник кудись коронавірус та що це за нова напасть – газова гангрена, УНІАН розпитав епідеміологиню Наталію Іванченко-Тімко.

Пані Наталіє, щороку епідеміологічна ситуація погіршується з настанням холодів. Наскільки вона загрозлива зараз?

Кожного року з 1 жовтня і до завершення квітня - це сезон підвищеного рівня захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції. Медики щотижнево визначають кількість людей, які звернулися по медичну допомогу та порівнюють з так званим епідемічним порогом (це математично розраховані середні показники захворюваності на кожен тиждень за багато років). Паралельно вірусологічні лабораторії Центрів контролю і профілактики хвороб МОЗ України, які розташовані в кожній області, проводять обстеження частини людей, які звертаються по медичну допомогу, щоб дізнатися, які ж саме віруси циркулюють і викликають захворювання…

Отже, станом на зараз можу сказати, що загалом по Україні захворюваність на гострі респіраторні вірусні інфекції вища, ніж влітку, але нижча від епідемічних порогів. Тобто, вона прогнозована, не загрозлива і спалахів епідемії немає.

Грип ще не розгулявся?

Щодо того, які віруси викликають захворювання, то лише Харківська область повідомила про виявлення вірусу грипу. В інших областях це аденовірус, РС-вірус, вірус парагрипу… Приміром, на Львівщині вірусів грипу ми поки що не зловили.

Водночас можемо говорити про зростання числа захворюваностей загалом, приміром, через суму гострих кишкових інфекцій. Цей показник збільшився на 10%, якщо порівняти з аналогічним періодом попереднього року. Але все одно ця загальна кількість дещо менша, ніж торік.

Приміром, на згаданій вже Львівщині менша кількість людей хворіють на кашлюк, на 23% менше людей захворіли на туберкульоз, значно зменшилась реєстрація випадків гострого вірусного гепатиту Б… Тобто якихось загрозливих ситуацій станом на зараз немає. Всі показники захворюваності - на рівні середніх багаторічних показників.

Восени українці, зазвичай, намагаються захистити себе від сезонних хвороб за допомогою вакцинації. Однак в поточному році не всі, хто волів би зробити щеплення від грипу, змогли знайти вакцини. Що сталось? Чому їх менше, ніж зазвичай?

Варто розуміти: щороку виготовляються вакцини проти грипу, адаптовані саме до прогнозованих в цьому році, в цьому конкретному епідемічному сезоні, штамів вірусів (цей прогноз робить Всесвітня організація охорони здоров'я на підставі досліджень, які проводять референс-лабораторії в різних куточках земної кулі). Тобто, термін придатності вакцини проти грипу завжди - один рік.

Отже, шість тижнів тому в Україну зайшло дві вакцини, які дозволені до використання в цьому епідсезоні: Ваксігрип (Франція) і Джисі флю (Південна Корея) - за своїм складом вони ідентичні. При цьому, аптечні мережі та заклади охорони здоров’я, які викупили ці вакцини й надавали послуги з вакцинації, зазначили, що вони замовляли значно більше доз, ніж до них надійшло на реалізацію. Чому це відбулося? Причини я не знаю. Коли ще надійде якась партія вакцин проти грипу? Ми отримали відповідь – не раніше 15 грудня.

Але чи не пізно вакцинуватися аж у грудні?

Ні, не пізно. Штами циркулюють впродовж усього року, сезон захворюваності на грип триває довго, близько трьох-чотирьох місяців. Звісно, до грудня можна захворіти, такий ризик, звичайно, є. При цьому, навіть якщо ваш сусід вже хворий, не факт, що ви інфікуєтесь від нього… Тому очікуємо вакцину, яка надійде у грудні і активно нею щеплюємось.

Особливо щеплення потрібне людям, які мають низку хронічних захворювань – серцево-судинної системи, дихальної системи, цукровий діабет; людям з імунодефіцитом; людям з надлишковою вагою та ожирінням; вагітним (адже зустріч з вірусом грипу може ускладнити перебіг вагітності, негативно вплинути на організм вагітної жінки); тим, хто на роботі стикається з великою кількістю людей…

Вакцинуватись можна і потрібно. Для того, щоб виробився повноцінний імунітет, достатньо двох тижнів.

Коли говоримо про грип, не можу не запитати і про COVID-19. Він теж нікуди не зник?

Коли лабораторії проводять скринінгове обстеження хворих для визначення того, які ж саме віруси циркулюють в поточному році, обов'язково проводять обстеження, в тому числі й на коронавірус. Окрім того, заклади охорони здоров'я в необмеженій кількості мають можливість відбирати матеріал від хворих і проводити обстеження як з використанням швидких тестів, так і скеровувати в центри контролю і профілактики хвороб МОЗ України, де визначається, власне, є коронавірус, чи немає. Так ми дізнаємося, який саме коронавірус зараз циркулює. В поточному році – це штам Стратус (Stratus), різновид Омікрона.

Але на загал, коронавірус нас вже фактично другий рік дивує.

Чим саме?

Тим, що кількість захворювань збільшується не з настанням холодів, а частіше - влітку.

Кінець липня, серпень, вересень - це були місяці, коли кількість хворих на Covid-19 різко збільшувалася, як і збільшувалася кількість госпіталізованих у закладах охорони здоров’я. А останніх, напевно, шість тижнів ми щотижня спостерігаємо зменшення числа інфікованих коронавірусом серед тих, хто звертається по медичну допомогу з ознаками застуди. Тобто, станом на зараз можна говорити, що Covid, так би мовити, здає свої позиції. Але, як абсолютно вірно ви кажете, він нікуди не зникає, лиш поступається іншим респіраторним вірусам.

Чи зберігається висока смертність від нових штамів Covid-19?

Летальні випадки, які викликає Covid-19, на жаль, спостерігаються кожного тижня. Як правило, серед людей 65+, невакцинованих, які мають цілу низку супутніх захворювань.

На поточному тижні в українському сегменті соцмереж багато обговорюють інформацію, що на фронті серед українських військовослужбовців поширюється хвороба, яка не була дивиною під час Першої світової війни, але яку людство начебто вже давно побороло – газова гангрена. Що це за інфекція і наскільки вона небезпечна?

Газова гангрена – це захворювання, яке розвивається набагато швидше, ніж звичайна гангрена і дуже важко лікується. Хвороба поширюється серед людей, які зазнають різноманітних травм (важких вогнепальних, вибухових, колотих поранень, - УНІАН), збудник потрапляє в організм і, якщо допомога надана несвоєчасно, або не завжди правильно, то це призводить до важких наслідків.

В тому, що це захворювання почало з’являтись і розвиватись, немає нічого надзвичайного. Адже там, де є війна, де є лихо, ймовірність виникнення газової гангрени не виключена. Однак це та річ, яка потребує прицільної уваги: людина з цим захворюванням потребує спеціальної медичної допомоги в закладах охорони здоров'я.

На які ще хвороби, які поширюються внаслідок війни, варто звернути увагу?

Війна - це завжди ризик травм та ран. Тому різко зростає ризик захворіти на правець (оскільки спори збудника є всюди). А запобігти цьому допомагає щеплення (особливо це актуально для військовослужбовців та людей, які мешкають на прифронтових територіях).

Нагадаю, згідно національного календаря профілактичних щеплень, держава гарантує безкоштовну вакцинацію від десяти інфекцій. Власне, до цих десяти входить щеплення проти правця.

Абсолютно хибною є думка, що ми вакцинуємо лише дітей. Тобто для дітей діє календар щеплень у 2, 4, 6 місяців, 18 місяців, 6 років, 16 років. А далі календар щеплень діє стільки, скільки людина живе. І один раз на десять років вона повинна отримати додаткове щеплення проти правця (разом з дифтерією), для того, щоб організм завжди був готовий дати відсіч збуднику, якщо людина з ним зустрінеться.

Тому ми наголошуємо на важливості вакцинації хлопців та дівчат, які захищають нашу країну, адже у них більший ризик травматизації та інфікування. Мусимо щепленням захистити їх самих. І, по можливості, ще під час проходження навчання, до того, як вони потраплять в зону бойових дій.

Зазвичай на фронті до військовослужбовців "прибивається" багато живності – кішки, собаки зі зруйнованих населених пунктів. Також можуть приходити лиси, їжаки тощо. Фактично, усі вони можуть бути переносниками сказу.

Сказ у тварин може виявлятись і в лиса, і в єнота, і у пса чи кота, і в коня. Зазвичай, якщо відбувся покус або ослинення, то лікарі призначають профілактичний курс лікування у вигляді вакцинації. Станом на сьогодні це не 40 уколів у живіт, як було колись. Це - є п'ять ін'єкцій з певним інтервалом, який розписує лікар. Крім того, якщо це був укус тварини з клінічними ознаками сказу, або укус в ділянку обличчя, рук, кінчиків пальців, то, додатково до вакцини, також вводять імуноглобулін (готові антитіла). Це так звана постконтактна профілактика.

Чи можна від сказу захиститись, скажімо так, наперед?

Зазвичай доконтактну профілактику застосовують щодо працівників ветеринарної медицини, оскільки в них більший ризик контакту з тваринами. Всім іншим варто звернутись до лікаря, якщо відбулася якась травма, покус.

Також варто знати, що працівники ветеринарної медицини, аби запобігти розповсюдженню захворювання серед тварин, проводять їх профілактику в усіх областях України - розкидають живу вакцину у вигляді драже. Тварини з’їдають ці драже і стають вакцинованими. Повірте, ця робота проводиться на всій території України і ніхто не залишається поза увагою.

Пані Наталіє, поговорімо ще про профілактику хвороб в умовах ймовірного довготривалого відключення електрики, відсутності тепла і, можливо, води. Як підготуватись до такого сценарію? Що мати під рукою? Що робити, а чого не робити?

По-перше, намагатись не перемерзати – запастись теплим одягом, вдягнути шкарпеточки, накритися ковдрою, щоб не дуже мерзнути.

По-друге, контролювати холодильник. На щастя, зараз не літо, однак навіть взимку, якщо холодильник вимикається довше, ніж на 4-6 годин, продукти можуть зіпсуватись.

Тому порада: уникати швидкопсувних продуктів, готувати їжу не на тиждень чи на десять днів наперед, а на один-два дні. І при цьому ретельно пильнувати всі свої каструльки, що в них відбувається. Наш організм – не смітник. Якщо бачите ознаки псування продукту, то не варто експериментувати і його вживати.

В морозильнику не зайвим буде тримати наморожені холодові елементи. При вимкненні світла ці холодові елементи з морозильної камери переміщати на полички холодильника, і це дозволить триваліший час підтримувати температуру плюс 2-8 градусів, яка забезпечить безпеку для харчів.

І ще один момент - пам'ятати про гігієну рук. Для цього потрібен запас води. Адже абсолютно хибним є рішення вживати воду, приміром, з річок чи озер. Такою водою не варто мити ні посуд, ні руки, ні фрукти з овочами – спочатку вона має пройти термічну обробку.

Тетяна Урбанська

УНІАН в Google News