НКРЕ таки підвищила ціни: анатомія однієї брехні
НКРЕ таки підвищила ціни: анатомія однієї брехні

НКРЕ таки підвищила ціни: анатомія однієї брехні

12:47, 25.07.2009
7 хв.

Мова про етику та моральні засади наших чиновників, їхню партійну заангажованість, уміння видавати біле за чорне та відсутність будь-яких побоювань за свою репутацію...

Мова про етику та моральні засади наших чиновників, їхню партійну заангажованість, уміння видавати біле за чорне та відсутність будь-яких побоювань за свою репутацію...

Газ Здавалося досі, українське чиновництво вже нічим нас здивувати не зможе. Те, що в Німеччині називається педантичністю чи бюрократизмом, у нас трансформувалося в пихатість і зверхність. Те, що у Франції вважається вишколом, в Україні підмінено кумівством і партійним забарвленням. Якщо американський чиновник, як равлик, ховається у фразу «ноу коммент», наш вважає правомірним збрехати не зморгнувши.

Підвищення цін на газ для населення та підприємств комунальної теплоенергетики було секретом Полішинеля відтоді, як 10 липня було поширено прес-реліз за підсумками роботи місії МВФ в Україні. Серед іншого, заява констатує, що «українська влада взяла на себе, окрім інших коригуючих фіскальних заходів, «зобов’язання здійснювати щоквартальне підвищення тарифів на газ». Враховуючи важливість наступного траншу для України (точніше – для бюджету, яким опікується уряд), можна було не сумніватися, що ціни на газ буде підвищено.

Відео дня

Через кілька днів ЗМІ поширили інформацію, що Національна комісія регулювання електроенергетики вже таке рішення ухвалила – на своєму засіданні 9 липня. Невдовзі по тому в пресу просочилися копіївідповідних постанов за номерами 811 та 812 – за підписом голови НКРЕ Кальченка. Кальченко й начальник управління цінової і тарифної політики нафтогазового комплексу НКРЕ Володимир Семенець, як пише «Комерсант–Украина», попросили у журналіста “прислати факсом копії ухвал, висловивши сумніви в їхній достовірності, після чого перестали відповідати на дзвінки”.

Апофеоз чиновницького задзеркалля сягнув піку 23 липня, коли журналісти продемонстрували офіційним особам НКРЕ копії постанов №№811 та 812 від 9 липня. У відповідь, вустами своїх офіційних представників, НКРЕ фактично спростувала інформацію про прийняття постанов щодо підвищення цін на газ для населення і підприємств комунальної теплоенергетики. Про це заявив журналістам начальник відділу зв’язків з громадськістю і міжнародної координації НКРЕ Іван Слободянюк.

«Таких документів комісія не приймала», – сказав він, ознайомившись з копіями постанов комісії від 9 липня ц.р. №№811 і 812, які йому надали журналісти.

Водночас начальник управління цінової і тарифної політики нафтогазового комплексу НКРЕ Володимир Семенець, на відміну від свого категоричного колеги відмовився прокоментувати інформацію про ухвалення комісією цих постанов.

Прайм-таймові випуски четвергових теленовин не могли не обійти увагою рішучість чиновників НКРЕ, які припинили циркулювання чуток.

А коли у п’ятницю за засіданні парламенту найпоінформованіший комуніст Адам Мартинюк популярно пояснив, що 27 липня відбудеться чергове засідання Міжнародного валютного фонду, на якому ухвалюватиметься рішенняпро надання Україні чергового траншу, зміцніло відчуття: – розв’язки залишилося чекати недовго. Принаймні в газовому питанні.

І справді, вона сталася надвечір у п’ятницю, 24 липня, коли НКРЕ розмістив о 17.00 на своєму сайті повідомлення – а фактично спростування того, що його ж чиновники намагалися втовкмачити напередодні журналістам:

“Прийнято рішення щодо підвищення цін на природний газ для населення та для підприємств, які виробляють теплоенергію населенню 

Національною комісією регулювання електроенергетики України прийнято рішення щодо підвищення:

– з 1 вересня 2009 року на 20% роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення;

– з 1 жовтня 2009 року на 20% граничних рівнів цін на природний газ для суб`єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання”.

Зверніть увагу, що немає ані посилання на дату засідання комісії, ані номерів її рішення. В електронних архівах сайту ще можна відшукати перелік рішень, що були ухвалені НКРЕсаме 9 липня – звісно, жодної згадки про те, що члени комісії ухвалили того дня рішення про перегляд цін на газ там не відшукати. У цивілізованій державі це принаймні дає поштовх для певних правових процедур. Хтозна, можливо, уже завтра цю сторінку вже не можна бути відкрити з технічних причин, то ж ми завбачливо зробили її скріншот.

Мова йде не про фінансовий стан Нафтогазу (напівбанкрут), спроможність населення оплачувати нові рахунки за газ (дискусійна), чи про ймовірність того, що місцеві ради не перенесуть нові тарифи для теплоенерго на вартість гарячої води й опалення (мінімальна) і не про транш МВФ (ведмежа послуга Україні).

Мова насправді про етику та моральні засади наших чиновників, їхню партійну заангажованість, уміння видавати біле за чорне та відсутність будь-яких побоювань за свою репутацію. Дбати про неї, ризикуючи втратити довіру своїх босів і свою клітинку в партійно-клановій матриці – собі ж дорожче. Де поділися всі ті, хто намагався щось комусь довести? Губернатори, які оскаржували президентські укази про зняття з посад? Чи міністри фінансів, що гордо йшли у відставку?

Тож чиновники безкарно вводять нас в оману, виклично заперечуючи беззаперечне існування документа й ухваленого рішення. Їх уже не зупиняє навіть усвідомлення того, що документи, існування яких вони не визнають, неминуче будуть оприлюднені.

Оприлюднені, у цьому конкретному випадку – під тиском зовнішніх обставин. Що вже казати про ті рішення, які комфортно ховаються за грифом ДСК – для службового користування?

Та годі з ними, чиновниками – виконавцями чужої волі. Куди цікавіше спостерігати за тим, як пояснюватиме підвищення тарифів на газ уряд та за напівфабрикатами месиджів, що підготували з цього питання політтехнологи. Прем’єр, як відомо, неодноразово підкреслювала, що «не вбачає потреби в перегляді тарифів на газ для цих категорій споживачів в умовах фінансово-економічної кризи».

Заготовки не примусили себе довго чекати – у підвищенні цін на газ, виявляється, винен Президент і лише він, оскільки це він дав відповідні доручення НКРЕ та очільниці уряду і які тепер змушені це виконувати.

Деякий час від повідомлення НКРЕ, що змушена розриватися між вимогою Президента підвищити тарифи та небажанням очільниці уряду цього робити, віяло якимось поспіхом і незавершеністю. Адже на позачерговій сесії Верховної Ради Партія регіонів вустами Єфрємова процитувала неоприлюднений ще лист на адресу МВФ про наміри української влади, у якому, буцімто «с 1 января 2010 года правительство обязуется увеличивать поквартально плату для населения также на 20 процентов».

У початковому повідомленні НКРЕ про це анічичирк. Аж поки, ближче до вечора, не з’явився ще один рядок:

“З 1 січня 2010 року щоквартально здійснювати їх підвищення (цін на газ) на 20 % з метою поступової конвергенції до ціни на імпортований природний газ”.

При цьому з пам’яті не йдуть квітневі події, коли пані Тимошенко обурилася «свавільним» рішенням НКРЕ про підвищення з 1.04.09 тарифів на електроенергію для домогосподарств, які мають необережність споживати її понад 400 КВт на місяць. Уже 2 квітня вона «звернулася до НКРЕ з пропозицією скасувати це рішення про підвищення тарифів».

НКРЕ тоді , звісно, негайно прислухалася до прем’єра.

Чи звертатиметься прем’єр до НКРЕ цього разу?

Станіслав Голубенко

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся