Вибори чи нова коаліція?

Вибори для Президента – єдиний шанс перетворити ПР і БЮТ із союзників на політичних ворогів... Якщо Тимошенко піде на широку коаліцію, то електорат їй буде непотрібен...

Чого чекати в політичному житті України – переформатування коаліції чи дострокових виборів? Ці запитання ми поставили політологам.

Володимир Фесенко:

ВИБОРИ ДЛЯ ПРЕЗИДЕНТА – ЄДИНИЙ ШАНС ПЕРЕТВОРИТИ ПР І БЮТ ІЗ СОЮЗНИКІВ НА ПОЛІТИЧНИХ ВОРОГІВ

Існує лише один варіант коаліції – БЮТ та Партії регіонів. Бо після російсько-грузинської війни я вже не вірю у варіант коаліції НУ–НС і Партії регіонів. Тому ймовірність дострокових виборів зросла. Для Президента це єдиний можливий варіант контр-гри, ефективний спосіб руйнування антипрезидентської більшості. Як торік він зміг зруйнувати антипрезидентську конституційну більшість шляхом виборів, так може це зробити й зараз.

Якщо він оголошує вибори, то БЮТ і Партія регіонів стають конкурентами.

Я не дуже згоден із тезою, що Президентові немає з ким іти на вибори. Насправді, за розумного і гнучкого підходу, варіанти є. “Наша Україна” може розраховувати відсотків на п’ять на шість. А ще окремо може піти Єдиний центр, Блок Черновецького. Кажуть, що Громадянський актив Києва розгортає структури по всій Україні... На вибори може піти якийсь умовний Блок Арсенія Яценюка. У нього непоганий особистий рейтинг. А ще зростає рейтинг Блоку Литвина, який теж може подолати прохідний бар’єр.

Ви думаєте, що в Блоку Черновецького чи Єдиного центру нема шансів? Згадайте київські вибори...

Як показує практика і чого не приховують політтехнологи, дуже ефективно спрацьовує методика матеріального заохочення виборців. Навіть цифра називається – 60 відсотків корисної дії. Тобто зі ста виборців, які отримали гроші, шістдесят – голосують як треба. Нема проблем для Блоку Черновецького – додати їм кілька тисяч, і вони долають тривідсотковий бар’єр. Враховуючи його позиції у столиці та фінансові можливості, я припускаю, що блок Черновецького може бути у Верховній Раді. У ЄЦ є адмінресурс і базовий регіон у Закарпатті, і це також дасть можливість подолати бар’єр. Якщо прихильники Президента та лояльні до нього сили набирають 20 відсотків, то в нього з’являється блокуюча меншість у парламенті і навіть можливість задля створення нової центристської більшості. Не виключено, що в Президента буде можливість отримати свого прем’єра, який не братиме участі в президентських виборах. Отже, шанси для контр-гри в Президента є, і вибори для нього – єдиний шанс знову перетворити Партію регіонів і БЮТ із союзників на політичних ворогів.

Віктор Небоженко:

ТИМОШЕНКО ВАЖКО БУДЕ ВИЙТИ З ПОМАРАНЧЕВОЇ КОАЛІЦІЇ, АЛЕ Й ЗМУСИТИ ЇЇ ВТЕКТИ ВІД ПР НЕЛЕГКО, БО ТАМ ДУЖЕ ДОБРЕ

Коаліції не було, тож Тимошенко обрала правильний шлях – як у буденному житті. Вона нібито заміжня, і в цьому заміжжі вона головна... А з другого боку, вона вступила в незаконні інтимні зв’язки з Партією регіонів. І від цього має колосальне задоволення та переваги... У цій ситуації вона, судячи з усього, буде, з одного боку, заміжня, тобто в офіційній помаранчевій коаліції, з другого – бігатиме до іншого дому, бо там добре... Важко їй буде вийти з помаранчевої коаліції, але й змусити її втекти від Партії регіонів також нелегко, бо там дуже добре.

“Наша Україна” готова йти на вибори, але Партію регіонів важко змусити йти на вибори, бо її влаштовує їхнє щастя в парламенті. Партія регіонів і БЮТ зроблять усе, щоб вибори не почалися, бо головні спонсори не хочуть і не готові до такого повороту. Тому цей процес затягуватиметься, громадська думка готуватиметься до того, що вибори непотрібні.

Чим більше вони тягнутимуть, тим більше в них буде часу для ухвалення якомога потрібних їм рішень та отримання задоволення.

Андрій Єрмолаєв:

ПЕРЕД ДОСТРОКОВИМИ ВИБОРАМИ ЩЕ МОЖЛИВІ СПРОБИ ПОПЕРЕДНЬО ОПРАЦЮВАТИ ЗМІНИ ДО КОНСТИТУЦІЇ

Мені здається, що тема коаліції стала своєрідною зброєю, страшилкою і використовується радше як негативна метафора...

Якщо широка коаліція у складі Партії регіонів і НУ–НС розглядалася хоча б гіпотетично можливою – як інструмент, що забезпечує другий термін президентства Ющенка, – то після кавказького конфлікту такий формат виглядає нереально. Дуже вже великі протиріччя доктринального характеру. А стосунки між ПР та БЮТ, як на мене, теж не дають змоги говорити про серйозну довгострокову співпрацю в найближчій перспективі. Тут дуже великі інертні протистояння.

Тому найбільш імовірно, що будуть дострокові парламентські вибори. Крім того, ще до парламентських виборів можливі спроби попередньо опрацювати зміни до Конституції і внести їх у першому читанні. Наступна влада працюватиме вже з цими положеннями політичної системи, а не з положеннями зразка 2004 року. Також вестиметься пошук основи зовнішньої та внутрішньої політики, враховуючи ту дискусію, яка зараз відбувається на тлі кавказького конфлікту.

Мені здається, Президент не впорався з роллю модератора політичних еліт, не став авторитетом, який єднає різні політичні сили.

Глава держави не повинен розхитувати рівновагу, а забезпечувати її.

Президент не збирається визнавати власні помилки і продовжує вести свою лінію атаки. Це також буде негативно сприйнято частиною нашоукраїнців... Пропонується усім визначитися – у якому ви окопі...

НУ–НС поки що існує в цьому складі лише завдяки тому, що є така фракція. Як тільки виникне небезпека чи загроза дострокової парламентської кампанії, то НУ–НС перестане в нинішньому складі існувати, і на його підвалинах з’явиться кілька виборчих суб’єктів. Можливо, частина з них буде орієнтована на Віктора Ющенка, частина займатиметься самостійною, агітаційною роботою, шукатиме власний шлях. Гадаю, команді Президента доведеться вигадувати якусь нову політичну оболонку. Це може бути якийсь «Блок Ющенка» чи ще щось.

Віктор Ющенко зараз справді опинився в пікантній ситуації. Конфлікт із БЮТ і всі ці заяви – хто там кого зрадив, хто на кого працює – підштовхнули до нового діалогу в коаліції. Адже ще місяць тому там була критична ситуація, і цей діалог потрібен, бо ці люди йшли під прапором Президента, але половина з них критично ставляться до політики Президента. У першу чергу, до політики його Секретаріату. Менеджмент Ющенка нагадує мені менеджмент епохи пізнього Кучми. Це вже не управлінський менеджмент, а політичний...

Кость Бондаренко:

ЯКЩО ТИМОШЕНКО ПІДЕ НА ШИРОКУ КОАЛІЦІЮ, ТО ЕЛЕКТОРАТ ЇЙ БУДЕ НЕПОТРІБЕН

Зараз є передумови для створення двох варіантів широкої коаліції. Судячи з останніх подій у парламенті, Президент навряд чи йтиме на широку коаліцію з Партією регіонів заради того, аби підштовхнути до такої ж коаліції Тимошенко. Між БЮТ і ПР така коаліція можлива хіба що з пропагандистських міркувань, бо якщо Тимошенко погодиться на формальну коаліцію з ПР, їй буде дуже важко пояснити своєму електоратові, чому вона пішла на цей крок.

Щоправда, Президент не враховує одного нюансу: якщо Тимошенко піде на широку коаліцію, то електорат їй буде просто непотрібен, і пояснювати їй нікому нічого не доведеться. 370 голосів, які будуть у її активі, тобто в новій коаліції, дадуть змогу міняти, переформатовувати владу в країні, буде така собі директорія зразка 1793 року у Франції.

Проте я все-таки думаю, що в наших політиків вистачить здорового глузду, аби відновити старий формат коаліції, повернутися до статус-кво станом на 1 вересня цього року.

Гадаю, Тимошенко вже достатньо вказала Ющенкові на його місце в системі української політики, на можливості нової коаліції.

Як на мене, вихід може бути один: Тимошенко домагається нормалізації стосунків з Ющенком, і країна починає нормально жити, працюючи над соціально-економічними проблемами.

Я вважаю, що спочатку будуть спроби для нормалізації стосунків, а якщо це не вдасться, то політики перейдуть до крайнього варіанта.

У разі дострокових парламентських виборів шанси «Нашої України», як показують соціологічні дослідження, – мізерні. Інша річ – «Наша Україна» може увійти в якийсь інший блок... Гадаю, вона здобуде не більш як десять відсотків.

Опитували Маша Міщенко, Ксеня Лесів

УНІАН в Google News