Без змін до бюджету Україна тільки виграє?

Жоден уряд не спромігся на ефективні процедури контролю за бюджетом… Хто думає про майбутнє, розуміє: ворог номер один – інфляція... Неприйняття бюджету – чинник уповільнення темпів зростання...

Верховна Рада пішла на канікули, так і не ухваливши зміни до головного фінансового документа країни. Ситуацію коментують експерти.

Ігор Бураківський, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:

ЖОДЕН УРЯД НЕ СПРОМІГСЯ НА ЕФЕКТИВНІ ПРОЦЕДУРИ КОНТРОЛЮ ЗА БЮДЖЕТОМ

На сьогодні ситуація визначається досить високим рівнем інфляції та інфляційних очікувань. Пріоритет уряду – гальмування інфляції як чинника, який може підірвати макроекономічну стабільність і загрожувати економічному зростанню. Тому головним напрямком фіскальної політики має бути обмеження державних витрат, зараз має провадитися рестриктивна (тобто обмежувальна) політика.

Наше законодавство вимагає підвищення різного роду соціальних виплат у зв’язку з інфляцією, перегляду розподілу додаткових коштів, які надходять до державної скарбниці. За таких умов виникає ситуація, коли чим більше ми компенсуватимемо населенню доходи у зв’язку з інфляцією, тим більше грошей з’являтиметься на ринку. Це називається інфляційна спіраль. Ми більше платимо – зростають ціни, знову більше платимо – знову зростання. Тож при перегляді бюджету його слід було зробити максимально рестриктивним.

Проте, намагаючись обмежити бюджет, ризикуємо отримання рішення КС, який бере до уваги сиріт, босих, голодних... Інфляція триватиме, і я не бачу магічних інструментів, які б давали можливість забезпечити зниження цін.

За найкращими сценаріями, можемо говорити про можливість гальмування темпів інфляції, і це гальмування залежить від багатьох чинників.

Невитрата коштів, запропонованих у бюджеті, з економічної точки зору стримуватиме інфляцію, і тому в цьому сенсі, як це цинічно не звучить, неприйняття бюджету грає на користь у боротьбі з інфляцією.

У вересні бюджет таки буде прийнято.

Чи може уряд витрачати кошти у ручному режимі? Є певні можливості, є відповідні програми, але наскільки мені відомо, відповідно до бюджетного законодавства уряд не може просто так взяти додаткові надходження (на сьогодні це 30 мільярдів гривень) і розподілити на власний розсуд. Навряд чи є небезпека, що уряд розтринькає їх за місяць. Для цього нема юридичних можливостей.

З іншого боку, певну суму додаткових коштів, пов’язаних, скажімо, з Євро-2012 слід витрачати вже зараз, спрямовувати їх на перебудову стадіонів, розвиток інфраструктури, доріг.

Україна ніколи не вирізнялася охайним ставленням до грошей – і за наявності бюджету і без нього. Це вічна тема – така ж вічна, як боротьба із корупцією. Поки що жоден уряд не спромігся запровадити жорсткі й ефективні процедури контролю за використанням бюджетних коштів. Хто зробить таку реформу, той увійде в історію як реформатор номер один.

Анатолій Гальчинський, директор Інституту стратегічних оцінок:

ХТО ДУМАЄ ПРО МАЙБУТНЄ, РОЗУМІЄ: ВОРОГ НОМЕР ОДИН – ІНФЛЯЦІЯ

В Україні траплялося, коли бюджет на наступний рік приймався в травні поточного року. Це погано... Але в даній ситуації від неприйняття бюджету економіка тільки виграє, бо її не може накачувати грошима. Тож нема лиха без добра.

Проблемою номер один є макроекономічна стабілізація. Леонід Кучма у подібній ситуації 1998 року, коли світова фінансова криза могла перекинутися в Україну, застосовував механізми секвестру (скорочення видатків). Парламент цього не підтримав, і Кучма указами скоротив усі видатки. Так урятували економіку.

В умовах кризи економіка накачується інфляційними грішми –  ті додаткові 30 мільярдів гривень позапланових доходів – це інфляційні гроші... Так репродукується новий виток інфляції. Але коли ті гроші не будуть зараз вкидатися в економіку, то це хоч якимось чином її врятує її від мультиплікації інфляційного процесу.

Звичайно, багато залежить від подій, які розгорнуться восени. Для мене інфляція найбільше зло. Вона деформує економіку, знецінює інвестиції, з’їдає все, що ми даємо в соціальну сферу. Той, хто думає про майбутнє, розуміє, що ворог номер один – інфляція. Оскільки Верховна Рада фактично виявила довіру до уряду, то він має з розумом підійти до розвитку економіки, до формування бюджету. Макроекономічна стабілізація залишається головним завданням. Якщо є гроші, то слід будувати дороги та реалізовувати інші неінфляційні проекти. Якщо є гроші, то їх слід витрачати. Але з розумом.

Я не знаю всіх показників президентського та урядового варіантів бюджету, але з публікацій у пресі витікає, що вони знову розраховані на споживання.

Ярослав Жаліло, Національний інститут стратегічних досліджень:

НЕПРИЙНЯТТЯ БЮДЖЕТУ – ЧИННИК УПОВІЛЬНЕННЯ ТЕМПІВ ЗРОСТАННЯ

Неприйняття бюджету – негативний момент. Ми матимемо подальше накопичення коштів на казначейському рахунку. Бюджетом передбачалося збільшення видатків регіонам на соціальну сферу, підвищення пенсій, перехід на єдину тарифну сітку. Уряд може стати перед проблемою браку коштів на фінансування цих речей. І я не виключаю, що він може спробувати “в односторонньому порядку” недофінансувати якісь програми, щоб компенсувати брак коштів на соціальні видатки.

Виникнуть інфляційні ризики, а це спонукатиме НБУ до обмежувальної грошової політики. Неприйняття бюджету є чинником уповільнення темпів економічного зростання. Але, з іншого боку, цей чинник гальмуватиме інфляційні процеси.

Зростання цін веде до зменшення прибутковості, нарощуються видатки підприємств. Якщо ми не маємо достатніх темпів економічного зростання, падають надходження до бюджету. Тому важко спрогнозувати, який буде обсяг надходжень. Але кошти нагромаджуватимуться на казначейському рахунку. Як вони витрачатимуться восени, залежить від того, чи досягнуть політичні сили консенсусу.

Опитувала Маша Міщенко

УНІАН в Google News