Скільки коштує стати президентом України

Президентська виборча кампанія у 2019 році відзначається суцільними рекордами - рекордна кількість кандидатів, рекордно довгий бюлетень і рекордні грошові витрати. Голоси виборців вже влетіли кандидатам в «копієчку». За підкуп електорату чиновникам на місцях вже світить кримінальна відповідальність. А не за горами – другий тур.

Поточна виборча кампанія вже потягнула з державного бюджету понад 2,3 мільярда гривень. Це на 20% більше, ніж у 2014 році. І це тільки офіційно.

Звісно, частину з витрачених коштів (92,5 млн гривень) держава вже повернула у вигляді 2,5 млн гривень застави, яку сплачував кожен кандидат, адже після першого туру гроші повернуть лише фіналістам: Петру Порошенку і Володимиру Зеленському.

«Ця кампанія є дороговартістною, і важко навіть спрогнозувати, які будуть остаточні витрати двох кандидатів», - говорить аналітик громадянської мережі «Опора» Олександр Клюжев.

Разом з головою громадської організації «Комітет виборців України» Олексієм Кошелем «Гроші» порахували, скільки ж гривень на цих виборах кандидати у президенти витратили на кожен голос. За словами експерта, на початку 2000-х кандидати сплачували за волевиявлення одного виборця «до 400 доларів». Сьогодні теж можна побачити цікаві кейси. 

Олексій Кошель згадує, що на початку 2000-х кандидати платили до 400 доларів за голос виборця

«Наприклад, Роман Насіров особливий тим, що його фінансовий звіт показав нульові витрати на виборчу кампанію. Але, попри все, кандидат вніс кошти на державний рахунок, кошти виборчої застави, це 2,5 млн гривень», - нагадує Кошель.

Це означає, що на передвиборчу агітацію опальний фіскал Роман Насіров не витратив ні копійки. Бо просто її не вів. Втім, за словами голови КВУ, саме йому голос виборця обійшовся у рекорду одну тисячу гривень.

Математика проста: беремо суму, яку витратив кандидат під час агітації, додаємо заставу для ЦВК, і ділимо на кількість виборців, які проголосували «за». «2,5 млн ми ділимо на 2,5 тис голосів і отримуємо 1 тисячу грн на 1 голос», - наводить розрахунки на прикладі Насірова Олексій Кошель.

Проста математика президентських виборів

Найдешевшим виявився «голос» для радника президента України Ігоря Смішка: всього 4 гривні. «Офіційні витрати 3,9 млн разом з заставою, 1,1 млн голосів виборців отримав. І, таким чином, він витратив тільки 4 грн з огляду на 1 голос. Це найдешевша виборча кампанія на сьогодні», - говорить голова КВУ.

А ось Петру Порошенку виборча кампанія влетіла в «копієчку». Офіційно він витратив рекордних 415 мільйонів гривень. Таким чином, голос виборця обійшовся йому у майже півтори сотні гривень.

«Він отримав 3 млн голосів, тому витрати на 1 голос становили 141 гривню», - розповідає Кошель.

Опонент Порошенка, лідер першого туру Володимир Зеленський витратив ледь не в 6 разів менше – 23 гривні за голос. «Це доволі мало. Але цьому є пояснення. Адже сюди природньо не могли бути включені концерти «кварталу 95», бо вони, в цьому разі, не були формою ведення виборчої агітації, і тому ці витрати є незначними», - зауважує Кошель.

Майже така сама цифра за 1 голос - 22 гривні - у Юрія Тимошенка. Але ця невелика цифра зумовлена тим, що він, як і Роман Насіров, подав нульовий звіт і абсолютно не вів свою передвиборчу кампанію. Тому рахуємо лише 2,5 млн застави.

Зокрема і через відсутність активної агітації експерти називали його технічним кандидатом-однофамільцем для Юлії Тимошенко. «Пів відсотка кандидат Тимошенко точно отримав лише тому, що частина виборців сплутали позначку», - вважає голова КВУ.

450 гривень довелось заплатити за голос виборця - Іллі Ківі. Олександру Вілкулу голос обійшовся у 150 гривень. Олег Ляшко віддав 85 гривень. Трохи менше - 82 гривні - вийшло у Анатолія Гриценка. Юлії Тимошенко голос виборця коштував 68 гривень, а Юрію Бойко – 23 гривні.

Суми за голос виборця різні, а результат - один

Здавалося б, цілком прийнятні цифри. Принаймні, набагато менші, ніж, до прикладу, витрачені на вибори президента Франції Емануеля Макрона – 200 мільйонів євро. Не кажучи вже про бюджет президентських виборів у США (разом із виборами Конгресу) - 6,5 мільярдів доларів!

Але проблема у тому, що ми рахуємо тільки офіційні витрати українських політиків. Тобто ті, які вони самі вирішили, що можуть показати громадськості. Наймасштабніші суми, як завжди, у тіні...

«Ситуація складна тим, що в нас є тіньовий сегмент фінансування виборчої кампанії, тобто, використання коштів, походження яких невідомо. І невідомо, як ці кошти обліковуються», - говорить Олександр Клюжев.

Олександр Клюжев розповідає про тіньовий сегмент вітчизняної виборчої кампанії

За словами експертів, аби дізнатися суму тіньових витрат, офіційні цифри можна множити на два, а то і на п’ять…

«Є ще й практика виплати коштів членам виборчих комісій, офіційним спостерігачам, агітаторам, з ресурсів, які неможливо встановити без проведення слідчих дій», - нагадує Клюжев.

І саме такі слідчі дії зараз тривають по всій країні. Поліція розслідує факти підкупу виборців на користь чинного президента.

Наприклад, містечко Васильків, передмістя столиці. Тут проживає близько 50-ти тисяч людей, більшість з яких - цінний для влади електорат, до якого політики у ці дні шукають особливий підхід. «З 35 тисяч виборців, у нас 10 тисяч пенсіонерів… Ми прийняли рішення надавати матеріальну допомогу тому, хто її потребує, особисто кожному за заявою», - розповідає міський голова Василькова Володимир Сабадаш.

Під свій приціл чиновники взяли, звичайно, найбідніші категорії людей, а на озброєння – матеріальну допомогу. Бюджет програми «Турбота» у цьому році вперше зріс у рекордні два рази – з понад 3 мільйонів до 8-ми.

Але справжній рекорд навіть не у сумах, а у кількості людей, які за суперкороткий термін отримали гроші з міського бюджету. За словами місцевого депутата Миколи Неділька, з 25 січня по 13 березня 2019 року кошти було виплачено чотирьом тисячам мешканців Василькова.

Такого ажіотажу довкола матдопомоги місцевий депутат донині не пам’ятає. І не розуміє, як за один рік в місті втричі збільшилася кількість бідних людей. «У минулому році за весь рік було надано 1262 адресної матеріальної допомоги. Тобто 1262 мешканцям міста Василькова з міського бюджету була надана матеріальна допомога на загальну суму більше як 1 млн гривень», - розповідає він.

Агентам «Грошей» вдалося знайти ексклюзивні документи - списки тих, хто отримав у Василькові по тисячі гривень від влади. Тут усе - прізвища, адреси, суми... Тож «Гроші» спробували перевірити, на яких умовах місцева турботлива влада «допомагала» людям.

«Гроші» отримали списки тих, хто отримав у Василькові «допомогу» перед виборами

Перша адреса – непримітна радянська хрущовка. В ній допомогу від міста незадовго до дня голосування отримали близько трьох десятків мешканців. Усі вони, переважно, пенсійного віку. Першою нас зустрічає 85-річна Ніна Степанівна. Вона розповідає: має статус ліквідатора ЧАЕС, але, каже, таку фінансову підтримку отримує вперше. 

«В січні чи в лютому отримала 1000 гривень…До пенсії мені в грудні добавили 15 гривень», - розповідає вона.

Кількома поверхами вище суттєво молодша сусідка Ніни Степанівни по під’їзду теж радіє, що цього разу їй пощастило потрапити у список на соцвиплати.

«А як ви дізналися про те, що можете отримати допомогу від міста?», - питаємо.

«Ну, через людей, через сусідів», - чуємо у відповідь.

Жінка зізнається: про можливість отримати гроші перед виборами знало ледь не усе місто, як і про те, що за це потрібно робити. «Казали, що потрібно підтримувати за цю тисячу грн потрібного кандидата?», - питаємо.

«Ну, да», - відповідає вона.

«А кого саме казали підтримувати?» - «Петра Порошенка».

Далі агент «Грошей» вдалася до «легенди»: мовляв, журналісти – представники від влади, яким треба дізнатися, чи проголосували ті, хто брав гроші, «як треба»…

Попри отриману «допомогу», не всі виборці голосували, «як треба»

Виявляється, багато хто з отримувачів «допомоги» проголосував-таки за Петра Порошенка. Але, попри таку фінансову мотивацію, віддавати свій голос в обмін на гроші були готові далеко не усі мешканці хрущовки. Принаймні, «Грошам» довелося почути і таке: «Я за нього голосувати не буду, бо, хоча мені три рази додавали пенсію, я 2000 гривень не маю, зате маю другу групу інвалідності, з протезом ходжу».

Втім, отримати «допомогу» від міста не гребували не тільки мешканці бідних хрущовок. У дорогих житлових кварталах, де вартість квартир стартує від 500 тисяч гривень, теж щонайменше 13 осіб отримали допомогу на рівні з інвалідами та чорнобильцями.

Мешканці дорогого житла теж не гребували «допомогою» перед виборами

Єдина відмінність – суми. Власники недешевої нерухомості отримали від 2 000 до 5 000 гривень.

Власники недешевої нерухомості чомусь отримали від міської влади більші суми, ніж мешканці хрущовок

Чому така різниця та хто проживає в цих квартирах? На жаль, поспілкуватися з ними агентам «Грошей» не вдалося. Але майже усіх зі списку ми легко знайшли в Інтернеті. Усі ці люди - державні службовці. Наприклад, Геннадій Сечкеренко, який отримав 2 000 грн, працює заступником начальника командного пункту. Згідно з опублікованою декларацією, в минулому році його дохід складав майже 200 000 грн за рік. І, до речі, про квартиру, власником якої він є і в якій проживає зі своєю дружиною, в декларації ані слова…

Усього, за підрахунками місцевих депутатів, на матеріальну допомогу «Турбота» за місяць перед виборами у Василькові витратили понад 4 млн гривень. Чи отримали взамін те, що планували? Йдемо запитувати в міську раду.

Однак міського голови немає на місці – поїхав на зустріч і вже не має повернутися. Немає на місці і керівника соціальної служби, яка відповідала за перерахунок коштів, вона раптово пішла у відпустку.  Та й відділ, який займався збором документів для виплат, зачинили перед нашим візитом…

Тож в робочий день вдалося знайти лише одну людину, яка має стосунок до розподілу грошей на програму «Турбота».  Оксана Перінська – секретар міськради, заступник голови комісії, яка визначає, кому нараховувати гроші. Утім, на наші запитання вона чітко не відповідає.

Секретар міськради Василькова Оксана Перінська

«Я не можу, я не є розпорядником коштів… Я звичайний член комісії, який голосує за ці питання», - говорить вона.

Однак, за нашою інформацією, саме Оксана Перінська керує виборчою кампанією президента у Василькові, але відверто, звичайно, цього не визнає…

Загалом, подібні програми з підтримки виборців активно працюють і в інших містах. Їхні суми – мільйони бюджетних коштів. «Київська міська державна адміністрація 106 млн грн, Дніпропетровська - 140 на програму «Турбота», Одеська – 90 млн», - розповідає політолог Руслан Бортник.

І це не рахуючи гроші, які вже були витрачені на рекламу, агітаторів та сітку раніше.

«Виключно на програму «Турбота» цього разу по країні витрачено понад 1,5 млрд гривень… В 2017 році на «Турботу» в Україні було витрачено втричі менше – 500 млн», - говорить політолог.

На ці факти не закривають очі й в МВС.  Правоохоронці порушили кримінальну справу і готують проти організаторів схеми підозру. За словами міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, у Василькові проходили слідчі дії, а міський голова, секретар міськради та інші чиновники ходили на допити. «Повістки розіслані 1500 особам», - розповів він.

Тож кримінальна відповідальність не за горами. Але чи варто було ризикувати? Попри відвертий підкуп виборців державним коштом виборці в Василькові (та й в інших містах) проголосували, здається, не так, як хотіла влада.

Анна Чайка, Олена Вдовиченко, Тетяна Стежар

УНІАН в Google News