Олександр Фельдман: Нам вистачить запасу і в два голоси

Олександр Фельдман: Нам вистачить запасу і в два голоси

Не можна недооцінювати регіоналів... НУ–НС має проголосувати за Тимошенко-прем`єра... Ми проведемо повний аудит діяльності харківської влади... Кримінальну відповідальність за заперечення Голодо-мору підтримую трьома руками... Інтерв`ю

Інтерв`ю з народним депутатом від БЮТ Олександром Фельдманом записувалося минулого четверга – у день проголошення демократичної коаліції в парламенті. Зрозуміло, що основною його темою стало найближче (і не дуже) майбутнє щойно створеної коаліції.

Олександре Борисовичу, лідер БЮТ сказала, що Ви підтримаєте будь-яку кандидатуру на посаду спікера від НУ–НС, а чи проголосує весь НУ–НС за Тимошенко-прем`єра?

Думаю, НУ–НС повинен виконати свої обіцянки, які давав виборцям. Нюанси, напевно, можуть бути, хоча БЮТ поводиться щодо них достатньо чесно і відкрито. Ми зробили раз у двісті більше, ніж могли, з того, що обіцяли і, відповідно, так само чекаємо повної підтримки.

Вам не здається, що якось дуже легко БЮТ і НУ–НС вдалося оформити створення коаліції і оголосити про це в парламенті?

Тим людям, які брали участь всі ці місяці в переговорах, легким це не здалося. Ми ж бачимо тільки малу «верхівку айсберга». На засіданні, коли було оголошено про створення демократичної коаліції, Партія регіонів нібито досить швидко «здалася». Але це не схоже на правду. Не можна недооцінювати «регіоналів». Думаю, що до голосування у вівторок (щодо керівництва ВР. - Авт.) ще йтиме велика робота як з одного боку, так і з іншого.

На Ваш погляд, чи буде плідною робота такої коаліції, яка має запас міцності всього в один–два голоси?

Є приклади, коли не допомагав запас міцності і в кілька десятків голосів. Якщо суспільство толерує запроданство і зміну політичних принципів, то стабільність не врятують і двадцять запасних багнетів.

Якщо сьогодні всі виконуватимуть свої домовленості і гратимуть за правилами, то і цих двох голосів буде досить (разом БЮТ і НУ–НС мають в парламенті 228 голосів. – Авт.). Достатньо і 226 голосів. Якщо буде ядро, то ситуативні союзники знайдуться.

У Блоці Литвина?

Думаю, що не тільки в Блоці Литвина. Людям набридла війна, порожнє базікання і порожні переговори – всі хочуть працювати. Ми відстаємо в розвитку, в залученні інвестицій, в законотворчості. Ще трохи, і ми можемо розтринькати Євро–2012, і не тільки. У суспільстві, у депутатів вже може настати такий момент, коли вони скажуть: «Ну, годі!» – і це стане новою точкою відліку.

Отже сила коаліції не тільки в кількості депутатів. «Манія» 300 голосів – це теж не цілком здорове явище.

Але ж 300 голосів – це конституційна більшість, яка необхідна Президентові для внесення змін до Конституції.

Давайте спочатку почнемо обговорювати ті положення, які потрібно внести, і тоді під потрібні зміни складеться консенсус. А говорити про те, що потрібні 300 за всяку ціну і що без цього життя зупиниться, – це неправильно. Теоретично це красиво і добре, а практично – це велика праця і велика відповідальність. Такі великі коаліції можуть з`являтися тільки під великі проекти.

Чи зможе коаліція в 228 голосів забезпечити виконання окремих обіцянок передвиборчої програми БЮТ, проти яких різко виступає частина депутатів від НУ–НС? Та сама контрактна армія або терміни повернення внесків Ощадбанку СРСР?

А ви пригадаєте, що казали наші опоненти, коли Тимошенко обіцяла виставити на прозору приватизацію «Криворіжсталь»? Теж була невіра і критика.

Я давно говорив і щиро вважаю, що повернення боргів Ощадбанку СРСР – це найважливіша подія в нашій історії. Це реабілітація держави в очах людей, які звикли вважати державу своїм обманщиком і ворогом.

Не боїтеся, що ради виконання цієї обіцянки можуть бути допущені помилки, які дадуть зворотний ефект, наприклад, зростання інфляції?

Є кілька способів виплатити ці борги на безінфляційній основі. Давайте дочекаємося формування економічного блоку уряду і тоді зможемо обговорювати конкретику.

За словами Юлії Тимошенко, перед голосуванням по кандидатурі прем`єра в зал Верховної Ради будуть винесені закони про Кабмін і про імперативний мандат. У чому їх зв`язка з голосуванням по прем`єрові?

Це наші зобов`язання перед НУ–НС і Президентом України. Я прагну сприймати все, що відбувається виключно в позитивному ключі: що б не відбувлося – все на краще. Голосування по цих законах стане тестом на єдність для демократичної коаліції. Заразом ми зможемо побачити, як поведуться інші учасники процесу.

У новому парламенті Ви вже створили депутатську групу «За Харків!» і обстоюєте ухвалення спеціального закону про Харків. Навіщо це потрібно?

Це потрібно для того, щоб створити ефективну систему міжрегіонального розподілу праці, яка існує в усіх розвинених економіках. Донецьк, наприклад, видобуває, Дніпропетровськ – переробляє, а Харків відпочатку був науковою і кадровою базою.

І зараз друге за величиною місто, яке було одним з найважливішим з багатьох точок зору, почало «провалюватися». Щоб це зупинити, місту потрібний особливий статус. Як місто республіканського підпорядкування і як національний центр інноваційного машинобудування Харків може мати перспективу. Мені, до речі, дуже хотілося б, щоб представники всіх регіонів почали замислюватися над тим, яке їх чекає майбутнє і що потрібно зробити.

І що для отримання такого статусу потрібно зробити?

Статус для багатомільйонного міста – це не посада і не грамота, яку хтось дає. Його потрібно вибороти. А для цього потрібно, щоб городяни і місцева еліта об`єдналася навколо «харківської ідеї» попри партійну приналежність. Якщо це відбудеться – можна розробляти закони, програми, стратегії, вносити ухвали. Створення депутатської групи «За Харків!» – це навіть не спроба об`єднання інтересів, до цього поки дуже далеко, а постановка самого питання про подальшу долю міста і регіону. На жаль, багато харківських політиків залишилися на примітивному рівні і думають, що об`єднання «За Харків!» потрібне Фельдману для того, щоб його очолити.

У нас справді несправедливі відносини між центром і регіонами, немає другої палати парламенту і слабка регіональна політика, але в парламенті багато харків`ян. Вони можуть об`єднатися не на політичній основі, а на любові до свого міста, за яке совість гризе. Тільки не у якесь штучне земляцтво, де по п`ять гривень здали, пішли посміялися, випили шампанського, нічого для міста не зробили, пропіарилися й пішли, – це одна ситуація. А коли харків`яни знають, що є група «За Харків!», де дійсно допоможуть, і є куди стукатися, – це інша ситуація.

Але Вам не закидають, що створення групи, до якої ввійдуть і депутати-регіонали, суперечитиме тому ж духу демократичної коаліції?

На сьогодні до нашої групи вже чіпляють різні ярлики, мовляв, Фельдман робить це від Блоку Юлії Тимошенко. Але ті ж регіонали не зобов`язані підтримувати мене в голосуванні за Юлю! Тим більше що фракційна дисципліна не дозволить їм так проголосувати, а у мене розуму вистачить не пропонувати їм цього, і в них – пропонувати мені таке. І взагалі – причому тут одне до іншого?

У цій групі ми говоритимемо тільки про Харків. Якщо вона працюватиме – буде і результат, не працюватиме – нічого не буде. І тоді всі ці підписи і шоу залишаться у минулому.

З іншого боку, місто може одержати програму розвитку, техніку, устаткування, гроші, врешті-решт.

У групу «За Харків!» вже ввійшли дев`ять депутатів, вона відкрита, і кожен може прийти, записатися, подавати свої пропозиції і працювати. Тим більше, адже вони не до мене особисто прийдуть – я ж не директор лавки. Я тут рядовий член, такий як всі.

Але сьогоднішня харківська влада – Ваші опоненти, і поки Ви тут зберетеся допомагати, може, вони все так «облаштують», що і розвивати Вам не буде чого?

Вся проблема в тому, що містом ніхто з них не збирався і не збирається займатися. Їм вже навіть не потрібно досиджувати до кінця – вони встигнуть за кілька місяців, що залишилися, зробити все, що хочуть, і залишити після себе випалену землю: величезний муніципальний борг, зруйновані дороги, повністю розпродане майно громади.

При цьому вони виключають варіанти, що хтось приходить в мерію не заробляти, а витрачати, для того, щоб відбутися або щоб розвивати місто. Адже при повній бездіяльності правоохоронних органів зараз розмова в харківській мерії така: «Слухай, там ще щось є чи вже немає?»

А на сьогоднішній день ще «щось» є?

Я не робив ревізію. Але ми обов`язково проведемо повний аудит діяльності міськвиконкому і міськради. Буквально найближчим часом буде створена парламентська слідча комісія, яка знайде відповіді на багато запитань.

Ви переконані, що перевибори мера в Харкові відбудуться вже навесні. Для себе Ви вже визначилися, чи виставлятимете свою кандидатуру? 

Я думаю, що братиму участь у виборах.

А в уряді Ви себе не бачите?

Я бачив себе в уряді донедавна. Але те, що відбувається сьогодні в Харкові, напевно, змусить мене завершити процес, який я повинен тепер закінчити.

В уряді Ви ким збиралися бути?

Я хотів реалізувати якісну програму в Міністерстві праці і соціальної політики. Розумію, що це складно, але у мене є величезна кількість багаторічних напрацювань, є команда для цієї роботи, грамотні консультанти, які знайомі зі світовим досвідом. Я вважаю, що якби ця команда почала працювати, то вже за півроку вона дала б віддачу. Все-таки соціальною політикою я займаюся дуже давно.

Що відповів губернатор Харківської області Аваков на Вашу пропозицію створити комітет з незалежного аудиту діяльності міських властей і контролю за дотриманням законності в Харкові?

Я упевнений, що він підтримає цю ідею, комітет буде створений, і всі відповідні дії почнуться.

Проте зараз деякі газети, з якими Ви, до речі, хотіли судитися, пишуть, що Ви збираєтеся домовлятися зі своїми опонентами, що вже ведете з ними переговори.

Авжеж!.. Мабуть, тому, тільки-но ми «домовилися», тільки-но всі питання «порішали», я і пішов судитися з ними по більш ніж шістдесяти позовами. Які, до речі, виграються.

Як кажуть, «за окремою домовленістю» ми перевіримо ще рішення 14-ї і 15-ї сесій Харківської міськради і теж оскаржимо все, що можна, в судовому порядку.

І ще: саме днями – знову таки, “за домовленістю з ними” – я був у генерального прокурора і як народний депутат попросив його звернути увагу на свої посадові обов`язки. Буду і у Президента, у всіх, кого призначать новими силовиками. А ще особисто візьму участь в роботі тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з перевірки діяльності харківської влади.

Отже, як кажуть, користуючись нагодою, хочу передати привіт всім, хто мене знає!..

Якщо вже ми знову повернулися до теми парламенту, скажіть, чи підтримуєте Ви ідею Президента Ющенка прийняти закон про кримінальну відповідальність за публічне заперечення Голодомору? Адже Ви активно працюєте над тим, щоб Голодомор 32–33 років в світі був визнаний актом геноциду проти українського народу.

Підтримую трьома руками. Правда є правда, і її не можна пофарбувати в інший колір. Це мужність – назвати речі своїми іменами. Якщо Холокост – це правда і його заперечення є кримінальним злочином, то й геноцид проти українського народу також є правдою і за його заперечення теж треба притягати до кримінальної відповідальності. Я переконаний, що чим раніше Україна переборе і перемеле цю ситуацію, тим чистішою і красивішою вона виглядатиме навіть для самої себе.

Більш того, я просив Президента саме в Харкові провести великий Форум згоди. Тому що Харків був столицею України за Голодомору. Це до Харкова приїжджали з інших міст добиватися правди від радянського керівництва України, рятуватися від голоду і вмирали. Це до Харкова тягнулися піші колони, і саме Харків був центром цього кошмару. Це в Харкові з голоду померли два з половиною мільйони людей.

Чи прийме сьогоднішній склад парламенту такий закон?

Упевнений, що так.

Але точно так, як і я виступаю за кримінальну відповідальність за заперечення Голодомору, я боротимуся з тими, хто намагається роздути національну ворожнечу на цьому грунті. Голодомор не зробили росіяни чи татари, чи євреї – його зробила радянська влада. Винен у цій трагедії тоталітарний режим комуністів.

Олена Мілосердова, Олександр Харченко

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter