Підпишіться на нас в Google
Пісня британського гурту The Zombies "Care of Cell 44", яка не змогла потрапити до чартів після виходу в 1968 році, через десятиліття отримала визнання критиків і увійшла до списку найкращих композицій 1960-х, пише журнал Parade.
Композиція стала частиною другого й останнього студійного альбому гурту Odessey and Oracle. Платівку записали в 1967 році на легендарній студії Abbey Road – практично відразу після роботи The Beatles над Sgt. Pepper’s Lonely Hearts Club Band. Однак у Великій Британії альбом виявився комерційно невдалим, а до моменту його виходу в США у 1969 році гурт The Zombies уже розпався.
Парадоксально, але музиканти розраховували саме на успіх "Care of Cell 44". Пісня розповідала про чоловіка, який чекає на повернення коханої з в’язниці. Незвичайний сюжет доповнювався експериментальним звучанням: під час запису клавішник і автор композиції Род Арджент використовував мелотрон Джона Леннона, залишений у студії після роботи The Beatles.
Попри сподівання гурту, пісня не викликала інтересу у слухачів і не потрапила до чартів. Пізніше вокаліст The Zombies Колін Бланстоун високо оцінював композицію, відзначаючи її сильну мелодію, гармонію та текст. Басист Кріс Вайт, у свою чергу, згадував, що спроби просунути пісню не принесли очікуваного результату.
Згодом ставлення до "Care of Cell 44" змінилося. Композиція отримала визнання музичних критиків і була включена Pitchfork під №98 до списку 200 найкращих пісень 60-х.
Критик Джон Мотлі особливо підкреслив контраст між незвичайним тюремним сюжетом і сонячним, практично безтурботним звучанням пісні. На його думку, саме поєднання багатоголосних гармоній, яскравої мелодії та захопленого вокалу робить цю композицію однією з найпам’ятніших робіт гурту The Zombies.
Так пісня, яка не стала хітом під час свого виходу, через десятиліття отримала статус однієї з найпомітніших композицій епохи.
Нагадаємо, раніше УНІАН писав, яка пісня 1988 року зі списку "найкращих в історії" несподівано отримала нове життя.
