Старт президентської кампанії: хто кому дихає в спину

Навіть наявність дуету визнаних фаворитів не дозволяє говорити, що все вирішено - розклад сил може змінитися в останню мить...

Після завершення різдвяних канікул дві авторитетні соціологічні служби практично одночасно оприлюднили дані про політичні уподобання українців. Їх можна назвати своєрідним стартовим протоколом президентської кампанії, в яку вступає Україна.

Дані, які наводять тандем Фонд «Демократичні ініціативи» і «Юкрейн соціолоджі сервіс» і «Українське демократичне коло» дозволяють зробити декілька висновків.

Юлія Тимошенко та Віктор Янукович

Перший і, можливо, основний - вже на старті президентської кампанії визначилися її явні фаворити  - Віктор Янукович і Юлія Тимошенко. При цьому розрив між лідером Партії регіонів і прем`єр-міністром росте. Економічна ситуація сьогодні грає не на користь представників діючої влади. Стан бюджету-2009 не дозволить уряду використовувати фінансові ін`єкції як засіб для підвищення рейтингу прем`єра. Але куди цікавіше інше - Віктор Янукович, політик з териконовим рейтингом, який не зумів продемонструвати ефективних дій у якості лідера опозиції, користується стійкою популярністю. Сьогодні не так важливо, чи проїдає він свій запас популярності, сформований ще в 2004-му, чи ж просто українці опинилися настільки короткозорі. Важливіше інше - лідер регіоналів залишається одним з реальних претендентів на президентський пост. І у Віктора Федоровича вже знову можна помітити спокусу спертися на Росію в другому поході за президентською булавою. І Кремль в умовах газової війни отримує вже перевіреного партнера, готового багато на що.

Ситуація в країні сьогодні грає проти Юлії Тимошенко, не дозволяє їй розгортати популістські агітаційні конструкції. Економічна криза вимагатиме від наших політиків не тільки поміркованості у витрачанні спонсорських і державних коштів, але й уміння чуйно прислухатися до суспільних настроїв. Тимошенко ж звикла до ролі камертона не лише власної політичної сили, але й мільйонів виборців. Перебудуватися після 4 років тріумфального просування до вершини, коли вона на відстані одного кидка, буде непросто.

Певно, рано говорити і про формування в Україні двопартійної системи. Хоча набрати більше 20% на найближчих парламентських виборах мають шанси тільки регіонали і бютівці, не варто ігнорувати той факт, що ще 3-4 політичні сили можуть подолати 3-процентний бар`єр. Втім, як було неодноразово сказано, без змін у виборчій системі говорити про кардинальні перетворення в депутатському корпусі не доводиться.

Цікавим виглядає майже тріумфальне сходження до вершин політичного Олімпу Арсенія Яценюка. Молодий політик, який не з власної волі позбувся спікерського крісла, звичайно, ще не дихає в спину фаворитам виборчої кампанії, але його рейтинг вже вийшов за межі соціологічної погрішності. Це тим більше показово, що організований екс-спікером «Фронт змін» не оформився в політичну партію, і не проводив гучних політичних акцій. Та й сам Арсеній Петрович до 2009 року відзначився хіба що в поїздках по обласних центрах для огляду прихильників і зустрічі Йоулупуккі на Майдані. Мабуть, потреба в третій силі в українському суспільстві відчувається цілком очевидно, і Яценюк зумів осідлати хвилю очікувань потенційних виборців.

Віктор Ющенко

Зате справи Віктора Ющенка йдуть далеко не блискуче. Діючий глава держави невпинно  втрачає рейтингові очки і близький до Рубікону, за яким доведеться не боротися за другу президентську каденцію, а визначатися з потенційним політичним партнером, здатним де-факто продовжити курс Віктора Андрійовича. Період призначення офіційного наступника Ющенко, певно, вже згаяв - тепер подібна дія може тільки обрушити рейтинг перспективнішого політика.

Дані соціологічних опитувань дозволяють говорити про декілька тенденцій. По-перше, боротьбу за президентське крісло розпочнуть 5-6 політиків, які встигли засвітитися минулого року. Решта кандидатів у президенти, найімовірніше, виконуватимуть технологічні функції, відбираючи голоси в успішніших претендентів. По-друге, навіть наявність дуету визнаних фаворитів президентських перегонів не дозволяє говорити, що все вирішено - напружена внутрішньополітична ситуація і зовнішньополітичні проблеми можуть змінити розклад сил в останню мить. По-третє, вже сьогодні дії претендентів на перемогу в головному марафоні політичної п`ятирічки підпорядковані досягненню головної мети.

Владислав Іщенко