Путін у Ялту спізнився, зате привіз блатний гумор

Кому саміт – а кому «робоча поїздка на Україну»... Передчуття задоволення крутіше, ніж саме задоволення? За Медведєва не образливо, а за державу?

Кому саміт – а кому «робоча поїздка на Україну»

20 листопада завершився саміт глав урядів країн СНД в Ялті. Хоча, самітом його називали в Україні, а на сайті російського прем`єра цей захід значився, як «робоча поїздка на Україну». Втім, якщо це неповага служб прем`єра РФ до структури СНД, то я згідна з Путіним. Що там доброго в цьому СНД: там з корисного залишилися хіба що зона вільної торгівлі і безвізовий режим. Хоча українські і білоруські (не кажу вже про грузинських) виробники - імпортери так натерпілися від «санітарних служб» Росії, що все більше переконуються, СНД – це ніяка не вільна торгівля. Це активне надування щік Москвою. І саміт СНД - це просто можливість черговий раз поговорити, як ми тут всі на пострадянському просторі міцно "дружимо". Валерій Чалий, коли ще не був заступником міністра закордонних справ, а керував міжнародними програмами Центру Разумкова і дозволяв собі деяку відвертість, теж, зітхаючи, дипломатично називав цю структуру мертвонародженою. Але раз Україна хоче зустрітися і врятувати цю мертвонароджену структуру, то Володимир Володимирович не заперечує.

Передчуття задоволення крутіше, ніж саме задоволення?

Хто-хто, а російські правителі розуміються на задоволеннях. Звичайно з часів Петра Першого і його святочних забав їх задоволення еволюціонували, і особливо досягли успіху в зовнішній політиці. Зараз російські царі бояр не карнавалять, різками не січуть – ХХІ вік на дворі. Можна, наприклад, за кілька тижнів до саміту заслати в сусідню державу Україну «проект міжурядової угоди», доповнення до газових контрактів. І написати в нім, щоб Україна як зіницю ока берегла власність Російської Федерації – об`єкти газотранспортної системи України. Це була навіть не артпідготовка візиту. Це не був первинний документ із заявкою, що наші партнери хочуть, щоб потім члени делегацій знали, як краще торгуватися. Це типу знущання (в їх розумінні), як висловився в розмові з УНІАН один нафтогазівський чиновник.

Мабуть, Володимир Володимирович із задоволенням спостерігає за мовчанням з приводу цього документика з боку НАК «Нафтогаз» і уряду. Втім, останні не мовчали.  Вони стали активно заявляти, що газові контракти такі гарні і так виконуються, що немає чого й піднімати тему їх зміни.  Мені от тільки заздрісно: є ж час у російських чиновників. Прийти на роботу і, насолоджуючись похміллям, писати подібний документ. (У житті не повірю, що він міг вийти з-під руки тверезої людини). А потім довго тиснути кнопку факсу, не потрапляючи в номер, і натомість, розсилаючи «проект» у всі українські ЗМІ. Воістину велика країна, у Газпрому повно проблем, а вони вдень ось такі угоди ліплять. Хай пишуть... Тільки ви, Володимире Володимировичу, цих авторів без тесту на алкоголь взимку до газового вентиля не підпускайте, а то знову скажуть європейським споживачам, що Україна в перебоях газу винна.

За Медведєва не образливо, а за державу?

Я не пам`ятаю, чи був в Україні ще міжнародний захід, напередодні якого звучало стільки суперечливих одна одній заяв. Переглянуті – чи не переглянуті будуть контракти, буде чи не буде розмова з Путіним про газ, – члени урядової команди з перервою в декілька днів спростовували один одного. З чого виходить, що закулісна підготовка і торги велися аж до останніх днів. І ось день проведення саміту настав. Втім, Володимир Володимирович запізнився на три години, воно і зрозуміло – хотів розтягнути задоволення. Ну, зустрівся, обговорили космос, грип і кризу. І, звичайно, газ.

До газу ми повернемося в наступній публікації, але спочатку хотіла сказати про підсумкову прес-конференцію російського і українського прем`єр-міністрів.

Думаю, Володимир Володимирович обожнює прес-конференції. Ну хто б ще, окрім паркетних російських журналістів і його підлеглих, зумів би оцінити його гумор? Ну з ким би він ще зумів відчути себе таким дотепним, як не з ними? А тут ще і Юлія Володимирівна підхіхікує. Теж приємно, її, напевно, важче розсмішити, ніж Хоркіну і Кабаєву. Хто там вони у вас? Ну так, чемпіонки, спортсменки, красуні – депутатки Держдуми, одним словом. Взагалі, у російського прем`єра є вже свій особливий стиль для пожартувати. Напіввійськовий-напівблатний гумор на респектабельну тему з вуст майже першої особи держави російської – це завжди цікаво. З філологічної точки зору, зрозуміло. Тому що заявляю – як штатна "язва" своєї структури: мені жодного разу не було смішно. Володимир Володимирович, а може, ви зміните райтера? Хоча ні, у вас же всі дотепні люди в опозиції. Ну добре, жартуйте. Повернемося до першоджерела.

У списку запитань, які можна було адресувати Путіну і Тимошенко, було запитання про візит до України Президента Грузії Михайла Саакашвілі. На запитання, чи знає Володимир Володимирович про візит грузинського лідера до Києва, Путін відповів: «Я не стежу за його переміщеннями. І чим займаються колеги (Ющенко і Саакашвілі) не знаю.» Володимире Володимировичу, даруйте, Президенти – прем`єру – не зовсім колеги. Як би вам не хотілося назвати їх колегами, звичайно. Потім Путін продекламував: «Бойцы вспоминали минувшие дни и битвы, что вместе продули они». Ви маєте рацію, Володимире Володимировичу, разом з другом згадувати перемоги і поразки  - це воно. Ви добре це розумієте. Адже вам теж є з ким пригадати «Норд-ост», Беслан, Грозний, «Курськ»...

Ще вам не встигли поставити запитання, і я хочу відправити його на вашу поштову скриньку – до вас на сайт. Воно звучить так: «Ми розуміємо ваше поблажливе ставлення до президента Медведєва, але уявіть, що український прем`єр типу жартує на його адресу таким же чином?» Розуміємо, що за Медведєва не образливо, а за державу?

Ось і нам якось не дуже. Ми ж типу дружимо з вами. І наш прем`єр вам подобається. Отже акуратніше там, гаразд? Ви ще просили нашого Президента під час вечері не розслаблятися з Міхо, натякаючи, що грузинський колега з`їсть його краватку. Так от: за краватки згаданих вами «колег» ви не хвилюйтеся, в обох президентів - дружини Сандра і Катерина, крім того, що дітей своїм чоловікам одне за одним народжують, ще і чудово знають іноземні мови і мають добрий смак, і в разі чого куплять їм нові краватки, ще смачніші. Привезуть з Європи...

Лана Самохвалова

УНІАН в Google News