Денисе, почнемо з найважливіших новин у музичній індустрії. У лютому цього року відбудеться фінал Нацвідбору на Євробачення-2024. Вже відомі учасники та їхні пісні. На кого ви робите ставки?
Як показує практика, може перемогти, хто завгодно, але у мене є не те, щоб фаворити, а люди, які мають чисто технічно шанси представити Україну. Хороші шанси є у старої гвардії під назвою Alyona Alyona і Jerry Heil. У них досить цікавий трек. І якщо буде правильний performance, то цілком ймовірно, що вони можуть гідно представити нашу країну на Євробаченні.
Ще, на мою думку, перемогти в Нацвідборі може Melovin. Він вже брав участь у Євробаченні, тому це великий для нього плюс. Він знає конкурс зсередини, і він на цьому робить акцент. Його пісня в музичному плані конкретно підходить для Євробачення. Знаючи, який він яскравий персонаж, він не підкачає.
На третє місце я б поставив скандальний колектив NAHABA. У їхній пісні впізнали трек російської групи "Тату". Так, дуже схожі пісні, але якщо все правильно обіграти, правильно подати на сцені і додати, що один з учасників групи служить в ЗСУ, то у них є всі шанси. Ця істерія і крик про те, що відбувається і куди дивиться вся Європа, може мати правильну для нас історію.
Вашим лідером виявився дует Джеррі Хейл і Олени Олени. Однак їхня пісня "Teresa & Maria" викликала чимало хейту через згадку Матері Терези. Багато глядачів вважають, що Тереза була "моральним людожером", тому співати про неї - неприпустимо.
Ситуація з Дівою Марією і Матір'ю Терезою дуже показова для України. Ось знайшли все-таки до чого причепитися ці кроти вікіпедійські. Це хейт заради хейта. Ну ок, були гріхи у матері Терези. Знаєте, що мені взагалі дуже сподобалося? Висловлювання, що до Марії хоча б питань немає. Хоча, якщо сильно постаратися, то і до неї можуть бути питання. Нагадую, що сина Діви Марії - Ісуса Христа - взагалі розіп'яли, а він був людиною святішою за святих, сином Божим. У всякому разі, так в Біблії пишуть.
А Мати Тереза - це бренд. Якщо ми говоримо про Євробачення, як про європейський конкурс, то використання таких брендів йде тільки в плюс Виконавцю. Особисто у мене асоціації з Терезою - благодійність, людинолюбство та інше. І саме це буде клацати в головах людей.
Тому я вважаю, що це роздутий скандал. Він для людей, які займаються ідеологічною складовою в українській культурі - це важливий момент. Його потрібно обговорювати і артист повинен відповідально ставитися до текстів, які він пише на міжнародні конкурси. Але ось це ось зараз мені здається, м'яко кажучи, дещо роздутим.
Якось так історично склалося, що Україна всього кілька разів перемагала на Євробаченні і, в основному, ці перемоги були приурочені до якихось важливих подій в нашій країні. Однак минуло вже два роки з початку великої війни, світ трохи втомився від усього, що відбувається... Чи означає це, що наші шанси на перемогу можуть різко впасти?
Давайте будемо дорослими людьми і зізнаємося собі, що навряд чи ми переможемо в цьому році, як би нам цього не хотілося. Так, ми повинні визнати, що світ трохи втомився від війни. До того ж Європа вже віддала нам данину у вигляді перемоги Kalush Orchestra 2022 році. Я раджу подивитися на ситуацію трохи під іншим кутом. Зараз нам дуже важливо правильно показати себе в плані того контексту, який відбувається в нашій країні. Тобто нам потрібно достукатися до Європи вже не в дусі "Дайте нам зброю!", "У нас людей вбивають", "Що ж це таке відбувається?", "Росія - козли", а нам потрібно розповісти якусь історію, яка торкнеться серця європейців. Вони повинні зрозуміти, що зло розправляє крила і якщо воно переможе в Україні, то не зупиниться і піде далі. Ось головний меседж. Мені здається, що його потрібно запакувати в якогось Володаря кілець.
І ще: чому я завжди роблю акцент на слові performance? Тому що багато буде залежати від того, як ми продемонструємо свої наративи. Це вже робота режисера.
Чому в Нацвідборі не беруть участь зірки старої плеяди - Оля Полякова, Андрій Данилко, Злата Огнєвіч?..
Вже третій рік поспіль Євробачення є конкурсом для молодих, початківців, маловідомих виконавців. І це правильно. Я думаю, що це і є європеїзація нашого суспільства, культурного в тому числі. Це очищення від думок, що від Євробачення залежить доля нашої країни, як це було до війни. Так, зараз наша доля в якомусь плані залежить від Євробачення, але знову-таки сенс буде не в Поляковій, Огнєвіч або Данилко, а в меседжі, який зможе донести молодий артист. Питання в тому, щоб цей артист був в першу чергу готовий медійно представити свою країну. Багато що залежить від інтерв'ю, яке він буде давати.
Великий плюс в тому, що українська музика розвивається, і Євробачення є відмінним трампліном для промо, для старту подальшої кар'єри артиста. Але є й інша сторона медалі. Мені здається, що не всі фіналісти Нацвідбору зможуть правильно донести свій меседж під час інтерв'ю, правильно поводитися на сцені, правильно спілкуватися. Не тому що вони якісь дурні, а тому що вони ще просто недосвідчені. Ось цей фактор потрібно враховувати. Особливо в цьому році, коли нам потрібно достукатися до умів, сердець і вух європейців.
Давайте обговоримо останні новини в українському шоу-бізнесі. Нещодавно продюсер Олег Боднарчук назвав Тіну Кароль "сірим кардиналом", тому що вона свого часу не дозволила Ані Лорак повернутися на батьківщину. Як ви вважаєте, тут питання в конкуренції або виключно в позиції Лорак щодо війни?
Так, дуже багато чуток ходить і ходило з приводу Тіни Кароль і її виживання Ані Лорак в тому числі. Я не беруся про це судити, тому що не тримав свічку. Але це дуже красива легенда, в яку я готовий повірити. У будь-якому випадку це ніяк не применшує того, що Лорак зараз знаходиться в Росії, про її позиції всі знають. Точніше, про її відсутність. Поки її країна купається в крові, вона виступає на концертах в РФ.
А Тіна Кароль, як мінімум, має проукраїнську позицію, координує це все у світовому контексті. Не думаю, що на даний момент Тіна Кароль є "сірим кардиналом", тому що вона багато чого змінила в нашій країні, в світі. Її позиції не такі вже сильні, як були до війни, проте навіть якщо вона вижила Ані Лорак, честь їй і хвала. Раз Ані Лорак настільки слабка і недоліка щодо своєї позиції по війні в рідній країні, яка вмирає у неї на очах, то яка різниця - Тіна Кароль це зробила або хтось інший.
Є ще одна відома українка, яка вважала за краще криваві рублі, - Анна Асті. Чому вона вирішила стати на шлях зрадниці?
Позиція Асті говорить про стратегічну недоліковість, бажання миттєвих благ, які дає Росія у вигляді грошей. Але, як ми бачимо, карма її наздогнала. Дівчинка зустріла війну в Україні, ховалася в підвалах, бачила, що тут відбувається, але тим не менше виїхала і продовжила виступати на кремлівських концертах. Наскільки мені відомо, зараз її концерти скасовують, після "голої" вечірки Насті Івлєєвої. Не знаю, чим це все закінчиться...
У РФ їй вдалося стати успішною тільки тому, що її музика завжди була орієнтована на пострадянський російськомовний ринок, а не український. Але одне можу сказати точно: люди з України, які обрали Росію, самі закопують себе в землю. Вони не можуть зрозуміти однієї простої речі - тут вони зрадники, а там вони теж зрадники. Там вони зрадники, манкурти, їх просто використовують в контексті пропаганди. Ось, будь ласка, українські артисти, які підтримують Росію і мир у всьому світі, голуби летять і так далі. А тут вони н***сти. У будь-якому випадку нічим хорошим їхня кар'єра там не закінчиться. Вони завжди будуть другосортними людьми.
Війна змінила все. І люди, які залишаються в Росії через миттєві гроші, не володіють достатнім рівнем стратегічного IQ, щоб зрозуміти, що на них в будь-якому випадку чекає забуття. І не просто забуття, а ганебне забуття. Оскільки те, як вони вчинили, будучи публічними людьми, інакше як боягузтвом на меркантильній основі і публічною зрадою своєї країни не назвеш.
До речі, чи є хтось із українських зірок, кого ви вважаєте лицемірами?
Спочатку в сферу розваг закладено лицемірство, тому до всіх артистів потрібно ставитися як до дітей, які пізнали дорослі гріхи, але при цьому залишилися дітьми. А ще як до серпентарію. Тому що себелюбство, марнославство, користолюбство сконцентровано у людей, які харчуються енергією слави. Особисто я до цього ставлюся поблажливо. Один відомий продюсер якось сказав фразу: "Артисти - ті ж діти, тільки тр***ються". Я вважаю, що в цій фразі закладений сакраментальний сенс того, що відбувається в шоу-бізнесі.
Щодо лицемірства під час війни, то мене нудить від того, що люди прикриваються зборами на ЗСУ, від того, в якій формі люди вважають потрібно робити український продукт, щоб він зайшов в ефір. Раніше була шароварщина, потім байрактарщина, а зараз ще щось. Український посил це необов'язково Технічний переклад пісні, необов'язково має бути "Переможемо!", "Кров, любов", "Слава Україні" та інше.
Найбільше мене дратує не саме лицемірство в цьому контексті, а невміння це лицемірство прикрити. Настільки це робиться, що мій внутрішній естетик, коли бачить лицемірство, яке людина не змогла гідно прикрити. Але знову-таки до цього потрібно ставитися поблажливо. Блазні, повії завжди користувалися популярністю при будь-якій владі, тому що людям потрібен і хліб і видовище.
Багато артистів просто не змогли перебудуватися з початком війни. Зараз вже має значення, що ти говориш, як ти говориш, перед ким ти виступаєш, як ти заробляєш і взагалі, як ти себе ведеш і яка твоя громадянська позиція. Це дуже важливо, оскільки деякі публічні особистості, які називали себе селебріті в нашій країні, виявилися неготовими нести цей тягар під час війни. Їх піар-менеджери вважали, що бути публічними людьми - це ходити по каналах і радіо, штучно створювати скандали, інтриги, розслідування. Це було відмінно до тих пір, поки світ не став змінюватися. Але люди чомусь залишили у себе в голові хайп. Вони виявилися нездатні відповідати за базар.
До речі, а ви вірите в щирість Алли Пугачової? Якщо Галкін публічно засудив війну, то вона - ні. Вам щось відомо про їхнє життя зараз?
Чесно кажучи, я перестав так глобально за ними стежити. Але можу сказати, що Галкін молодець. Я всіляко підтримую, але думаю, що педалювати історію "хороших росіян", особливо в нинішній час, неправильно. Вони якимось чином хочуть очиститися від лайна, до якого вони, в тому числі, і привели. Ну ось, нехай очищаються, а ми вже подивимося на результат, тому що результату поки особливого немає, а очищаються вони всі по Ізраїлях, по Європах, по Америках. Вони взагалі ніяк не впливають на ті процеси, які відбуваються в їхній країні, а хотілося б, щоб впливали, оскільки вони знову ж публічні люди.
Щодо щирості Пугачової та її позиції, то можу відзначити, що вона просто мудра жінка. Я прекрасно розумію її бажання, знову ж таки всидіти не тільки на двох, а й на трьох стільцях. Її дуже багато пов'язує з Росією, в тому числі і фінансово. І контакти з людьми, які не останні в РФ, у неї досить великі. Я розумію її як людину. Ось і тому не беруся її не засуджувати, не хвалити. Слава Богу, що вона як мінімум виїхала. І, як максимум, не підтримує цей збройний конфлікт. Вона не висловлюється з цього приводу позитивно і не коментує. За це їй велике спасибі. А акцентувати увагу на благодіятелях як Галкін, Пугачова, Макаревич і всіх інших, я не хочу, тому що ми повинні просто викреслити зараз взагалі ось це все з нашого інформаційного простору.
Чому багатьох зірок під час війни скинули з вершини? Наприклад, Потапа, Дорна, Брежнєву і так далі?
Тому що всі ці люди були максимально орієнтовані на російський ринок. Потап намагався всидіти на двох стільцях, Дорн і Брежнєва теж. Потім раптом вона визнала, що українка, але з 2014 року називала себе російською виконавицею. Їй задавали питання "Чий Донбас? Чий Крим?" А тепер вона стала "щирою українкою". Але знаєте, люди все пам'ятають.
Вони вибрали для себе позицію пересидіти. В результаті нічого не отримали. Але і тим артистам, які швидко "перевзулися", я теж не вірю. Просто їм пощастило вчасно зорієнтуватися. Я вірю в їхню любов до грошей, а не до України.
Потап і Лобода зробили все, що протеворечіт законам правильної поведінки в критичній ситуації. З Лободою все зрозуміло, там позначилася відсутність Нателли Крапівіної, у якої теж неоднозначна позиція - вона Росію не підтримує, але і про Україну особливо не печеться. А Свєта без її твердої руки не змогла прийняти рішення, а коли все ж зробила вибір, то вже було пізно. А у Потапа була сильна команда. Тому мені незрозумілі його виїзди до Іспанії, заочний вступ до ТрО, пісні про волонтерів... Всі ці історії просто закопують його ще далі. На ньому в Україні можна ставити хрест. На Лободі теж. Що стосується Брежнєвої, то вона була менш захейченою. Фото з Польщі, волонтерство і кілька треків з Tayanna були фоновими. Я не думаю, що це їй дуже допоможе.
Тобто відбулося очищення. Цілком закономірне. Зараз набирають популярності молоді артисти, у яких немає шлейфу російської естради.
Як ставитеся до того, що багато артистів їздять за кордон нібито з благодійними цілями і вкрай рідко приїжджають в Україну? Наприклад, той же Потап.
Артист, який вміє збирати гроші, повинен збирати гроші. Це правильно, якщо він реально збирає гроші, реально приносить їх, реально є звітності, які показують, куди ці гроші йдуть. Якщо артист їздить по корпоративах, що, на жаль, теж нерідко зустрічається, вирішує якісь питання, виступає на корпоративах і якісь копійки відраховує ЗСУ, то це неправильно.
Я думаю, що це дуже легко вирішити. Потрібна проста звітність-скільки грошей заробив, куди вони переведені. Тоді буде зрозуміло що, навіщо, куди, чому.
Якщо глобально говорити, то я, звичайно ж, тільки за, щоб артисти їздили і збирали гроші, тому що з грошима зараз дуже туго з приводу волонтерства. І взагалі з приводу дотації на війну, на Україну і так далі.
Ви сказали, що український шоу-бізнес дуже змінився з початку війни. При цьому в топах досі є Асті, Моргенштерн та інші росіяни. Як ви це пояснюєте собі?
Не можна по клацанню пальців вивести з організму токсини, якими він був просочений десятиліттями. До того ж у нас досить слабо була поставлена ідеологія до війни. Ми, на жаль, не встигаємо наздоганяти ідеалогічну залізну бронебійну машину Російської Федерації. Це власне "завдяки" якій і почалася ця війна. Ми не розуміли і не усвідомлювали, або робили вигляд люди, які повинні були займатися з 1991 року ідеологічною складовою української держави, національною ідеєю. Я це називаю побутовим патріотизмом на прикладі США, які піднімають прапор у своїх дворах і пишаються тим, що вони американці. Ось ця робота десятиліттями проводиться, тому що потрібно пишатися тим, що ти житель своєї країни, а для цього потрібен фундамент, не просто матеріальний, а ідеологічний. У нас з цим були великі проблеми.
Тому контрпропаганда повинна бути дуже сильною. Можливо, такий же, як у Росії. Тому наявність Моргенштерна, Асті та інших російських виконавців в хіт-парадах України - чіткий показник того, що ми погано працюємо з молоддю. Люди все ще мають відчуття, що війна десь далеко. Вони не розуміють, що кожне прослуховування це фінансування російських бомб, які завтра на них впадуть.
Так, дуже складно позбавлятися від російського шлейфу, але це потрібно зробити. Людям на побутовому рівні потрібно пояснювати, що ті гроші, які російські артисти отримують за прослуховування своїх пісень, вони перераховують на зброю, яке потім буде на них направлено.
Яким має бути український шоу-бізнес, щоб ми назавжди забули про російську музику?
Конкурентноздатним. Так, я розумію, що це очевидно, але він повинен бути конкурентоспроможним, а конкурентоспроможним це не означає, що потрібно знімати кальку з західних трендів і переводити треки, наповнені російським менталітетом, на українську мову. Це означає продукувати сучасну музику, яка дихає українською автентикою.
Чому наші артисти не досягають глобального успіху? Тому що вони хочуть бути американською Бейонсе з України або кимось ще. Враховуючи тенденції, я б сказав, що класична музика завжди буде популярною. Так, сопілок ніколи не буває мало, якщо вони правильно використані. У нас офігенні народні пісні, відмінні розспівування, колядки, щедрівки. Ми не до кінця використовували їх у промо-кампанії нашої країни, особливо під час війни.
Ми повинні усвідомити, що основна маса популярних українських пісень в РФ написана саме українськими авторами, просто їх ніхто не знає. Вони харчувалися нашою кров'ю ще дуже давно. Тому ми повинні забути про комплекс "меншовартості", про молодшого брата і так далі. Буде краще, якщо ми буде спиратися на американські тренди, тому що Америка в плані поп-музики завжди була хедлайнером.
До речі, нещодавно стався скандал між Христиною Соловій і Тетяною Навкою. Остання використала пісню "Тримай" у своєму льодовому шоу. Це вже не перший випадок, коли росіяни крадуть наші пісні. Як думаєте, чому?
З тієї ж причини, по якій вони крадуть наші унітази, ікони, нашу культуру в цілому. Вони переписують нашу історію, привласнюють собі заслуги Київської Русі. Практично всіма світовими історіями доведено, що Київська Русь з'явилася набагато раніше, ніж Московія. Ось, які вони просто потім переписали, але тим не менше вони на цьому роблять свою ідеологічну кампанію, повністю будують щодо, припустимо, тих же комунікацій з українцями. Мають нахабство, і це працює.
Чому вони крадуть пісні? Ну, тому що потрібно перевести "Щедрик" на російську, потрібно перевести пісню Соловій на російську, щоб знову-таки русифікувати, якщо ти не можеш це перемогти.
Насправді, Росія успішно це робить. Просто у них з'явився великий ворог - інтернет. Дуже складно зараз маніпулювати деякими речами, тому що інтернет все фіксує і в якому можна побачити якісь альтернативні варіанти і зрозуміти, куди все йде. Наприклад, коли Росія входила в Чечню і Грузію, творила моторошне в Придністров'ї, тоді інтернету не було. Нам показували, як бідним російським хлопчикам злі чеченці голови відрізали. Тепер ми розуміємо, чому і за що. А тепер Інтернет є. І Навке набагато складніше не виглядати ідіоткою. Але на це все одно потрібно реагувати, потрібно судитися... Потрібно зробити так, щоб ця ситуація не була суто між Україною і Росією, а щоб це був світовий масштаб.
Раз вже ми заговорили про переклади пісень, то давайте обговоримо українську творчість в цьому плані. Не секрет, що багато артистів почали перекладати українською свої російськомовні хіти. У тому числі і Ірина Білик. Їй вдасться ще підкорити серця глядачів або її час минув?
Хороше питання, тому що тут справа не тільки Ірині Білик, а взагалі у всіх представників старої школи - того покоління, який хотів потрапити на російський ринок. Я вважаю, що переклад пісень українською-це вчинок, нехай він буде кон'юнктурним, але це вчинок для будь-якого артиста, у якого був хіт російською. Зрозуміло, що багатьма людьми рухає не щось патріотичне, але, тим не менш, така тенденція є. Це добре. Але я не впевнений, що вони знову знайдуть успіх. З початком війни багато що змінилося в свідомості людей, як я вже говорив.
Я послухав переклад пісні "Сніг". Ось він хороший, ось це якраз той випадок, коли переклад навіть краще, ніж оригінал. Але, на жаль, це швидше виняток з правил, ніж правило, тому що найчастіше пісні перекладають українською, щоб догодити радіо і потрапити туди. Це прямо видно і чутно. Це я не вітаю, тому що це якраз більше навіть відвертає, ніж викликає повагу.
Ще один тренд серед українських знаменитостей - усиновлення дітей. З початком війни багато артистів говорять про те, що хотіли б подарувати сім'ю дітям, які залишилися без батьків, а хтось вже і зробив це. Як ви думаєте, це все щиро чи піар?
Я не вважаю, що це зараз тренд, тому що він вже давно є. Ну, як мінімум, на Заході, а у нас, ну такий собі сумний тренд, якщо люди всиновлюють дітей, які втратили батьків під час цієї війни. Навіть якщо це піар, то нехай буде. Головне-щоб діти від цього не страждали. Якщо дітям буде забезпечено хороше життя, вони будуть рости в любові і уваги, то, будь ласка, нехай це буде піаром, якщо це робиться тільки для того, щоб сфотографуватися в журналах. Але це блюзнірство, і за такі речі, як правило, вищі сили потім карають.
Я не бачу якогось, чесно кажучи, тренда серед публічних людей. Навпаки я б стимулював цей тренд. Якщо люди, яких знають мільйони, будуть давати сім'ї сиротам, то це буде хороший приклад для інших.
Ще одна гучна тема - "гола вечірка" Насті Івлєєвої, про яку ми вже говорили. Давайте обговоримо її більш детально. Як ця ситуація може закінчитися?
Ця вечірка була лакмусовим папірцем, який виконував кілька завдань. Перша - показати блазням їхнє місце, тому що блазні завжди повинні залишатися блазнями, а ті блазні, які заганяються, їх можна в будь-який момент покарати, позбавити всього по клацанню пальців. Друга - боротьба з ЛГБТ. Показ сімейних цінностей, скрепів, патріархальних якихось речей, консервативних релігійних речей, на якій базує свою ідеологію Росія. Тобто показати на публічних людях боротьбу з цим усім. Третє завдання - медійно компенсувати нерозуміння людей, у яких в ЗСУ загинули чоловіки, діти, дідусі, батьки... Просто показати їм, що, ось дивіться, ми ж держава. Ми розуміємо, яка зараз ось ця священна війна йде з н***стами. А ось вони, ці п**іки, там зібралися з повіями і влаштували публічну прочуханку. Це свого роду каральний бальзам на душу. Ось цим нещасним людям, яким засрали мізки.
А тепер просто показали, що ті, хто купається в жиру і золоті, можна пошлепать по попці, щоб ось цей Ось народ зрозумів, що влада про нього печеться. Оновная Категорія артистів великого ешелону з цього скандалу вийде і як і раніше у них все буде нормально, а публічно покарають якихось молодих, невідомих. Ось типу репера, який з носком на статевому органі прийшов. Ага, випарують його максимально, припаяють якусь справу, і цим покажуть, що щоб іншим було неповадно. Ось це важливе завдання в РФ - показати, хто господар.
Одним із завдань вечірки Івлєєвої, за вашими словами, була боротьба з ЛГБТ-рухом. Однак, кажуть, що в російському шоу-бізнесі багато геїв. Чому це так поширено там?
Їх багато не тільки в російському шоу-бізнесі, але і в шоу-бізнесі в цілому, як в будь-якому іншому творчому бізнесі. Я десь читав, що одна півкуля мозку відповідає за раціо, а інша - за творчість та емоції. Тому в цій сфері більше, ніж в інших, геїв.
Називати прізвища не буду, тому що це некоректно, але, наприклад, Філіп Кіркоров всією своєю поведінкою вже давно, м'яко кажучи, натякнув на свою орієнтацію. Він як і раніше одягає пілотки на 9 травня, марширує, вдає із себе захисника вітчизни, тестостеронового чоловіка, який мужньо розриває на собі тільняшку. Це має смішний вигляд, так.
Коли Коля Басков, Філіп Кіркоров та інші корчать з себе російських мужиків, які за свою країну, за вітчизну - це смішно, як мінімум, як максимум - безглуздо.
У нашому шоу-бізнесі також є геї. Я знаю, що багато з них воюють у лавах ЗСУ, тому їм честь і хвала. Ті, хто відкрито про це говорить, вони набагато сильніші і мужніші, ніж ті, хто ховається по підвалах. Але в цілому я нічого проти представників ЛГБТ не маю, особливо якщо вони відкрито про це говорять.
Ходять чутки, що Кіркоров неодноразово робив неоднозначні натяки нашим артистам-чоловікам. Ви знаєте такі історії?
Я не був присутній на таких вечірках, тому точно не знаю. Але можу розповісти одну страшну історію про Філіпа Кіркорова, яка передається з вуст в уста. Одного разу, будучи на гастролях, по-моєму, в Києві, чи то він сам, чи то хтось йому засунув в анус пляшку шампанського. Довелося викликати хірурга, щоб йому зашили анус. Правда це чи ні - не знаю, але про це говорять в шоу-бізнесі.
