Медичну галузь США псують гроші?

Суть американської страхової медицини можна сформулювати досить цинічним прислів`ям - кожен за себе, і лише один Бог за всіх...

Америка на охорону здоров`я витрачає коштів більше, ніж будь-яка інша країна світу

 За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров`я, у 2001 році (найсвіжіші дані з доступних) загальна сума медичних витрат на душу населення у США становила 4887 доларів на рік. За цим показником на другому місці опинилася Норвегія, яка проте витрачає лише 2920 доларів на рік. Однак за класифікацією ВООЗ, за рівнем якості медичних послуг Америка перебуває лише на 35 місці у світі. Варто згадати, що Україна на 79 місці за рівнем та якістю медичних послуг. Вже зовсім фантастичним видається те, що маленька ізольована країна Куба, яка витрачає лише 186 доларів, займає у рейтингу 37 місце.

Гроші - ще не гарант успіху. Навпаки, надмірна комерціалізація може шкодити медичній галузі, впевнені американські експерти. Також вони наголошують, що середньостатистичний показник витрат на охорону здоров`я приховує реальну нерівність різних прошарків населення США щодо їхньої можливості використовувати медичну допомогу. Міністерство охорони здоров`я  Сполучених Штатів засвідчує, що люди з низьким рівнем доходів вмирають раніше багатіїв. Тривалість життя також залежить від етнічних показників - якщо білошкірий американець може розраховувати на 76,8 року життя, для афроамериканця цей показник становить лише 70,3 року. Звичайно, на тривалість життя впливають також інші чинники - екологічні, соціальні тощо. Однак близько 40 млн американців не мають базової медичної страховки, що практично унеможливлює їхній доступ до медичних послуг. Організація захисту прав споживачів "Сім`ї США" наводить такі цифри: приблизно 81,8 млн жителів Америки, тобто майже третина населення віком до 65 років, не мали медичної страховки деякий період свого життя - від 6 місяців і більше. Варто зазначити, що переважна кількість американців, які не можуть дозволити собі страхування, за рівнем прибутків належать до так званого середнього класу, тобто мають доходи 300-400 відсотків від федерального рівня бідності (50-74 тис. доларів на рік для родини з чотирьох осіб).

Тобто навіть небідні люди у деякі періоди життя фактично позбавлені доступу до медичних послуг. Американці стурбовані такою ситуацією, їх теж непокоїть постійне зменшення лікарняних ліжок. Якщо ще у 1990 році цей показник становив 4,7 ліжка на тисячу осіб, то вже у 1995 - 4,1 ліжка. Для порівняння, у Франції 8,1 ліжка, а в Японії - взагалі 16,2.

Структура організації медичної допомоги у США

Основна фігура в медичній галузі Америки - лікар, який отримав ліцензію на приватну практику. Все побудовано навколо нього. Часто лікар, по суті, є маленькою компанією - у нього може бути свій кабінет, діагностична апаратура, кілька приміщень для огляду пацієнтів, реєстраційний та фінансовий персонал, а також реєстровані медичні сестри, які мають набагато більше повноважень, ніж в Україні. Лікар займається власне медициною. Персонал приймає пацієнтів, розв`язує всі фінансові і юридичні питання, розміщує хворих в оглядових кімнатах. Звичайно, утримувати приміщення і штат дуже дорого, тому ціни високі.

Американські пацієнти мають звичку судитися з лікарями і часто виграють позови. Можливість таких інцидентів також закладено у вартість медичних послуг.

Іноді для зменшення витрат лікарі можуть об`єднуватися під одним фахом. Однак кожен із них при цьому зберігає своє ім`я та практику - приватних клінік як таких практично не існує, існують приватні лікарі. Лікарі одного об`єднання можуть допомагати один одному - наприклад, прийняти пацієнтів колеги, якщо той захворів або на терміновому виклику. Американські лікарі - люди заможні, однак всі вони мають ненормований робочий день. Кожен лікар має пейджер, і у будь-яку годину дня і ночі повинен їхати на виклик, якщо є така потреба. Право вибору фахівця завжди залишається за пацієнтом, тому репутація лікаря - його основний капітал.

Госпіталь - це вже великий медичний заклад, що має дороговартісне обладнання і стаціонар. Практично всі госпіталі в США отримують дотації з державного бюджету. Госпіталь може мати певну кількість штатних лікарів, крім того, там працюють і приватні лікарі. Якщо приватний лікар-практик бачить, що його пацієнту потрібне стаціонарне лікування, він сам резервує місце в госпіталі, операційну, послуги деяких лікарів тощо. Палата госпіталю укомплектована приладами цілодобового стеження за хворим, меблями, телефоном, телевізором і персональним туалетом та душем. Хворим постійно опікується медсестра, за потреби вона може пояснити, що відбувається, заспокоїти. Їжа, до речі, дуже пристойна, входить у вартість палати. За дозуванням ліків, навіть призначених власним лікарем, стежитиме медичний персонал госпіталю. Рахунки виставляють окремо за приміщення і використані медичні матеріали. Послуги лікаря в рахунок не входять - з ним розраховуються індивідуально.

Якщо госпіталізують пацієнтів "швидкою" або таких, що не мають свого лікаря, їх приймає черговий лікар, який за умовами контракту присутній цілодобово в певні дні. Часто ці лікарі-контрактники також мають і свою приватну практику, однак праця в госпіталі їм корисна - це престижно, а також можна домогтися пільгових умов для власних пацієнтів.

Окремо категорія лікарів - анестезіологи. Річ у тому, що американські медичні страховки (про це докладніше далі) оплачують послуги лікарів лише зі своєї мережі. "Чужому" лікарю доведеться платити з власної кишені, саме тому американські хворі намагаються будь-що потрапити до "свого" лікаря. Однак специфіка роботи анестезіолога така, що мати власного фахівця в цій галузі практично неможливо. Більшість цих фахівців працюють на госпіталь чи на себе, а не на контрактну мережу. Американські ж пацієнти, приходячи до тями після наркозу, насамперед  цікавляться, хто їм цей наркоз робив - той анестезіолог, якого оплачує страховка, чи інший, бо суму доводиться викласти чималеньку.

Лабораторії у Сполучених Штатах - це спеціалізовані медичні організації, які самостійно роблять і опрацьовують результати аналізів. Аналізи поділяються на ті, що потребують інтерпретації лікаря, та інші (наприклад, група крові). Останні можуть не оплачуватися страховиками - справді, чому платити за надмірну цікавість пацієнтів, глузують американці, яких така ситуація мало влаштовує. Аналізи в Америці, особливо ті, які потребують використання складного обладнання, надзвичайно дорогі. Однак лікарі використовують їх набагато частіше, ніж скажімо, їхні українські колеги. Медичний персонал у США принципово не носить білих халатів - побутує думка, що вони лякають і нервують пацієнтів. Здебільшого медики носять бавовняний одяг вільного крою всіх існуючих кольорів.

Навіть для найпростішого огляду лікар зобов`язаний використовувати одноразові гумові рукавички та інструменти. Усі предмети багаторазового вжитку, скажімо халати для огляду пацієнтів, виймаються зі стерильних упаковок і, використані, викидаються у спеціальні контейнери.

Медичні страховки - необхідні, але небездоганні

У сучасній Америці снує безліч різновидів медичних страховок. Розібратися пересічному американцю в них непросто. В американській пресі часто можна почути думку про те, що подібний безлад лише на користь страховим компаніям - що менше їхні користувачі мають інформації, то менше відстоюють свої права.

Страховка поширюється на всю родину, а не лише на одного її члена. Однак розмір щомісячних внесків залежить від кількості членів сім`ї. Страхова компанія сама не лікує, однак вона підписує контракти з лікарями, які, у свою чергу, не втрачають незалежності, але беруть на себе певні зобов`язання. Медики мусять дотримуватися прейскуранту на свої послуги, заповнювати папери і т. ін. Часто лікарі беруть участь відразу у кількох десятках страхових програм - щоб принадити якнайбільше пацієнтів. Учасниками мереж страхових компаній також  можуть бути госпіталі, аптеки і лабораторії. Це зручно для пацієнта - у разі стосунків із медичними закладами "своєї" мережі він позбавлений бюрократичної тяганини, його рахунки будуть оплачуватися без його участі.

Варто враховувати, що жодна страховка в Америці не покриває всі видатки. Все одно доводиться платити із власної кишені. Наприклад, за кожний візит до лікаря потрібно викласти певну, хоч і невелику, суму. Здебільшого своїми кровними доводиться оплатити певний період перебування в лікарні. Більшу частину витрат на лікування все ж покриває страхова компанія. Суми астрономічні - близько 900 доларів за перший день перебування в лікарні, по 400 - за кожен наступний. Більшість американців вже на другий-третій день навіть після оперативних втручань намагається потрапити додому.

Найпопулярнішими системами страхування в США є так звані РРО і НМО. Перша повністю оплачує візити до "своїх"  лікарів, крім сум, про які говорилося вище. Візити до "чужих" лікарів оплачуються лише на 30 відсотків. НМО оплачує візити лише до "своїх" лікарів.

Пацієнти обирають собі лікаря зі списку, який надається під час вступу у страхову мережу.

Якщо виникла потреба в медичній допомозі за межами штату - у відрядженні чи на відпочинку, - страхова компанія не виплатить жодного цента. Треба або окремо страхуватися для такого випадку, або платити з власної кишені. Інші форми страховок можуть мати жорсткіші умови. Наприклад, обмежити виплати на рік певною сумою. Більше не дадуть, хоч помирай. Звичайно, чим дорожча страховка, тим більше послуг вона передбачає. Дешеві, здебільшого, мають дуже маленький вибір лікарів, які перевантажені і відмовляються брати нових пацієнтів.

Загалом пацієнту з будь-якою страховкою доводиться платити додатково, але суми ці, хоч і не маленькі, але й не катастрофічні. До того ж їх можна виплачувати поступово, у вигляді безвідсоткового кредиту.

З оплатою послуг іноді виникають проблеми - страхові компанії затримують кошти. Лікарям, звичайно, це не подобається. Формально вони не мають права відмовити пацієнту, однак на ставленні це все одно позначається. Загалом, бюрократизму багато, і час від часу трапляються гучні "страхувальні" скандали.

Отримати страховку здебільшого можна на роботі - у США немає системи загальнодержавного медичного страхування. Вибір небагатий - кілька планів однієї страхової компанії. Однак роботодавець виплачує частку внесків, іноді навіть 100 відсотків. Хоча це скоріше виняток, ніж правило. Працівники вносять певний відсоток зі своєї заробітної плати, причому ця сума враховується до виплати податків. Добровільно можна виплачувати ще одну страховку, що буде покривати ті видатки, які не вираховує основна. Додаткові кошти можна збирати (певну суму на рік) для медичних витрат, які основна страховка не виплачує - купівлю окулярів, контактних лінз, деяких ліків... Однак якщо кошти не використані до кінця року, їх конфіскує держава. Тому багато американців перед Різдвом занепокоєні не придбанням подарунків, а закупівлею медичних товарів.

З втратою роботи американці втрачають і медичне страхування. Можна домовитися з колишнім роботодавцем подовжити на кілька місяців її термін і виплачувати вже всю суму самостійно. Звичайно, більшість безробітних не може собі це дозволити.

Якщо людина не може оплатити страховку, однак потребує лікування, існує державна програма. Вона також платна і отримати її непросто. Окремі програми існують для дітей, вагітних, інвалідів і літніх людей, які обмежені в коштах.

У швидкій допомозі зобов`язані приймати всіх, хто цього потребує, і лікувати до стабілізації стану хворого. Однак стабілізація - не одужання. Пацієнти без страховок і пільг змушені виплачувати роками своє лікування, а іноді навіть через суд заявляти про банкрутство. Віднімати останню сорочку ніхто не буде, однак на кредити у найближчі років 10 можна не розраховувати. Для країни, де усі живуть в кредит, це істотно - можна втратити житло і т. ін.

Медичні дослідження. Фармакологія

За деякими даними, майже 60 відсотків прибутків страхових компаній ідуть на розвиток науки. Це дослідження механізмів захворювань, методики їх лікування, розробка ліків тощо. Причому всі винаходи дуже швидко стають доступними для широкого загалу. Американська медична галузь - найсучасніша, широко застосовуються високі технології, надскладне обладнання і нові ліки. Варто зазначити, що саме  США належить близько 80 відсотків усіх лікарських патентів у світі, і, звичайно, на американському ринку всі ці препарати з`являються раніше, ніж в інших країнах. Однак за так звані бренд-нейми (нові ліки, що ексклюзивно належать фірмі-розробнику) доводиться платити більше, ніж за генерики, які на ринку понад 8 років.

Медична освіта - тривалий біг із перешкодами

Американська медична освіта - одна з найдосконаліших у світі. Однак отримати її непросто. Не дивно, що лікарів у США так поважають - вони справді кращі із кращих, і заробляють відповідно. Вчитися доведеться 12-15 років, залежно від обраної спеціальності. Спочатку майбутні лікарі вступають у медичний коледж. Приймають лише "відмінників" з гарними рекомендаціями зі школи. Вже у коледжі потрібно займатися науковою роботою, відмінного навчання недостатньо. Чотири роки в коледжі дають право вступати до медичної школи. Такі школи є лише в університетах, причому, їх у п`ять разів менше, ніж коледжів. До них потрапляють лише найсильніші випускники.

Доводиться проходити складне тестування з усіх дисциплін. Програма медичних шкіл також розрахована на чотири роки. Перші два роки - теоретична підготовка, далі клінічна підготовка, що чергується із практикою. Паралельно із навчанням можна і бажано брати участь вже у досить серйозних дослідженнях. Після закінчення медичної школи - ординатура за спеціальністю, що у США називається резидентура. Лише на цьому етапі майбутній лікар починає детально вивчати обрану професію. Термін резидентури - від 2 до 7 років. У цей період спеціаліст нарешті починає отримувати певні кошти - до 20 тис. доларів на рік. Це при тому, що навчання у медичній школі коштує до 25 тис. за семестр, а стипендії - велика рідкість.  Більшість американських лікарів вчаться у кредит, який потім виплачують мало не півжиття.

Після закінчення резидентури на потенційного ескулапа очікує найважчий екзамен. Тільки за умови його здачі він нарешті отримує ступінь доктора медицини і право на приватну практику.

Загалом, ситуація з медичним обслуговуванням у США доволі парадоксальна. Медицина у цій країні сучасна, досконала, але дуже дорога, тому не завжди ефективна. Медичне законодавство в різних штатах досить істотно відрізняється, але суть американської страхової медицини можна сформулювати досить цинічним прислів`ям - кожен за себе, і лише один Бог за всіх.

За матеріалами зарубіжної преси підготувала Олеся Донченко.

УНІАН в Google News