А чи варто гнатися за щастям?

А чи варто гнатися за щастям?

Люди, які намагаються жити з сенсом, частіше зберігають жвавість розуму в старості, здоровіші психічно і навіть живуть довше, ніж ті, чия мета - відчуття щастя...

Можливо, невпинна гонитва за "щастям" приносить нам більше шкоди, аніж користі, стверджує The Wall Street Journal. "Деякі дослідники вважають: щастя в його звичайному розумінні - відчуття задоволення чи позитивні емоції - набагато менш важливі для фізичного здоров`я, ніж внутрішня задоволеність від цілеспрямованої діяльності - так званого "евдемонічного благоденства", - пише журналістка Шерлі С.Венг.

Ряд новітніх досліджень показав: люди, які намагаються жити з сенсом, частіше зберігають жвавість розуму в старості, здоровіші психічно і навіть живуть довше, ніж ті, чия мета - відчуття щастя. "Власне, в деяких випадках надмірна зацикленість на досягненні щастя в реальності знижує задоволеність життям", - зауважує видання.

Задоволення від смачної вечері, захопливого фільму або перемоги улюбленої команди - так зване "гедонічне благоденство" - зазвичай незабаром випаровується. "Виховання дітей, волонтерська робота або навчання у вузі, можливо, не настільки приємні у буденності. Але ці заняття створюють відчуття, що життя проходить недарма, що ти віддаєш справі всі свої сили, особливо в тривалій перспективі", - пояснює газета.

Термін "евдемонія" зустрічається у давньогрецьких філософів - наприклад, у Арістотеля. "Його часто помилково перекладають як "щастя ", що посилює невірне розуміння природи щастя. Деякі фахівці вважають, що під "евдемонія" Арістотель мав на увазі благоденство, коли писав, що вона досяжна через реалізацію своїх потенційних можливостей", - пояснює автор.

Сьогодні щастям і благоденством цікавляться не тільки філософи: психологи вивчають вплив евдемонії і гедонізму на фізичне і психічне здоров`я. Так, згідно зі статистикою від 2010 року, за період з 1938 по 2007 рік серед американських студентів почастішали симптоми депресії, параної і психопатології. Автори дослідження - фахівці з Університету Сан-Дієго, визнали однією з можливих причин те, що в США робиться дедалі більший акцент на матеріальні блага та соціальний статус - тобто гедоністське щастя.

Вчені на чолі з Керол Рифф, директором Інституту старіння Вісконсинського університету, з 1995 року вивчають близько 7 тис людей в рамках проекту MIDUS - "Середина життя в США". Завдання - з`ясувати, які чинники впливають на здоров`я і благоденство в середньому і похилому віці. "Згідно з нещодавно опублікованими результатами, евдемонічне благоденство "знижує гостроту" факторів ризику для здоров`я - наприклад, малоосвіченості", - пише газета. В учасників експерименту з низьким рівнем освіти, але високим рівнем евдемонічного благоденства, порівняно низький рівень інтерлейкіну-6 - маркера серцево-судинних захворювань, остеопорозу і хвороби Альцгеймера.

Девід Беннет з Медичного центру університету Раша (Чикаго) і його колеги, вивчивши 950 осіб, яким в середньому було по 80 років, продемонстрували, що евдемонічне благоденство захищає від хвороби Альцгеймера. "Ті, хто вважав своє життя більш осмисленим, також рідше зазнавали труднощів при самообслуговуванні в побуті і пересуванні. А смертність за п`ятирічний період була серед них набагато нижчаі - приблизно на 57% - ніж у тих, хто не мав особливих цілей в житті", - пише газета.

"Люди хочуть бути щасливими. Але, самі знаєте, в житті бувають проблеми. Дуже велика частина життя - опір проблемам", - зазначив Беннетт.

"Є деякі дані на користь гіпотези, що люди з високим рівнем евдемонічного благоденства сприймають емоції інакше, ніж люди з низьким", - пише газета. Перші більше користуються передлобною корою головного мозку, яка відіграє важливу роль для мислення вищого порядку, у тому числі визначення мети, мови і пам`яті. Можливо, такі люди добре вміють переглядати свою думку щодо ситуації та знаходити її позитивні сторони, вважає Карієм ван Реекум з Рідінгського університету (Великобританія). Вони не тікають від труднощів, а прагнуть їх подолати.

Гедоністське і евдемонічне благоденство не є взаємовинятковими. Але ті, хто прагне перш за все до зовнішніх винагород - грошей чи кар`єри, часто не особливо щасливі, відзначив Річард Райена з Рочестерського університету. Він також застеріг, що евдемонічне благоденство недосяжно, якщо просто примушувати себе, наприклад, до волонтерської роботи, сподіваючись на якусь нагороду в майбутньому.

Свій рецепт дає Ед Дайнер, консультант Gallup Inc. "Стрес від цейтноту, який відчувають багато людей, поєднуючи роботу, сім`ю та інші справи, не так вже шкідливий. Щоб підвищити почуття щастя і евдемонії, зосередьтеся на відносинах з людьми і улюбленій роботі", - радить він. "Досить сидіти і тривожитися про свою долю, зробіть упор на своїх цілях", - наголошує Дайнер.

www.inopressa.ru

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter