Четвер,
17 серпня 2017
Наші спільноти

Як політики святкуватимуть Великдень...

Кужель утекла до Фіделя Кастро, Шкіль поїде на вареники до Львова, Безпалий набуде внутрішнього миру, Табачник поїдатиме тещині шедеври

Як політики святкуватимуть Великдень?

Олександра Кужель сховалася від бардаку на Кубі:

На жаль, я зараз на Кубі, на лікуванні. Рідні порадили полікуватися, пока у країні бардак. А тут, де я перебуваю немає православної церкви. Я взяла молитовник, тут є кілька росіян, з ними відзначимо Христове Воскресіння. Зазвичай, я ходжу до Ільїнської Церкви на Подолі і стою всенічну. Як приїду, відсвяткую вдома з рідними.

 

 

 

Андрій Шкіль (БЮТ) поїде до Львова на вареники:

У п’ятницю я сходжу до Плащаниці в Києві. А на сам Великдень їду до Львова. Там підемо у кафедральний Собор Святого Юра, цей храм - завершений взірець українського бароко, і співають там чудово. Після церкви святкуємо традиційно - розговляємося, потім ідемо до Шевченківського гаю. Мама готує, пече паски, а спеціально для мене варить вареники з сиром. На свята треба провідати і тещу, і бабцю... Наступного після Воскресіння дня на Галичині - обливаний понеділок, треба бути обережним, бо хтось із жартівників може облити вас водою, скажімо, у громадському транспорті.

 

Борис Беcпалий (“Наша Україна”) намагається не їсти співрозмовників:

Я святкую традиційно. Дружина пече паски, фарбує яйця. Але я вважаю, що піст - це насамперед набуття внутрішнього миру. Часом бачиш людину, яка “поїдає” співрозмовника, а через хвилину бере в їдальні тільки пісні страви.  В останній тиждень перед Великоднем я намагаюся мирно реагувати на “подразнювачі”, не дратуватися, уважно стежу за своєю внутрішньою рівновагою. Бо лише тілесне утримання - це не більш як дієта.

 

 

Янові Табачнику (Партії Регіонів) теща пече шедеври кулінарного мистецтва:

У нашому домі святкують усі свята. Бо в нас у родині є і православні, і католики, і юдеї. Теща пече такі паски, що це просто шедеври кулінарного мистецтва. Вони з дружиною Тетяною йдуть на всенічну, зранку приходять утомлені, але радістю аж світяться. Ну й діти радісно їдять свячене, сідають за стіл і, попри всю поліконфесійність нашої родини, у домі справді є відчуття світлого празника.

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку