Уряд Тимошенко не повторює помилок усіх своїх попередників

Мінфін – п’яте колесо в системі кулуарного виконання бюджету, вибудуваній урядом професіоналів... Звільнення в Казначействі свідчать: ця система міцніє і прогресує...

Мінфін – п’яте колесо в системі кулуарного виконання бюджету, вибудуваній урядом професіоналів... Звільнення в Казначействі свідчать: ця система міцніє і прогресує...

Не можна не визнати, що чинний уряд істотно відрізняється від своїх попередників. І одна із таких відмінностей – відсутність урядових постанов і розпоряджень із напівпанічними назвами на кшталт «Про додаткові заходи щодо мобілізації доходів Державного бюджету у 2009 році». Попередники на чолі Кабміну щоразу, коли на видноколі поставала загроза недовиконання бюджету, починали тіпатися й судомно писати постанови, якими фактично визначали, що справи кепські. І це при тому що їхні проблеми на тлі світової фінансової кризи, що зачепила Україну, – дитячі пустощі. Не кажучи вже про те, що дехто з попередників зачиняв директорів підприємств у приміщенні державного концертного залу, поки ті не погасять податкову недоїмку.

Якщо вже згадали про Пустовойтенка, то десятирічної давності постанова №1748 від 7 вересня 1999 року за його підписом «Про додаткові заходи щодо мобілізації доходів у 1999 році» є хрестоматійним прикладом тодішнього урядового романтизму. Уряд – і це в часи Кучми – відверто зізнається в проблемах із наповненням бюджету й визначає заходи щодо його наповнення. Як-от «недовиконано заплановані обсяги майже з усіх надходжень Державного бюджету України, у тому числі з відрахувань від плати за транзит природного газу через територію України, рентних платежів за нафту і природний газ власного виробництва, акцизного збору, податку на прибуток, податку на додану вартість».

До чого ж наївними були Кучма з Пустовойтенком – навіщо зізнаватися на весь світ, що «недовиконано заплановані обсяги»? «Заплановані обсяги» просто потрібно було в тиші кабінету дещо зменшити (тодішній голова ДПА Азаров був би тільки радий), і однією проблемою було б менше.

А так – зобов’язали Бакая наповнити бюджет в останньому кварталі сумою у 200 млн. грн., а Мінагропром – продати горілки на 20 млн. у рахунок погашення податкового боргу лікеро-горілчаних підприємств. Не виключено, що в 1999 році ці підприємства платили податки до бюджету високоградусною натурою.

Щороку українські кабміни видавали на-гора схожі за духом та ідеологією постанови, у тому числі за часів прем’єрства Ющенка й віце-прем’єрства Тимошенко (постанова КМУ №175 від 31.01.2000 «Про додаткові заходи щодо мобілізації доходів державного бюджету в січні – березні 2000 року»).

Від теперішнього уряду таких постанов не дочекатися, адже бюджет виконується як годинник і «всі бюджетні виплати проводяться вчасно».

Уряд, певна річ, вживає заходи. Умовно їх можна поділити на дві частини. Перша – публічні. Вони розосереджені в десятках урядових постанов. Додатковий пенсійний податок на «спрощенців»... Відшкодування ПДВ «натурою» для зернотрейдерів... Пенсійні «сертифікати»для заробітчан... Спрямування плати за адмінпослуги виключно на казначейський рахунок... І – останнє на часі (розпорядження КМУ 757-р від 1.07.09): заборона заявляти ПДВ на відшкодування, якщо це не відбувається одночасно з «виникненням податкового зобов’язання.

Другу частину заходів глибоко заховано в нутрощах Кабміну, Нафтогазу, ДПА й Казначейства. Видавати постанову на кшталт «Про додаткові заходи щодо мобілізації доходів Державного бюджету у липні–грудні 2009 році» суперечить ідеології чинного Кабміну. Видати її – це, по-перше, визнати проблеми з наповненням бюджету, по-друге, як оприлюднити ті заходи, коли вони здійснюються в тіні?

Адже не напишеш у постанові: «Вжити заходів щодо авансового перерахування до бюджету фінансово-промисловою групою N одного мільярда гривень в останній робочий день місяця за умови, що 500 млн. грн. ПДВ буде відшкодовано підприємствам цієї ФПГ не пізніше, ніж у перші три робочі дні наступного місяця»...

Або: «Зобов’язати державний банк видати позику державному підприємству для оплати ПДВ на імпорт»...

Або: «Нагадати НБУ про його обіцянку почати перерахування перевищень доходів над видатками, що очікуються за результатами 2010 року, уже у 2009 році»...

До речі, Мінфін не випадково не фігурує у списку урядових установ, котрі допущені до мануального виконання бюджету. За аналогією з «третьою ногою», що її вжила Ю.В. щодо «третьої сили» на виборах, Мінфін – п’яте колесо в системі кулуарного виконання бюджету, вибудуваній урядом професіоналів.

Останні кадрові пертурбації в Казначействі, коли з посад було усунуто двох заступників його голови, та ще й з летальним вердиктом «за порушення присяги державного службовця», свідчать про те, що ця специфічна система виконання бюджету міцніє і прогресує.

Ця система передбачає, що поняття «громадськість» і «публічні фінанси» в Україні є несумісними.

А посадових осіб, які наважуються висловити свої зауваження, негайно відправляють у відставку. Та ще й з «вовчим квитком».

Станіслав Голубенко

УНІАН в Google News