Наш паровоз вперед летить ?

Середа, 27 лютого, може стати поворотним днем у житті Харкові – не виключено, що міськрада ухвалить рішення про передачу метрополітену у комунальну власність. Противники застерігають – на їхню думку, це може мати серйозні наслідки для підприємства і самого міста…

Харківський метрополітен належить до державних підприємств стратегічного значення. З розпадом Радянського союзу Україна не створила більш-менш оптимальних структур управління такими об’єктами, якими були Міністерство шляхів сполучення СРСР та союзний галузевий Главк, що сьогодні лише загострює проблему ефективності управління цим максимально витратним об’єктом. Досить сказати, що лише такі найбільші статті витрат, як заміна рухомого складу та перевезення пільговиків, загалом становлять понад 500 млн. грн. з держбюджету на рік для Харківського метрополітену. Отже, питання про те, хто і як керує цим підприємством, яку ставить мету і які цілі переслідує на перспективу, є нині надзвичайно актуальним. Про це говорять представники харківського Блоку Юлії ТИМОШЕНКО – політичної сили, яка чи не найгостріше порушує питання про доцільність передачі в комунальну власність стратегічного державного об’єкту саме сьогодні.

Кілька років керує Харківським метрополітеном Сергій Мусєєв, представник Партії регіонів. Керівник як керівник, але саме в цей період, кажуть опоненти, відбувається кілька важливих подій, які так чи інакше змушують говорити про його відповідність посаді та адекватність дій. У ці роки в 1,5 рази зростає вартість проїзду в метро. Зношеність рухомого складу сягає 60-65%, подекуди 80%. Це не пряма вина керівництва, але ситуація вимагає великих зусиль, неординарних підходів і рішень для виходу з кризи (враховуючи й хронічний дефіцит фінансування).

Також у цей час, наприкінці минулого року, на підприємстві виникає рідкісний за масштабом конфлікт, який коли-небудь бачило місто. В результаті з роботи звільняють 21 машиніста. 11 лютого на знак протесту семеро з них оголошують безстрокове голодування з вимогою поновити їх на роботу та усунути з посади керівника. 14 лютого наказом міністра транспорту Йосипа Вінського С.Мусєєва тимчасово, на час перевірки, усунуто від роботи, а замість нього виконуючим обов’язки начальника метрополітену призначено Геннадія Броншпака, представника Концерну АВЕК. Щоб залагодити конфлікт, він спробував був поновити на роботі звільнених і пішов на створення узгоджувальної комісії для його остаточного розв’язання.

Цю кадрову зміну в керівництві Харківського метрополітену деякі аналітики сприйняли як перемогу демократичних сил у регіоні. Заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький зазначив, що «зміна керівництва місцевого метрополітену є першою кадровою перемогою губернатора Арсена Авакова - досі ключові посади в області посідали люди, близькі до Партії регіонів». Він вважає, що подібна тенденція посилюватиметься й надалі: «Варто очікувати, що найближчим часом керівниками стратегічних підприємств призначатимуть людей, не залежних від Василя Салигіна, Михайла Добкіна та Геннадія Кернеса, - прогнозує експерт. - Таким чином, місцевим регіоналам буде практично неможливо залучити новий менеджмент подібних об`єктів у свої сумнівні схеми».

Але суд заступається за Мусєєва (він у день виходу наказу міністра перебував на лікарняному), і конфлікт вибухає з новою силою. 18 лютого машиністи продовжують голодування, 25 лютого шестеро - вся група голодуючих – потрапляють до лікарні, і чи не весь колектив машиністів та члени їхніх сімей оголошують про готовність приєднатися до акції протесту. Лідери профспілок та облдержадміністрація умовляють машиністів не вдаватися до радикальних форм протесту і в ці дні звертаються до Генпрокуратури, СБУ та міністра з проханням втрутитися у розв’язання конфлікту.

За кілька днів поновлений на посаді Мусєєв скасовує всі накази і розпорядження Броншпака, блокує його роботу, обіцяє повернути на роботу машиністів (хоча ті не вірять йому) і заявляє про намір зустрітися з прем`єр-міністром України Юлією Тимошенко і викласти ситуацію, яка склалася на підприємстві.

З іншого боку, представник Національної служби посередництва та примирення Ольга Зуєва констатувала глибоку кризу в харківському метрополітені. За її словами, службі не вдалося залагодити колективний трудовий конфлікт у харківській підземці - керівництво метрополітену проігнорувало 4 звернення посередників.«Голодування, - заявила О.Зуєва, - слід сприймати як крайній захід, на який пішли машиністи для вирішення трудової суперечки. Представники адміністрації метрополітену не налаштовані на діалог».

Весь цей час на боці С.Мусєєва виступає влада Харкова. Зокрема, міський голова Михайло Добкін інформує Президента і говорить, що Віктор Ющенко пообіцяв розібратися в ситуації, що склалася, і «не допустити до керівництва підприємством людину, здатну викликати конфлікт між керівництвом підземки і трудовим колективом».

На такому фоні міська рада вирішує винести на сесію 27 лютого питання про надання попередньої згоди на прийняття до комунальної власності міста Харкова ДП «Харківський метрополітен». Рупором виступає директор Департаменту транспорту і зв`язку Євген Водовозов. На запитання, навіщо місту метрополітен, він відповів, що «це підприємство виконує в основному міське замовлення, але при цьому має регуляторну політику в області, господаря в Києві, дотування будівництва з міського та державного бюджетів. «Ми навіть не є суб`єктом ініціативи, і в разі чого навіть не можемо забити на сполох, наприклад у разі недофінансування. І якщо взяті, але не виконані державою зобов`язання не будуть виконані, зупинку метрополітену у першу чергу відчуємо на собі ми, а не чиновники в Києві. Це підприємство повинне бути в єдиному транспортному комплексі міста», - переконує Водовозов.

Харківські оглядачі і ЗМІ висувають кілька версій причин протистояння і того, чому влада Харкова «тримається» за Мусєєва.

Ними не пройшла непоміченою «добровільна відмова» метрополітену від ряду об`єктів та земельних ділянок на користь міста. Є припущення, що ці «зайві метри» були продані комерційним структурам. Оглядачі твердять, що все проходить за лаштунками, і важко зробити незалежний аналіз «процесу».

Оскільки колишнє керівництво метрополітену пообіцяло підтримку міській владі щодо передачі метрополітену в муніципальну власність, то є очевидним, що новий керівник підприємства не лише перевірить господарсько-економічну діяльність попередника, але й заблокує цей «подарунок Добкіну».

Головний опонент влади Харкова, народний депутат від фракціє БЮТ Олександр Фельдман вважає, що передача метро місту виявиться всього лише корупційним трюком міської влади. На його думку, є реальна загроза того, що метрополітен під тиском влади вирішить відмовитися від багатьох об`єктів нерухомості (аж до центрального офісу, який добровільно погодиться виїхати на околиці).

Є побоювання, що майновий комплекс метрополітену під тиском нинішньої міськради може бути роздрібнений і частково приватизований. У процесі «передачі» метро може втратити низку режимних об`єктів, а також документи, які свідчать про значні зловживання минулих років. Також питання – хто займатиметься самою «передачею», тобто буде оцінювати майно, описувати, передавати і приймати, та скільки коштуватимуть такі послуги, з чиєї кишені будуть ці гроші. Це може бути «клондайком для корупціонерів» - побоюється Фельдман.

Не останньою причиною, припускають оглядачі, є спроба тіньової капіталізації метрополітену. Не секрет, що з торговців у метро стягуються великі кошти, що тіньовий ринок реклами в метро оцінюється в десятки мільйонів доларів, що кожного року на розвиток метрополітену з держбюджету виділяються сотні мільйонів гривень, що обслуговуванням метрополітену, починаючи охороною об`єктів і закінчуючи  обслуговуванням сайту метрополітену, за держкошти займаються якісь комерційні структури, повідомив журналістам напередодні сесії керівник фракції БЮТ у міській раді Сергій Сьомочкін.

До речі, після свого призначення в.о. Броншпак звернувся до СБУ, аби спецслужби розібралися, чому був заблокований доступ до управління сайтом підземки. За його словами, сайт обслуговує приватна компанія, серед засновників якої і син Мусєєва. А адреса офісу компанії, стверджує він, співпадає з юридичною адресою одного з районних офісів Партії регіонів.

Нарешті, висловлюється тривога стосовно всього майнового комплексу метрополітену, який в основному складається з режимних об`єктів, що завдяки своєму статусу досі не були приватизовані. Це можна вважати тимчасовим, оскільки вже є приклади того, як до муніципальної програму приватизації і відчуження об`єктів комунальної власності деякі такі приміщення вже почали потрапляти, говорять депутати від опозиції.

Узагальнюючи позицію, представник фракції БЮТ Олена Стронова заявила про категоричну незгоду зі спробою передати сьогодні метрополітен у комунальну власність. «Керівництво міста, отримавши метрополітен, - вважає вона, - прагне оперувати фінансовими потоками, питаннями землі, а безпеку, всю важку роботу з реального управління хоче залишити за Мінтрансом». «Підприємства метрополітену, - говорить О.Стронова, - залишаються залежними від субвенцій і фінансової підтримки Міністерства транспорту. А економіка міста сьогодні є неефективною, і ми знаємо, скільки воно бере сьогодні позичок і субвенцій. Тобто надійних стабільних самостійних доходів, які були б достатніми для утримання метро, місто фактично не має».

В цій ситуації представники опозиції висловлюються за те, щоб до керівництва метрополітену прийшов ефективний менеджер, який би вивів підприємство з кризового стану, уберіг його від корупції, розвалу та розкрадання, як це вже сталося з багатьма великим державними підприємствами.

Володимир Кравченко

УНІАН в Google News