Чому БЮТ втрачає багнети?

Другий поспіль розкол у фракції БЮТ стає неприємним сюрпризом для самих лідерів парламентської фракції. Фракціонери Тимошенко періодично публічно демонструють незгоду з «генеральною лінією партії».

Голосування фракції БЮТ по відставці Луценка стало сюрпризом навіть для її лідерів.

Другий поспіль розкол у фракції БЮТ стає неприємним сюрпризом для самих лідерів парламентської фракції. Фракціонери Тимошенко періодично публічно демонструють незгоду з «генеральною лінією партії». І ось днями БЮТ формалізував втрату ще двох багнетів: з фракції виключили Олександра Єдіна і Василя Хмельницького. Нагадаємо, що після «попереднього» голосування за відставку міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, коли ВР ухвалила рекомендацію прем`єр-міністрові Віктору Януковичу направити в Раду подання на звільнення Луценка, «за» висловилися аж 18 членів фракції БЮТ. І це сильно здивувало лідера фракціїОлександра Турчинова. «Це для мене дійсно стало несподіванкою, оскільки ми не чекали, що 14 чоловік, якщо реально говорити, тому що інших чотирьох ми виключили з фракції, порушать партійну дисципліну», – сказав він.

Після виховної бесіди з порушниками партійної дисципліни, яку пообіцяв журналістам і, судячи з підсумків другого того дня голосування по Луценку, провів Турчинов, з 18 розкольників в одному строю з антикризовою коаліцією залишилося 11. Наступного дня – під час «остаточного» волевиявлення, коли Луценка таки відправили у відставку – число готових остаточно заявити про зміну політичного забарвлення «бютівців» ще зменшилося. Але все одно виявилося вищим за очікуване.

З трьох з п`ятірки тричі зрадників спиток невеликий. Відрізана скиба. Михайла Гладія (після того, як він голосував за призначення Януковича прем`єром) виперли з фракції ще у вересні. Максим Луцкий і Дмитро Крючков також побили горщики з фракцією, і на початку навчального року написали заяви про вступ до «антикризової» коаліції. Отже голосування цих нардепів було цілком передбачуваним. До речі, Інга Вершиніна, з тієї ж компанії, під час вирішального голосування по Луценку чомусь не відмітилася.

Але втрата двох інших фракціонерів стане для БЮТ вельми відчутним ударом. Не в останню чергу тому, що це – не просто підконтрольні мандати, але і гаманці партії.

Віталій Чепінога, член фракції БЮТ повідомив журналістів, що в перший день зими із фракції вилетіли двоє: Василь Хмельницький і Олександр Єдін. Як сказав Чепінога, "ці двоє – Хмельницький і Єдін – вже давно працюють в режимі фракції Януковича, їх картки голосують далеко не в унісон з рішеннями фракції БЮТ”. Нардеп також відзначив, що під час зразково-показового прочухана на засіданні фракції один із братів Буряків назвав своєю помилкою голосування за відставку Луценка. Те ж саме зробили і інші, які віддали свої голоси за це рішення, окрім Єдіна і Хмельницького.

Та все ж питання остаточно не вирішене. В неділю «бютівец» Андрій Шкіль заявив в ефірі радіо «Свобода», що цього тижня на засіданні політради партії, ймовірно, буде ухвалено рішення про вигнання з фракції ще двох: Таріела Васадзе і одного з братів Буряків (Шкіль не уточнив, якого саме). На думку нардепа, «відносити їх до помаранчевої команди не варто, вони – підприємці. Вони так і не стали політиками».

Що стосується рушійних мотивів учасників демаршів у БЮТ (погодьтеся, що три рази поспіль – це вже тенденція, попри всі каяття разом з чистосердечними зізнаннями), то вони виглядають так.

Почнемо, мабуть, з пари останніх вигнанців.

Олександра Єдіна важко віднести до когорти публічних політиків. Українській пресі він відомий скоріше як зять Леоніда Железняка, екс-заступника міністра транспорту, який колись безпосередньо керував Укрзалізницей. Також Єдін - партнер по бізнесу дочки нині покійного міністра транспорту Георгія Кірпи. Подейкують, що колишній перший заступник директора львівської залізниці своїм переміщенням до Києва зобов`язаний саме Єдіну. Єдін – людина дуже широких поглядів. Коло його інтересів простягається від нафти, електроенергетики і високих технологій до металургії, вантажоперевезень, сільського господарства, здобичі каменя і виробництва бетонних шпал. Вочевидь, це – людина, украй зацікавлена в створенні «тепличних» умов якщо не для бізнесу взагалі, то для окремо взятої його частини.

У випадку Василя Хмельницького явно простежується залежність його власної політичної орієнтації від позиції фракцій БЮТ і «Нашої України» в Київраді. Хоча це не єдиний з чинників, що визначають поведінку людини, яку не так давно називали близьким другом сім`ї екс-президента Леоніда Кучми і спонсором багатьох проектів його дружини, – Людмили. Запоріжсталь, декілька обленерго (приводити повний список не має сенсу, про Хмельницького і без того писано-переписано), що входять до сфери впливу Хмельницького, також накладають певні зобов`язання. А цілий ряд вирішальних для нормального життя столиці підприємств, таких як Київмлин, Київхліб, Київенерго, зрозуміло, примушують діяти з урахуванням того, які саме політсили на даний момент складають опозицію столичному мерові Леоніду Черновецкому.

З числа тих, що розкаялися більш-менш надійними виглядають хіба що осіб п`ять. Інші звикли, м`яко кажучи, дотримувати свій інтерес в будь-яких обставинах.

Таріел Васадзе – містер АвтоЗАЗ і просто дуже хороша людина. Таріел Шакрович контролює близько 70% вітчизняного автобізнесу. Якщо точніше – збирання викруткою, техобслуговування тощо. Колись його називали людиною, близькою одночасно і до Ігоря Бакая і до Юлії Тимошенко. Заслуговує на увагу історія придбання ним держпакету АвтоЗАЗу – коштом досі не поверненого кредиту Укексимбанку Укравто. Але, попри публічну нелюбов Юлії Володимирівни до подібних «темних» операцій і економічних зон з особливим статусом, напередодні парламентських виборів Васадзе зумів завоювати прихильність претендентки на вищі державні посади, яка йшла в гору. А про широту душі і вартість подарунків, які Васадзе періодично підносить народним обранцям, ходять, без перебільшення, легенди. 

Брати Олександр і Сергій Буряки – співвласники Брокбізнесбанку, хороші друзі Таріела Васадзе (Сергій Васильович, говорять, із задоволенням користується спеціальними знижками, що надаються дилерською автомережею друга). Свого часу засвітилися у справі Жердицького – щодо зникнення грошей остарбайтерів. Так би мовити, заслужені мігранти по фракціях. У бізнесі також не схильні по політичних мотивах ігнорувати можливості, що відкриваються.

Євген Сігал не менше за братів-банкірів любить подорожувати по фракціях і політсилах. Колишній інженер-механік колгоспу «Совки», вперше прийшовши до парламенту за списком НРУ, встиг побувати в СДПУ(о) (колишніх есдеків не буває, як було колись зауважено на адресу Петра Порошенка – нині правовірного «нашоукраїнця»), НАПУ, НП, «Єдиній Україні».

Відданість ідеям БЮТ Юрія Триндюка – людини, яка, за твердженнями замгенпрокурора Ольги Колінько, на користь своїх бізнес-структур змогла скористатися навіть не родинними зв`язками, а всього лише сусідством по поверху з екс-генпрокурором Святославом Піскуном, також викликає певні сумніви. Схоже, «виховна робота», про яку говорила Юлія Тимошенко стосовно фігурантів виборчого списку її політсили – вихідців з «епохи Кучми», – виявилася значно менш ефективною, ніж очікувалося. 

Ігор Рибаков – теж бізнесмен, як і багато із вже перерахованих. Але в його випадку цікавіше інше. У 2005 році цей нардеп фракції Тимошенко «проходив» головним організатором і спонсором автопробігу "Наш легітимний Президент – Віктор Федорович Янукович".

Про Андрія Веревського за часів його буття депутатом минулого скликання парламенту і одночасно фракції «Регіони України» сайт Центр політичного прогнозування ім. Гонгадзеписав таким чином: «молодий (1974 г.р.), недосвідчений депутат. Легко залякати або підкупити. Напередодні голосування (по політреформі) ходив за порадою" до В.Януковіча. Той сказав: "Це твоя особиста справа". У душу Веревського закралися сумніви, які розвіяв олігарх з "Нашої України" (і любий друзь) Микола Мартиненко. «Нашоукраїнець» підійшов до Андрія і нібито сказав: "Скоро Литвин оголосить перекличку. Це остаточно зруйнує плани Банкової. Тому не сіпайся". Веревський "не сіпнувся". Крім того, відомо, що молодий нардеп має спільний бізнес з Віктором Пінчуком. Подейкують, що якби той наказав Андрію щось зробити, Веревський кинувся б виконувати»...

Павло Костенко, імовірно входить до групи Богдана Губського і представляє в парламенті  інтереси його цукрового бізнесу. І якщо голосування Костенка не було випадковим (картка не там застрягла або ще щось), то можна припустити, що доріжка Тимошенко поступово розходиться з доріжкою чергового добродійника партії.

Все, що трапилося неприємно, тим більше, що Юлія Володимирівна неодноразово, чи не кожного разу, як «регіонали» робили спроби перетасувати кадри в Кабміні, заявляла, що для БЮТ  це – питання принципове. Можна сказати, ідеологічне. Її фракція не має наміру брати участь в дискусії про переваги і недоліки окремих представників кабінету Януковича. За відставку всього Кабміну на чолі з прем`єром проголосує охоче. А витрачати сили і час на перегляд міністрів уроздріб категорично не стане. 

Загалом якщо в тому всьому, що відбувається і є якась мораль, то вона зводиться до попереджень ще часів передвиборної кампанії, коли формувалися списки. Зрозуміло, що без «гаманців» і «потрібних людей» партія – нікуди. Але звичка бути потрібним не завжди уживається з принциповістю. А у спонсорів, як правило, є власна думка на предмет «хто для кого».

Олена Перегуда 

УНІАН в Google News