Підпишіться на нас в Google
Деякі рослини спочатку поводяться зразково: швидко заповнюють порожні ділянки, прикрашають паркан або оживляють нудний куточок саду. Але з часом вони починають розростатися – коріння повзе під землею, паростки з'являються між плитками доріжки, а витких рослини перелазять до сусідів, пише countryliving.
За допомогою садових експертів вийшло виділити 5 рослин, які потребують постійного контролю.
Їх радять не висаджувати на ділянці без суворого обмеження росту.
М'ята
М'ята в горщику з магазину виглядає цілком безпечно. Але варто висадити її у відкритий ґрунт чи піднятий бортик – і вона розповзеться далеко за межі первинної ділянки. Її коріння пускає підземні пагони, тож нові парості можуть з'явитися на значній відстані від материнського куща.
Досвідчена садівниця та фермерка Ліндсі Частейн наголошує: якщо м'яту не стримувати, вона розповзатиметься навсібіч, доки не вичерпає весь доступний ґрунт.
Крістін Саа Назер, експертка з контейнерного та компактного садівництва, радить одразу тримати рослину під контролем: у невеликому саду набагато простіше висаджувати м'яту в горщик, де можна регулювати ріст коріння – саме так вона рекомендує чинити і сама так робить.
Що робити: висаджувати м'яту виключно в контейнер, або ж закопати в землю горщик без дна. Час від часу перевіряти, чи не вилізло коріння за його краї.
Гліцинія
Гліцинію цінують за розкішне весняне цвітіння, але з роками вона перетворюється на масивну деревʼянисту рослину. Без регулярної обрізки та міцної опори вона здатна переростати відведений простір, деформувати шпалери й паркани та пригнічувати сусідні насадження.
За словами Крістін, гліцинія – саме та рослина, яка часто застає садівників зненацька: вона вражає красою, але може розростись до значних розмірів і вимагає постійної обрізки, щоб не поглинути шпалеру, паркан чи сусідні насадження.
Особливо обережними, за її словами, варто бути власникам невеликих ділянок – саджати гліцинію варто лише там, де є велика й міцна шпалера.
Фахівці Королівського садівничого товариства (RHS) радять обрізати гліцинію двічі на рік: гнучкі зелені бокові пагони – у липні-серпні, а потім ще раз скоротити їх до двох-трьох бруньок у січні-лютому. Це утримує рослину в межах відведеного простору і водночас стимулює цвітіння наступного сезону.
Що робити: висаджувати гліцинію лише там, де є місце для міцної стаціонарної опори, і бути готовим обрізати її влітку та взимку.
Буддлея
Буддлея приваблює густими, багатими на нектар суцвіттями, які обожнюють метелики та інші комахи-запилювачі. Однак деякі сорти виростають значно більшими, ніж очікують садівники – до кількох метрів заввишки і завширшки, а дозрілі кущі розкидають навколо безліч легких насінин, які легко розносить вітер.
Люсі Бредлі, експертка з садівництва компанії Easy Garden Irrigation, зазначає: щоб тримати буддлею під контролем, потрібен потрійний підхід – жорстка обрізка, своєчасне видалення відцвілих суцвіть і точкове усунення зайвого коріння.
Для стандартних сортів Buddleja davidii Люсі радить навесні жорстко обрізати основні стебла до висоти 30-60 см від землі, аби рослина не перетворилася на неохайне дерево.
Щоб зменшити кількість небажаного самосіву, вона рекомендує з середини літа зрізати відцвілі суцвіття: щойно квітка зів'яла більш ніж на чверть, її варто одразу видаляти секатором, обрізаючи стебло приблизно на сантиметр вище здорової пари листків.
Для невеликих ділянок краще підійдуть карликові сорти, наприклад Butterfly Candy Little Purple, розмах якого сягає лише близько 80 см.
Що робити: навесні жорстко обрізати кущ і протягом літа видаляти відцвілі суцвіття, поки вони не встигли обсипати насіння.
Бамбук
Як зазначає RHS, бамбук став популярним вибором для живих огорож завдяки швидкому росту та вічнозеленому листю. Втім, одні види набагато простіше тримати в межах ділянки, ніж інші. Фахівці товариства поділяють бамбук на дві основні групи – кущові та ризомні (повзучі). Повзучі сорти розповзаються значно активніше, тоді як кущові зазвичай ростуть компактною групою.
Повзучий бамбук поширюється підземними стеблами, і нові паростки можуть з'являтися далеко за межами початкової ділянки посадки.
RHS радить використовувати кореневі бар'єри, висаджувати бамбук у контейнерах або обирати кущові сорти, як-от Fargesia чи Chusquea.
Крістін також застерігає від необдуманого висаджування повзучих сортів на невеликих ділянках: за її спостереженнями, там, де вона живе, бамбук неодноразово захоплював простір, а видалити його потім виявлялося дорого й клопітно – рослина розповзається під землею, і щойно вкорениться, стримати її стає дуже важко.
Що робити: не саджати повзучий бамбук просто в ґрунт без надійного кореневого бар'єра і регулярно перевіряти, чи не з'явилися паростки за межами ділянки.
Дикий виноград
Дикий виноград здатен вкрити голі стіни й паркани ефектним осіннім листям, але без обрізки росте дуже швидко й високо, створюючи густі зарості, що затіняють сусідні рослини.
Люсі попереджає: обрізані пагони не можна залишати на землі, адже вони здатні вкоренитися просто там, де впали. Обрізати ліану найкраще на початку зими, після опадання листя, – особливо там, де вона підбирається до даху, ринв чи вікон.
Особливу обережність варто виявляти, знімаючи стебла з пофарбованих поверхонь: за словами Люсі, вусики рослини утворюють присоски з липкою смолистою речовиною, яка міцно закріплює її на поверхні й здатна здирати фарбу або залишати незникаючі сліди.
Для невеликих садів Люсі радить взагалі відмовитися від цієї рослини: краще саджати дикий виноград лише там, де достатньо простору для розростання – або як швидке ґрунтопокривне рішення, або на великій міцній стіні чи паркані.
Що робити: залишати рослині достатньо простору, обрізати пагони подалі від даху, ринв і вікон, і стежити, щоб вона не виходила за межі ділянки чи не потрапляла до сусідів.
Раніше ми писали про 6 садових порад, які досі залишаються актуальними.
